Справа № 756/10192/23
Провадження № 2/756/4469/23
УКРАЇНА
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року місто Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «МАЯК-3» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території,
УСТАНОВИВ:
Представник позивача Житлово-будівельного кооперативу «МАЯК-3» - адвокат Студенцов О.О. звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач забезпечує утримання та експлуатацію будинку АДРЕСА_1 та утримує його прибудинкову територію на підставі відповідних договорів із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 та зобов`язаний щомісячно сплачувати свою частку затверджених загальними зборами ЖБК «МАЯК-№» внесків на утримання будинку та прибудинкової території. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за період з 01.01.2017 по 01.07.2023 у відповідача утворилась заборгованість на загальну суму 22152,74 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також 3 % річних у розмірі 1211,73 грн та інфляційні витрати 5948,98 грн, витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.
Ухвалою суду від 17.08.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «МАЯК-3» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, при цьому, 06.11.2023 подав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся. Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.
За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як вбачається зі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.07.2023, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 29-30).
Структура та вартість послуг, які надаються позивачем затверджені відповідним Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 25.02.2011 №253 «Про встановлення тарифів та структури на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 № 979, від 14.08.2009 № 90, від 30.11.2009 № 1334». У додатку до вказаного розпорядження встановлено тариф по кожному будинку окремо, зокрема по будинку АДРЕСА_1 в розмірі: 3,33 грн / 1кв.м, крім квартир першого поверху та 2,59 грн / 1кв.м, за квартири першого поверху.
На підставі рішення загальних зборів відповідно до Протоколу № 31/08/16 від 31.08.2016 було затверджено Статут Житлово-будівельного кооперативу «Маяк-3» (у новій редакції).
Згідно із п. 1.1 Статуту Житлово-будівельного кооперативу «МАЯК-3» (у новій редакції), кооператив здійснює свою діяльність з метою задоволення потреб членів кооперативу та їх сімей щодо надання послуг з експлуатації та управління будинком АДРЕСА_1 та прилеглої території.
Відповідно до п. 2.3 Статуту, видами діяльності та можливими методами реалізації поставленої мети кооперативу є, зокрема, правління жилими та нежилими приміщеннями в кооперативному будинку; надання послуг з експлуатації ї ремонту належного кооперативу будинку та утримання прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу на основі самооплатності.
Пунктом 4.2 Статуту, передбачено, що член кооперативу зобов`язаний додержуватися Статуту кооперативу, правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями; виконувати рішення органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконувати свої зобов`язання перед кооперативом. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати визначені статутом кооперативу Статутом Кооперативу та рішеннями Загальних зборів членів кооперативу внески (членські, цільові) на утримання, експлуатацію та капітальний ремонт будинку та прибудинкової території.
Згідно з протоколу №1 зборів уповноважених членів ЖБК «МАЯК-3» від 30.08.2017, на зборах було прийнято рішення про затвердження внеску (платежу) на обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі: 4,62 грн/кв.м (для приміщень 1-го поверху) та 5,52 грн/кв.м (для приміщень 2-9 поверхів) - при умові оплати послуг до 20-го числа та відсутності заборгованості за житлово-комунальні послуги; 5,08 грн/кв.м (для приміщень 1-го поверху) та 6,07 грн/кв.м (для приміщень 2-9 поверхів) - при умові оплати послуг після 20-го числа або наявності заборгованості (а.с. 35-38).
Відповідно до довідки № 1 від 11.04.2023, ЖБК «МАЯК-3» були укладені договори із безпосередніми виконавцями робіт з управління багатоквартирним будинком та надавачем житлово-комунальних послуг (а.с. 27-28).
З наданого позивачем розрахунку, заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території по квартирі відповідача ОСОБА_1 за АДРЕСА_2 , за період з 01.01.2017 по 01.07.2023 складає 22152,74 грн.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання грошових зобов`язань щодо сплати внесків.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦПК України власність зобов`язує.
Відповідно до ст. 322 ЦК України на власника покладено обов`язок утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать:1) житлові послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.
Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг і відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 в редакції Постанови КМУ № 45 від 24.01.2006 р. із наступними змінами та доповненнями, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої особи (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Відповідно до цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Отже, позивач і відповідач є сторонами у зобов`язанні, а згідно із статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього та, інших актів цивільного законодавства.
ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує внески на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, допустив заборгованість з їх оплати, яка складає 22152,74 грн.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин суд дійшов до висновку про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ЖБК «МАЯК-3» заборгованості по оплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 22152,74 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1211,73 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5948,98 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.
Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування втрат від інфляції та трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
У зв`язку з простроченням оплати відповідачем внесків заявлені позивачем до стягнення 3 % річних у розмірі 1211,73 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5948,98 грн. є обґрунтованими та правомірними.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
У частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.
Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір про надання правової допомоги №А/30092022/К-7 від 30.09.2022 укладений між ЖБК «МАЯК-3» та Товариством з обмеженою відповідальністю Київський центр права» в особі директора Хоружого В.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 3107, підписаний Головою правління Житлово-будівельного кооперативу «МАЯК-3» та директором ТОВ «Київський Центр Права» Хоружним В.В., яким сторони обумовили обсяг та вартість послуг правничої допомоги, наказ №29-к від 04.07.2022 про прийняття на роботу Студенцова О.О. , платіжні інструкції № 564 від 12.06.2023 та № 583 від 17.07.2023.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також ураховуючи критерій складності справи, ціну позову, досвід адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 002892 від 14.12.2021), принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі 2880,00 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684, 00 гривень.
Керуючись статтями 12, 76 - 81, 89, 140-141, 263-265, 279, 280 - 282, 284, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Житлово-будівельного кооперативу «МАЯК-3» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «МАЯК-3» (місцезнаходження: м. Київ, проспект Оболонський, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 23376736) заборгованість з внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території на загальну суму 22152 (двадцять дві тисячі сто п`ятдесят дві) гривні 74 копійки; 3 % річних у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 73 копійки, інфляційні нарахування у розмірі 5948 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім) гривень 98 копійок; витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.; витрати на правову допомогу в розмірі 2880 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
1. Позивач - Житлово-будівельний кооператив «МАЯК-3» (місцезнаходження: м. Київ, проспект Оболонський, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 23376736);
2. Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Суддя М.М. Ткач
Суд | Оболонський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2023 |
Оприлюднено | 21.11.2023 |
Номер документу | 115012323 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Оболонський районний суд міста Києва
Ткач М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні