Постанова

від 14.11.2023 по справі 380/18313/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/18313/22 пров. № А/857/16167/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Судової-Хомюк Н.М.,

суддів: Онишкевича Т.В.,

Сеника Р.П.,

за участі секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,

представника позивача: не з`явився

представника відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року з питань відстрочення і розстрочення, змін чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 380/18313/22 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» про визнання дії та бездіяльності протиправними,

суддя в 1-й інстанції Сподарик Н.І.,

час ухвалення рішення 10 год 15 хв.,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №380/18313/22 адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Новий Розділ» про стягнення заборгованості з рахунків у банках задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Новий Розділ» до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 1 628 191 (один мільйон шістсот двадцять вісім тисяч сто дев`яносто одна) гривень 72 копійок.

19.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія Новий Розділ» (далі також ТзОВ «Енергія Новий Розділ», Товариство, заявник, відповідач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/18313/22 від 25.05.2023 року за позовом Головного управління ДПС у Львівській області (далі також ДПС у Львівській області, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Новий Розділ» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що суб`єкт господарювання ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» являться об`єктом критичної інфраструктури. З червня 2021 року товариство здійснює тільки господарську діяльність з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення і є виконавцем вказаних послуг у місті Новий Розділ. Товариство забезпечує життєдіяльність міста Новий Розділ та навколишніх сіл, оскільки його діяльність спрямована на повне та якісне задоволення потреб населення, релігійних організацій, закладів культури та охорони здоров`я, дитячих садків та шкіл, інших бюджетних установ та організацій міста, у наданні комунальних послуг централізованого водопостачання централізованого водовідведення. Основним джерелом доходів ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» є кошти отримані від споживачів за надані товариством комунальні послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, a основним споживачем комунальних послуг є населення. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1X, на всій території України запроваджено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Дію воєнного стану в Україні продовжено до 18 серпня 2023 року. У період воєнного стану дано можливість основному споживачу - населенню не виконувати договірні зобов`язання з оплати комунальних послуг, а оплачувати рахунки за надані комунальні послуги по мірі можливості та залежно від ситуації і їх оплата може бути здійснена після скасування воєнного стану. Із запровадженням воєнного стану в Україні зменшилося надходження коштів від населення за надані Товариством комунальні послуги, збільшилась заборгованість споживачів перед товариством за надані послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, що відповідно негативно впливає на виплату заробітної плати та господарську діяльність Товариства. Зазначив, що дебіторська заборгованість населення станом на 30.06.2023 перед ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» становить 25182,5 грн. Вказав, що станом на сьогодні, діяльність Товариства є збитковою, на підтвердження скрутного фінансового становища долучено фінансову звітність за перший квартал 2023 року. Просить взяти до уваги, що надання відстрочення виконання рішення суду не заблокує роботу заявника, забезпечить життєдіяльність територіальної громади міста Новий Розділ та виконання мобілізаційних завдань. З огляду на наведене просив відстрочити виконання рішення суду від 25.05.2023 у справі №380/18313/22 терміном на один рік до 25.05.2024.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року заяву задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/18313/22 від 25.05.2023 року за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Новий Розділ» про стягнення заборгованості строком до 25.11.2023.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач ДПС у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду заяви, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права.

Звертає увагу суду на те, що механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення, попри це платник податків понад вісім років не може виконати рішення суду про стягнення заборгованості, що свідчить про відсутність наміру та бажання виконати постанову суду у повному обсязі.

Апелянт вважає, що ТзОВ «ЕнергіяНовий Розділ» не додало до заяви відповідних документів щодо своєї неплатоспроможності сплатити податковий борг відповідно до рішення суду, а інформація викладена у заяві про відстрочення виконання рішення суду не може вважатись обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або роблять його неможливим, оскільки не є доказом щодо відсутності руху коштів на рахунках платника протягом періоду виникнення податкової заборгованості та після 30.12.2021 винесення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 року у справі №380/18313/22, а також на момент подання заяви до суду.

Також просить суд апеляційної інстанції врахувати те, що в заяві про відстрочення виконання рішення суду ТзОВ «ЕнергіяНовий Розділ» посилається те, що суб`єкт господарювання - ТзОВ «ЕнергіяНовий Розділ» являється об`єктом критичної інфраструктури, однак належних документів до матеріалів справи не надає. Також не зазначає те, що виробництво та реалізація продукції суттєво вплине у майбутньому на погашення заборгованості, та сплата податків, поточних зобов`язань в майбутньому. Окрім того, звертає увагу суду на те, що заявник посилався на фінансовий стан підприємства та на звіти за 1 квартал 2023 року, однак не згадує про фінансові звіти за 4 квартал 2021 року. З огляду на це ГУ ДПС у Львівській області вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕнергіяНовий Розділ» ухиляється від виконання рішення суду та уникає його виконання, не шукає жодних способів для погашення заборгованості, що в свою чергу несе втрати до бюджету.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що у відповідності до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

14.11.2023 представник заявника подав клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із неможливістю взяти участь у судовому засіданні 14.11.2023 через зайнятість в іншому процесі в Залізничному районному суді м.Львова.

Щодо поданого клопотання колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також одним із принципів адміністративного судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Спір повинен бути вирішений судом, зокрема, своєчасно, з метою забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася за судовим захистом, та в розумні строки.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 4 вказаної статті закріплений обов`язок суду щодо вжиття визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно зі ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Апеляційний суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, Європейський суд з прав людини (далі - Суд) в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Частиною другою статті 313 КАС України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. При цьому, частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Відтак, розглядаючи заявлене клопотання, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що за результатом дослідження поданих доказів, заявником підтверджено факт перебування у важкому фінансовому становищі, від виконання рішення відповідач не ухиляється та не уникає його виконання, а шукає способи погашення заборгованості, що в свою чергу є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов`язань щодо сплати податкового боргу.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),-встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

У ч.3 ст.378 КАС України закріплено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч.4 статті 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи-тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Так, відстрочення виконання судового рішення передбачає наявність дійсних та реальних обставин, які об`єктивно унеможливлюють або створюють значні перешкоди у виконанні рішення суду. Такі обставини можуть виникати, зокрема, у зв`язку із відсутністю у боржника відповідних коштів у разі, коли стягнення усієї суми боргу призведе до порушень або зупинення роботи боржника, інших істотних обставин.

При цьому підставою для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання судового рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 у справі № 819/150/17 зазначив, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

У постанові від 06 грудня 2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Як вбачається з поданої ТзОВ «ЕнергіяНовий Розділ» заяви про відстрочення виконання рішення суду основною обставиною, що ускладнює виконання судового рішення, на яку посилається заявник є те, що з червня 2021 року відповідач здійснює тільки господарську діяльність з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення і є виконавцем вказаних послуг у місті Новий Розділ. Зазначив, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні зменшилось надходження коштів за надані комунальні послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення. Також зазначив, що збитки товариства від господарської діяльності за перший квартал 2023 року становлять 4187 тис. грн, згідно з балансом непокритий збиток товариства станом на 31 березня 2023 року становить 723530 тис. гривень. А на підтвердження скрутного фінансового становища, ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» подає фінансову звітність за перший квартал 2023 року, відповідно до якої, чистий дохід за 1 квартал 2023 року відсутній.

В той же час, колегія суддів зазначає, що інформація викладена у заяві про відстрочення виконання рішення суду не може вважатись обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або роблять його неможливим, оскільки не є доказом щодо відсутності руху коштів на рахунках платника протягом періоду виникнення податкової заборгованості та на момент подання заяви до суду.

Окрім того, суд відхиляє твердження заявника про те, що на сьогодні підприємство не набуло відповідного фінансового показника прибутковості для можливості підтримувати виробничий процес, сплачувати поточні обов`язкові платежі і одночасно погашати суми податкового боргу за минулі періоди у великих розмірах.

Суд вважає, що подані копії документів до заяви про відстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/18313/22 від 25.05.2023 року підтверджують скрутне матеріальне становище заявника, проте не містять в собі жодних відомостей які б свідчили про порушення або зупинення роботи заявника, інших негативних наслідків щодо нього у випадку незадоволення судом заяви про відстрочення виконання судового рішення.

В свою чергу, Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Слід зазначити, відповідачем також не надано суду фактичних даних про вжиття дієвих заходів щодо покращення своєї фінансово-господарської діяльності, погашення наявної у нього заборгованості.

Відсутні в матеріалах заяви належним чином підтверджені відомості, які б свідчили про можливе значне порушення або зупинення роботи підприємства, або настання інших негативних наслідків щодо нього у випадку незадоволення судом заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені заявником у заяві обставини, не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даної заяви не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ч. 4 ст. 229. ч. 3 ст. 243, ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року з питань відстрочення і розстрочення, змін чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 380/18313/22 скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» про відстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/18313/22 від 25.05.2023 року за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Новий Розділ» про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 17 листопада 2023 року