Рішення

від 20.11.2023 по справі 490/8011/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

справа № 490/8011/23 провадження №2/489/2278/23

РІШЕННЯ

Іменем України

20 листопада 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (далі - ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп»), третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

У серпні 2023 року позивач звернулась до Центрального районного суду міста Миколаєва з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №67, вчинений 14.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості в розмірі 17303,11 грн.

Як на підставу заявлених вимог вказала, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України. В обґрунтування позову вказала, що відповідач не надіслав їй жодного повідомлення щодо повернення заборгованості. Крім того, заперечує проти розміру суми заборгованості на яку було винесено виконавчий напис нотаріуса, оскільки вказана в ньому сума боргу є необґрунтованою та нічим не підтвердженою. На підтвердження факту безспірності заборгованості відповідач мав би надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, кредитний договір, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати. Тобто при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не отримано від позивача документи щодо погашення боргу, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми комісій, штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому напису зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції, оскільки у неї відсутня будь-яка заборгованість перед відповідачем. Оскільки строк дії договору обумовлений повним виконанням сторонами своїх зобов`язань, то строк обчислюється з наступного дня після закінчення строку дії договору. За такого, позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Згідно ухвали судді Центрального районного суду міста Миколаєва Гуденко О.А. від 30.08.2023 справу передано до Ленінського районного суду міста Миколаєва для розгляду за підсудністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023 справу передано судді Коваленку І.В.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 26.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та витребувано: у відповідача документи, які ним надавались нотаріусу для вчинення спірного виконавчого напису; у приватного нотаріуса належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких вчинено спірний виконавчий напис; у приватного виконавця належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження, щодо виконання спірного виконавчого напису.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач відзиву та третя особа пояснення на позовну заяву до суду не подали, про розгляд справи по суті повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.

Із матеріалів справи встановлено, що 21.10.2019 між позивачем та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» укладено Договір про відкриття Поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/689465. При цьому, судом встановлено, що вказаний договір не було нотаріально посвідчено.

14.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №67, яким з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» стягнуто заборгованість за кредитним договором №014/380805/82/689465 від 21.10.2019 за період з 19.08.2020 по 15.08.2021 у розмірі 16653,11 грн., з яких: 9227,71 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7425,40 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. А також стягнуто 650,00 грн. виплати зі стягувача, що підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.

У вищевказаному виконавчому написі зазначено, що правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль є ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» на підставі Договору відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09.04.2020. Проте копію таких договорів ні приватним нотаріусом, ні ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» надано не було.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. від 28.09.2021 відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання спірного виконавчого напису.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні спірного виконавчого напису нотаріус отримував від ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» виписку з рахунку позивача із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості, або первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).

За змістом пункту 1 Переліку документів у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів стягнення заборгованості провадиться за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають, зокрема сплату грошових сум; для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно зі статтею 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

На момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов`язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження (стаття 42 Закону України «Про нотаріат»).

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Так, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

Зі змісту Договору про відкриття Поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/689465 від 21.10.2019 вбачається, що договір укладений в простій письмовій формі і не посвідчений нотаріально, тоді як відповідно до пункту 1 Переліку для вчинення нотаріального напису нотаріусу подається оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів).

26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Згідно змісту цих норм, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін, а Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Вказане відповідає висновкам, викладеним в Постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц.

З тексту оспорюваного виконавчого напису №67 від 14.09.2021 встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 за № 1172.

Таким чином, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 14.09.2021 повинен був врахувати, що станом на 14.09.2021 Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, які укладені у простій письмовій формі, є нечинні.

Пункт 2 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Так, в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 по справі №310/9293/15ц зазначено, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Також суд звертає увагу на те, що підставами оскарження виконавчого напису може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника.

Однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути надані документи, що свідчать про визнання боржником вимог стягувача. Тобто, нотаріус повинен впевнитися у розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Згідно пункту 2.3 Глави 16 вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 вчинення виконавчого напису в разі порушення умов кредитного договору, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих боржнику повідомлень. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в кредитному договорі адресу.

Відповідно до положень статті 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суду не надано доказів тому, що боржник ОСОБА_1 була повідомлена за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення нею кредитних зобов`язань з пропозицією ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору.

Із досліджених судом доказів достовірно не вбачається те, що дійсно на момент вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача виписку з рахунку позивача із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості, або первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Виконавчий напис містить вимоги про стягнення відсотків та заборгованості за штрафами і пенями, проте, суду не було надано щомісячний розрахунок, що унеможливлює зробити висновок про безспірність і правильність їх нарахування, так само, як і не надано доказів надання такого розрахунку нотаріусу.

Як встановлено судом, наявна в матеріалах цивільної справи копія Договору про відкриття Поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/689465 від 21.10.2019, свідчить про те, що він був укладений в простій письмовій формі і такий договір не посвідчувався нотаріально, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріусом. Такий висновок суду узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 12.03.2020 по справі №757/24703/18-ц, від 15.04.2020 по справі №158/2157/17, від 21.10.2020 по справі №172/1652/18.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що виконавчий напис вчинений нотаріусом без достатніх правових підстав, що тягне за собою визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимоги статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн., сплачений ним при зверненні до суду з позовною заявою.

Керуючись статтями 12, 13, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 14.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, що зареєстрований в реєстрі за №67, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» заборгованості, яка виникла за кредитним договором №014/380805/82/689465 від 21.10.2019 в розмірі 16653,11 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 10, код ЄДРПОУ 43618738;

третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Спаська, 13, оф. 6.

Повний текст судового рішення складено 20.11.2023.

Суддя І.В.Коваленко