Рішення

від 17.11.2023 по справі 200/4874/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2023 року Справа№200/4874/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області

третя особа Вугледарська міська територіальна громада

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулись до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, третя особа Вугледарська міська територіальна громада про визнання протиправним та скасування наказу від 05.01.2021 року № 10-СГ про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки, визнання протиправним та скасування наказу від 09.04.2021 року № 60-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі земельних ділянок у комунальну власність Вугледарській міській раді, зобов`язання прийняти рішення та видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі та території Степнянської сільської ради Волноваського (Мар`їнського) району Донецької області та про передачу у власність земельних ділянок.

Доводи адміністративного позову обґрунтовує тим, що, приймаючи наказ про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, відповідач, як вважає позивач, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, встановлений нормами чинного законодавства.

Вказує на неправомірність наказу відповідача, оскільки він не відповідає висновку експерта державної експертизи про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

На підставі викладеного просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що з 27.05.2021 року - дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім окремих земель, вважаються землями комунальної власності.

Враховуючи наведене, просить в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивачі у судове засідання не з`явились, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, заяву про розгляд справи за його участю не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) (далі позивачі) на підставі Розпорядження Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Степнянської сільської ради» від 22.10.2012 №531 замовили розроблення проекту землеустрою Товариству з обмеженою відповідальністю «Вест Вітру», яким передбачено передати земельні ділянки.

Після розроблення проекту, його погодження та отримання висновку експерта державної експертизи від 27.11.2017 № 16601/82-17, а також реєстрації земельних ділянок в державному земельному кадастрі, позивачі звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 05.01.2021 року № 10-СГ позивачам відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки. Підставою відмови є:

1.Кадастровий план відповідно до ст. 34 ЗУ «Про земельний кадастр» складається у паперовій та електронній формі. Разом з тим, відповідно до ст.11 Закону України «Про державний земельний кадастр», а саме: відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів в натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. Тобто витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку привести у відповідність (в частині коду КВЦПЗ).

2.Відповідно до до частини другої статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачі), зазначену в частині другій статті зо Закону України «Про державний земельний кадастр», зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Враховуючи вищезазначене, під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки, право власності або право користування на яку не зареєстроване до 01.01.2013 року, відомості про форму власності на таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру не вносяться.

3. Перелік обмежень у використанні земельної ділянки привести у відповідність згідно додатку 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2021 року № 1051.

4. Списки межових знаків, переданих на зберігання, кроки межових знаків привести у відповідність до Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» №376 від 18.05.2010 року.

5.Опис меж земельної ділянки в матеріалах розробленого проекту землеустрою та витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку потребує уточнення.

6.Відповідно до статті 198 Земельного кодексу України поданому на розгляд проекті землеустрою відсутнє погодження меж земельної ділянки з усіма суміжними власниками та землекористувачами.

Рішенням Вугледарської міської ради від 19.03.2021 року № 7/67-18 позивачам відмовлено в затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що Вугледарська міська територіальна громада в особі Вугледарської міської ради на цей час не є власником зазначених земельних ділянок, отже не має повноважень щодо розпорядження землями державної власності,керуючись статтею 12, частиною шостою, частиною сьомою статтею 118, частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України, пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні.

Як встановлено судом, земельні ділянки з кадастровими номерами:

1.1423387400:07:000:4094 1,0000

2.1423387400:07:000:4064 2,0000

3.1423387400:07:000:4065 2,0000

4.1423387400:07:000:4066 2,0000

5.1423387400:07:000:4067 2,0000

6.1423387400:07:000:4068 2,0000

7.1423387400:07:000:4069 2,0000

8.1423387400:07:000:4070 2,0000

9.1423387400:07:000:4079 2,0000

включено до наказу Головного управління від 09.04.2021 № 60-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність».

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2015 року № 15 затверджене Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, пунктом 1 якого встановлено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно п. 3 вказаного Положення основними завданнями Держгеокадастру є:

1) реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів;

2) надання адміністративних послуг згідно із законом у відповідній сфері;

3) внесення на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України Про центральні органи виконавчої влади, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за № 1391/29521, Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, затверджене Положення про Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, відповідно до якого Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області розпоряджається землями сільськогосподарського призначення на території Донецької області з 2013 року.

Тобто, відповідач у справі є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів та розпорядження землями сільськогосподарського призначення на території Донецької області.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 3 Земельного кодексу України визначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3ст. 116 Земельного кодексу Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначенийстаттею 118 Земельного кодексу України.

Згідно ч.ч. 6, 7ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексурозглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.

Земельним кодексом Українипередбачений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідач, розглянувши заяву позивача, повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому у випадку надання відмови відповідач повинен був керуватися лише тими підставами, виключний перелік яких наведений статтею 118 Земельного кодексу України.

Як встановлено судом, позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з тим, що витребувана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги.

При цьомустаття 118 Земельного кодексу України, яка також регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не містить такої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою як включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги.

Частиною 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Зазначеною статтею передбачено, крім іншого (частини 5-6), що органи виконавчої влади, зазначені в частинах перщій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (копії такого проекту) безоплатно надати свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації з землеустрою або містобудівній документації.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що саме під час погодження проекту землеустрою відповідний орган виконавчої влади має право відмовити у його погодженні, зокрема, з підстав невідповідності його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації з землеустрою або містобудівній документації.

До позову додано проект землеустрою, до складу якого входить висновок від експерта державної експертизи Кисла Г.С. від 27.11.2021 №16601/82-17 про погодження наданого проекту землеустрою, при цьому у п. 9 цього висновку зазначено, що Зауваження до проекту: відсутні. У пункті 10 зазначено «Підсумкова оцінка проекту землеустрою (погоджується).

Разом із цим, вказівки на невідповідність проекту відведення вимогам нормативно-правових актів були зазначені відповідачем при розгляді клопотання про затвердження вже погодженого проекту землеустрою у спірному наказі.

При цьому, частинами 9-11 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Рішення про відмову у затвердженні погодженого проекту землеустрою статтею 118 Земельного кодексу не передбачено.

Приймаючи рішення про відмову у затвердженні наданого проекту землеустрою у формі спірного наказу, відповідачем фактично здійснювались дії з перевірки відповідності наданого проекту нормам законодавства, здійснення яких передбачено на стадії погодження проекту землеустрою, а не на стадії його затвердження.

Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки, приймаючи рішення про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення документації з землеустрою, відповідач, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, встановлений нормами чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та ухвалити рішення про визнання протиправним та скасування наказу про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання прийняти рішення та видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі та території Степнянської сільської ради Волноваського (Мар`їнського) району Донецької області та про передачу у власність земельних ділянок, суд враховує наступне.

27.05.2021 року набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ. Згідно із пунктом 24розділу Х ЗК України(у редакціїЗакону №1423-IX) з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями8і9 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті «е» цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбаченихстаттею 15 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Отже, враховуючи вищезазначені зміни у законодавстві, суд приходить висновку, що у ГУ Держгеокадастру у Донецькій області на даний час відсутні повноваження щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відтак у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності відмови в наданні дозволу на розробку документації з землеустрою в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу від 05.01.2021 року № 10-СГ про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Земельним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, третя особа Вугледарська міська територіальна громада про визнання протиправним та скасування наказу від 05.01.2021 року № 10-СГ про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки, визнання протиправним та скасування наказу від 09.04.2021 року № 60-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі земельних ділянок у комунальну власність Вугледарській міській раді, зобов`язання прийняти рішення та видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі та території Степнянської сільської ради Волноваського (Мар`їнського) району Донецької області та про передачу у власність земельних ділянок задовольнити частково.

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 05.01.2021 року № 10-СГ про відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у затвердженні документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки визнати протиправним та скасувати.

В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332, юридична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 302 грн. 67 коп.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332, юридична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 )витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 302 грн. 67 коп.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332, юридична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 302 грн. 67 коп.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332, юридична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 302 грн. 67 коп.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332, юридична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 )витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 302 грн. 67 коп.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332, юридична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 302 грн. 67 коп.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332, юридична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 302 грн. 67 коп.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332, юридична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 302 грн. 67 коп.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332, юридична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 302 грн. 67 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В. Давиденко