Рішення

від 02.11.2023 по справі 753/15150/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15150/22

провадження № 2/753/201/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Шаповалової К.В.

за участі секретаря судового засідання Москаленко А.П.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: місто Київ, вулиця Олександра Кошиця, 5а цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Філії Комунального підприємства "Путрівське", Садового товариства "Приозерне" Дарницького району міста Києва про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про право власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2022 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Філії КП "Путрівське", СТ "Приозерне" Дарницького району м. Києва про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про право власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що його сестра ОСОБА_4 була власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до заповіту, складеного 22 травня 2020 року ОСОБА_4 , він є спадкоємцем всього належного їй майна. 21 листопада 2019 року ОСОБА_5 дізналася, що вищезгадана земельна ділянка належить ОСОБА_3 на підставі рішення С/Т "Приозерне" від 13 листопада 2018 року № 8. ОСОБА_4 ніяких правочинів щодо відчуження земельної ділянки не вчиняла. За заявою ОСОБА_4 у Дарницькому УП ГУ НП в м. Києві було відкрито кримінальне провадження № 12020100020000788, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України. Враховуючи, що спадкоємцем за померлою ОСОБА_4 є позивач - ОСОБА_2 , він просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про право власності на нерухоме майно, а саме земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 грудня 2022 року цивільну справу № 753/15150/22 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 09 грудня 2022 року.

26 грудня 2022 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідача-1.

Ухвалою суду від 30 грудня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 21 лютого 2023 року на 14:30 год.

Підготовче засідання призначене на 21 лютого 2023 року було відкладено за клопотання представника позивача на 11 квітня 2023 року.

Ухвалою суду від 11 квітня 2023 року витребувано, зокрема, від Департаменту з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (КМДА) документів, на підставі яких приймалися рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером:44633008 від 15 грудня 12:25:43, прийняте державним реєстратором філії КП "Путрівське" Тимошенко Анастасією Володимирівною про державну реєстрацію права власності, а саме земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:964:0023, площа 0,0606 га, цільове призначення для введення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби за ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1722415080000).

1 травня 2023 року від Департаменту з питань реєстрації надійшли копії запитуваних документів.

Підготовчі засідання, призначені на 14 червня та 20 липня 2023 року були відкладені за клопотанням представника позивача.

У підготовчому засіданні 22 серпня 2023 року представником позивача було подану суду нову редакцію позовної заяви, з урахуванням отриманої інформації від Департаменту з питань реєстрації, яка була прийнята судом та долучена до матеріалів справи.

Окрім того, ухвалою суду від 22 серпня 2023 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування від Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відомості щодо актового запису про смерть № 28324804 від 18 жовтня 2008 року.

Ухвалою суду від 26 вересня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 2 листопада 2023 року.

9 жовтня 2023 року від Київського відділу державної реєстрації смерті надійшла копія актового запису про смерть від 20 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_6 .

У судовому засіданні 2 листопада 2023 року з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вказав, що сестра позивача мала у власності земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , яку придбала за договором купівлі-продажу від 1 грудня 2008 року, укладеного із колишнім власником ОСОБА_6 , від імені якого діяв позивач ОСОБА_2 на підставі довіреності. Сестра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 22 травня 2020 року вона склала заповіт на позивача, якому заповідала все своє майно, в тому числі земельну ділянку. При цьому, ще у листопаді 2019 року сестра позивача дізналась, що вказана земельна ділянка на праві власності зареєстрована за відповідачем ОСОБА_3 . Проте, жодних договорів щодо вказаної земельної ділянки вона не укладала та позивачу не відомо, яким чином власником земельної ділянки став відповідач. Враховуючи вказане, просив суд скасувати рішення від 13 листопада 2018 року «Про передачу у власність земельної ділянки», яке видане СТ «Приозерне», відповідно до якого земельна ділянка перейшла у власність відповідача. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасувати запис в ДРРП про реєстрацію права власності від 15 грудня 2018 року № 29466588.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується конвертами, які повернулись на адресу суду із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом та не направили суду відзивів на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до матеріалів справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 1 грудня 2008 року між ОСОБА_6 , від імені якого діяв ОСОБА_2 (позивач) та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0606 га, кадастровий номер 8000000000:90:964:0023 за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: ведення садівництва (а.с. 14-15).

З текст договору вбачається, що земельна ділянка належить продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 007333 від 23 вересня 2008 року (а.с. 17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видане Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 10).

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенко О.В., до складу спадкоємців ОСОБА_4 входить її брат ОСОБА_2 , інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 станом на 17 вересня 2020 року немає (а.с. 30).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21 листопада 2019 року земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:90:964:0023 за адресою: АДРЕСА_1 , 0,0606 га зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 (а.с. 24-25).

24 грудня 2019 року ОСОБА_4 звернулась до голови с/т «Приозерний» щодо включення її в члени кооперативу, у зв`язку із купівлею нею у 2008 році земельної ділянки по АДРЕСА_3 (а.с. 23).

3 січня 2020 року ОСОБА_4 звернулась до Дарницького УП ГУНП із заявою про вчинення кримінального правопорушення стосовно вказаної земельної ділянки. Відповідно до витягу з ЄРДР 6 лютого 2020 року до реєстру було внесено відомості про кримінальне провадження № 12020100020000788 за частиною першою статті 190 КК України щодо шахрайських дій невстановленої особи про заволодіння речовими правами на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21,28).

З копії матеріалів реєстраційної справи, яка була надіслана Департаментом з питань реєстрації на виконання вимог ухвали суду від 11 квітня 2023 року вбачається, що 14 грудня 2018 року ОСОБА_3 до реєстратора філії КП «Путрівське» у м. Києві було подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:964:0023 за адресою: АДРЕСА_1 , 0,0606 га.

До вказаної заяви було долучено акт приймання-передачі № 2 від 13 листопада 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_3 було передано земельну ділянку площею 0,0606 га за адресою: АДРЕСА_1 , як члену садівничого товариства. Акт підписаний головою правління, членами правління, бухгалтером товариства та відповідачем ОСОБА_3 .

Крім того, у вказаній реєстровій справі знаходиться копія рішення від 13 листопада 2018 року № 8 про передачу у власність земельної ділянки, що знаходиться в межах СТ «Приозерне». Відповідно до тексту вказаного рішення, у зв`язку із смертю власника та відсутністю спадкоємців, що підтверджується актовим записом про смерть № 28324804 від 18 жовтня 2008 року, було вирішено припинити право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:964:0023 за адресою: АДРЕСА_1 , 0,0606 га, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту ЯЖ № 007333 від 22 грудня 2009 року та передати цю земельну ділянку члену садівничого товариства «Приозерне» ОСОБА_3 (а.с. 108-109).

Відповідно до відомостей, які надійшли до суду від Київського відділу державної реєстрації смерті, за реєстраційним номером № 28324804 20 жовтня 2008 року складено актовий запис про смерть № 20220 ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, судом встановлено, що рішення СТ «Приозерний», яким припинено право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:964:0023 за адресою: АДРЕСА_1 , 0,0606 га, у зв`язку із смертю власника, містить відомості про смерть попереднього власника вказаної земельної ділянки - ОСОБА_6 , в той час як на день ухвалення відповідного рішення № 8 ОСОБА_4 була жива (померла у травні 2020 року).

Матеріали справи не містять інших документів, на підстави яких у 2018 році спірна земельна ділянка була набута у власність відповідачем ОСОБА_3 .

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» у частині другій статті 18 якого зазначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У пунктах 6, 7 Порядку № 1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до пункту 12 Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Згідно з пунктами 18, 23 Порядку за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

При цьому, під час розгляду справи, судом було встановлено, що нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:964:0023 за адресою: АДРЕСА_1 , 0,0606 га був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , від імені якого діяв позивач ОСОБА_2 (брат покупця) був укладений 1 грудня 2008 року, тобто через 2 місяці після смерті продавця ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до положень частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині другій цієї норми здійснено поділ усіх правочинів на односторонні, двосторонні та багатосторонні, які є договорами.

Згідно з нормами частини першої статті 626, частини першої статті 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень частин першої-третьої та п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 655 цього Кодексу визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму.

Обов`язковою (істотною) умовою договору купівлі-продажу житлового будинку або іншого нерухомого майна відповідно до статті 657 ЦК України є укладання його в письмовій формі, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (стаття 658 ЦК України).

Як зазначалось, договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:964:0023 за адресою: АДРЕСА_1 був укладений вже після смерті власника такої земельної ділянки ОСОБА_6 , від імені якого діяв представник ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, у зв`язку з чим є необхідність у з`ясуванні правової природи та змісту відносин представництва.

За приписами частини першої статті 237, статті 239 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Наведене означає, що вчинення правочину представником є підставою для виникнення відповідних правовідносин між представлюваним і особою, з якою уклав правочин представник.

Згідно з нормою частини третьої статті 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 244 цього Кодексу представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією стороною іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відтак довіреність підтверджує укладення договору доручення, який є одностороннім правочином.

Загальні правила припинення довіреності визначає частина перша статті 248 ЦК України, згідно з якою представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі смерті особи, яка видала довіреність.

Дане положення ґрунтується на загальному правилі про те, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).

Слід також зазначити, що частиною першою статті 248 ЦК України передбачено випадки збереження повноважень представника за довіреністю у разі смерті особи, яка її видала, до яких законодавець відніс ведення невідкладних справ або дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.

Водночас предмет договору купівлі-продажу дає підстави для однозначного висновку про те, що цей договір не можна вважати невідкладним і жодних ризиків настання збитків його неукладення не несло.

Отже ураховуючи, що представництво ОСОБА_6 за довіреністю припинилося в момент його смерті, у ОСОБА_2 не було права на вчинення від імені довірителя правочинів щодо розпорядження майном, а відтак договір купівлі-продажу земельної діялнки від 1 грудня 2008 року суперечать нормам частини четвертої статті 25 та частини першої статті 248 ЦК України.

Оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки був укладений після смерті продавця, він не породжує прав на нерухоме майно у покупця.

У статтях 15, 16 ЦК України закріплене право кожного на захист свого цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 5 ЦПК України визначає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 звернувся із цим позовом до суду як спадкоємець після померлої сестри ОСОБА_4 , зазначаючи, при цьому про порушення в тому числі й її права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:964:0023 за адресою: АДРЕСА_1 , яке вона набула за договором купівлі-продажу від 1 грудня 2008 року, який був укладений після смерті продавця, з огляду на те, що такий договір укладено в порушення приписів частини четвертої статті 25 та частини першої статті 248 ЦК України, він не створює юридичних наслідків (не породжує прав та обов`язків, зокрема у покупця, на нерухоме майно), підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Стосовно заяви представника позивача про поновлення пропущених строків на звернення із цим позовом до суду, суд зазначає, що відповідачами не подавалась заява про застосування позовної давності до вимог позивача та оскільки судом було встановлено необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, відповідно підстави для встановлення наявності/відсутності обставин для поновлення строку на подання позову до суду - відсутні, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.02.2022 у справі № 758/10335/16-ц.

Відповідно до частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною третьою статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (стаття 76 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин другої, третьої статті 83 Цивільного процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Розглядаючи позов в межах заявлених позовних вимог, відповідно до статті 11 ЦПК України, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76-80, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Філії Комунального підприємства "Путрівське", Садового товариства "Приозерне" Дарницького району міста Києва про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про право власності на нерухоме майно- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 20 листопада 2023 року.

Суддя К.В. Шаповалова