Ухвала

від 17.11.2023 по справі 947/35863/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/35863/23

Провадження № 2/947/5312/23

УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову до пред`явлення позову

17.11.2023 року

Київський районний суд м. Одеси,

головуючий суддя Куриленко О.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», Мале підприємство «Спеціальне охоронне бюро «Служба безпеки «Вулкан», треті особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ТОВ «Славутич-95» про визнання договору іпотеки недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2023 року ОСОБА_1 звернулась до судуз вказаноюзаявою,в якійпросить накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами номер АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 93481651101; Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1775 га, кадастровий номер 5110136900:34:011:0046, розташовану за адресю АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 93519151101; Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, а також; іншим суб`єктам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень згідно ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії визначені в Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спрямовані на зміну, виникнення, перехід, припинення прав власності, реєстрацію обтяжень та арештів, реєстрацію заяв в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, майнові права на нього, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, майнові права на нього, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, майнових права на нього, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо об`єктів нерухомого майна та майнових прав на них, а саме: стосовно житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами номер АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 93481651101; та земельної ділянки, площею 0,1775 га, кадастровий номер 5110136900:34:011:0046, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 93519151101. Заборонити будь-яким особам, в тому числі, але не виключно представникам Малого підприємства «Спеціальне охоронне бюро «Служба безпеки «Вулкан» або особам, які діють від їх імені та за їх дорученням знаходитись та користуватись житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами номер АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 93481651101; та земельної ділянки, площею 0,1775 га.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 06 серпня 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та матір`ю позивача, ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, згідно із яким ОСОБА_2 передала в іпотеку банку домоволодіння з надвірними спорудами, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 665,7 кв.м., яке належало їй на праві власності.

Стверджує, що нещодавно, а саме 29.09.2023 року приблизно о 19:00 годин, прийшовши до свого будинку за адресою АДРЕСА_1 , сім`я позивача не змогла потрапити до свого житла, оскільки невідомі особи заволоділи їх майном, встановили охорону та не пускали нікого.

Вважає, що під час укладання іпотечного договору від 06.08.2008 року було порушено її право, оскільки на той момент вона була малолітньою особою, а отже укладання відповідного договору не відповідало її законним інтересам, було проведено без дотримання положень ЦК України та Закону України «Про охорону дитинства» та відповідно призвело наразі до порушення її права на житло.

У відповідностідо п.1ч.1ст.152ЦПК Українизаява прозабезпечення позовуподається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Судом встановлено, що майбутній позов ОСОБА_1 стосується визнання договору іпотеки недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння, а від так підсудність даної справи слід визначати за правилами частини ч. 1 ст. 30 ЦПК України згідно якої - позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, а саме домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, а від так вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Відповідно доп.1ч.1та ч.4ст.152ЦПК Українизаява прозабезпечення позовуподається,зокрема,до поданняпозовної заяви-за правиламипідсудності,встановленими цимКодексом длявідповідного позову,або досуду замісцезнаходженням предметаспору -якщо суд,до підсудностіякого відноситьсясправа,визначити неможливо. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, проаналізувавши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно доп.1,п.2та п.3ч.1ст.150ЦПК Українипозов забезпечується,зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб ;забороною вчинятипевні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

З поданих документів вбачається, що дійсно 06 серпня 2008 року між ПАТ «ПУМБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славутич-95» було укладено кредитний договір, згідно із яким останнє отримало кредит у розмірі 2 600 000 доларів США на умовах визначених договором та зобов`язалося повернути його до 06 серпня 2010 року.

В цей же день, у забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Славутич-95» за вказаним кредитним договором, між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, згідно з яким остання передала в іпотеку банку належне їй домоволодіння з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

У зв`язку із невиконанням ТОВ «Славутич-95» зобов`язань за кредитним договором від 06 серпня 2008 року, ПАТ «ПУМБ» звернув стягнення па предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього та 27 червня 2013 року зареєстрував таке право у встановленому законом порядку.

В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно до ч. 1 та 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього право чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадку, встановлених законом

Таким чином, звертаючись з заявою про забезпечення позову, заявником не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, в той же час обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відмовляючи у задоволенні даної заяви, суд бере до уваги, що спірне майно вже більш ніж 10 років! не належить сім`ї позивача, тому які саме порушення свого права вбачає позивач у теперішній час залишилось не зрозумілим.

За таких обставин,суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії цивільного процесу, що не обмежує в праві звернутись з обґрунтованою заявою про забезпечення позову до суду протягом розгляду цивільної справи, з урахуванням положень ч.2ст.149 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом .Кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідностідо ч.ч.1-3ст.13ЦПК Українисуд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збираннядоказів уцивільних справахне єобов`язком суду,крім випадків,встановлених цимКодексом.Суд маєправо збиратидокази,що стосуютьсяпредмета спору,з власноїініціативи лишеу випадках,коли ценеобхідно длязахисту малолітніхчи неповнолітніхосіб абоосіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена,а такожв іншихвипадках,передбачених цимКодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

З урахуванням викладеного, враховуючи роз`яснення Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006року, приймаючи до уваги, що викладені обставини у заяві про забезпечення позову жодним чином не доведені, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. .76,77,81,84 149-154,157,353 ЦПКУкраїни суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», Мале підприємство «Спеціальне охоронне бюро «Служба безпеки «Вулкан», треті особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ТОВ «Славутич-95» про визнання договору іпотеки недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Куриленко О. М.