Справа № 595/1756/23
Провадження № 2/595/360/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2023
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Содомори Р.О.,
при секретарі Присташ П.Р.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовомузасіданні взалі судум.Бучачсправу за позовом ОСОБА_1 до Комунальноїустанови «Центрнадання соціальнихпослуг Бучацькоїміської ради»про поновленняна роботіта стягненнязаробітку зачас вимушеногопрогулу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради», згідно якого просить суд поновити його на роботі на посаді інженера з охорони праці та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги мотивує тим, що 20 червня 2023 року він був прийнятий на посаду інженера з охорони праці Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради». Наказом відповідача від 18 серпня 2023 року № 89 його було звільнено з роботи з 18 серпня 2023 року відповідно до ст.28, п.11 ст.40 КЗпП. Вважає своє звільнення безпідставним та незаконним, оскільки відповідно ст.28 КЗпП уразі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Проте, 17.08.2023 він доповів про виконану роботу за період випробування на посаді інженера з охорони праці, а 18.08.2023 його було звільнено з роботи.
Ухвалою суду від 19 вересня 2023 року відкрито провадження по справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
27 вересня 2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» позов заперечує, зазначає, що Наказом по Центру від 19.06.2023 №55 ОСОБА_1 призначений на посаду інженера з охорони праці з 20.06.2023 з випробувальним терміном два місяці, з даним наказом позивач ознайомлений під підпис. З метою проходження випробування ОСОБА_4 на займаній посаді в Центрі були розроблені завдання інженера з охорони праці, затверджені директором Центру А.Лисим, з деталізацією основних заходів виконання, строків їх виконання та відповідальної особи за проходження випробування, які позивачу були неодноразово доведені в усній формі відповідальною особою ОСОБА_5 впродовж терміну його випробування. В процесі проходження випробування ОСОБА_4 йому також були доручені до виконання інші документи: наказ по Центру від 07.07.2023 №35 «Про своєчасну підготовку КУ «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» до роботи в осінньо-зимовий період 2023-2024 років під час воєнного стану і вжиття заходів з надання допомоги особам, які опинилися у складних життєвих обставинах, облаштування укриття у відділенні надання соціальних послуг в умовах цілодобового перебування (проживання).
Про необхідність виконання п.1 даного наказу ОСОБА_6 ознайомлений під підпис. Жодного з 10 завдань, визначених цим наказом позивач не виконав. Факт невиконання позивачем запланованих та доручених завдань на період випробування підтверджується у доповідній записці завідувача відділення ОСОБА_5 від 16.08.2023. Письмове пояснення з приводу причин невиконання позивачем завдань та обов`язків у період випробування, ОСОБА_6 надати відмовився, про що складено відповідний акт від 18.08.2023. Питання про стан охорони праці в Центрі та процес проходження ОСОБА_4 випробування у Центрі на посаді інженера з охорони праці розглянуто 17.08.2023 на нараді при директору Центру А.Лисому в присутності керівників структурних підрозділів Центру. З інформації позивача та інших працівників Центру з`ясовано, що доведені завдання на період випробування позивачем фактично не виконані, документація не заведена, інструктажі та контрольні заходи ним не проводилися. Водночас на нараді 17.08.2023 позивача було інформовано про наявні зауваження до його роботи, звернуто увагу на повне ігнорування з його сторони щодо виконання доручених йому завдань, визнано його роботу незадовільною та роз`яснено правові наслідки звільнення працівника за результатами випробування. З даним протоколом позивач ознайомлений під підпис 17.08.2023, тобто застереження ОСОБА_7 в позовній заяві про його неповідомлення стосовно можливого звільнення з займаної посади за результатами випробування цілком не відповідає дійсності. Отже, у період з 20.06.2023 по 17.08.2023 позивач фактично не забезпечив виконання своїх посадових обов`язків, що підтверджується письмовими доказами, проявив не сумлінне відношення до дорученої йому роботи, систематично ігнорував усні нагадування керівництва Центру стосовно необхідності виконання завдань. Враховуючи викладене, наказом №89 від 18.08.2023 позивача звільнено з посади інженера з охорони праці за результатами випробування, у зв`язку з встановленням його невідповідності займаній посаді протягом строку випробування відповідно до ст.28, п.11 ст.40 КЗпП України. З огляду на викладене, відповідач вважає, що звільнення з роботи ОСОБА_1 є правомірними і такими, що повністю відповідають вимогам чинного законодавства, а тому просить у позові відмовити.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити, оскільки відповідачем порушено строки, передбачені ст.28 КЗпП України, а саме, що позивача не було письмово повідомлено про звільнення за три дні, жодного повідомлення позивач не отримував, що не заперечується відповідачем.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України, цьогоКодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1ст. 3 ЦПК України).
Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4ст. 10 ЦПК Українисуд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3ст. 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч.1, 2, 3ст. 13 ЦПК України).
У відповідності до вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідност. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).
У судовому засіданні встановлено, щоНаказом № 55 від 19 червня 2023 року ОСОБА_1 призначено на посаді інженера з охорони праці з 20 червня 2023 року з випробувальним терміном 2 місяці (20.06.2023 по 20.08.2013).
Наказом № 89 від 18.08.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади інженера з охорони праці Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» 18 серпня 2023 року за результатами випробування, у зв`язку з встановленням його невідповідності займаній посаді протягом строку випробування до ст..28, пункту 11 ст.40 Кодексу Законів про працю України.
Представником відповідача до відзиву на позов долучено письмові докази на які він посилається, а саме Акт від 18 серпня 2023 року про відмову від надання письмового пояснення ОСОБА_1 , який підписаний завідувачем відділення ОСОБА_8 , інспектором з кадрів ОСОБА_3 та бухгалтером ОСОБА_9 ; доповідну записку завідувача відділення натуральної та грошової допомоги М.І.Пиндиківської від 16.08.2023, згідно якої остання просить переглянути виконання завдань згідно посадової інструкції ОСОБА_1 під час випробувального терміну та вжити відповідних заходів, також додано посадову інструкцію інженера з охорони праці.
Також, відповідачем до матеріалів справи долучено протокол наради № 1 від 17.08.2023, з якого вбачається, що на даній нараді в порядку денному було питання про проходження випробувального терміну інженера з хорони праці ОСОБА_1 . Під час наради слухали інженера з охорони праці ОСОБА_1 , який доповів про виконання безпосередньо своєї роботи по пунктах посадової інструкції за час випробувального терміну 9з 20.06.2023 по 20.08.2023). Ухвалено: визнати роботу інженера з охорони праці ОСОБА_1 протягом випробувального терміну з 20.06.2023 по 20.08.2023) незадовільною. Даний працівник за рівнем кваліфікації не відповідає займаній посаді та не пройшов випробувальний термін. Протокол підписаний ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 .
Згідно з частиною першою статті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Частиною першоюст.3 КЗпП Українивизначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається зКодексу законів про працю Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до ньогост.4 КЗпП України.
Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботип.6 ч.1 ст.51КЗпП України.
Згідно ч.1ст.21 КЗпП Українитрудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Відповідно до приписів частин першої та другоїст.26 КЗпП УкраїниПри укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
Особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України"Про правовий режим воєнного стану"визначеніЗаконом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Так, ч.2ст.2 вказаного Законувизначено, що при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
Згідно частини 2ст.28 КЗпП Україниу разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
Відповідно до п.4 ч.1ст.36 КЗпП Українирозірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39), з ініціативи роботодавця (статті 40,41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
Згідно п.11 ч.1ст.40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.
Як встановлено у судовому засіданні та вбачається із матеріалів справи, відповідачем при звільненні позивача з роботи не дотримано вимог частини 2ст.28 КЗпП України, яка говорить, що у разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні.
Представник відповідача посилається на те, що протокол наради № 1 від 17.09.2023, яким ухвалено, що ОСОБА_1 не пройшов випробувальний термін, вважається належним повідомленням позивача про його звільнення у зв`язку з тим, що останній не пройшов випробувальний термін, оскільки ОСОБА_1 був ознайомленим з ним, про що свідчить його підпис.
Такі посилання представника відповідача, судом оцінюються критично, оскільки у ст.28 КЗпАП чітко вказано, що у разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Проте, в протоколі не йдеться про звільнення позивача як таке, а лише надається негативна оцінка проходження ним випробувального терміну.
Крім того, слід зазначити, що протокол наради № 1, на який посилається відповідач, датований 17 серпня 2023 року, а Наказ про звільнення ОСОБА_1 прийнято 18 серпня 2023 року, на наступний день після наради.
Відповідно до частин першої та другоїстатті 235 КЗпП Україниу разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України «Про запобігання корупції»іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, суд приходить до переконання, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Крім того, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно довідки про доходи № 02-4/322 від 17.10.2023 середньоденна заробітна плата складає 304,97 грн.
Тривалість вимушеного прогулу складає 64 робочих дні (за період з 19 серпня 2023 року по 16 листопада 2023 року), за які має бути виплачено для позивача середній заробіток в сумі 19518,08 грн. (304,97 гривень * 64 дня). Вказана сума визначена без врахування обов`язкових податків та зборів, які підлягають утриманню з позивача при виплаті їх відповідачем.
Також, згідно ч. 6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв`язку із тим, що позивач звільнена від сплати судового збору, суд здійснює стягнення судового збору у розмірі 1073,60 грн. з відповідача на користь держави.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьомаст. 235 КЗпП України).
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його ухвалення.
Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.
Відповідне положення також міститься у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18.
Таким чином, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26,28,40,184 КЗпП України, ст.ст.10,12,13,76-89,141,258-268,274-279 ЦПК Українисуд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 на посаді інженера з охорони праці в Комунальній установі «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради».
Стягнути з Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» в користь ОСОБА_1 19518 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн. 08 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає до негайного виконання.
Стягнути з Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» на користь держави 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 20 листопада 2023 року.
Суддя: Р. О. Содомора
Суд | Бучацький районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2023 |
Оприлюднено | 21.11.2023 |
Номер документу | 115006796 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Цивільне
Бучацький районний суд Тернопільської області
Содомора Р. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні