Комінтернівський районнийсуд м.Харкова
Номер провадження 1-кп/641/155/2023 Справа № 641/1652/21
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комінтернівського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220540000180 від 31.01.2021 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 13.04.2023 Харківським апеляційним судом за ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до покарання у вигляді 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, а саме:
1.03.10.2008 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст. 296 ч. 1 КК України до 2 років обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком 2 роки;
2.27.10.2010 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 71 КК України к 2 роки 6 місяців позбавлення волі;
3.07.02.2011 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнено на підставі УДЗ згідно постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.09.2013 року;
4.04.08.2016 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 11.10.2019 по відбуттю строку покарання,
зареєстрованого та мешкаючого: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 30.01.2021 приблизно об 16:12, перебуваючи біля скверу «Металіст» який розташований за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 77, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою обернення його на свою користь та особистого збагачення за чужий рахунок, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, за допомогою монтировки відірвали від огорожі два металеві листи профнастилу ПС 8 синього кольору, вартістю 329 гривень, які належали ПП «ВВК-СТИЛЬ».
Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заволодівши вказаним майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, чим спричинили ПП «ВВК-СТИЛЬ» матеріальну шкоду на суму 329 грн.
У судовомузасіданні ОСОБА_4 вину вінкримінованому йомукримінальному правопорушенніза ч.2ст.185КК Українивизнав повністю,щиро покаявсята судупояснив,що дійсновін,30.01.2021приблизно об16:12,перебуваючи біляскверу «Металіст»який розташованийза адресою:м.Харків,вул.Плеханівська,77,разом зісвоїм знайомим ОСОБА_5 ,скориставшись тим,що заїх діяминіхто неспостерігає задопомогою монтировкивідірвали відогорожі дваметалеві листипрофнастилу синьогокольору. Після чого, вони з ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли. Цивільний позов визнав в повному обсязі.
У судовомузасіданні ОСОБА_5 вину вінкримінованому йомукримінальному правопорушенніза ч.2ст.185КК Українивизнав повністю,щиро покаявсята судупояснив,що дійсновін,30.01.2021приблизно об16:12,перебуваючи біляскверу «Металіст»який розташованийза адресою:м.Харків,вул.Плеханівська,77,разом зісвоїм знайомим ОСОБА_4 ,скориставшись тим,що заїх діяминіхто неспостерігає задопомогою монтировкивідірвали відогорожі дваметалеві листипрофнастилу синьогокольору. Після чого, вони з ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли. Цивільний позов визнав в повному обсязі.
Оцінюючи показання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченими кримінального правопорушення (злочину), пояснюють мотив скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.
Представник потерпілого ОСОБА_6 надав суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності та згоду на розгляд справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, цивільний позов з урахуваннями його уточнення підтримав в повному обсязі.
Враховуючи, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судовому засіданні визнали свою вину у повному обсязі, не оспорювали обставини вчинення ними кримінального правопорушення, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).
З урахуваннямвикладеного,розглянувши кримінальнепровадження вмежах висунутогообвинувачення,дотримуючись принципузмагальності сторінта свободів поданніними судусвоїх доказіві удоведенні передсудом їхпереконливості,дотримуючись принципудиспозитивності,зберігаючи об`єктивністьта неупередженість,створивши необхідніумови дляреалізації сторонамиїхніх процесуальнихправ тавиконання процесуальнихобов`язків,суд приходитьдо висновку,що вина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 «поза розумнимсумнівом» знайшласвоє повнепідтвердження вході судовогорозгляду кримінальногопровадження ідії ОСОБА_4 слід кваліфікуватиза ч.2ст.185КК України,а самеяк таємне викраденнячужого майна(крадіжка),вчиненої запопередньою змовоюгрупою осіб,дії ОСОБА_5 ,слід кваліфікуватиза ч.2ст.185КК України,а самеяк таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно та за попередньою змовою групою осіб.
Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
При призначені покарання ОСОБА_4 суд виходить з наступного.
Так, ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, раніше судимий, не працює, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває.
Обставиною, що пом`якшує його покарання є щире каяття.
Обставини, що обтяжують його покарання по справі відсутні.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
За таких обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме така міра покарання буде необхідною та достатньою для його виправлення, а також попередження вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
При призначенні остаточного покарання ОСОБА_4 суд враховує, що вироком Харківського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року, останній засуджений за ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі.
Кримінальне правопорушення (злочин) за ч. 2 ст. 185 КК України був вчинений ОСОБА_4 до постановлення вищевказаного вироку.
Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним, при призначенні остаточного покарання ОСОБА_4 застосувати ч. 4 ст. 70 КК України, та при призначенні покарання за сукупністю злочинів обрати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням.
Відповідно до ст. 75 КК України суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у вигляді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі та позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Отже, враховуючи те, що наявні обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відсутні обтяжуючі обставини, відсутність тяжких наслідків від вчинення кримінального правопорушення, незначну суму матеріальної шкоди, суд вважає можливим звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням у максимальній межі встановленої ч. 4 ст. 75 КК України, а саме у вигляді 3 (трьох) років із застосуванням п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки ОСОБА_4 можливо виправити без реального відбуття покарання.
При призначені покарання ОСОБА_5 суд виходить з наступного.
Так, ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин, раніше судимий, не працює, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває.
Обставиною, що пом`якшує його покарання є щире каяття.
Обставини, що обтяжують його покарання по справі відсутні.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
За таких обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме така міра покарання буде необхідною та достатньою для його виправлення, а також попередження вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 75 КК України суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у вигляді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі та позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Отже, враховуючи те, що наявні обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відсутні обтяжуючі обставини, відсутність тяжких наслідків від вчинення кримінального правопорушення, незначну суму матеріальної шкоди, суд вважає можливим звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням у максимальній межі встановленої ч. 4 ст. 75 КК України, а саме у вигляді 3 (трьох) років із застосуванням п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки ОСОБА_5 можливо виправити без реального відбуття покарання.
Запобіжний захід, обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Оскільки, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 використовували монтировку як засіб та знаряддя злочину, то суд, відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, застосовує до вищевказаного майна спеціальну конфіскацію.
Заявлений представником потерпілого ОСОБА_6 цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення спричиненої матеріальної шкоди підлягає задоволенню на суму 329, 00 гривень.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суджу м. Харкова від 03.02.2021 на монтировку та два металеві листи профнастилу синього кольору, приблизними розмірами 2*м кожний зняти.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати про притягненню експерта. Згідно довідки № СЕ-19/121-21/2490-ТВ від 05.02.2021 про витрати на проведення експертизи, дані витрати становлять 490,35 грн, які повинні бути солідарно стягнуті на користь держави з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного вироком Харківського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року більш суворим за даним вироком, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на строк 3 (три) роки, якщо він протягом випробувального строку не вчинить нового злочину та виконає обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на строк 3 (три) роки, якщо він протягом випробувального строку не вчинить нового злочину та виконає обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у сумі 490, 35 грн. (чотириста дев`яносто грн. 34 коп.).
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПП «ВВК-СТИЛЬ» (код ЄДРПОУ 35860052) матеріальну шкоду у сумі 329, 00 грн. (триста двадцять дев`ять грн. 00 коп.).
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суджу м. Харкова від 03.02.2021 на монтировку та два металеві листи профнастилу синього кольору, приблизними розмірами 2*м кожний зняти.
Речові докази: монтировку, яка згідно квитанції № 01343 зберігається в камері зберігання речових доказів ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області конфіскувати в дохід держави в порядку спеціальної конфіскації.
Речові докази: два металеві листи профнастилу синього кольору, приблизними розмірами 2*м кожний, які згідно квитанції № 841 зберігається в камері зберігання речових доказів ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області повернути представнику потерпілого ОСОБА_6 .
Речові докази: CD-R диск зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя - ОСОБА_1
Суд | Комінтернівський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2023 |
Оприлюднено | 21.11.2023 |
Номер документу | 115014705 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Комінтернівський районний суд м.Харкова
Боговський Д. Є.
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Слинько Сергій Станіславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні