Рішення
від 05.10.2023 по справі 638/2184/21
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/2184/21

Провадження № 2/638/598/23

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря судового засідання Олейник О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області, третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Міжвузівський житловий фонд» про визнання права власності на квартиру,

в с т а н о в и в:

У лютому 2021 року позивачі звернулися до суду з позовом до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області, третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Міжвузівський житловий фонд» про визнання права власності на квартиру, в обґрунтування якого зазначили, що постійно мешкають однією сім`єю та зареєстровані в двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 . Ця квартира в приватну власність їм або іншим особам не передавалась. Вони є наймачами даної квартири.

Ця квартира первісно була отримана членом сім`ї ОСОБА_2 згідно контракту № 4-6 від 16.02.1996 року про виконання умов проживання в житлово-експлуатаційному об`єднанні «Межвузівський житловий фонд» на підставі Положення про житлово-експлуатаційне об`єднання «Межвузівський житловий фонд» та Договору найму №4 від 19.02.1996 року, який укладено між Харківським державним автомобільно-дорожнім технічним університетом та Харківським державним технічним університетом будівництва і архітектури, в якому ОСОБА_2 працював на посаді професора кафедри ЖБК, та договору житлового найму, укладеного на підставі Протоколу засідання громадської комісії по житловим питанням Виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів №3 від 18.02.2004 року, затвердженому Рішенням Виконкому №30/14 від 24.02.2004 року.

Згідно листа Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури №13-154 від 30.01.2004 року про відкриття особливого рахунку на квартиру професору ХДТУБА ОСОБА_2 надана ізольована двокімнатна квартира житловою площею 29,6 м.кв., загальною площею 52,0 м.кв. у житлово-експлуатаційному об`єднанні «Межвузівський житловий фонд» за адресою: АДРЕСА_2 .

На період надання житлового приміщення будинок АДРЕСА_3 мав статус гуртожитку Харківського Державного автомобільно-дорожнього технічного університету. Рішенням Харківської міської ради Харківської області від 14.06.2000 року № 734 вказаний будинок було виключено з числа гуртожитків Харківського національного автомобільно - дорожнього технічного університету. Згідно до вимог цього рішення з позивачами було укладено договір найму житлового приміщення - двокімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1 . В цій квартирі позивачі по теперішній час зареєстровані та проживають, а саме на протязі 24-х років.

Позивачі мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_2 , житловий чек не використано. Позивач ОСОБА_2 29.09.2020 року звернувся до відповідача,?однак Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області повідомило, що житловий багатоквартирний будинок АДРЕСА_4 не є об`єктом комунальної власності територіальної власності міста Харкова, що унеможливлює здійснення Управлінням комунального майна та приватизації повноважень щодо приватизації квартири. Житловий багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 перебуває на балансі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Міжвузівський житловий фонд. При цьому ОСББ «Міжвузівський житловий фонд» не має повноважень на здійснення дій щодо приватизації житлових приміщень.

Оскільки склалася ситуація, що будь-який орган, який би мав законні повноваження щодо приватизації житлових приміщень в будинку АДРЕСА_3 , відсутній, позивачі змушені звернутися до суду за захистом майнових прав.

01 вересня 2023 року позивачі у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 змінили предмет позову про що подали відповідну заяву.

Позивачі, з урахуванням заяви від 01.09.2023, просили суд визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52,4 кв. метри та житловою - 29,2 кв. метри.

Відповідач Управліннякомунального майната приватизаціїДепартаменту економікита комунальногомайна Харківськоїміської радиу відзивіна позовнузаяву зазначило,що управлінняє єорганом приватизаціїжитлового фонду,який належитьдо комунальноївласності територіальноїгромади містаХаркова.При цьомубудинок АДРЕСА_3 неє об`єктомкомунальної власностіміста Харкова.За такихобставин питанняприватизації квартири АДРЕСА_1 було знятоз розгляду.

Позивач не підтвердив правову підставу набуття права комунальної власності спірної квартири, не довів прийняття та перебування цього майна на балансі та подальше користування або розпорядження ним. У матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення Харківською міською радою дій з управління і утримання спірної квартири, у зв`язку з чим можна дійти висновку про недоведеність належності цього майна до об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова та перебування у власності Харківської міської ради. Таким чином відповідач не мав повноважень проведення приватизації зазначеного житлового фонду на користь позивача, у зв`язку із чим правомірно видав відмову.

Третя особа ОСББ «Міжвузівський житловий фонд» у письмових поясненнях щодо позову не заперечувало проти задоволення позовних вимог.

В судове засідання сторони не з`явилися, про судове засідання повідомлені належним чином. Позивачі просили справу розглянути за їх відсутністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не з`явилися в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до положень п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.1 Контракту № 4-6 від 16.02.1996 року між Харківським державним автомобільно-дорожнім технічним університетом та ОСОБА_2 , який процював на посаді професора кафедри ЖБК, останньому надано у безстрокове користування ізольовану двокімнатну квартиру житловою площею 29,6 м.кв., загальною площею 52,0 м.кв., за адресою: АДРЕСА_2 .

Листом від 30.01.2004 за вих № 13-154 ректор Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури звернувся до Голови Дзержинського РВК м. Харкова з клопотанням про відкриття особового рахунка на ізольовану двокімнатну квартиру житловою площею 29,6 м , загальною площею 52 м2 у житлово-експлуатаційному об`єднанні Міжвузівський житловий фонд за адресою: АДРЕСА_2 , яка надана ОСОБА_2 . У листі зазначено, що при наданні квартири враховувалося, що він є професором ХДТУБА, доктором технічних наук, академіком Академії Наук Вищої Школи України, як науковий керівник веде підготовку українських і закордонних аспірантів, є ветераном праці (серія АП №813896 від 23.02.1998 р.), ветераном війни (серія В-1 № 484002 від 14.08.1996 р.) і продовжує працювати в університеті. В даний час на цій житлоплощі проживають ОСОБА_2 , син ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_4 і онучка ОСОБА_3 .

Згідно з Випискою з протоколу засідання громадської комісії по житловим питанням № 3 від 18.02.2004, затвердженого рішенням виконкому № 30/14 від 24.02.2004, зазначено, що рішенням виконкому Харківської міської ради від 14.06.00 № 734 будинок АДРЕСА_5 виключено з числа гуртожитків і, як виняток, дозволено закріпити за мешканцями займану ними площу, відкривши особові рахунки в установленому порядку. Гр. ОСОБА_2 є професором Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури, академіком Академії наук вищої школи України, ветераном війни. Беручи до уваги викладене запропоновано з ОСОБА_2 укласти договір житлового найму на двокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_6 і визнати його наймачем цієї квартири (сім`я 2 особи: він, син ОСОБА_1 ).

Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідка про склад сім`ї) від 17.10.2020, ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі з 04.10.1996, ОСОБА_1 з 09.12.1997, ОСОБА_3 з 17.05.2004.

Згідно з Актом приймання-передачі житлового будинку від 03.09.2004 житловий будинок АДРЕСА_3 передано з балансу ХНАДУ на баланс ОСББ «МЖФ».

Відповідно до технічного паспорту КП «ХМБТІ» Харківської міської ради від 01.09.2020 року на квартиру АДРЕСА_1 загальна площа квартири складає 52,4 кв, метри, житлова - 29,2 кв. метри.

Згідно Звіту про незалежну оцінку квартири АДРЕСА_1 ФО-П ОСОБА_5 від 10.12.2020 року ринкова вартість майна для розрахунку судового збору складає 598500 (п`ятсот дев`яносто вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Згідно Довідки АТ «Ощадбанк» №118.450-23/781 від 17.08.2020 року ОСОБА_2 (1934 р.н.), ОСОБА_1 (1965 р.н.), ОСОБА_6 (2000 р.н.) відсутні в списках громадян України, що мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_2 , житловий чек не використано

Позивач ОСОБА_2 29.09.2020 року звернувся до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради із заявою про передачу у спільну часткову власність квартири АДРЕСА_1 за формою, встановленою додатком 2 до Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень та отримав відповідь лист №8530 від 01.10.2020 року.

Відповідно до листа Управління комунального майна та приватизації Департамету економіки та комунального майна Харківської міської ради від 01.10.2020 № 8530, заявнику повідомлено, що житловий багатоквартирний будинок АДРЕСА_4 не є об`єктом комунальної власності територіальної власності міста Харкова, що умеможливлює здійснення Управлінням комунального майна та приватизації повноважень щодо приватизації квартири.

Згідно ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

Частинами третьою, п`ятою статті 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» (надалі - Закон) передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Згідно ст. 1 Закону України «Про приватизація державного житлового фонду» приватизація - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно ст.2 Закону до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Згідно ч. 1 ст.8 Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Згідно 4.3 ст.8 Закону передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Згідно ст.10 Закону органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним.

До них належить відсутність в особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина друга статті 2 Закону № 2482-ХІІ, якою визначено, що не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому, порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18).

Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (далі Положення № 396), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається до органу приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку 2.

Пунктом 18 Положення № 396 затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації.

Так, громадянин подає до органів приватизації такі документи: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз`яснено, що у разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

Право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.

Матеріали справи свідчать, що при зверненні до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області, із заявою про оформлення передачі в приватну спільну часткову власність квартири АДРЕСА_1 , позивачами було надано необхідні документи згідно ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення № 396 в повному обсязі.

Судовим розглядом встановлено, що позивачі на протязі більш ніж 24-х років постійно проживають і зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 , оплачують квартплату та комунальні платежі. Отже, позивачі на законних підставах вселились в вище вказану квартиру, тобто добросовісно заволоділи майном, є його наймачами, і продовжують відкрито, безперервно володіти цим майном більш ніж 24 роки, мають невикористане право на приватизацію, тому мають набути право власності на це майно.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на повагу до житла.

Суд зауважує, що у практиці Європейського суду з прав людини визначення того чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме: від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання. Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року).

З урахуванням наведеного, встановивши відсутність передбачених законом підстав для відмови наймачам квартири у приватизації займаного ними житла, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 13, 77-81, 141 , 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області, третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Міжвузівський житловий фонд» про визнання права власності на квартиру - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , право спільної сумісної власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52,4 кв. метри та житловою - 29,2 кв. метри

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Шишкін

СудДзержинський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення05.10.2023
Оприлюднено21.11.2023
Номер документу115003585
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності

Судовий реєстр по справі —638/2184/21

Рішення від 05.10.2023

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Шишкін О. В.

Ухвала від 18.11.2021

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Шишкін О. В.

Ухвала від 23.02.2021

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Шишкін О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні