Постанова

від 16.11.2023 по справі 600/5531/23-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 600/5531/23-а

адміністративне провадження № К/990/35877/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Желтобрюх І. Л., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 600/5531/23-а

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клас і К» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішення,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернівецькій області на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду (суддя Григораш В. О.) від 18 серпня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Сушко О. О., Залімський І. Г., Мацький Є. М.) від 29 вересня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 14 серпня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Клас і К» (далі - ТОВ «Клас і К») звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 27862 від 03 серпня 2023 року.

2. 16 серпня 2023 року представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив зупинити дію рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 27862 від 03 серпня 2023 року до набрання законної сили рішенням у справі № 600/5531/23-а.

3. В обґрунтування заяви зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки зупинення реєстрації податкових накладних призводить до негативних наслідків для товариства, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності через зупинення реєстрації податкових накладних, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, покладання додаткового обов`язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість, дасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізувати своє право на здійснення діяльності та реєстрацію податкових накладних.

Окрім цього, посилався на те, що спірне рішення порушує права не тільки ТОВ «Клас і К», але і його контрагентів, оскільки у зв`язку із відсутністю реєстрації податкових накладних, останні не мають можливості формувати податковий кредит.

4. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року, заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено.

Зупинено дію рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за № 27862 від 03 серпня 2023 року до набрання законної сили рішенням у справі № 600/5531/23-а.

5. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 26 жовтня 2023 року від Головного управління ДПС у Чернівецькій області надійшла касаційна скарга, в якій воно просить скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року.

6. Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Витребувані матеріали справи.

7. 13 листопада 2023 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки зупинення реєстрації податкових накладних призводить до негативних наслідків для товариства, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності через зупинення реєстрації податкових накладних, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, покладення додаткового обов`язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право заявника на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість, дасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення діяльності та реєстрацію податкових накладних.

10. При цьому, суди звернули увагу на те, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову призведе до незворотних наслідків у вигляді втрати державним бюджетом України грошових коштів сплачуваних ТОВ «Клас і К» в якості податків, позбавлення працівників товариства роботи та, як наслідок, заробітної плати під час дії воєнного стану, повного зупинення виробництва, у зв`язку з відсутністю прибутку від подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), що призведе до значних втрат ТОВ «Клас і К», які у випадку прийняття судом рішення у цій справі на користь позивача можуть бути підставою звернення до суду з метою стягнення їх з бюджету, що посилює негативний характер таких наслідків.

11. Таким чином, можливість здійснення позивачем господарської діяльності безпосередньо залежить від наявності можливості складати та реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, сплати податкових зобов`язань, в той час як включення заявника до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, що матиме невідворотні наслідки, в тому числі, у вигляді збитків, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, та необхідності вивільнення працівників, які його обслуговують.

Окрім цього, невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку з наведених підстав може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача, для захисту яких він звернувся до суду.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

13. На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 03 грудня 2020 року по справі № 140/8457/20.

14. Скаржник вказує, що відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює подальшу реєстрацію цих документів податкової звітності. Висновки судів попередніх інстанцій, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваних рішень зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності не підтверджені оцінкою судами будь-яких доказів. Аналогічно, не підтвердженими доказами є і доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав. Неправильне застосування судами приписів статті 151 КАС України, на думку скаржника, полягає в тому, що зупинення дії оскаржуваних рішень фактично нівелює значення здійснених контролюючим органом заходів податкового контролю, який, в тому числі, спрямований на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування.

15. Окремо скаржник звертає увагу й на те, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішить спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

17. Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

18. Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

19. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).

20. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

21. Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

22. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

23. При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

24. Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

25. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

26. При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

27. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

28. Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

29. Судові рішення у цій справі наведеним вище вимогам не відповідають. Висновки судів попередніх інстанцій про існування визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову є хибними з огляду на наступне.

30. Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

31. Дійсно, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165)).

32. Водночас, підпункт 3 пункту 11 Порядку № 1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

33. Таким чином, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності.

34. При цьому пункт 5 Порядку № 1165 визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

35. Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

36. Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

37. З приводу негативних наслідків для господарської діяльності позивача, на які послались суди попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

38. При цьому колегія суддів також зазначає, що віднесення певних платників податків до ризикових чи зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування та може мати тимчасовий характер. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Та обставина, що надання додаткових документів та пояснень у кожному конкретному випадку вимагає значного часу та зусиль, не може сприйматися як визначена законом підстава для забезпечення позову.

39. Враховуючи викладене, колегія судів критично оцінює посилання судів попередніх інстанцій на надсилання контрагентами позивача претензій з вимогою про розірвання договорів поставки, оскільки ТОВ «ПГ «ГРАНД ОПТ ТОРГ» не було позбавлене права надати податковому органу додаткові документи та пояснення з метою реєстрації податкових накладних, виписаних на покупців.

40. В обсязі встановлених саме в цій справі фактичних обставин та з урахуванням положень частини другої статті 150 та частини другої статті 151 КАС України, колегія суддів визнає висновок судів попередніх інстанцій про забезпечення позову помилковим.

41. Аналогічний підхід щодо застосування положень статей 150, 151 КАС України застосовано Верховним Судом, зокрема, в постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі № 280/2284/20, від 03 грудня 2020 року № 140/8457/20, 18 лютого 2021 року у справі № 420/7063/20, від 25 лютого 2021 року у справі № 380/5012/20, від 21 вересня 2021 року у справі № 140/3220/21.

42. У зазначених постановах Верховний Суд, застосувавши норми статей 150, 151 КАС України, дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову щодо зупинення рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості та внесення до журналу ризикових платників фактично вирішує спір по суті, що суперечить меті застосування норми статті 150 КАС України.

43. Отже, доводи відповідача у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи. Позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судами заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, застосовані заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а в задоволенні клопотання ТОВ «Клас і К» про забезпечення адміністративного позову слід відмовити.

44. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

45. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року у справі № 600/5531/23-а скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Клас і К» про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. Л. Желтобрюх

О. О. Шишов