Рішення

від 05.07.2023 по справі 758/16574/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/16574/17

Категорія 1

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

за участю: представника позивача - адвоката Федірко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду районного суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київської міської ради, ОСОБА_4 , треті особи: Житлово-будівельний кооператив «Електрон-2», Перша Київська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року позивач звернулась до Подільського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на 1/2 частину квартири, як набутої під час шлюбу.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 04.01.2018 р. з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження (суддя Супрун Г.Б.).

В травні 2018 р. від відповідача-1 ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову (том 1 арк.спр.57).

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 08.10.2018 р. матеріали вищевказаної справи передані для розгляду судді Войтенко Т.В.

В лютому 2019 до суду надійшла нова редакція позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської державної адміністрації , треті особи: Житлово-будівельний кооператив «Електрон-2», Перша Київська державна нотаріальна конторапро визнання в 1/2 частині недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та про визнання право власності на 1/2 частину квартири набутої під час шлюбу.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, 22.11.1975 року між нею та ОСОБА_5 було укладено шлюб, згідно до свідоцтва про укладання шлюбу від 22.11.1975 року серії НОМЕР_1 . Від шлюбу позивач та ОСОБА_5 мають двох спільних дітей ОСОБА_6 - відповідач -1 та ОСОБА_3 - відповідач 2. Під час перебування в шлюбі з ОСОБА_5 , на підставі ордеру № 014908 серія Ж, від 08.06.1979 року їх сім`я у складі трьох осіб: чоловіка - ОСОБА_5 , дружини - ОСОБА_1 та доньки - ОСОБА_7 була надана трьох кімнатна кооперативна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Рішення Київської міської ради від 8 лютого 2007 року № 149/810 «Про перейменування проспекту у Подільському районі міста Києва»), буд. АДРЕСА_2 , що знаходиться в Житлово-будівельному кооперативі «Електрон -2». У спірній квартирі позивач прописана ( зареєстрована) з 26.07.1979 року по теперішній час. Згідно довідки про внесення грошового паю, виданої третьою особою по справі ЖБК «Електрон -2» від 08.10.2007 року, пайовий внесок за спірну квартиру було внесений в повному обсязів жовтні 1992 року, в розмірі 9432,62 руб.. Отже, під час перебування ОСОБА_5 в шлюбі з позивачем. Дана інформація була підтверджена власною заявою третьої особи по справі ЖБК «Електрон -2» , поданою до суду від 26.05.2019 року. Крім цього, третя особа по справі ЖБК «Електрон -2» підтвердила повну оплату пайового внеску за трьох кімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 9432,62 руб. в жовтні 1992 року , у відповідь на адвокатський запит представника позивача за вих. № 01-09/07 від 09.07.2021 року.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19 лютого 2019 року позовну заяву прийнято до провадження.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11 червня 2019 року клопотання представника позивача було задоволено та вирішено витребувати у Першої київської державної нотаріальної контори (проспект Перемоги, 11, м. Київ, 01135) копію спадкової справи № 62224492, після смерті ОСОБА_5 , померлого від ІНФОРМАЦІЯ_4.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 05.11.2019 р. матеріали вищевказаної справи передані для розгляду судді Ларіоновій Н.М.

20 серпня 2020 року до Подільського районного суду м. Києва надійшла заява про залучення до розгляду справи співвідповідача - ОСОБА_4 .

Заява вмотивована тим, що з матеріалів спадкової справи вбачається, що крім спадкоємців за законом та за заповітом - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спадкової справі наявні відомості ще про одного спадкоємця, який прийняв спадщину. Так, в матеріалах нотаріальної справи міститься заява про прийняття спадщини від 20.01.2018 року від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті ОСОБА_5 , померлого від ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянка ОСОБА_4 перебувала з ОСОБА_5 у шлюбі зареєстрованому від 26.08.2011 року ступінським управлінням РАГС московської області за реєстровим № 594. Відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України ОСОБА_4 має право на обов`язкову частку у спадщині, після померлого ОСОБА_5 . На час подання позовної заяви позивач не знала, про те, що є ще одна особа, яка має відповідати за позовом позивача, а саме друга дружина - ОСОБА_5 - ОСОБА_4 .

Від 28.01.2021 року у матеріали даної цивільної справи було електронне звернення від громадянки ОСОБА_4 , в якому вона також повідомила зазначені вище обставини.

УхвалоюПодільського районного суду м. Києва від 20 серпня 2020 року , клопотання представника позивача про залучення співвідповідача було задоволено, до участі у справі в якості співвідповідача залучено громадянку російської федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження у справі було зупинено на підставі ст.252 ч.1 п.8 ЦПК України в зв`язку зі зверненням із судовим дорученням про надання правової допомоги правову допомогу в рамках Конвенції про правову допомогу і правових відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам від 22 січня 1993 року, ратифікованої Україною 10 листопада 1994 року до компетентного суду російської федерації.

В зв`язку з повідомленням органу юстиції, що на теперішній час судове доручення не виконане і не може бути виконаним в зв`язку із введенням в Україні з 24.02.2022 р. воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України, УхвалоюПодільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2022 року провадження було поновлено.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позові, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач-1 ОСОБА_2 , будучи повідомленою належним чином про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання повторно не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала, в матеріалах справи міститься її заява від 25.05.2018 року про визнання позову в повному обсязі.

Відповідач-2 ОСОБА_3 , будучи повідомленим про дату, час та місце судового засідання у встановленому законом порядку, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового засідання за перевірним місцем реєстрації на території України за адресою: АДРЕСА_2 . Матеріалами спадкової справи встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином російської федерації, згідно паспорту тип Р код держави rus № паспорту НОМЕР_2 , виданий органом МВД 77118виданим від 02.03.2018 року та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача-3 - Київської міської ради в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.

Відповідач-4 ОСОБА_4 , яка також є громадянкою рф, в судове засідання повторно не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала.

Представник третьої особи-1 - ЖБК «Електрон -2»в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи-2 - Першої київської державної нотаріальної конториповідомлена належним чином про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі.

Згідно ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідачів та третіх осіб з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження на підстави наданих доказів.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 86 ЦК Української РСР, 1963 року, відносини власності регулюються ЗУ «Про власність», цим кодексом, іншими законодавчими актами.

Виходячи з вимог ст. 15 ЗУ «Про власність», який був чинним в 1992 році, член житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003 року), щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих правил і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності .

Згідно з вимогами ст. 384 ЦК України (2003 року), будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним ( житловим) кооперативом, є його власністю. У разі викупу квартири, член житлово-будівельного (житлового - кооперативу) стає її власником.

Враховуючи вимоги ст. ст. 22, 28 КпШС України (який був чинним на момент набуття подружжям права власності на нерухоме майно) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 ( із подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, право власності на спірну квартиру було набуте подружжям в жовтні 1992 року.

16.05.1995 року шлюб між позивачем та ОСОБА_5 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 16.05.1995 року.

23.08.1996 року ОСОБА_5 виписався зі спірної квартири .

Цей факт підтверджується довідкою ЖБК «Електрон -2» за вих. № 40 від 18.04.2005 року .

На виконання Ухвали Подільського районного суду м. Києва від 04.01.2018 року Першою київською державною нотаріальною конторою суду була надана копія спадкової справи за реєстровим № 62224492, номер у нотаріуса № 379/2018, після смерті ОСОБА_5 , померлого від ІНФОРМАЦІЯ_4.

Факт виписки зі спірної квартири ОСОБА_5 від 23.08.1996 року підтверджується листами Подільської Районної в м. Києві Державної Адміністрації , наданими на запит державного нотаріуса.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про правову допомогу і правових відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам від 22 січня 1993 року, ратифікованої Україною 10 листопада 1994 року Першою київською державною нотаріальною конторою від 25.05.2018 року № 5220/02-14 у компетентних органів російської федерації було витребувано спадкову справу, після смерті громадянина рф ОСОБА_5 , померлого від ІНФОРМАЦІЯ_4.

У відповідь на вказаний вище запит, нотаріусом Бондарєвою Н.А. нотаріальної палати московської області було надіслано до Першої київської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 7/2018 від 20.01.2018 року, після померлого від ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянина російської федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно Заповіту ОСОБА_5 від 01.11.2016 року, посвідченого нотаріусом ступінського нотаріального округу московської області Золотовою Т.О. за реєстровим № 1-1746 , що міститься в матеріалах спадкової справи № 7/2018від 20.01.2018 року, особу ОСОБА_5 була встановлено за паспортом громадянина російської федерації за № НОМЕР_3 , виданим від 26.08.2003 року.

Крім цього, згідно вказаного вище паспорта нотаріусом встановлене місце приписки ОСОБА_5 : з 26.08.2003 року, а саме з дати видачі паспорту , останній зареєстрований за адресою: російська федерація, московська область, ступінський район, с. ситнє -щелканово, АДРЕСА_4

Відповідно вимог ч.5, ст.147 ЖК України ( в ред. чинної станом на 1996 рік) виїзд на інше постійне місце проживання члена житлово-будівельного кооперативу є підставою для його виключення.

Згідно листа№ 02-09/07 від 09.07.2021 року у відповіді на адвокатський запит представника позивача, третя особа ЖБК «Електрон -2» повідомила, що відомості з якої дати позивач є членом кооперативуЖБК «Електрон -2» не збережені.

При цьому, позивачем до позовної заяви надані докази переведення на її ім`я особового рахунку на спірну квартиру - квитанцій на оплату комунальних послуг.

08.10.2007 року ОСОБА_5 отримав у ЖБК «Електрон -2» довідку про повну сплату пайового внеску за кооперативну квартиру в розмірі 9432,62 руб. в жовтні 1992 році.

12.12.2007 року на ім`я ОСОБА_5 ГУ Житлового Забезпеченнявиконавчим органом Київської міської ради Київської міської державної адміністрації було видане Свідоцтва про право власності, на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з 3 кімнат, загальною площею 69,30 кв.м., житловою 41,70 кв.м., на підставі Наказу ГУ житлового забезпечення від 04.12.2007 року за № 2143 -с.

Свідоцтво про право власності від 12.12.2007 року, на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 було зареєстроване в Київському міському бюро інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно на праві приватної власності за ОСОБА_5 від 28.12.2007 року, що записано в реєстрову книгу за № д 161-226 за реєстровим № 317/30480 від 28.12.2007 року.

Згідно Наказу ГУ Житлового ЗабезпеченняВиконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації від 04.12.2007 року за № 2143 для оформлення та видачі свідоцтва про право власності заявником були подані наступні документи: заява, копія ордеру, довідка про повну виплату паю, технічний паспорт на квартиру, довідка про зміну назви в адресі , довіреність на представника.

З наданого ордеру № 014908 серія Ж, від 08.06.1979 року вбачається, що квартира була надана в користування, в тому числі і позивачу ОСОБА_1 .

Проте, жодні відомості про перебування в шлюбі на час виплати пайового внеску станом на жовтень 1992 року заявником до ГУ Житлового ЗабезпеченняВиконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації ОСОБА_5 подані не були.

Станом на грудень 2007 видача Свідоцтва про право власності здійснювалось, відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, затвердженого Розпорядженням Київської міської державної

адміністрації від 31 серпня 2001 року N 1820, зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції від 31.08.2001 за N 62/364 ( надалі - Положення).

Відповідно до п. 6.1 Положення Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації: здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам.

Згідно до п. 6.1.4. Положення на квартири, за які члени житлово-будівельних кооперативів чи товариств повністю внесли пайові внески.

Відповідно до п. 9Положення для оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна (групу об`єктів) до відповідного органу подається заява по кожній адресі за зразком згідно з додатком 4 до цього Положення, а також матеріали поточної технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, оформлені БТІ.

Виходячи з 10.1.Положенняфізичними особами - не громадянами України подаються документи, що посвідчують особу, легалізовані в установленому порядку.

П. 12 Положення визначено, що для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності заявниками до Головного управління житлового забезпечення надаються:письмова згода співвласників (власників частин) об`єкта про оформлення права власності з видачею свідоцтв про спільну сумісну власність чи спільну часткову власність на об`єкт або про власність на частини об`єкта із зазначенням частин (у відповідних випадках).

Згідно 12.4. Положення на квартиру, яку було надано в користування члену житлового, житлово-будівельного кооперативу чи товариства, за яку член цього житлового, житлово-будівельного кооперативу чи товариства повністю вніс пайовий внесок: довідка житлового, житлово-будівельного кооперативу чи товариства про членство в кооперативі, товаристві та повне внесення цим членом кооперативу, товариства пайового внеску, ордер.

Отже,по -перше, в порушенні п. 10.1. Положеннязаявником був прихований факт перебування у громадянстві російської федерації на час отримання від 12.12.2007 року Свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

По друге, в порушенні п. 12 Положення , заявником були приховані відомості про перебування в шлюбі під час повного внесення пайового внеску за спірну квартиру та не було подано письмову згоду співвласника на отримання даного свідоцтва, а відтак в самому свідоцтві про право власності ОСОБА_5 визначений, як єдиний власник даного нерухомого майна.

При цьому, Головним управлінням житлового забезпечення, за наявністю ордеру № 014908 серія Ж, від 08.06.1979 року, в якому визначене право користування спірною квартирою за позивачем, не був перевірений факт перебування заявника шлюбі на момент повної виплати пайового внеску , а саме станом на жовтень 1992 року , про що було зазначено в довідці ЖБК «Електрон -2» від 08.10.2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_5 помер, що підтверджено Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим повторно відділом РАЦС адміністрації суджанського району курської області від 26.12.2017 року.

Саме відповідач 1, збираючи документи для оформлення спадщини повідомила позивачу, що право власності на спірну квартиру оформлено від 12.12.2007 року , а отже через 12 років після розірвання шлюбу між батьками, і тільки на ім`я померлого батька - ОСОБА_5 .

Як ст.76 ЦК 1963 року, так і ст.261 ЦК 2003 року визначають, що початком перебігу строку є день, коли особа довідалась або повинна була (могла) довідатися про порушення свого права.

Таким чином, суд вважає, що строк на звернення до суду за захистом своїх порушених прав не пропущений.

За заявою відповідача - 1, як спадкоємця першої черги після померлого батько - ОСОБА_5 , Першою київською державною нотаріальною конторою від 30.03.2018 року було відкрито спадкову справу за № 379/2018 та зареєстровано в спадковому реєстрі за № 62224492.

До Першої київської державної нотаріальної контори позивачем було подано заяву, в якої позивач повідомила державного нотаріуса, що квартира придбана у шлюбі з померлим та є спільним сімейним майномі просила видати свідоцтва на квартири.

Постановою Державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Дубенко А.О. від 14.02.2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на квартири за адресою: АДРЕСА_2 на спільне майно подружжя згідно ст.ст. 60-65 СК України, оскільки під час видачі свідоцтва Позивач в шлюбі з померлим не перебувала.

За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Вказані норми дублюються у ст. 384 ЦК України (в редакції від 2003 року), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

З п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» вбачається, що судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

В п. п. 69, 71 Верховного Суду України від 26 травня 2001 року «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» зазначалось, що члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», набувають права власності на квартиру.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

З п 6. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» вбачається при розгляді спорів про поділ квартири між подружжям, яке розлучилося, судові слід керуватися ст.146 ЖК України , ст.15 Закону "Про власність" , п.43 примірного статуту ЖБК і чинним законодавством про шлюб та сім`ю статті 22, 24, 28, 29 КпШС України , враховуючи таке: пай, внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок коштів, подарованих подружжю або одержаних ним у позичку, а після повної сплати пайового внеску - квартира, є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах.

Згідно п 6-1 . Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» вбачається: відповідно до п.1 ст.17 Закону "Про власність" при внесенні паю в ЖБК за рахунок коштів, одержаних внаслідок сумісної праці сім`ї члена кооперативу, паєнагромадження, а після повного внесення паю - квартира є спільною сумісною власністю членів сім`ї, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.

За правилами статті 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших причин не мав самостійного заробітку.

Відповідно до статті 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Згідно вимог статті 29 КпШС України якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов`язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. При цьому суд також бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.

За правилами статей 145 і 146 ЖК України члени сім`ї, які проживають разом з членом житлово-будівельного кооперативу, мають рівне з ним право користування жилим приміщенням. Члени сім`ї члена кооперативу, крім дружини, що має право на частину паєнагромадження, не вправі вимагати поділу приміщення, його обміну і здачі в найм, а також вселення інших осіб, за винятком неповнолітніх дітей.

До членів сім`ї члена житлово-будівельного кооперативу належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з членом кооперативу не позбавляє колишніх членів його сім`ї права користування займаним жилим приміщенням. У разі відсутності угоди між членом кооперативу і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені частиною п`ятою статті 144 цього Кодексу.

Поділ квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу між членом кооперативу і його дружиною допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване жиле приміщення в займаній ними квартирі. Поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а в разі відсутності згоди - за рішенням суду.

Подружжя проживало у спірній кооперативній квартирі під час шлюбу з 1979 року до його розірвання від 16.05.1995 року. Від 23.08.1996 року за власною заявою ОСОБА_5 виписався з квартири, особовий рахунок був переведений на позивача. Спорів про користування квартирою чи про поділ спільного майна подружжя, зокрема квартири, між подружжям не виникало.

На момент набуття права власності у жовтні 1992 року на кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов`язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.

А тому позивач має право на частину спірної квартири, згідно вимог статей 22, 28 і 29 КпШС України, враховуючи презумпції рівності часток подружжя у спільній сумісній власності, оскільки квартира була придбана в період зареєстрованого шлюбу. При цьому, частка чоловіка (дружини) у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, виключається зі спадкової маси.

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України ( в ред.2003 року) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Відповідно до статті 369 ЦК України розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положення ст.328 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року) передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У Постанові по справі № 361/953/16-ц від 20 травня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду встановив, що якщо визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно впливає на можливість реалізації прав особи, яка його отримала, щодо нерухомого майна, це доводить дієвість та ефективність обраного позивачем способу захисту.

Таким чином, що позивач обрав належний спосіб захисту, вимагаючи визнати недійсним в частині свідоцтво про право власності.

Згідно правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17 (провадження № 12-89гс18), особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права. На таку особу (позивача) не можна покладати обов`язку об`єднання вимог про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та вимог про скасування правовстановлюючих документів об`єкт нерухомого майна, укладених (виданих) на підставі такого рішення.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про визнання недійсним в частині та скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане від 12.12.2007 року Головним Управлінням Житлового Забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації на підлягають задоволенню.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими, заснованими на законі та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київської міської ради, ОСОБА_4 , треті особи: Житлово-будівельний кооператив «Електрон-2», Перша Київська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити в повному обсязі.

Визнати частково недійсним (в 1/2 частині) свідоцтво про право власності від 12 грудня 2007 року, видане Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення № 2143-С від 04.12.2007 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_5 ), право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з 3 (трьох) кімнат, загальною площею 69,30 кв.м, житловою площею 41,70 кв.м., як набуте під час шлюбу з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач-1 - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_6 );

Відповідач-2 - ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_7 );

Відповідач-3 - Київська міська рада (місцезнаходження: 01044, м.Київ, вул.Хрещатик, буд.36; код ЄДРПОУ 22883141);

Відповідач-4 - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка РФ, мешкає за адресою: АДРЕСА_7 );

Третя особа-1 - Житлово-будівельний кооператив «Електрон-2» (місцезнаходження: 04215, м.Київ, пр.Георгій Гонгадзе, буд.22; код ЄДРПОУ 21566645);

Третя особа-2 - Перша Київська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: 01135, м.Київ, пр.Перемоги, буд.11).

Суддя Н. М. Ларіонова