Рішення
від 15.11.2023 по справі 904/2093/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2023м. ДніпроСправа № 904/2093/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічними позовами): не з`явився;

від відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Тиховліс В.Р.;

від відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Тиховліс В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за первісним позовом Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (м. Чернігів)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (м.Кам`янське Дніпропетровської області)

та до відповідача-2: ОСОБА_1 (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 у загальному розмірі 652 458 грн. 39 коп.

та

за зустрічним позовом ОСОБА_1 (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

до Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (м. Чернігів)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (м.Кам`янське Дніпропетровської області)

про визнання поруки припиненою

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

до Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (м. Чернігів)

про визнання недійсним договору про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 та визнання недійсною гарантію виконання зобов`язань № 956-22/В1 від 27.12.2022

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Асвіо Банк" (далі - позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (далі - відповідач-1 за первісним позовом) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2 за первісним позовом) заборгованість за договором про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 у загальному розмірі 652 458 грн. 39 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 268 235 грн. 69 коп. - сума простроченої заборгованості по тілу кредиту;

- 1 028 грн. 85 коп. - сума прострочених відсотків за користування кредитом;

- 383 193 грн. 85 коп. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за гарантією, наданою позивачем, внаслідок чого у відповідача-1 перед позивачем утворилась заборгованість, яка разом із нарахованими процентами становить 269 264 грн. 54 коп. (268 235 грн. 69 коп. - сума простроченої заборгованості по тілу кредиту + 1 028 грн. 85 коп. - сума прострочених відсотків за користування кредитом). За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 5.10. договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача-1 штраф у розмірі суми гарантії в загальній сумі 383 193 грн. 85 коп. Крім того, відповідно до договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022 відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 всіх грошових зобов`язань за вказаним договором.

Також позивач просить суд стягнути з відповідачів-1,2 судові витрати.

З позовної заяви вбачається, що позивачем у складі учасників провадження визначено фізичну особу - ОСОБА_1 (відповідача-2 за первісним позовом).

За викладених обставин, судом було здійснено запити до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано відповіді № 48391 від 26.04.2023 та № 48400 від 26.04.2023, згідно з якими, за параметрами запиту ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 , особу ОСОБА_1 не знайдено.

За змістом абзацу 2 частини 1, частин 6, 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України до відкриття провадження у справі суд повинен отримати інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, яка не є підприємцем. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

З урахуванням викладеного, суд вважав за необхідне звернутися до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Кам`янської міської ради для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 01.05.2023 у Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Кам`янської міської ради була витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Від Департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Кам`янської міської ради Дніпропетровської області надійшов лист (вх. суду № 24166/23 від 17.05.2023), в якому департаментом було повідомлено про те, що ухвалу суду від 01.05.2023 переадресовано начальнику Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради для опрацювання в межах наданих повноважень та надання відповіді.

Від Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради надійшов лист (вх. суду № 24623/23 від 19.05.2023), в якому відділ просить суд змінити у запитуваному документі назву органу, який має надати відповідь щодо інформації про фізичну особу ОСОБА_1 .

Враховуючи вказане, суд вважав за необхідне звернутися до Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради для отримання інформації про зареєстроване місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 02.06.2023 у Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради була витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Від Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради надійшов лист (вх. суду № 29527/23 від 16.06.2023), в якому повідомлено про те, що за інформацією, яка міститься в реєстрі Кам`янської територіальної громади, місце проживання громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , з 11.01.2013 по теперішній час.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 21.06.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від ОСОБА_1 (відповідача-2) за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 32180/23 від 30.06.2023), в якому вона просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- гарантія видана в рахунок виконання майбутніх, а не вже існуючих (дійних) зобов`язань, що законодавством України не передбачено. Так, в преамбулі гарантії виконання зобов`язань № 956-22/В1 зазначено, що "мають намір укласти договір згідно з Протокольним рішенням. Зважаючи на це, Акціонерне товариство "Асвіо Банк" безумовно, тобто за першою вимогою бенефіціара без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, та безвідклично приймає на себе зобов`язання заплатити бенефіціару". Більше того, на момент видачі гарантії невідомо, чи виникнуть в майбутньому такі зобов`язання, чи ні. Зазначене суперечить пункту 9 частини 3 розділу I Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, відповідно до якого гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії;

- банківською гарантією забезпечується дійсне зобов`язання, яке було порушено;

- позивачем не надано доказів виконання принципалом умов пунктів 2.1 та підпункту 3.4.1 пункту 3.4 договору про надання гарантії. Так, в пункті 2.1 договору про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 (далі - договір про надання гарантії) зазначено перелік документів та вимоги до них, які принципал зобов`язаний надати гаранту. Крім того, в підпункт 3.4.1 договору про надання гарантії зазначено, що "Після подання принципалом належним чином оформленої заяви, надання всіх необхідних документів (відповідно до умов гарантії та вимог гаранта), виконання принципалом умов пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5 договору, та у випадку, якщо умови гарантії та умови контракту/документації відповідають вимогам чинного законодавства України та договору, видати на умовах договору на користь бенефіціара гарантію на суму та із змістом, що наведені у розділі 1 договору. Однак, жодних доказів виконання принципалом зазначених вимог позивач не надав;

- позивачем не долучено до позовної заяви доказів наявності повноважень представника банку на підписання договору поруки з боку банку;

- позивач в позовній заяві (сторінка 4) зазначає, що сплатив бенефіціару - ПАТ "НЕК "Укренерго" - грошові кошти в розмірі 268 235 грн. 69 коп. за рахунок власних коштів, тобто, видав відповідачу-1 банківський кредит. Більше того, на суму такого кредиту позивачем нараховано проценти від суми простроченого кредиту (його частини) у розмірі 28 % річних (підпункти 4.2 - 4.6 пункту 4.4 договору про надання гарантії). Таким чином, банківська гарантія - різновид банківського кредиту (кредитної операції), і позивач нарахував відповідачам суму штрафу на суму непогашеного кредиту і процентів за ним;

- відповідно до пункту 15 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби Covid-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. При цьому карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби Covid-19 вперше був встановлений Кабінетом міністрів України на всій території України постановою № 211 від 11.03.2020 і в подальшому неодноразово продовжувався наступними постановами Кабінету Міністрів України, зокрема, востаннє: постановою Кабінету міністрів України № 383 від 25.04.2023 строк дії карантину було продовжено до 30.06.2023;

- крім того, відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Вперше воєнний стан на всій території України введено указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX. В подальшому воєнний стан на всій території України неодноразово продовжувався, востаннє: до 18.08.2023 Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX. Таким чином, штраф позивачем нараховано як в період дії карантину, так і в період дії воєнного стану;

- вказані вище норми звільняють від сплати штрафів та пені будь-яких осіб, а не лише фізичних, оскільки законодавцем не визначено окремого суб`єктного складу для застосування мораторію на нарахування штрафів та пені у період дії карантину, а також у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Таким чином, нарахування позивачем за основним позовом штрафу в розмірі 383 193 грн. 85 коп. є безпідставним, оскільки він нарахований в період дії мораторію на нарахування таких штрафів відповідно до вимог нормативно-правових актів України, зазначених вище. Підтвердженням цьому є і правові висновки Верховного суду в подібних правовідносинах, зокрема, в постанові Верховного суду від 05.04.2023 у справі № 756/7895/21;

- гарант не надав доказів передання відповідачу-1 без зволікань копію вимоги бенефіціара. Так, відповідно до статті 22 Уніфікованих правил, гарант повинен без зволікань передати копію належної вимоги і будь-яких документів, що відносяться до справи, інструктуючій стороні. Однак, відповідачу-1 копію такої вимоги не передав, доказів протилежного не надав. В матеріалах справи міститься письмове повідомлення № 1162 від 18.04.2023 з вимогою про сплату заборгованості, однак, воно було відправлено не гарантом, а фізичною особою, що слідує з накладної "Укрпошти" № 0200500314604. Крім того, з незрозумілих причин в описі вкладення поштовий індекс "51021", зазначений в договорі поруки, виправлений на "51900".

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (відповідача-1) за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 32215/23 від 30.06.2023), в якому відповідач-1 просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- банківською гарантією забезпечується дійсне зобов`язання, яке було порушено;

- позивачем не долучено до позовної заяви докази наявності повноважень представника банку на підписання договору банківської гарантії з боку банку та на підписання банком самої банківської гарантії;

- рішення про укладення договору про надання гарантії повинно було бути прийнятим загальними зборами учасників відповідача-1, однак, таке рішення загальних зборів не приймалось. При цьому, договір про надання гарантії для відповідача-1 є значним правочином, оскільки його вартість (383 193 грн. 85 коп.) перевищує 50 відсотків вартості чистих активів відповідача-1 відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності (копія балансу та звіту про фінансові результати за 4-й квартал 2021 року додаються до відзиву);

- в пункті 19.1 Статуту відповідача-1, затвердженого 22.07.2019, тобто, до дати укладання спірного договору про надання гарантії та видання позивачем банківської гарантії зазначено, що "Значними правочинами в товаристві є такі правочини: кредитні (депозитні) угоди, договори застави, будь-які інші договори щодо відчуження або обтяження в будь-який спосіб рухомого чи нерухомого майна товариства незалежно від суми таких угод (договорів). Про наявність таких положень Статуту відповідача-1 позивач знав або не міг не знати, оскільки ніщо не заважало йому ознайомитись до укладення договору про надання гарантії з положеннями Статуту відповідача-1;

- позивач не просто мав право, а був зобов`язаний перевірити наявність рішення загальних зборів відповідача-1 на укладання спірного договору про надання гарантії, оскільки без наявності зазначених документів гарантія не повинна була видаватись. Таким чином, зазначене є підставою для визнання договору про надання банківської гарантії, а також, відповідно, і самої банківської гарантії недійсними;

- принципал не вживав жодних заходів з подальшого схвалення договору про надання гарантії, що є додатковим підтвердженням наявності підстав для визнання такого договору, а також самої банківської гарантії недійсними;

- позивачем порушено вимоги пункту 4.1 договору гарантії в частині повідомлення банком-гарантом принципала про отримання вимоги від бенефіціара;

- в розумінні Уніфікованих правил, відповідач-1 є інструктуючою стороною. Однак, жодних доказів дотримання гарантом зазначеного строку, а також доказів отримання вимоги бенефіціара та дати отримання такої вимоги від бенефіціара, гарантом до матеріалів справи не надано. Позивачем не надано доказів виконання гарантом умов пункту 4.3 договору про надання гарантії. Так, відповідно до пункту 4.3 договору про надання гарантії, у випадку отримання гарантом вимоги на оплату по гарантії (разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачено умовами гарантії), та її відповідності за формальними ознаками умовам гарантії, гарант протягом 5 (п`яти) робочих днів після надходження такої вимоги, якщо інше не визначено умовами гарантії, здійснює виконання;

- пункт 4.2 договору про надання гарантії не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки за цим пунктом зобов`язання принципала виникають не з моменту отримання ним письмового повідомлення гаранта, а з моменту направлення такого повідомлення гарантом. Відповідач-1 зазначає, що цей пункт договору про надання банківської гарантії суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України), оскільки принципал не може і не повинен нести жодної відповідальності на підставі документу, який він не отримав і зі змістом якого він ще не обізнаний. Більше того, не знаючи про зміст неотриманого ним відправлення, принципал позбавлений можливості виконати вимоги, зазначені в такому відправленні. Тому слова пункту 4.2 договору про надання банківської гарантії "з дня направлення письмового повідомлення гаранта" не відповідають вимогам чинного законодавства України. Аналогічне стосується і підпунктів 3.1.3 та 3.1.4 пункту 3.1 договору про надання гарантії, оскільки за ними зобов`язання у принципала виникають: незалежно від отримання повідомлення гаранта (підпункт 3.1.3 пункту 3.1 договору про надання гарантії); протягом 3 (трьох) робочих днів з дати направлення гарантом відповідного повідомлення принципалу (підпункт 3.1.4 пункту 3.1 договору про надання гарантії);

- позивач у позовній заяві (сторінка 4) зазначає, що сплатив бенефіціару - ПАТ "НЕК "Укренерго" - грошові кошти в розмірі 268 235 грн. 69 коп. за рахунок власних коштів, тобто, видав відповідачу-1 банківський кредит. Більше того, на суму такого кредиту позивачем нараховано проценти від суми простроченого кредиту (його частини) у розмірі 28 % річних (підпункти 4.2 - 4.6 пункту 4.4 договору про надання гарантії). Таким чином, банківська гарантія різновид банківського кредиту (кредитної операції), і позивач нарахував відповідачам суму штрафу на суму непогашеного кредиту і процентів за ним;

- вперше воєнний стан на всій території України введено указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX. В подальшому воєнний стан на всій території України неодноразово продовжувався, востаннє: до 18.08.2023 Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX. Таким чином, штраф позивачем нараховано як в період дії карантину, так і в період дії воєнного стану;

- вказані вище норми звільняють від сплати штрафі та пені будь-яких осіб, а не лише фізичних, оскільки законодавцем не визначено окремого суб`єктного складу для застосування мораторію на нарахування штрафів та пені у період дії карантину, а також у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Таким чином, нарахування банком штрафу в розмірі 383 193 грн. 85 коп. є безпідставним, оскільки він нарахований в період дії мораторії на нарахування таких штрафів відповідно до вимог нормативно-правових актів України, зазначених вище. Підтвердженням цьому є і правові висновки Верховного суду в подібних правовідносинах, зокрема, в постанові Верховного суду від 05.04.2023 у справі № 756/7895/21;

- строк дії договору про надання гарантії в ньому не зазначений, що суперечить частині 3 статті 180 Господарського кодексу України, відповідно до якої при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. При цьому, відповідно до частини 1 статті 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами;

- позивачем не надано доказів виконання ним вимог пункту 2.7 договору про надання гарантії. При цьому, в пункті 2.7 договору про надання гарантії зазначено, що гарантія оформлюється у вигляді паперового та/або електронного документу та передається бенефіціару або через банк бенефіціара/інший банк (у тому числі автентичним SWIFT-повідомленням), або безпосередньо принципалу для подальшої передачі бенефіціару. При цьому, гарантія у вигляді електронного документа передається гарантом шляхом її відправлення на адресу електронної пошти, зазначеної в розділі 11 договору, або принципалом в заяві;

- гарант не надав доказів передання відповідачу-1 без зволікань копії вимоги бенефіціара. Так, відповідно до статті 22 Уніфікованих правил, гарант повинен без зволікань передати копію належної вимоги і будь-яких документів, що відносяться до справи, інструктуючій стороні. Однак, відповідачу-1 (інструктуючій стороні) гарант копію такої вимоги не передав, доказів протилежного - не надав. На сторінці 4 позовної заяви позивач зазначає, що він виконав вимогу ПАТ "НЕК "Укренеррго", що підтверджується меморіальним ордером № TR 3285 від 14.04.2023. Однак, копію зазначеного меморіального ордеру позивач до матеріалів справи не долучив;

- вимога гаранта відправлена не на ім`я та адресу відповідача-1, а на зовсім іншу адресу, що унеможливило її отримання відповідачем-1. Так, у договорі про надання гарантії принципалом зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг", а адресою принципала Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул.Магнітогорська, буд. 19, кв. 15, поштовий індекс 51900. Разом з тим, з тексту накладної пошти № 0100109678729, вбачається, що лист від 07.04.2022 № 1051 був відправлений позивачем: на ім`я "директора Ганської Л.А.", а не на ім`я юридичної особи - ТОВ "Проект Лайт Консалтинг"; за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул. Вільна, буд. 19, кв. 15, поштовий індекс 51917, тобто, за зовсім іншою адресою, ніж зазначена в договорі про надання гарантії. Зазначені протиправні дії позивача унеможливили як отримання відповідачем-1 цього листа з копію доданої до нього вимоги, так і, відповідно, виконання таких листа та вимоги. Аналогічне стосується і листа гаранта від 14.04.2023 №1124, який направлений на ім`я "директора Ганської Л.А.", а не на ім`я юридичної особи - ТОВ "Проект Лайт Консалтинг". Крім того, до зазначеного листа не долучено жодних доказів сплати гарантом на користь бенефіціара грошових коштів в розмірі 383 193 грн. 85 коп.;

- до того ж, до зазначеного листа долучено якусь виписку з особового рахунку, однак, не зазначено, ні про який саме рахунок йде мова, ні за яку дату, ні про що зазначено в такій виписці. Аналогічно до зазначеного вище, такий лист було відправлений за адресою: АДРЕСА_2 , тобто, за зовсім іншою адресою, ніж яка зазначена в договорі про надання гарантії. Не долучено, відповідно, позивачем до матеріалів справи і жодних доказів про отримання таких листів та вимог (повідомлення про вручення з підписом, роздруківка з офіційного сайту "Укрпошта" тощо);

- в матеріалах справи міститься письмове повідомлення № 1162 від 18.04.2023 з вимогою про сплату заборгованості, однак, не надано жодних доказів його відправлення відповідачу-1 (опис вкладення), оскільки в матеріалах справи міститься лише опис вкладення про його відправлення поручителю, в той час як зазначене письмове повідомлення (що слідує з його першої сторінки) адресовано одразу двом особам: відповідачу-1 та поручителю.

Від ОСОБА_1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду № 3263/23 від 30.06.2023), в якій вона просить суд визнати припиненою поруку ОСОБА_1 , встановлену договором поруки № 88-201/22П, укладеним 19.12.2022 між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" (гарант) та ОСОБА_1 (поручитель).

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані наступним:

- як зазначено в первісній позовній заяві, між позивачем за первісним позовом та відповідачем-1 за первісним позовом 19.12.2022 було укладено договір про надання банківської гарантії № 956-22/В1. В забезпечення виконання зазначеного договору, 19.12.2022 між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" (гарант) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № 88-201/22П, проте позивач за вказаним зустрічним позовом вважає, що порука за договором поруки є припиненою;

- позивач за зустрічним позовом вважає, що порука за договором поруки припинилась внаслідок збільшення відповідальності боржника без згоди поручителя. Так, у підпункті 6.8.5 пункту 6.8 договору поруки сторони не зазначили, що вони мають право не підписувати (укладати) додаткову угоду для підтвердження таких змін, що свідчить про те, що будь-які зміни обсягу відповідальності принципала за договором про надання гарантії, в тому числі, ті, що зазначені в підпункті 6.8.5 пункту 6.8 договору поруки, потребують укладання додаткової угоди до договору поруки. Більше того, в пункті 6.4 договору поруки зазначено, що усі додатки, зміни та/або доповнення до цього договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані сторонами, з обов`язковим посиланням на цей договір і є невід`ємною складовою частиною даного договору. Таким чином, сторони в договорі поруки домовились, що будь-які зміни до договору поруки повинні бути оформлені в письмовій формі. Жодних виключень з зазначеного правила (положення) договір поруки не містить. Зазначене вище, враховуючи положення підпункту 6.8.5 пункту 6.8 договору поруки, є підставою для визнання поруки припиненою;

- банком не долучено до позовної заяви доказів наявності повноважень представника банку на підписання договору поруки з боку гаранта.

Також, позивач за зустрічним позовом просить суд судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду №3268/23 від 30.06.2023) до Акціонерного товариства "Асвіо Банк", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд:

1) визнати недійсним договір № 956-22/В1 про надання банківської гарантії, укладений 19.12.2022 між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг";

2) визнати недійсною гарантію виконання зобов`язань № 956-22/В1 від 27.12.2022, видану Акціонерним товариством "Асвіо Банк".

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані наступним:

- гарантія видана в рахунок виконання майбутніх, а не вже існуючих (дійних) зобов`язань, що законодавством України не передбачено. Більше того, на момент видачі гарантії невідомо, чи виникнуть в майбутньому такі зобов`язання, чи ні. Зазначене суперечить пункту 9 частини 3 розділу I Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, відповідно до якого гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії;

- оскільки банківська гарантія забезпечує не дійсну на момент її видачі вимогу (а майбутню вимогу, до то ж, невідомо, чи настане вона в майбутньому, чи ні), то з зазначених підстав банківська гарантія є недійсною;

- рішення про укладення договору про надання гарантії повинно було бути прийнятим загальними зборами учасників позивача за цим зустрічним позовом, однак, таке рішення загальних зборів не приймалось. При цьому, договір про надання гарантії для позивача за цим зустрічним позовом є значним правочином, оскільки його вартість (383 193 грн. 85 коп.) перевищує 50 відсотків вартості чистих активів складає 85 600 грн. 00 коп., позивача за цим зустрічним позовом відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності (копія балансу та звіту про фінансові результати за 4-й квартал 2021 року додаються);

- у пункті 19.1 Статуту позивача за цим зустрічним позовом, затвердженого 22.07.2019, тобто, до дати укладання спірного договору про надання гарантії та видання позивачем банківської гарантії, зазначено, що значними правочинами в товаристві є такі правочини: кредитні (депозитні) угоди, договори застави, будь-які інші договори щодо відчуження або обтяження в будь-який спосіб рухомого чи нерухомого майна товариства незалежно від суми таких угод (договорів). Про наявність таких положень Статуту позивача за цим зустрічним позовом банк знав або не міг не знати, оскільки ніщо не заважало йому ознайомитись до укладення договору про надання гарантії з положеннями Статуту відповідача-1;

- банк не просто мав право, а був зобов`язаний перевірити наявність рішення загальних зборів позивача за цим зустрічним позовом на укладання спірного договору про надання гарантії, оскільки без наявності зазначених документів гарантія не повинна була видаватись;

- пункт 4.2 договору про надання гарантії не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки за цим пунктом зобов`язання принципала виникають не з моменту отримання ним письмового повідомлення гаранта, а з моменту направлення такого повідомлення гарантом. Позивач за цим зустрічним позовом зазначає, що цей пункт договору про надання банківської гарантії суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України), оскільки принципал не може і не повинен нести жодної відповідальності на підставі документу, який він не отримав і зі змістом якого він ще не обізнаний. Більше того, не знаючи про зміст не отриманого ним відправлення, принципал позбавлений можливості виконати вимоги, зазначені в такому відправленні. Тому слова пункту 4.2 договору про надання банківської гарантії "з дня направлення письмового повідомлення гаранта" не відповідають вимогам чинного законодавства України. Аналогічне стосується і підпунктів 3.1.3 та 3.1.4 пункту 3.1 договору про надання гарантії, оскільки за ними зобов`язання у принципала виникають: незалежно від отримання повідомлення гаранта (підпункт 3.1.3 пункту 3.1 договору про надання гарантії); протягом 3-х робочих днів з дати направлення гарантом відповідного повідомлення принципалу (підпункт 3.1.4 пункту 3.1 договору про надання гарантії);

- щодо визнання недійсним пункту 5.10. договору про надання банківської гарантії, а також щодо безпідставних вимог позивача за первісним позовом про стягнення штрафу, то пунктом 5.10 договору про надання банківської гарантії передбачено, що у випадку невиконання принципалом підпункту 4.2.1 пункту 4.2 договору, принципал зобов`язаний сплатити на користь гаранта штраф у розмірі суми гарантії, визначеній у пункті 1.2 договору на рахунок гаранта, зазначеному у повідомленні гаранта протягом 3-х робочих днів з дати направлення гарантом принципалу повідомлення за адресами, вказаними у розділі 11 договору. Позивач за цим зустрічним позовом зазначає, що вказаний пункт договору про надання банківської гарантії суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України), оскільки принципал не може і не повинен нести жодної відповідальності на підставі документу, який він не отримав і зі змістом якого він ще не обізнаний. Тому слова пункту 5.10 договору про надання банківської гарантії "з дати направлення гарантом" не відповідають вимогам чинного законодавства України;

- в підпункті 4.4.1 пункту 4.4 договору про надання гарантії зазначено, що день здійснення гарантом сплати коштів за гарантією за рахунок власних коштів вважається днем надання гарантом кредиту принципалу (грошових коштів у тимчасове користування на умовах строковості, платності та повернення). Відповідно, принципал вважається таким, що отримав кредитні кошти (далі - кредит) у валюті та сумі відповідно до валюти та розміру сплачених гарантом коштів за гарантією. При цьому, позивач в позовній заяві (сторінка 4) зазначає, що сплатив бенефіціару - ПАТ "НЕК "Укренерго" - грошові кошти в розмірі 268 235 грн. 69 коп. за рахунок власних коштів, тобто, видав позивачу за цим зустрічним позовом банківський кредит. Більше того, на суму такого кредиту позивачем за первісним позовом нараховано проценти від суми простроченого кредиту (його частини) у розмірі 28 % річних (підпункти 4.2 - 4.6 пункту 4.4 договору про надання гарантії). Таким чином, банківська гарантія - різновид банківського кредиту (кредитної операції), і позивач за первісним позовом нарахував відповідачам суму штрафу на суму непогашеного кредиту і процентів за ним;

- також, пунктом 6.1 договору банківської гарантії сторони визначили, що вони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за договором у разі настання та дії обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін та які сторони не могли передбачити або запобігти. До таких обставин належать: військові дії, незалежно від факту оголошення війни (далі - форс-мажорні обставини). При цьому, нарахований штраф - це один з видів такої відповідальності;

- сторони договору про надання гарантії визначили, що війна - форс-мажорна обставина, яка звільняє сторони від відповідальності за порушення грошових зобов`язань;

- відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Вперше воєнний стан на всій території України введено указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX. В подальшому воєнний стан на всій території України неодноразово продовжувався, востаннє: до 18.08.2023 Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX. Таким чином, штраф позивачем за первісним позовом нараховано як в період дії карантину, так і в період дії воєнного стану. Крім того, вказані вище норми звільняють від сплати штрафу та пені будь-яких осіб, а не лише фізичних, оскільки законодавцем не визначено окремого суб`єктного складу для застосування мораторію на нарахування штрафів та пені у період дії карантину, а також у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Таким чином, нарахування позивачем за первісним позовом штрафу в розмірі 383 193 грн. 85 коп. є безпідставним, оскільки він нарахований в період дії мораторію на нарахування таких штрафів відповідно до вимог нормативно-правових актів України, зазначених вище (підтвердженням вказаному є і правові висновки Верховного суду в подібних правовідносинах: у постанові Верховного суду від 05.04.2023 у справі №756/7895/21; у постанові Верховного суду від 25.10.2022 у справі № 916/183/22; у постанові Верховного суду від 16.12.2021 у cправі № 922/4076/20;

- позивач за вказаним зустрічним позовом зазначає, що ним в цьому зустрічному позові не заявляються вимоги про застосування наслідків недійсного правочину, оскільки такі позовні вимоги він планує заявити пізніше.

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 зустрічну позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 05.07.2023 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідно до частини 7 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.07.2023 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 25.07.2023.

Від позивача за первісним позовом засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 33357/23 від 06.07.2023), в якому він просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon.

Згідно з відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення судового засідання 25.07.2023 в режимі відеоконференції з використанням системи "EаsyCon".

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 06.07.2023 клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням системи "EаsyCon") було задоволено судом.

Від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (вх. суду № 34313/23 від 11.07.2023), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:

- постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 13.10.2021 у справі № 910/6915/19 має протилежну правову позицію, ніж ту, на яку вказує відповідач-1, а саме: "З огляду на незалежність гарантії, посилання у її тексті на основне зобов`язання здійснюється з метою ідентифікації гарантії та вимоги бенефіціара, тоді як гарантія є чинною з моменту її видачі (стаття 561 Цивільного кодексу України, пункт 5 глави 2 Положення № 639, стаття 4 Уніфікованих правил № 758), а норми чинного законодавства не пов`язують обставину видачі гаранти без існування основного зобов`язання в якості підстави для визнання її недійсною. З огляду на наведене висновки судів про відсутність правових підстав для визнання банківської гарантії недійсною та, відповідно, відмови у задоволенні зустрічного позову є законними та обґрунтованими";

- факт видачі гарантії є виконаною дією, яка прийнята бенефіціаром (Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго") не оспорюється сторонами та підтверджується підписаним між ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", в якості замовника, та ТОВ "Проект Лайт Консалтинг", в якості виконавця, договору про надання послуг № 01-000005-23/3 від 28.12.2022. Так, відповідно до пункту 13.1. договору про надання послуг № 01-000005-23/3 від 28.12.2022, виконавець надає замовнику забезпечення виконання договору. Забезпечення виконання договору надається у вигляді безумовної і безвідкличної банківської гарантії, оформленої на паперовому носії. Розмір забезпечення виконання договору (розмір банківської гарантії) становить 383 193 грн. 85 коп. (пункт 13.2. договору про надання послуг № 01-000005-23/3 від 28.12.2022). ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" у відповідності до приписів пунктів 13.1, 13.2. договору надав ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" забезпечення виконання договору про надання послуг №01-000005-23/3 від 28.12.2022 у вигляді безумовної безвідкличної банківської гарантії виконання зобов`язань № 956-22/В1 від 27.12.2022. Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" вищезазначена гарантія була прийнята без зауважень та не оспорювалась. Керуючись пунктом 2.3. договору, гарантія надається за умови: сплати принципалом комісії згідно з пунктом 2.4. договору; розміщення принципалом в якості грошового покриття для забезпечення виконання зобов`язань за договором грошових коштів у розмірі та на рахунок покриття, що зазначені в пункті 2.2. договору; укладання та підписання з особою, зазначеною в пункті 2.2. договору, договору поруки, що виступає забезпеченням виконання зобов`язань принципала за договором. На виконання пункту 2.3. договору принципал за зобов`язання гаранта по наданій гарантії сплатив гаранту в гривнях комісійну винагороду у розмірі - 9 579 грн. 85 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 244 від 26.12.2022. Розміщення принципалом часткового грошового покриття відповідно до пункту 2.2. договору підтверджується платіжною інструкцією № 245 від 26.12.2022. В забезпечення виконання зобов`язань принципала перед гарантом за договором про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022, між АТ "Асвіо Банк" та громадянкою України ОСОБА_1 (надалі - поручитель), був укладений договір поруки №88-201/22П (надалі - договір поруки);

- рішенням № 3 Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" від 31.01.2022 вирішено: "У зв`язку з періодичністю необхідності отримання банківських гарантій для участі у тендерах/забезпечення виконання договорів/платежів/повернення авансових платежів, отримувати вищезазначені види гарантій та змін до них в АТ "Асвіо Банк" протягом 2022 року під грошове забезпечення або без нього, з умовою, що сума всіх діючих гарантій на момент кожної видачі будь-якої гарантії не перевищуватиме 10 000 000 грн. 00 коп. та зі строком дії кожної виданої гарантії не більше 4-х років від дати її видачі". Рішенням № 3 Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтінг" від 31.01.2022 уповноважено директора Ганську Людмилу Анатоліївну, яка діє на підставі модельного статуту товариства, підписувати від імені товариства протягом 2022 року з АТ "Асвіо Банк" договори про надання гарантії, а також підписувати інші документи, необхідні для отримання гарантій, змін до них, у тому числі пов`язані, у разі необхідності, з розміщенням в АТ "Асвіо Банк" грошового покриття на виконання договорів про надання гарантій, на умовах визнаних АТ "Асвіо Банк";

- Уніфіковані правил для гарантій за вимогою Міжнародної Торгової Палати в публікації МТП № 758 від 2010 року допускають розбіжність в особі принципала суб`єкта, що ініціює видачу гарантії, з суб`єктом, про забезпечення виконання зобов`язання якого йде мова. Тепер ці суб`єкти можуть бути представлені як одним, так і різними особами;

- у зв`язку з невиконанням ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" умов договору про надання послуг № 01-000005-23/3, 07.04.2023 на адресу АТ "Асвіо Банк", від ПАТ "НЕК "Укренерго" надійшла вимога за гарантією за вих. № 01/15732 від 29.03.2023, з вимогою сплатити кошти відповідно до умов банківської гарантії № 956-22/В1 від 27.12.2022. Відповідно до пункту 4.1. договору протягом 1 робочого дня від дати отримання вимоги від бенефіціара про оплату по гарантії, гарант письмово повідомляє принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії) На виконання умов пункту 4.1. договору, на адресу принципала направлене письмове повідомлення за вих. № 1051 від 07.04.2023 про отримання вимоги по гарантії за вих. №01/15732 від 29.03.2023 та вимогою сплатити АТ "Асвіо Банк" суму в розмірі 268 235 грн. 69 коп. Вказане свідчить про те, що АТ "Асвіо Банк" негайно, в строки які врегульовані пунктом 4.1. договору повідомив відповідача про отримання вимоги та направив її копію на адресу ТОВ "Проект Лайт Консалтинг". Підтверджуючі документи надавались до суду разом з позовною заявою та наявні в матеріалах справи;

- на виконання пункту 4.4. договору, АТ "Асвіо Банк" виконав вимогу ПАТ "НЕК "Укренерго" вих. № 01/15732 від 29.03.2023 наступним чином: у розмірі 114 958 грн. 16 коп. за рахунок коштів принципала; у розмірі 268 235 грн. 69 коп. за рахунок власних коштів, на загальну суму в розмірі 383 193 грн. 85 коп., що підтверджується меморіальним ордером №ТК.3285 від 14.04.2023. На підтвердження надавалась копія виписки за 14.04.2023 (додатково на підтвердження надається оригінал меморіального ордеру № ТК.3285 від 14.04.2023);

- в порушення пункту 4.2.1. договору, ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" не перерахував АТ "Асвіо Банк" кошти відповідно до письмового повідомлення вих. № 1051 від 07.04.2023;

- незгода відповідача-1 з умовами договору про надання гарантії, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства. Підписання позивачем договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його змісту свідчить про його погодження із умовами укладеного правочину (вищезазначена правова позиція закріплена у Постанові Верховного Суду від 12.04.2022 по справі № 756/6038/20);

- твердження відповідача-1 про те, що АТ "Асвіо Банк" нарахував ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" штраф на суму непогашеного кредиту не відповідають дійсності, оскільки штраф нараховувався за невиконання відповідачем-1 умов пункту 4.2.1, а саме: за не формування грошового покриття для виконання вимог за банківською гарантією;

- гарантія, по суті, носить штрафний характер (як форма забезпечення виконання зобов`язання) та передбачає для боржника можливі додаткові майнові втрати у випадку невиконання/неналежного виконання ним зобов`язань, передбачених основним договором, яка полягає у тому, що гарант в межах суми, сплаченої ним за гарантією, набуває прав зворотної вимоги (регресу) до боржника (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/9585/17);

- у відповідності до умов договору для звільнення сторони від відповідальності за договором необхідним є наявність одночасно наступних умов: виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору; обставини непереборної сили виникли поза волею сторін; обставини непереборної сили вплинули на виконання договору; дотримання, передбаченого пунктом 6.1 договору, порядку повідомлення про обставини непереборної сили. Договір про надання банківської гарантії був укладений 19.12.2022, а обставини на які посилається відповідач-1, які виникли у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, та введення в Україні воєнного стану із 24.02.2022, вже існували на час укладання договору. Крім того, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний характер, а зацікавленій стороні необхідно довести факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність;

- твердження відповідача-1 про наявність форс-мажорних обставин не можуть буди прийняті судом, оскільки дія таких обставин розповсюджується на відповідальність за неналежне виконання зобов`язання, а не на забезпечення виконання такого зобов`язання;

- відповідно до пункту 13.6 договору про надання послуг № 01-000005-23/3 від 28.12.2022, за ненадання забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії у встановлений договором строк, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі суми забезпечення виконання договору. В свою чергу ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" не надав доказів сплати Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" штрафу відповідно до пункту 13.6 договору, що в свою чергу підтверджує виконання АТ "Асвіо Банк" умов пункту 2.7. договору про надання банківської гарантії;

- на адресу принципала направлене письмове повідомлення за вих. № 1089 від 11.04.2023 про отримання вимоги по гарантії за вих. № 01/163000 від 31.03.2023 разом з копією вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та вимогою сплатити АТ "Асвіо Банк" суму в розмірі 342 882 грн. 18 коп.;

- лист за вих. №1051 від 07.04.2023 відправлений на адресу ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" в особі директора Ганської Людмили Анатоліївни, а саме: АДРЕСА_3 . Підтверджуючі документи надавались до суду разом з позовною заявою та наявні у матеріалах справи. Лист за вих. № 1124 від 14.04.2023 відправлений на адресу ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" в особі директора Ганської Людмили Анатоліївни, а саме: АДРЕСА_3 , з доказами оплати. Підтверджуючі документи надавались до суду разом з позовною заявою та наявні у матеріалах справи. Лист за вих. № 1162 від 18.04.2023 відправлений на адресу ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" в особі директора Ганської Людмили Анатоліївни, а саме: АДРЕСА_3 , та на адресу поручителя - Фізичної особи ОСОБА_1 , на адресу: АДРЕСА_4 . Підтверджуючі документи надавались до суду разом з позовною заявою та наявні у матеріалах справи (додатково надані докази направлення листа за вих. № 1162 від 18.04.2023 на адресу ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" в особі директора Ганської Людмили Анатоліївни).

Від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 (вх. суду № 34314/23 від 11.07.2023), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, та, окрім заперечень, викладених у відповіді на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг", вказує про таке:

- відповідно до пункту 4.2.1. договору протягом 3 (трьох) робочих днів з дня направлення письмового повідомлення гаранта про отримання вимоги на оплату по гарантії, якщо інший строк не зазначено у повідомленні, принципал зобов`язаний перерахувати гаранту грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги на оплату по гарантії, на рахунок, вказаний гарантом. Таким чином твердження відповідача-1 про те, що АТ "Асвіо Банк" нарахував ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" штраф на суму непогашеного кредиту не відповідають дійсності, оскільки штраф нараховувався за невиконання відповідачем-1 умов пункту 4.2.1, а саме за не формування грошового покриття для виконання вимог за банківською гарантією;

- у зв`язку з невиконанням ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" умов договору про надання послуг № 01-000005-23/3, 07.04.2023 на адресу АТ "Асвіо Банк", від ПАТ "НЕК "Укренерго" надійшла вимога за гарантією за вих. № 01/15732 від 29.03.2023, з вимогою сплатити кошти відповідно до умов банківської гарантії № 956-22/В1 від 27.12.2022. Відповідно до пункту 4.1. договору протягом 1 (одного) робочого дня від дати отримання вимоги від бенефіціара про оплату по гарантії, гарант письмово повідомляє принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії) На виконання умов пункту 4.1. договору, на адресу принципала направлене письмове повідомлення за вих. № 1051 від 07.04.2023 про отримання вимоги по гарантії за вих. №01/15732 від 29.03.2023 та вимогою сплатити АТ "Асвіо Банк" суму в розмірі 268 235 грн. 69 коп. Вказане свідчить про те, що АТ "Асвіо Банк" негайно, в строки які передбачені пунктом 4.1. договору повідомив відповідача про отримання вимоги та направив її копію на адресу ТОВ "Проект Лайт Консалтинг". Підтверджуючі документи надавались до суду разом з позовною заявою та наявні в матеріалах справи;

- лист за вих. № 1162 від 18.04.2023 відправлений на адресу поручителя, Фізичної особи ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_4 . Підтверджуючі документи надавались до суду разом з позовною заявою та наявні у матеріалах справи. Стосовно виправлення індексу, то відповідно до пункту 7 договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022, реквізити поручителя, а саме ОСОБА_1 наступні: адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . По інформації з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" індекс 51921 взагалі відсутній. Під час оформлення відправки листа за вих. № 1162 система автоматично змінює індекс на актуальний, а саме: було змінено з 51921 на 51900. Зміна індексу отримувача ніяким чином не ставить під сумнів отримання останнім направленої кореспонденції.

Від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (вх. суду №34318/23 від 11.07.2023), в якому він просить суд у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- позовна вимога про визнання договору банківської гарантії та банківської гарантії недійсними може бути належним способом захисту порушеного права лише до моменту здійснення оплати платежу за банківською гарантією. Водночас, в даному спорі заявлена вимога, задоволення якої не призведе до поновлення права позивача, оскільки оплата за банківською гарантією вже здійснена і у позивача вже виникло зобов`язання перед гарантом з повернення коштів. Вказані обставини свідчать про неналежно обраний позивачем спосіб захисту, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову повністю. Позивач за зустрічним позовом, не навів жодного доказу порушення вказаних положень під час укладання договору про надання банківської гарантії та під час видачі самої банківської гарантії;

- щодо твердження позивача за зустрічним позовом стосовно того, що гарантія видана в рахунок виконання майбутніх, а не вже існуючих (дійних) зобов`язань, то банк звертає увагу на постанову Верховного суду від 13.10.2021 у справі № 910/6915/19, яка має протилежну правову позицію, ніж ту на яку вказує відповідач-1, а саме: "З огляду на незалежність гарантії, посилання у її тексті на основне зобов`язання здійснюється з метою ідентифікації гарантії та вимоги Бенефіціара, тоді як гарантія є чинною з моменту її видачі (стаття 561 Цивільного кодексу України, пункт 5 глави 2 Положення № 639, стаття 4 Уніфікованих правил № 758), а норми чинного законодавства не пов`язують обставину видачі гарантії без існування основного зобов`язання в якості підстави для визнання її недійсною. З огляду на наведене висновки судів про відсутність правових підстав для визнання банківської гарантії недійсною та, відповідно, відмови у задоволенні зустрічного позову є законними та обґрунтованими";

- щодо твердження позивача за зустрічним позовом, що рішення про укладання договору про надання гарантії повинно було бути прийнятим загальними зборами учасників ТОВ "Проект Лайт Консалтінг", однак таке рішення загальних зборів не приймалось, то позивач звертає увагу, що єдиним учасником ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" є ОСОБА_1 ;

- незгода ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" з умовами договору про надання гарантії, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства. Підписання позивачем договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його змісту свідчить про його погодження із умовами укладеного правочину (вищезазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2022 по справі № 756/6038/20);

- щодо визнання недійсним пункту 5.10. договору про надання банківської гарантії банк зазначив, що твердження відповідача про те, що АТ "Асвіо Банк" нарахував ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" штраф на суму непогашеного кредиту не відповідають дійсності, оскільки штраф нараховувався за невиконання відповідачем-1 умов пункту 4.2.1, а саме: за не формування грошового покриття для виконання вимог за банківською гарантією. Гарантія, по суті, носить штрафний характер (як форма забезпечення виконання зобов`язання) та передбачає для боржника можливі додаткові майнові втрати у випадку невиконання/неналежного виконання ним зобов`язань, передбачених основним договором, яка полягає у тому, що гарант в межах суми, сплаченої ним за гарантією, набуває прав зворотної вимоги (регресу) до боржника (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/9585/17);

- щодо настання форс-мажорних обставин, то форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний характер, а зацікавленій стороні необхідно довести: факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанова Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21). Тобто обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин, щодо тих чи інших зобов`язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов`язань. Отже, такі обставини, як оголошена чи неоголошена війна, військові дії, введення воєнного стану самі по собі не є абсолютно форс-мажорними обставинами, У той же час, відповідачем-1 не надано належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 Господарсько процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в України воєнного стану та неможливості виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань. Твердження позивача за зустрічним позовом про наявність форс-мажорних обставин не можуть буди прийняті судом, оскільки дія таких обставин розповсюджується на відповідальність за неналежне виконання зобов`язання, а не на забезпечення виконання такого зобов`язання;

- щодо строку дії договору про надання банківської гарантії, то незгода відповідача-1 з умовами договору про надання гарантії, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства. Підписання позивачем договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його змісту свідчить про його погодження із умовами укладеного правочину (вищезазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2022 по справі № 756/6038/20).

Від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 (вх. суду № 34319/23 від 11.07.2023), в якому він просить суд у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- позовна вимога про визнання договору банківської гарантії та банківської гарантії недійсними може бути належним способом захисту порушеного права лише до моменту здійснення платежу за банківською гарантією. Водночас, в даному спорі заявлена вимога, задоволення якої не призведе до поновлення права позивача, оскільки оплата за банківською гарантією вже здійснена і у позивача вже виникло зобов`язання перед гарантом з повернення коштів. Вказані обставини свідчать про неналежно обраний позивачем спосіб захисту, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову повністю. Позивач за зустрічним позовом, не навів жодного доказу порушення вказаних положень під час укладання договору про надання банківської гарантії та під час видачі самої банківської гарантії;

- єдиним аргументом ОСОБА_1 для визнання поруки припиненою, є збільшення відповідальності боржника без згоди поручителя, хоча сам позивач звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Обсяг відповідальності ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" за договором № 956-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 не збільшувався. Додаткові угоди до договору № 956-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 не укладались.

Від відповідача-1 за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 34509/23 від 12.07.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з участю представника відповідача-1 в іншому судовому провадженні.

Від відповідача-2 за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 34510/23 від 12.07.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з участю представника відповідача-2 в іншому судовому провадженні.

Від ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" (позивача за зустрічним позовом) за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про усунення недоліків зустрічної позовної заяви (вх. суду № 34548/23 від 13.07.2023).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 18.07.2023 зустрічну позовну заяву ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

У підготовче засідання 25.07.2023 представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічними позовами), відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не з`явились, при цьому, судом враховані подані відповідачами-1,2 клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 04.09.2023, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.07.2023 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 03.10.2023 включно; підготовче засідання було відкладено на 05.09.2023.

Від представника відповідачів-1,2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 44866/23 від 05.09.2023), в якому він повідомляє про те, що договір про надання правової допомоги між ним та відповідачами-1,2 розірвано, тому він не є представником відповідачів за первісним позовом у даній справі.

Від відпровідача-1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 44926/23 від 05.09.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку із зміною представника, який представляє інтереси відповідача-1.

Від відпровідача-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 44928/23 від 05.09.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку із зміною представника, який представляє інтереси відповідача-2.

У підготовче засідання 05.09.2023 представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічними позовами), відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не з`явились, при цьому, судом враховані подані відповідачами-1,2 клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.09.2023 підготовче засідання було відкладено на 26.09.2023.

Від відповідача-1 за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 47846/23 від 20.09.2023), в якій він просить суд забезпечити проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення судового засідання 26.09.2023 в режимі відеоконференції підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 20.09.2023 заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС) була задоволена судом.

Від позивача за первісним позовом засобами електронного зв`язку надійшла заява (вх. суду № 48037/23 від 20.09.2023), в якій він просить суд забезпечити проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 2109.2023 заява Акціонерного товариства "Асвіо Банк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС) була задоволена судом.

Від ОСОБА_1 (відповідача-2 за первісним позовом) за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про призначення судової експертизи (вх. суду № 48771/23 від 26.09.2023), в якому він просить суд призначити по справі судову-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та поставити на вирішення експерту наступне питання: Чи виконано підпис навпроти прізвища ОСОБА_1 (Л.А. Ганська) в графі для підпису на всіх сторінках договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022 ОСОБА_1 ? В обґрунтування поданого клопотання відповідач-2 посилається на таке:

- у відповідача-2 є сумніви щодо належності підписів, що стоять на документах, тому відповідач-2 вважає, що підписи не її, а є імітованими у наступних документах: договорі поруки № 88-201/22П, укладеним 19.12.2022, між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" та нібито, ОСОБА_1 ;

- питання належності підпису особі та імітації підпису іншою особою потребують спеціальних знань у галузі науки;

- для встановлення факту підписання документів належною особою, а саме: договору поруки № 88-201/22П, укладеного 19.12.2022, між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" та нібито, ОСОБА_1 , є необхідність у проведенні судової почеркознавчої експертизи.

У підготовче засідання 26.09.2023 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічними позовами), відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

У вказаному засіданні розгляд клопотання відповідача-2 про призначення судово-почеркознавчої експертизи був відкладений до наступного судового засідання, з метою надання часу іншим учасникам справи ознайомитися з вказаним клопотанням, а також висловлення своєї правової позиції щодо необхідності призначення по справі судової експертизи.

У підготовчому засіданні 26.09.2023 судом протокольно було оголошено перерву до 03.10.2023.

Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічними позовами) за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про призначення судової експертизи (вх. суду № 49561/23 від 29.09.2023), в якому він просить суд відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-почеркознавчої експертизи та для з`ясування обставин, які ставить під сумнів відповідач-2 у своєму клопотанні, витребувати у ОСОБА_1 її примірник договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022. В обґрунтування власної правової позиції позивач посилається на таке:

- у своїй зустрічній позовній заяві про визнання поруки припиненою та у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 не заперечує факту укладання між нею та АТ "Асвіо Банк" договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022. У своєму клопотанні про призначення судово-почеркознавчої експертизи, ОСОБА_1 ставить під сумнів зміст та умови договору поруки № 88-201/22П та вказує на те, що вона не підписувала договір гарантії у тому вигляді, який був наданий АТ "Асвіо Банк" як додаток до позовної заяви;

- відповідно до пункту 6.16 договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022, договір поруки укладений у 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному - для кожної із сторін;

- позивач вказує на те, що у ОСОБА_1 наявний свій примірник договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022, тому для з`ясування обставин, які ставить під сумнів ОСОБА_1 у своєму клопотанні про призначення судово-почеркознавчої експертизи, достатньо витребувати у відповідача-2 її примірник договору.

Від ОСОБА_1 (відповідача-2 за первісним позовом) за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення по справі (вх. суду № 50055/23 від 03.10.2023), в яких остання просить суд призначити судову експертизу саме відносно екземпляра договору поруки, який належить позивачу, вказуючи про таке:

- у відповідності до попередніх пояснень, відповідач-2 має сумніви у належності їй підписів в екземплярі договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022, в редакції цього договору, наданій позивачем, тому відповідач-2 наполягає на проведенні експертизи саме екземпляра договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022, який міститься у позивача, безвідносно до екземпляра договору поруки, який міститься у відповідача-2;

- невідповідність тексту наявного у позивача договору поруки тексту договору поруки, який підписував відповідач-2, не може бути з`ясована лише дослідженням самого тексту договору чи порівнянням тексту екземплярів договору поруки, які знаходяться у сторін договору;

- так як відповідач-2 отримав свій екземпляр договору поруки не одразу після його підписання, а згодом, при отриманні пакету документів щодо оформлення банківської гарантії, то, напевне, тексти екземплярів договору поруки позивача та відповідача-2 будуть ідентичними, проте підписи будуть належати відповідачу-2 лише на оригінальних сторінках договору поруки зі змістом, який підписував відповідач-2.

У підготовче засідання 03.10.2023 з`явився представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічними позовами); представники відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у вказане засіданні не з`явились, причин нез`явлення суду не повідомили; про день, час та місце вказаного засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується участю представника відповідачів-1,2 у попередньому судовому засіданні, що відображено у протоколі судового засідання від 26.09.2023 (а.с. 14 у томі 2).

У вказаному засіданні судом було розглянуто клопотання відповідача-2 за первісним позовом про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Оцінивши об`єктивно докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання, суд не вбачав підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно зі статтею 41 Господарського процесуального кодексу України для роз`яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі № 927/110/18, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11(914/1919/20) та від 22.03.2023 у справі № 904/7603/21).

Судом також було відзначено, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

За таких обставин судом було зауважено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов`язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

У даному випадку судом було зазначено, що відповідач-2 у судових засіданнях підтверджував наявність у нього власного екземпляру договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022 та посилався на те, що сумніви відповідача-2 стосуються лише редакції умов договору на певному аркуші договору, тобто відповідач-2 ставив під сумнів редакцію договору, що наявна в матеріалах справи фактично укладеному між сторонами. При цьому, оскільки відповідач-2 за первісним позовом не надав свій екземпляр договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022, відповідно не є доведеною обґрунтованість сумнівів у підписанні вказаного договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022 саме у редакції, що долучена позивачем до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що клопотання про призначення судової експертизи задоволенню не підлягає.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 03.10.2023 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.10.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розпочато розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначено судове засідання на 17.10.2023.

У судове засідання 17.10.2023 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічними позовами), відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

У судовому засіданні 17.10.2023 представник позивача за первісним позовом просив суд задовольнити позовні вимоги позивача за первісним позовом з підстав, викладених у первісній позовній заяві та відповідях на відзив на первісну позовну заяву.

У судовому засіданні 17.10.2023 представник відповідачів-1 та відповідача-2 за первісним позовом просив суд відмовити у задоволенні первісної позовної заяви з підстав, наведених у відзивах на позовну заяву відповідачів-1 та відповідача-2.

У вказаному судовому засіданні представник позивача за зустрчіним позовом просив суд задовольнити зустрічну позовну заяву ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" про визнання недійсним договору банківської гарантії та визнати недійсною банківську гарантію з підстав, наведених у зустрічній позовній заяві.

У судовому засіданні 17.10.2023 представник відповідача за зустрічним позовом просив суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" з підстав, наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

У судовому засіданні протокольно було оголошено перерву до 08.11.2023.

Від ОСОБА_1 (позивача за зустрічним позовом) за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення по справі (вх. суду № 55763/23 від 02.11.2023), в яких остання просить суд при розгляді справи по суті врахувати наступне:

- у даній справі позивач за зустрічним позовом вважає за необхідне зазначити, що предметом позову є визнання припиненою поруки позивача за зустрічним позовом, яка виникла на підставі договору поруки, укладеного між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом. При цьому, позивач за зустрічним позовом в позовній заяві посилається на статтю 559 Цивільного кодексу України;

- підставами зустрічного позову є невідповідність чинному законодавству положень пункту 6.4. та підпункту 6.8.5 договору поруки. При поданні позову причиною подання позову позивачем за зустрічним позовом було зазначено те, що умови пункту 6.8.5. договору поруки встановлюють умови, явно обтяжливі для позивача за зустрічним позовом та які позивач за зустрічним позовом не погодився б прийняти за звичайних умов. Зокрема, пунктом 6.8.5. договору поруки передбачено, що підписанням цього договору поручитель надає гаранту згоду на будь-які майбутні зміни обсягу відповідальності принципала за договором про надання гарантії, в тому числі такі, внаслідок яких відбудеться збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором, зокрема, але не виключно, будь-які зміни договору про надання гарантії, внаслідок яких збільшується розмір суми наданої гарантії, що надається принципалу, строк гарантії, та/або розмір процентів комісійних винагород, та/або неустойки (пені, штрафів), та/або будь-яких платежів, які принципал згідно з договором про надання гарантії повинен сплачувати гаранту та за виконання яких поручитель поручається згідно з цим договором, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої цим договором поруки, і встановлена цим договором порука залишається чинною протягом строку, встановленого в пункті 6.2 цього договору, а поручитель відповідає перед гарантом у тому ж обсязі, що і принципал, з урахуванням будь-яких майбутніх змін обсягу відповідальності принципала за договором про надання гарантії. Дана згода поручителя є безумовною, безвідкличною і не обмежена строком дії". Вказані умови договору поруки, якими передбачається згода позивача за зустрічним позовом (поручителя за договором поруки) на будь-які зміни до договору про надання гарантії, який укладений між відповідачем за зустрічним позовом та третьою особою, в тому числі на зміни, які передбачають зміни обсягу відповідальності поручителя, суперечать як загальним принципам зобов`язання, так і загальним принципам цивільного законодавства;

- на переконання позивача за зустрічним позовом формулювання пункту 6.8.5 договору поруки не відповідає принципам справедливості та добросовісності цивільного законодавства, так само як і вимогам до зобов`язання, встановленим частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України. Так, в момент укладення договору поруки поручитель (позивач за зустрічним позовом) розуміє свій обсяг відповідальності за договором поруки, розуміє в яких межах настає його відповідальність, який грошовий розмір вона може приймати та в яких випадках настане, оскільки він знає вміст зобов`язань, за які він поручається перед гарантом (відповідач за зустрічним позовом). Цілком справедливим є формулювання частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України, що у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Тобто, поручитель не має нести відповідальність та мати зобов`язання щодо тих зобов`язань боржника, на які поручитель попередньо та добровільно не надав згоду, маючи інформацію про такі зобов`язання. Натомість, формулювання пункту 6.8.5 договору поруки вимогам щодо справедливості та добросовісності не відповідає. Поручитель не повинен надавати згоду на будь-які зміни відповідальності поручителя в майбутньому, на які він не тільки не має будь-якого впливу, а навіть не буде повідомлений про такі зміни, оскільки відомостей про повідомлення про такі зміни договір поруки також не містить. Існуюче формулювання пункту 6.8.5. договору поруки призводить до ситуації, що у поручителя немає можливості впливати на обсяг своєї відповідальності та керувати нею, і відповідальність поручителя може бути збільшена в будь-який момент без обмеження строку та без обмеження розміру, що ставить поручителя в умови, на які він би не погодився, якби мав можливість впливати на умови договору поруки. Як було зазначено вище, фактичними підставами позову слугувала невідповідність пункту 6.8.5. договору поруки вимогам законодавства та необхідність у зв`язку з цим припинення поруки та розірвання договору. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що опис вказаних несправедливих умов договору поруки відносно загальних принципів цивільного законодавства здійснений з метою необхідності застосування при вирішення справи статей 3, 509, 634, 651 Цивільного кодексу України;

- позивач за зустрічним позовом зазначає, що договір поруки в редакції, підписаній сторонами, є фактично договором приєднання, запропонованим відповідачем за зустрічним позовом для підписання позивачу за зустрічним позовом в періоді необхідності його підписання. Відповідачем за зустрічним позовом не приймалося будь-яких змін до тексту договору, і такий договір міг бути підписаний лише в редакції, запропонованій відповідачем за зустрічним позовом. Таким чином, так як позивач за зустрічним позовом не мав можливості запропонувати свої умови договору, і міг підписати договір поруки лише шляхом приєднання до договору в цілому цей договір є договором приєднання у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що за можливості у позивача за зустрічним позовом впливати на умови договору, він би в жодному випадку не погодився на умови договору, які передбачають необґрунтоване та необмежене у строках та розмірах збільшення відповідальності позивача за зустрічним позовом за договором поруки, як це передбачено пунктом 6.8.5 договору поруки. Вказане твердження випливає із самого принципу розумності цивільного законодавства, оскільки будь-який учасник цивільних відносин, діючи розумно та обачно, в жодному випадку не погодиться відповідати за поведінку іншого учасника цивільних відносин, якщо при цьому відповідальність такого першого учасника цивільних відносин може бути збільшена без обмеження розміру та строків такого збільшення, що може призвести до значного погіршення майнового стану такого учасника та банкрутства чи припинення діяльності тощо.

У судове засідання 08.11.2023 з`явився представник відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом); представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічними позовами) у вказане засідання не з`явився, причин нез`явлення суду не повідомив; про день, час та місце вказаного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується участю представника позивача у попередньому судовому засіданні, що відображено у протоколі судового засідання від 17.10.2023 (а.с. 40-41 у томі 2).

З метою надання позивачу можливості скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, ухвалою суду від 08.11.2023 у судовому засіданні було оголошено перерву до 15.11.2023.

Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічними позовами) надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника банку (вх. суду № 58583/23 від 15.11.2023), в яких він також навів пояснення з приводу пояснень позивача за зустрічним позовом, а саме: банк просив суд відмовити у прийнятті та розгляді додаткових пояснень, з огляду на таке:

- подання додаткових пояснень слід розцінювати як зміну правових підстав зустрічного позову ОСОБА_1 ;

- посилання на норми статей 509, 634 ,651 Цивільного кодексу України як на додаткові підстави визнання договору поруки припиненим, є саме зміною правових підстав позову, які були відсутні у первісній зустрічній позовній заяві. У своїх додаткових поясненнях представник позивача за зустрічним позовом наводить нові обставини для визнання припиненим договору поруки № 88-201/22П, укладеного між ОСОБА_1 та АТ "Асвіо Банк";

- як умову про визнання договору поруки припиненим представник позивача за первісним позовом вказує на частину 2 статті 634 Цивільного кодексу України, посилаючись на умови, які були явно обтяжливі для ОСОБА_1 під час підписання договору поруки № 88-201/22П, але як і в зустрічні позовній заяві, так і в додаткових поясненнях, фактичних обставин обтяжливості обставин під час підписання договору поруки не наводить;

- відсутні будь-які норми права та логічні висновки для того, щоб прирівнювати укладений між сторонами договір поруки до договору приєднання, які за своєю правовою природою є окремими самостійними договорами;

- відповідно до пункту 1.6 договору поруки № 88-201/22П відповідальність поручителя є безумовною і безвідкличною і поширюється на суму наданої гарантії, проценти за користування грошовими коштами, комісійну винагороду, штрафні санкції та інші платежі по договору про надання гарантії, інші суми, передбачені договором та/або договором про надання гарантії. Поручитель підтверджує, що він ознайомлений зі всіма умовами договору про надання гарантії (з урахуванням змін та доповнень до нього), які діють на момент укладення договору, йому зрозумілі всі умови договору про надання гарантії та він згодний повністю відповідати за виконання принципалом зобов`язань за договором про надання гарантії, що існують та можуть виникнути в майбутньому, у випадку внесення змін та доповнень до договору про надання гарантії (пункт 1.7 договору поруки). Порука зберігає свою силу до повного виконання зобов`язання за договором про надання гарантії (пункт 4.7 договору поруки);

- єдиним аргументом ОСОБА_1 для визнання поруки припиненою є збільшення відповідальності боржника без згоди поручителя, хоча сам позивач звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України, у різі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання;

- позивач за первісним позовом звертає увагу на те, що обсяг відповідальності ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" за договором № 956-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 не збільшувався; додаткові угоди до договору № 956-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 не укладались;

- незгода позивача за зустрічним позовом з умовами договору поруки не може трактуватись, як підстава для визнання договору поруки припиненим, адже за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за договором, оскільки такі суперечать принципам цивільного законодавства. Підписання сторонами договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його змісту свідчить про його погодження із умовами укладеного правочину (вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12.04.2022 у справі № 756/6038/20).

У судове засідання 15.11.2023 з`явився представник відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом); представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічними позовами) у вказане засідання не з`явився, при цьому, судом враховано наявність клопотання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічними позовами) про розгляд справи без участі його представника, яке було задоволено судом.

У вказаному судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом просив суд задовольнити зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою з підстав, наведених у зустрічній позовній заяві.

У судовому засіданні 15.11.2023 судом було оголошено зміст відзиву на зустрічну позовну заяву відповідача, в якому він просив суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 .

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 15.11.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідачів-1,2,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у цій справі є встановлення обставин укладення договору банківської гарантії, строк дії договору, обставини пов`язані з наявністю правових підстав для стягнення заборгованості за договором про надання банківської гарантії, а також обставин укладення договору поруки, обсяг відповідальності поручителя, строк поруки, наявність/відсутність підстав для солідарного стягнення; наявність підстав для визнання поруки припиненою; наявність підстав для визнання недійсним договору про надання банківської гарантії та визнання недійсною гарантію виконання зобов`язань.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 19.12.2022 між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" (далі - гарант, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (далі - принципал, відповідач-1) укладено договір про надання банківської гарантії № 956-22/В1 (далі - договір-1, а.с.12-23 у томі 1), відповідно до умов пункту 1.1. якого гарант в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов`язань перед Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго", юридична особа за законодавством України (далі - бенефіціар), відповідно до умов протокольного рішення № 000005/03/22 уповноваженої особи від 13.12.2022 на закупівлю: "90910000-9: Послуги з прибирання: Лот № 1 послуги з прибирання Східного ТУОМ (ДК 021:2015 - 90910000-9 послуги з прибирання), Лот № 2 послуги з прибирання Північного ТУОМ (ДК 021:2015 - 90910000-9 послуги з прибирання), Лот № 3 послуги з прибирання Західного ТУОМ (ДК 021:2015 - 90910000-9 послуги з прибирання), Лот № 4 послуги з прибирання Південного ТУОМ (ДК 021:2015 - 90910000-9 послуги з прибирання), а саме: Лот № 3 послуги з прибирання Західного ТУОМ (ДК 021:2015 - 90910000-9 послуги з прибирання)", ідентифікатор закупівлі: UA-2022-11-25-005758-a.

У пунктах 1.2., 1.3. 1.4. договору-1 визначено, що сума гарантії (гранична сума відповідальності гаранта) становить 383 193 грн. 85 коп. Вид гарантії: гарантія виконання зобов`язань. Строк дії гарантії - з дати набрання чинності гарантією (якщо в гарантії не зазначено інше) до 04.03.2024 включно.

Пунктом 1.5 договору-1 передбачено, що загальна сума зобов`язань за наданою гарантією зменшується на суму платежів, сплачених принципалом і гарантом на користь бенефіціара.

Сторони досягли згоди, що обсяг та умови гарантійних зобов`язань гаранта за гарантією визначається у самій гарантії, що складена відповідно до умов цього договору і заяви. Робочий день це день протягом якого гарант здійснює банківські операції (пункти 1.6., 1.7. договору-1).

Згідно з умовами пункту 2.1. договору для видачі гарантії на суму та строк, які передбачені пунктами 1.2., 1.4. договору, принципал зобов`язаний надати гаранту:

- заяву у визначеній гарантом формі. При цьому, умови, зазначені принципалом в Заяві мають відповідати умовам контракту/документації;

- належним чином засвідчену копію договору (контракту) або іншого документа, який згідно із законодавством України має силу договору (за наявності), у якому може бути передбачено надання гарантії, або копію тендерної документації про проведення тендера (за необхідності) тощо. Принципал має право не подавати відповідної тендерної документації в разі оприлюднення такої документації на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель або авторизованих електронних майданчиках під час публічних закупівель. У цьому разі принципал надає інформацію для ідентифікації закупівлі;

- належним чином засвідчені копії установчих документів;

- документи, що підтверджують повноваження відповідальних осіб принципала на виконання дій, необхідних для отримання гарантій;

- фінансові звіти за останні звітні періоди (за потребою);

- інші документи на запит гаранта.

У пункті 2.4. договору-1 сторони визначили, що за зобов`язання гаранта по наданій гарантії принципал сплачує гаранту в гривнях комісійну винагороду у розмірі 9 579 грн. 85 коп.

Відповідно до умов пункту 2.2. договору-1 в забезпечення виконання принципалом своїх зобов`язань щодо відшкодування суми, що може бути сплачена гарантом за гарантією, сплати нарахованих комісій, процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат за договором, гарант відкриває рахунок № UA023534890000029321586546002 (далі - рахунок покриття), на який принципал перераховує суму забезпечення (часткове покриття) в розмірі 114 958 грн. 16 коп., що дорівнює сумі, зазначеній в заяві про надання гарантії (далі - грошове покриття).

Відповідно до пункту 2.2.1. договору-1, кошти грошового покриття вважаються забезпеченням та використовуються гарантом для виконання останнім своїх зобов`язань за гарантією, відшкодування гаранту всіх сум, сплачених гарантом згідно з умовами гарантії, а також відшкодування інших сум, передбачених до сплати принципалом згідно з договором. Гарант не виконує будь-яких розпоряджень принципала щодо розпорядження коштами грошового покриття, не нараховує процентів або інших доходів на кошти грошового покриття. Задоволення вимог, що забезпечуються грошовим покриттям, здійснюється гарантом шляхом списання коштів з рахунку покриття.

Згідно з умовами пункту 2.3. договору-1 гарантія надається за умови:

1) сплати принципалом комісії згідно з пунктом 2.4. договору;

2) розміщення принципалом в якості грошового покриття для забезпечення виконання зобов`язань за договором грошових коштів у розмірі та на рахунок покриття, що зазначені в пункті 2.2. договору;

3) укладання та підписання з особою, зазначеною в пункті 2.2. договору, договору поруки, що виступає забезпеченням виконання зобов`язань принципала за договором.

На виконання пункту 2.3. договору-1 принципал на зобов`язання гаранта по наданій гарантії сплатив гаранту в гривнях комісійну винагороду у розмірі - 9 579 грн. 85 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 244 від 26.12.2022.

Розміщення принципалом часткового грошового покриття відповідно до пункту 2.2. договору підтверджується платіжною інструкцією № 245 від 26.12.2022.

У пунктах 9.1., 9.2. договору-1 сторони передбачили, що договір набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Цей договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Сторони домовились, що у випадку ненадання принципалом документів, визначених пунктом 2.1. договору або несплати комісійної винагороди за надання гарантії протягом передбаченого договором строку, дія договору достроково припиняється без будь-якого додаткового оформлення/повідомлення.

Крім того, в забезпечення виконання зобов`язань принципала перед гарантом за договором про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2922 між АТ "Асвіо Банк" та громадянкою України ОСОБА_1 (далі - поручитель), був укладений договір поруки № 88-201/22П (далі - договір поруки, а.с.39-445 у томі 1), відповідно до умов пункту 1.1 якого згідно з цим договором та чинним законодавством України поручитель зобов`язується відповідати перед гарантом у порядку та в строки (терміни), встановлені цим договором, за виконання в повному обсязі принципалом зобов`язання, що передбачене договором про надання гарантії. Порукою на підставі цього договору забезпечується як виконання принципалом зобов`язання, так і вимоги гаранта щодо відшкодування в повному розмірі понесених ним:

- витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за зобов`язанням;

- збитків, завданих порушенням поручителем умов цього договору та усіх витрат згідно договору про надання гарантії.

Відповідно до умов договору поруки, принципал і поручитель відповідають перед гарантом як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право гаранта вимагати виконання зобов`язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від принципала та поручителя разом, так і від кожного окремо. Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання принципалом будь-якої частини зобов`язань, так і при невиконанні принципалом зобов`язань в цілому. Поручитель відповідає перед гарантом за виконання зобов`язання всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами. Поручитель надає згоду нести відповідальність при зміні (збільшення або зменшення) суми гарантії, при зміні розміру процентів за користування грошовими коштами, при зміні розміру комісійної винагороди, при зміні строку дії гарантії та/або порядку сплати процентів та/або комісійної винагороди, при зміні штрафних санкцій, а також при зміні будь-яких інших умов договору про надання гарантії, відповідно до умов, які будуть визначені в додаткових угодах (договорах про внесення змін та доповнень) до договору про надання гарантії та які будуть діяти в момент настання відповідальності поручителя, без укладення додаткових угод (договорів про внесення змін та доповнень) до договору (пункти 1.2., 1.3., 1.4., 1.5. договору поруки)

Відповідно до пункту 4.1 договору поруки гарант набуває право вимагати від поручителя виконання зобов`язання, що передбачене договором про надання гарантії, при умові, якщо в установлений договором про надання гарантії строк принципалом не будуть виконанні зобов`язання в цілому чи в будь-якій його частині. Для цього гарант направляє поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов`язання принципала в цілому (або в тій чи іншій його частині).

У пунктах 6.1. та 6.2. договору поруки сторони визначили, що договір поруки набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання у повному обсязі зобов`язань за договором про надання гарантії. Порука за договором набуває чинності з моменту укладення цього договору та діє чотири роки і три місяці.

На виконання умов договору про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022, була видана гарантія виконання зобов`язань № 956-22/В1 від 27.12.2022 (далі -банківська гарантія, а.с.24 у томі 1).

Відповідно до умов банківської гарантії № 956-22/В1 від 27.12.2022 Акціонерне товариство "Асвіо Банк" (далі - АТ "Асвіо Банк", банк), безумовно, тобто за першою вимогою бенефіціара без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, та безвідклично приймає на себе зобов`язання заплатити бенефіціару протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара, передбаченою гарантією, грошову суму у розмірі 383 193 грн. 85 коп., UAH - українська гривня (980) у випадку порушення принципалом зобов`язань за договором. Виплата по гарантії здійснюється на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в АТ "Ощадбанк", МФО 300465, п/р НОМЕР_2 . Гарант протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги зобов`язується сплатити бенефіціару грошову суму гарантії. Гарантія набирає чинності з моменту її видачі і залишається дійсною до 04.03.2024 включно.

У зв`язку з невиконанням ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" умов договору про надання послуг № 01-000005-23/3, 07.04.2023 на адресу АТ "Асвіо Банк", від ПАТ "НЕК "Укренерго" надійшла вимога за гарантією за вих. № 01/15732 від 29.03.2023, з вимогою сплатити кошти відповідно до умов банківської гарантії № 956-22/В1 від 27.12.2022 у розмірі 383 193 грн. 85 коп. (а.с.27-28 у томі 1).

Відповідно до пункту 4.1. договору-1 протягом 1-го робочого дня від дати отримання вимоги від бенефіціара про оплату по гарантії, гарант письмово повідомляє принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії).

На виконання умов пункту 4.1. договору-1, Акціонерне товариство "Асвіо Банк" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" лист №1051 від 07.04.2023, в якому повідомило про отримання вимоги від беніфіціара та просило для забезпечення компенсації сплатити суму в розмірі 268 235 грн. 69 коп. протягом 3 банківських днів з дня направлення даного листа (а.с.29 у томі 1). Докази направлення вказаного листа наявні в матеріалах справи (а.с.30 у томі 1).

Відповідно до пункту 4.2.1. договору-1 протягом 3-х робочих днів з дня направлення письмового повідомлення гаранта про отримання вимоги на оплату по гарантії, якщо інший строк не зазначено у повідомленні, принципал зобов`язаний перерахувати гаранту грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги на оплату по гарантії, на рахунок, вказаний гарантом. При цьому, якщо гарантія не набрала чинності, відповідно до пункту 2.1. договору, гарант має право вимагати, а принципал зобов`язаний, у визначений гарантом строк сформувати грошове покриття у сумі, передбаченій умовами договору та на рахунок, вказаний гарантом.

В порушення пункту 4.2.1. договору-1, ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" не перерахував АТ "Асвіо Банк" кошти відповідно до письмового повідомлення вих. № 1051 від 07.04.2023.

Керуючись пункту 4.3 договору у випадку отримання гарантом вимоги на оплату по гарантії, та її відповідності за формальними ознаками умовам гарантії, гарант протягом 5-ти робочих днів після дня надходження такої вимоги, якщо інше не визначено умовами гарантії, здійснює виконання своїх зобов`язань за гарантією шляхом сплати згідно з умовами гарантії суми, визначеної у вимозі, але в будь-якому разі не більше ніж сума взятих гарантом зобов`язань за гарантією (з врахуванням раніше здійснених платежів за гарантією, якщо вони мали місце). Передбачені цим пунктом договору дії виконуються гарантом незалежно від своєчасності виконання принципалом зобов`язань, визначених пунктом 4.2. договору. Принципал усвідомлює та звільняє гаранта від відповідальності за будь-які наслідки виконання гарантом цього пункту договору до отримання від принципала коштів згідно з пунктом 4.2. договору.

Відповідно до умов пункту 4.4. договору-1 сплата коштів за гарантією здійснюється гарантом шляхом списання коштів з рахунку покриття, а у випадку відсутності/недостатності грошового покриття, гарант має право здійснити таку сплату шляхом договірного списання коштів з поточних рахунків принципала згідно з пунктом 4.8. договору або за рахунок власних коштів гаранта.

На виконання пункту 4.4. договору-1, АТ "Асвіо Банк" виконав вимогу ПАТ "НЕК "Укренерго" вих. № 01/15732 від 29.03.2023 наступним чином:

- на суму 114 958 грн. 16 коп. за рахунок коштів принципала;

- на суму 268 235 грн. 69 коп. за рахунок власних коштів, а всього на загальну суму в розмірі 383 193 грн. 85 коп., що підтверджується Меморіальним ордером № TR.3285 від 14.04.2023.

Згідно з умовами пунктів 4.4.1. та 4.4.2. договору-1 день здійснення гарантом сплати коштів за гарантією за рахунок власних коштів вважається днем надання гарантом кредиту принципалу (грошових коштів у тимчасове користування на умовах строковості, платності та повернення). Відповідно, принципал, вважається таким, що отримав кредитні кошти (далі - кредит) у валюті та сумі відповідно до валюти та розміру сплачених гарантом коштів за гарантією, і зобов`язується здійснити його повернення гаранту не пізніше 3 робочого дня з моменту виконання гарантом зобов`язань по гарантії. У разі надання принципалу кредиту відповідно до пункту 4.4.1. договору, принципал зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою в розмірі 28 % річних.

У подальшому 14.04.2023 Акціонерне товариство "Асвіо Банк" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" лист № 1124, в якому повідомило що сплатило кошти в розмірі 383 193 грн. 85 коп. на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго". Банк просив відповідача-1 за первісним позовом сплатити суму в розмірі 268 235 грн. 69 коп. протягом 3 робочих днів з моменту виконання гарантом зобов`язань по гарантії (а.с.32 у томі 1). Докази направлення вказаного листа наявні в матеріалах справи (а.с.33-34 у томі 1).

Крім того, 20.04.2023 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача-1 та відповідача-2 за первісним позовом з письмовим повідомленням з вимогою про сплату заборгованості за договором про надання банківської гарантії № 956-22/В1, в якому повторно вимагав сплатити суму 268 235 грн. 69 коп. (грошове покриття згідно з договором про надання гарантії) та вимагав сплатити штраф у розмірі 383 193 грн. 85 коп., у зв`язку із невиконанням відповідачем-1 за первісним позовом пункту 4.2.1 договору про надання гарантії.

У випадку несплати коштів за кредитом протягом строку, вказаного в підпункті 4.4.1. договору, такий кредит вважається простроченим з 4-го робочого дня з моменту виконання гарантом зобов`язань по гарантії.

Згідно з умовами пункту 4.4.4. договору-1 сторони домовились, що у випадку не виконання принципалом зобов`язань з повного повернення кредиту після закінчення строку дії, вказаного у підпункті 4.4.1. договору позичальник зобов`язаний сплачувати проценти від суми простроченого кредиту (його частини) у розмірі 28% річних.

Проценти, передбачені в підпункті 4.4.4. договору, нараховуються на суму кредиту (його частину) щоденно до повного фактичного повернення кредиту (його частини). При цьому, визначення суми нарахованих до сплати процентів здійснюється виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт) (пункт 4.4.5. договору-1).

Як зазначає позивач за первісним позовом, станом на 19.04.2023 заборгованість ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" перед АТ "Асвіо Банк" за договором про надання гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 становить 652 458 грн. 39 коп. та складається з:

- прострочений кредит в розмірі 268 235 грн. 69 коп.;

- прострочені проценти в розмірі 1 028 грн. 85 коп.;

- штраф в розмірі 383 193 грн. 85 грн.

Отже, позивач за первісним позовом зазначає, що відповідачі-1,2 за первісним позовом вимоги не виконали, умови договорів гарантії та поруки порушили, у зв`язку з чим у них виникла заборгованість, що і стало причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню з таких підстав.

Спірні правовідносини підпадають під правове регулювання статті 200 Господарського кодексу України, параграфу 4 глави 49 Цивільного кодексу України, Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правлінням Національного Банку України від 15.12.2004 № 639 та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення зобов`язань з боку принципала, але не у відношенні гаранта, а щодо бенефіціара за основним зобов`язанням. Тобто, підставою для виконання гарантом своїх зобов`язань є особливий стан сторін в основній угоді, в якій гарант не є суб`єктом. Іншими словами, гарант сплачує відповідну суму бенефіціару при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань.

Статтею 561 Цивільного кодексу України встановлено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання врегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 (далі - Положення № 639), розділом І якого визначено, що гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії. Гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин. Належне представлення - представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії/контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями/контргарантіями (пункт 11 частини 3 розділу І Положення № 639).

Умовами пункту 4.1. договору-1 передбачено, що протягом 1 банківського дня від дати отримання вимоги від бенефіціара про оплату по гарантії, гарант письмово повідомляє принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії).

Умовами пункту 4.2. договору-1 передбачено, що протягом 3 банківських днів з дня направлення письмового повідомлення гаранта про отримання вимоги на оплату по гарантії, якщо інший строк не зазначено у повідомленні, принципал зобов`язаний перерахувати гаранту грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги на оплату по гарантії, на рахунок, вказаний гарантом.

Відповідно до умов пункту 4.3. договору-1 у випадку отримання гарантом вимоги на оплату по гарантії (разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачено умовами гарантії), за умови набрання гарантією чинності згідно пункту 2.1 договору та її відповідності за формальними ознаками умовам гарантії, гарант протягом 5 банківських днів після надходження такої вимоги, якщо інше не визначено умовами гарантії, здійснює виконання своїх зобов`язань за гарантією шляхом сплати згідно з умовами гарантії суми, визначеної у вимозі, але в будь-якому разі не більше ніж сума взятих гарантом зобов`язань за гарантією (з врахуванням раніше здійсненних платежів за гарантією, якщо вони мали місце). Передбачені цим пунктом договору дії виконуються гарантом незалежно від своєчасності виконання принципалом зобов`язань, визначених пунктом 4.2 цього договору. Принципал усвідомлює та звільняє гаранта від відповідальності за будь-які наслідки виконання гарантом цього пункту договору до отримання від принципала коштів згідно з пунктом 4.2 договору.

Умовами пункту 4.4. договору-1 передбачено, що сплата коштів за гарантією здійснюється гарантом шляхом списання коштів з рахунку покриття, а у випадку відсутності/недостатності грошового покриття, гарант має право здійснити таку сплату шляхом договірного списання коштів з поточних рахунків принципала згідно з пунктом 4.8 договору або за рахунок власних коштів гаранта. День здійснення гарантом сплати коштів за гарантією за рахунок власних коштів вважається днем надання гарантом кредиту принципалу (грошових коштів у тимчасове користування на умовах строковості, платності та повернення). Відповідно, принципал, вважається таким, що отримав кредитні кошти (далі - кредит) у валюті та сумі відповідно до валюти та розміру сплачених гарантом коштів за гарантією, і зобов`язується здійснити його повернення гаранту не пізніше 3 банківського дня з моменту виконання гарантом зобов`язань по гарантії.

Відповідно до пункту 10.9. договору-1 листування, обмін і передача інформації, пов`язаної з виконанням договору, здійснюється в письмовій формі за адресами, вказаними у розділі 11 договору. При цьому сторони домовились про те, що будь-які листи, повідомлення, вимоги, які направляються Гарантом Принципалу згідно з умовами договору, вважаються отриманими Принципалом після спливу 5 календарних днів з дня їх виправлення Гарантом на адресу Принципала, вказаною у розділі 11 договору.

Як убачається з матеріалів справи, у зв`язку з невиконанням ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" умов договору про надання послуг № 01-000005-23/3, 07.04.2023 на адресу АТ "Асвіо Банк", від ПАТ "НЕК "Укренерго" надійшла вимога за гарантією за вих. № 01/15732 від 29.03.2023, з вимогою сплатити кошти відповідно до умов банківської гарантії № 956-22/В1 від 27.12.2022 у розмірі 383 193 грн. 85 коп. (а.с.27-28 у томі 1).

- на суму 114 958 грн. 16 коп. за рахунок коштів принципала;

Враховуючи вказане, 14.04.2023 Акціонерне товариство "Асвіо Банк" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" лист № 1124, в якому повідомило що сплатило кошти в розмірі 383 193 грн. 85 коп. на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго". Банк просив відповідача-1 за первісним позовом сплатити суму в розмірі 268 235 грн. 69 коп. протягом 3 робочих днів з моменту виконання гарантом зобов`язань по гарантії (а.с.32 у томі 1). Докази направлення вказаного листа наявні в матеріалах справи (а.с.33-34 у томі 1).

У подальшому, 20.04.2023 АТ "Асвіо Банк" звернувся до відповідача-1 та відповідача-2 за первісним позовом з письмовим повідомленням з вимогою про сплату заборгованості за договором про надання банківської гарантії № 956-22/В1, в якому повторно вимагав сплатити суму 268 235 грн. 69 коп. (грошове покриття згідно з договором про надання гарантії) та вимагав сплатити штраф у розмірі 383 193 грн. 85 коп., у зв`язку із невиконанням відповідачем-1 за первісним позовом пункту 4.2.1 договору про надання гарантії.

Відповідно до умов пунктів 1.2 та 1.4. договору поруки принципал і поручитель відповідають перед гарантом, як солідарні боржники, що означає не обумовлене і абсолютне право гаранта вимагати виконання зобов`язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від принципала та поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед гарантом за виконання зобов`язань всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Як зазначає позивач за первісним позовом, станом на дату подання позовної заяви вимоги Акціонерного товариства "Асвіо Банк" залишилися невиконаними. Письмового повідомлення про виявлені невідповідності у вимозі або незгоди з вимогами до Акціонерного товариства "Асвіо Банк" не надходило; грошові кошти для виконання вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не надходили.

Суд звертає увагу на те що, предметом розгляду даної справи є правовідносини, що виникли у сторін саме на підставі договору про надання банківської гарантії, сторонами якого є позивач (банк) та відповідач-1 за первісним позовом.

Згідно з частиною 1 статті 562 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання. Стаття 562 Цивільного кодексу України, яка закріпила цей принцип, є спеціальною у порівнянні із частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України. Визначена норма закріплює загальний принцип акцесорності для всіх видів забезпечення виконання зобов`язань, які є додатковими до основного договору, що забезпечується, і в повній мірі залежать від нього.

Гарантія згідно із частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України є способом забезпечення основного зобов`язання і своїм виникненням завдячує саме йому. Як правило, умови видачі гарантії, в тому числі і визначення суми гарантійного платежу, безпосередньо залежать від цього основного зобов`язання.

У той же час, як вбачається із змісту статті 546 Цивільного кодексу України, законодавець вказує на незалежність зобов`язання гаранта сплатити бенефіціару визначену суму від основного договору. Це означає, що гарантія підпадає під самостійне правове регулювання, яке абсолютно не залежить від впливу основного зобов`язання.

З огляду на зазначене, правовідносини, що виникли між відповідачем-1 за первісним позовом та Приватним акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не є предметом розгляду у даній справі та жодним чином не стосуються правовідносин, що потребують дослідження та доказування у цій справі.

Судом встановлено, що зазначений бенефіціаром у вимогах за гарантіями, гарантійний випадок відповідає гарантійному випадку, зазначеному у банківській гарантії за договором № 956-22/В1 від 19.12.2022.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України, визначено, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За змістом статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено судом вище, позивачем надсилалася вимога щодо виконання забезпечених договором поруки № 88-201/22П від 19.12.2022 зобов`язань.

Відповідно до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за договором про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 у розмірі 268 235 грн. 69 коп.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів на підтвердження сплати на користь позивача грошових коштів для виконання вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в сумі 268 235 грн. 69 коп. відповідачі-1,2 за первісним позовом не надали, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростували.

З урахуванням викладеного, надані позивачем докази на підтвердження наявності заборгованості відповідачів-1,2 за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом у розмірі 268 235 грн. 69 коп. є більш вірогідними, тому вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 268 235 грн. 69 коп. підлягає задоволенню.

Також позивачем за первісним позовом з посиланням на пункти 4.4.1., 4.4.2. договору про надання гарантії нарахував та заявив до стягнення проценти за користування кредитом у розмірі 28% річних.

Відповідно до пунктів 4.4.1., 4.4.2. договору про надання гарантії день здійснення гарантом сплати коштів за гарантією за рахунок власних коштів вважається днем надання гарантом кредиту принципалу (грошових коштів у тимчасове користування на умовах строковості, платності та повернення). Відповідно, принципал, вважається таким, що отримав кредитні кошти (далі - кредит) у валюті та сумі відповідно до валюти та розміру сплачених гарантом коштів за гарантією, і зобов`язується здійснити його повернення гаранту не пізніше 3 банківського дня з моменту виконання гарантом зобов`язань по гарантії. У разі надання принципалу кредиту відповідно до п. 4.4.1. цього договору, принципал зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою в розмірі 28% річних. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/365-366). Проценти нараховуються протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Позивачем нараховані проценти за користування кредитом за період з 15.04.2023 по 19.04.2023 у сумі 1 028 грн. 85 коп.

Перевіркою розрахунку процентів, здійснених позивачем за первісним позовом помилок не виявлено, тому вимога про стягнення процентів в сумі 1 028 грн. 85 коп. підлягає задоволенню.

Також позивач з посиланням на умови пункту 5.10. договору про надання гарантії заявив до стягнення штраф у розмірі 383 193 грн. 85 коп.

За визначенням частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5.10. договору-1 у випадку невиконання принципалом пункту 4.2.1., цього договору, принципал зобов`язаний сплатити на користь гаранта штраф у розмірі суми гарантії, визначеній у пункті 1.2. цього договору на рахунок гаранта, зазначеному у повідомленні гаранта протягом 3 робочих днів з дати направлення гарантом принципалу повідомлення за адресами, вказаними в розділі 11 цього договору.

Пунктом 4.2.1. передбачено, що протягом 3 робочих днів з дня направлення письмового повідомлення гаранта про отримання вимоги на оплату по гарантії, якщо інший строк не зазначено у повідомленні, принципал зобов`язаний перерахувати гаранту грошові кошти (грошове покриття) в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги на оплату гарантії, на рахунок вказаний гарантом.

Матеріалами справи підтверджується, що 07.04.2023 позивач направив відповідачу-1 лист № 1051 від 07.04.2023, в якому повідомив про отримання вимоги про сплату коштів у розмірі 383 193 грн. 85 коп. від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", просив для забезпечення компенсації суми вимоги сплатити суму 268 235 грн. 69 коп. та звернув увагу, що у випадку невиконання принципал буде зобов`язаний сплатити штраф у розмірі суми гарантії (а.с.29-30 у томі 1).

Отже, відповідач-1 за первісним позовом належним чином був повідомлений про необхідність сплатити гарантійне покриття на користь позивача за первісним позовом.

Перевіркою правильності нарахування штрафу помилок не виявлено.

Заперечення відповідачів-1,/2 у відзивах на позовну заяву щодо безпідставності вимоги позивача про стягнення штрафу, оскільки банківська гарантія є різновидом кредиту, а штраф нарахований у період дії мораторію на нарахування таких штрафів розцінюється судом критично, оскільки, як вбачається з умов договору про надання банківської гарантії, штраф нарахований саме за невиконання відповідачем-1 за первісним позовом свого обов`язку внести на рахунок позивача суму гарантійного покриття у повному обсязі, тобто саме за невиконання договору про надання банківської гарантії, а не на суму непогашеного кредиту, а відтак на нього не поширюється мораторій на нарахування таких штрафів.

Так, суд звертає увагу, що штраф, передбачений пунктом 5.10. договору сторони передбачили за невиконання принципалом пункту 4.2.1. договору.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що протягом 3 робочих днів з дня направлення письмового повідомлення гаранта про отримання вимоги на оплату по гарантії, якщо інший строк не зазначено у повідомленні, принципал зобов`язаний перерахувати гаранту грошові кошти (грошове покриття) в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги на оплату гарантії, на рахунок вказаний гарантом.

Отже сторонами передбачено наступний порядок реалізації договірних правовідносин:

- направлення позивачем письмового повідомлення відповідачеві про отримання вимоги на оплату по гарантії;

- перерахування відповідачем позивачеві грошових коштів у розмірі, необхідному для виконання вимоги на оплату гарантії;

- перерахування позивачем зазначеної суми бенефіціарові.

І лише у випадку якщо відповідач-1 за первісним позовом, отримавши вимогу позивача за первісним позовом, не перерахує кошти, позивач за первісним позовом сплачує бенефіціарові свої кошти, які стають кредитом для відповідача-1 за первісним позовом.

Тобто штраф, передбачений пунктом 5.10. договору про надання банківської гарантії передбачений за невиконання дій що передують взагалі виникненню кредитних правовідносин. Цей штраф не за неповернення кредитних коштів. Якби відповідач вчинив дії, за невиконання яких сторони передбачили штраф, то кредитні відносини взагалі б не виникли.

Враховуючи викладене, вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення штрафу в сумі 383 193 грн. 85 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

До аналогічних висновків щодо наявності підстав для стягнення штрафу дійшов Північний апеляційний господарський суд у постанові від 12.07.2023 у справі № 910/7666/22.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд звертає увагу, що сторони подають значні за обсягом заяви по суті спору та пояснення, що досить часто містять об`ємні цитати судових рішень. Судом надано відповіді на основні аргументи сторін. З урахуванням спірних правовідносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, не змінюють сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів-1,2 за первісним позовом; стягненню з відповідача-1 за первісним позовом підлягає частина судового збору в сумі 4 893 грн. 44 коп.; з відповідача-2 за первісним позовом - частина в сумі 4 893 грн. 44 коп.

Щодо вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою суд зазначає наступне.

В забезпечення виконання зобов`язань принципала перед гарантом за договором про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2922 між АТ "Асвіо Банк" та громадянкою України ОСОБА_1 (далі - поручитель), був укладений договір поруки № 88-201/22П (а.с.39-45 у томі 1), відповідно до умов пункту 1.1 якого згідно з цим договором та чинним законодавством України поручитель зобов`язується відповідати перед гарантом у порядку та в строки (терміни), встановлені цим договором, за виконання в повному обсязі принципалом зобов`язання, що передбачене договором про надання гарантії. Порукою на підставі цього договору забезпечується як виконання принципалом зобов`язання, так і вимоги гаранта щодо відшкодування в повному розмірі понесених ним:

- витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за зобов`язанням;

Відповідно до умов пунктів 1.6., 1.7. договору поруки відповідальність поручителя є безумовною і безвідкличною і поширюється на суму наданої гарантії, проценти за користування грошовими коштами, комісійну винагороду, штрафні санкції та інші платежі по договору про надання гарантії, інші суми, передбачені договором та/або договором про надання гарантії. Поручитель підтверджує, що він ознайомлений зі всіма умовами договору про надання гарантії (з урахуванням змін та доповнень до нього), які діють на момент укладення договору, йому зрозумілі всі умови договору про надання гарантії та він згодний повністю відповідати за виконання принципалом зобов`язань за договором про надання гарантії, що існують та можуть виникнути в майбутньому, у випадку внесення змін та доповнень до договору про надання гарантії.

Згідно з умовами пункту 4.7. договору порука зберігає свою силу щодо повного виконання зобов`язання за договором про надання гарантії.

Позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , як на підставу для визнання поруки припиненою посилається на збільшення відповідальності боржника без згоди поручителя, однак жодного доказу на підтвердження вказаних обставин позивачем за зустрічним позовом до суду не надано.

При цьому, відповідач за зустрічним позовом також підтверджує, що обсяг відповідальності ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" за договором про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 не збільшувався; додаткові угоди до договору про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 не укладались.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Враховуючи вказане, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 не довела наявність підстав для задоволення її зустрічного позову, отже у задоволенні зустрічної позовної заяви про визнання поруки припиненою суд відмовляє.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача за зустрічним позовом, пов`язані зі сплатою судового збору покладаються на позивача за вказаним вище зустрічним позовом.

Щодо вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" про визнання недійсним договору про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 та визнання недійсною гарантію виконання зобов`язань № 956-22/В1 від 27.12.2022 суд зазначає наступне.

Стосовно твердження позивача за зустрічним позовом, що гарантія видана в рахунок виконання майбутніх, а не вже існуючих зобов`язань, суд зазначає, що відповідно до статті 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання. Навпаки, відповідно до частини 3 статті 565 Цивільного кодексу України, якщо гарант після пред`явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов`язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 910/6915/19 виклав правову позицію, що з огляду на незалежність гарантії, посилання у її тексті на основне зобов`язання здійснюється з метою ідентифікації гарантії та вимоги бенефіціара, тоді як гарантія є чинною з моменту її видачі (стаття 561 Цивільного кодексу України, пункт 5 глави 2 Положення № 639, стаття 4 Уніфікованих правил № 758), а норми чинного законодавства не пов`язують обставину видачі гарантії без існування основного зобов`язання в якості підстави для визнання її недійсною.

Щодо твердження позивача за зустрічним позовом, що рішення про укладання договору про надання гарантії повинно було бути прийнятим загальними зборами учасників ТОВ "Проект Лайт Консалтінг", однак таке рішення загальних зборів не приймалось, суд звертає увагу на те, що єдиним учасником ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" є ОСОБА_1 .

Як убачається з матеріалів справи, Рішенням № 3 Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" від 31.01.2022 (а.с.186 у томі 1) вирішено "У зв`язку з періодичною необхідністю отримання банківських гарантій для участі у тендерах/забезпечення виконання договорів/платежів/повернення авансових платежів, отримувати вищезазначені види гарантій та змін до них в АТ "Асвіо Банк" протягом 2022 року під грошове забезпечення або без нього, з умовою, що сума всіх діючих гарантій на момент кожної видачі будь-якої гарантії не перевищуватиме 10 000 000 грн. 00 коп. та зі строком дії кожної виданої гарантії не більше 4-х років від дати її видачі".

Рішенням № 3 Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтінг" від 31.01.2022 уповноважено директора Ганську Людмилу Анатоліївну, яка діє на підставі модельного статуту Товариства, підписувати від імені Товариства протягом 2022 року з АТ "Асвіо Банк" договори про надання гарантії, а також підписувати інші документи, необхідні для отримання гарантій, змін до них, в тому числі пов`язані, у разі необхідності, з розміщенням в АТ "Асвіо Банк" грошового покриття на виконання договорів про надання гарантій, на умовах визнаних АТ "Асвіо Банк".

Отже, вказані аргументи позивача за зустрічним позовом судом відхиляються.

Щодо посилання позивача за зустрічним позовом на пункт 4.2. договору суд зазначає таке.

В порушення пункту 4.2.1. договору, ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" не перерахував АТ "Асвіо Банк" кошти відповідно до письмового повідомлення вих. № 1051 від 07.04.2023.

Керуючись положеннями пункту 4.3 договору, у випадку отримання гарантом вимоги на оплату по гарантії, та її відповідності за формальними ознаками умовам гарантії, гарант протягом 5-ти робочих днів після дня надходження такої вимоги, якщо інше не визначено умовами гарантії, здійснює виконання своїх зобов`язань за гарантією шляхом сплати згідно з умовами гарантії суми, визначеної у вимозі, але в будь-якому разі не більше ніж сума взятих гарантом зобов`язань за гарантією (з врахуванням раніше здійснених платежів за гарантією, якщо вони мали місце). Передбачені цим пунктом договору дії виконуються гарантом незалежно від своєчасності виконання принципалом зобов`язань, визначених пунктом 4.2. договору. Принципал усвідомлює та звільняє гаранта від відповідальності за будь-які наслідки виконання гарантом цього пункту договору до отримання від принципала коштів згідно з пунктом 4.2. договору.

Щодо визнання недійсним пункту 5.10. договору про надання банківської гарантії слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5.10. договору у випадку невиконання принципалом підпункту 4.2.1 пункту 4.2.договору, принципал зобов`язаний сплатити на користь гаранта штраф у розмірі суми гарантії, визначеній у пункті 1.2. договору на рахунок гаранта, зазначеному у повідомленні гаранта, протягом 3-х робочих днів з дати направлення гарантом принципалу повідомлення за адресами, вказаними в розділі 11 договору.

Відповідно до пункту 4.2.1. договору протягом 3-х робочих днів з дня направлення письмового повідомлення гаранта про отримання вимоги на оплату по гарантії, якщо інший строк не зазначено у повідомленні, принципал зобов`язаний перерахувати гаранту грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги на оплату по гарантії, на рахунок, вказаний гарантом.

Таким чином, твердження позивача за зустрічним позовом про те, що АТ "Асвіо Банк" нарахував ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" штраф на суму непогашеного кредиту не відповідають дійсності, оскільки штраф нараховувався за невиконання позивачем за зустрічним позовом умов пункту 4.2.1, а саме: за не формування грошового покриття для виконання вимог за банківською гарантією.

Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова

Щодо настання форс-мажорних обставин слід зазначити таке.

У відповідності до положень пункту 6.1. договору про надання банківської гарантії, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за договором у разі настання та дії обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін, та які сторони не могли передбачити або запобігти. До таких обставин за договором належать: військові дії, незалежно від факту оголошення війни, повстання, стихійні лиха, громадські заворушення, пожежі, аварії/збої в інформаційних, платіжних системах, а також прийняття органами державної влади України та/або органами місцевого самоврядування відповідних нормативно-правових актів (рішень) тощо (надалі - "форс-мажорні обставини").

Відповідно до пункту 6.2 договору про надання банківської гарантії, сторони повинні проінформувати одна одну про виникнення дії непереборної сили, протягом 5-ти робочих днів з моменту їх настання з наданням документів, підтверджуючих факт настання цих обставин. Дія форс-мажорних обставин повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим на те органом. Недотримання строків повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє сторону посилатися на такі обставини як підставу звільнення від відповідальності.

Тобто, у відповідності до наведених умов договору для звільнення сторони від відповідальності за договором необхідним є наявність одночасно наступних умов: виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору; обставини непереборної сили виникли поза волею сторін; обставини непереборної сили вплинули на виконання договору; дотримання, передбаченого пунктом 6.1 договору, порядку повідомлення про обставини непереборної сили.

Договір про надання банківської гарантії був укладений 19.12.2022, а обставини на які посилається позивач за зустрічним позовом, які виникли у зв`язку із військовою агресією Російської Редерації проти України, та введення в Україні воєнного стану із 24.02.2022, вже існували на час укладання договору.

Слід відзначити, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний характер, а зацікавленій стороні необхідно довести: факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Тобто обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин, щодо тих чи інших зобов`язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов`язань.

Суд відзначає, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 Господарсько процесуального кодексу України існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із банком, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в України воєнного стану та неможливості виконання позивачем за зустрічним позовом своїх зобов`язань.

Щодо строку дії договору про надання банківської гарантії суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, статтею 180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За приписом статті 638 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Водночас за змістом частини 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Отже, відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або які є необхідними для договорів цього виду.

Так, у пункті 9.1. договору передбачено, що договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Слід наголосити що незгода позивача за зустрічним позовом з умовами договору, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства. Підписання сторонами договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його змісту свідчить про його погодження із умовами укладеного правочину (вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12.04.2022 у справі № 756/6038/20).

Щодо посилання на порушення банком вимог пункту 4.1 договору гарантії в частині повідомлення банком-гарантом принципала про отримання вимоги від бенефіціара, а також про те, що банком не надано доказів виконання гарантом умов пункту 4.3 договору про надання гарантії суд звертає увагу, що ці докази наявні в матеріалах справи.

Враховуючи вказане, позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" не довело наявність підстав для задоволення його зустрічного позову, отже у задоволенні зустрічної позовної заяви про про визнання недійсним договору про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 та визнання недійсною гарантію виконання зобов`язань № 956-22/В1 від 27.12.2022 суд відмовляє.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом Акціонерного товариства "Асвіо Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" та до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 у загальному розмірі 652 458 грн. 39 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (вулиця Магнітогорська, будинок 19, квартира 15, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51900; ідентифікаційний код 41612233) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (вулиця Преображенська, будинок 2, м. Чернігів, 14000; ідентифікаційний код 09809192) 268 235 грн. 69 коп. - простроченого кредиту, 1 028 грн. 85 коп. - прострочених процентів та 383 193 грн. 85 коп. - штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (вулиця Магнітогорська, будинок 19, квартира 15, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51900; ідентифікаційний код 41612233) на користь Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (вулиця Преображенська, будинок 2, м. Чернігів, 14000; ідентифікаційний код 09809192) 4893 грн. 44 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (вулиця Преображенська, будинок 2, м. Чернігів, 14000; ідентифікаційний код 09809192) 4 893 грн. 44 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Асвіо Банк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг", про визнання поруки припиненою, - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати за зустрічним позовом ОСОБА_1 покласти на позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 .

У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" до Акціонерного товариства "Асвіо Банк" про визнання недійсним договору про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 та визнання недійсною гарантію виконання зобов`язань № 956-22/В1 від 27.12.2022 - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" покласти на позивача за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг".

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 17.11.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	15.11.2023
Оприлюднено	20.11.2023
Номер документу	115001869
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності

Фещенко Юлія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 15.11.2023 по справі 904/2093/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/2093/23

Рішення
від 15.11.2023 по справі 904/2093/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ