Ухвала

від 16.11.2023 по справі 340/2713/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

16 листопада 2023 року

м. Київ

справа №340/2713/22

адміністративне провадження № К/990/36669/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року

у справі №340/2713/22

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар`єр"

до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

про визнання протиправними та скасування припису,

УСТАНОВИВ:

У червні 2022 року Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградський кар`єр" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду №КР 0507/13/13.2/ГН від 26 січня 2022 року, винесений Управлінням Держпраці у Кіровоградській області.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року, адміністративний позов задоволено.

Також, у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року здійснено процесуальне правонаступництво суб`єкта владних повноважень.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі - скаржник, відповідач, Управління) 01 листопада 2023 року звернулося з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку до Верховного Суду.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку Управління зазначає, що вже зверталося з касаційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №340/2713/22 в межах строку визначеного законом, однак ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року касаційну скаргу було повернуто заявнику, як таку, що не містила підстав касаційного оскарження.

Також, відповідач зазначає, що своє право на звернення до суду реалізував вдруге 08 вересня 2023 року, тобто в найкоротший строк.

У заяві про поновлення строку відповідач просить визнати поважними наведені підстави, оскільки повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з належно оформленою скаргою в найкоротший термін та в межах річного строку.

Надаючи оцінку наведеним підставам поважності пропуску строку, колегія суддів з`ясувала наступне.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року була ухвалена в порядку письмового провадження та набрала законної сили з дати її прийняття. Отже, останнім днем для звернення з касаційною скаргою в межах строку визначеного процесуальним законом був день 16 серпня 2023 року.

Вперше Управління звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду 14 серпня 2023 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.

Однак, ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року касаційну скаргу Управління було повернуто, як таку, що не містила передбачених частиною п`ятою статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження. Копія ухвали надійшла в особистий кабінет через систему "Електронний суд" 22 серпня 2023 року.

Вдруге своє право на звернення з належно оформленою касаційною скаргою до суду відповідач реалізував 08 вересня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року касаційну скаргу Управління було повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, що полягали у незазначенні підстав касаційного оскарження. Копія ухвали надійшла в особистий кабінет через систему "Електронний суд" 04 жовтня 2023 року.

Втретє своє право на звернення з належно оформленою касаційною скаргою до суду відповідач реалізував 01 листопада 2023 року.

Враховуючи вищевикладене та положення частини третьої статті 329 КАС України якою передбачено, що строк на подання касаційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, Суд дійшов висновку, що оформлення касаційної скарги у відповідності до вимог КАС України, дотримання строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду зі скаргою та бажання заявника реалізувати своє права на касаційне оскарження судових рішень у даній справі після постановлення Верховним Судом ухвал від 22 серпня 2023 року та від 04 жовтня 2023 року у найкоротший строк є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Судом установлено, що розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності або інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз наведених норм в контексті правовідносин, що є предметом розгляду у цій справі, свідчить про те, що в даному випадку оскаржуються судові рішення, постановлені у справі незначної складності.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначена норма Кодексу узгоджується з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким до основних засад судочинства відноситься забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. Аналогічне положення закріплене у пункті 7 частини третьої статті 2 та частині першій статті 13 КАС України, а також частині першій статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага з урахуванням того, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов`язковим для всіх судів та суб`єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини п`ятої статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.

Скаржником наведено наступні підстави для касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій та для прийняття Верховним Судом до розгляду касаційної скарги у справі незначної складності №340/2713/22, які передбачені частинами четвертою та п`ятою статті 328 КАС України: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V у подібних правовідносинах. Крім того, скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього.

Перевіркою змісту підстави касаційного оскарження встановлено, що скарга відповідача містить посилання на норми права щодо яких, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду, однак скаржником не зазначено, в чому полягає неправильне застосування судами зазначених норм права та який саме висновок необхідно сформулювати, а Верховним Судом самостійно не встановлено, що у судовій практиці, яка склалася у подібних правовідносинах, існують підстави, які б вказували на наявність проблеми, вирішення якої, шляхом формулювання позиції Верховним Судом, може мати фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становити значний суспільний інтерес.

Разом з тим, щодо посилання скаржника на наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд вказує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі вказаної норми КАС України є, зазначення норми права, яка була неправильно застосована судами першої та (або) апеляційної інстанцій щодо якої відсутній висновок Верховного Суту, а також обґрунтування у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

Таким чином, з огляду на недостатнє обґрунтування скаржником у касаційній скарзі посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, колегія суддів вважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження.

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про те, що справа має для нього виняткове значення, оскільки оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник належних обґрунтувань не наводить.

Щодо тверджень скаржника про те, що справа становить значний суспільний інтерес Суд зауважує, що вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

З огляду на вищевказане, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не містить вагомих аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме щодо цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені статтею 328 КАС України виняткові обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи в касаційному порядку скаржником належним чином не обґрунтовані у касаційній скарзі, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Аналогічного висновку щодо віднесення вказаної категорії справ до справ незначної складності висловлена Верховним Судом в ухвалах від 04 липня 2023 року у справі №460/77/21, від 06 вересня 2023 року у справі №600/1074/22-а, від 28 вересня 2023 року у справі №480/9208/21.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними наведені Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці підстави пропуску процесуального строку та поновити строк на касаційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №340/2713/22.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №340/2713/22 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар`єр" до Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування припису.

3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді О.П. Стародуба

С.М. Чиркін