Постанова

від 17.08.2023 по справі 761/2350/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2350/23

Провадження № 3/761/6088/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків стосовно

ОСОБА_1 , громадянина України, обіймаючого посаду головного бухгалтера ТОВ «ГК «Нафтогаз України», адреса місця роботи: м. Київ, вул. Шолуденка, б. 1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА

До провадження Шевченківського районного суду міста Києва надійшов протокол № 208/04-01-01 від 28.12.2022 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого за результатами камеральної перевірки ТОВ «ГК «Нафтогаз України» з питання своєчасності подання декларації акцизного податку за серпень 2022, ОСОБА_1 допустив порушення п.п. 49.18.1, п.п. 49.18, п. 49.2 ст. 49 ПКУ, а саме несвоєчасне подання Декларації акцизного податку за серпень 2022, за що передбачена відповідальність за ст. 163-1 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду від 20.01.2023 матеріали справи повернуто до ЦМУ ДПС для доопрацювання, після чого справа надійшла до Шевченківського районного суду 09.08.2023.

Не погодившись із обставинами викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 подав письмові заперечення та просив закрити провадження у справі за відсутності складу правопорушення, а вразі встановлення судом складу правопорушення - закінченням строків накладення адміністративного стягнення. В той же час до суду ОСОБА_1 не з`явився, що не є перешкодою судового розгляду.

Суддя дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення від № 208/04-01-01 від 28.12.2022 та додані до нього матеріали, заперечення ОСОБА_1 , приходить до висновку, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення з огляду на наступне.

Так, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, утворює склад адміністративного правопорушень, передбаченого за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Разом з тим, згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до п.86.2. ст.86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів, і, самі по собі, не породжують правових наслідків для платника податків.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено що правопорушення, допущене ОСОБА_1 , полягає у «порушенні термінів подання декларації». При цьому, у якості нормативного акту, який передбачає відповідальність за вказане «правопорушення», податковим органом визначено «ст.163 Кодексу про адміністративні правопорушення».

Не можна залишити поза увагою, те, що податковим органом у протоколі не зазначено, за якою частиною ст. 163 КУпАП ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Так, у диспозиції ч.1 ст.163 КУпАП вказано, що відповідальність настає через відсутність податкового обліку або порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. У той же час, вказана норма не є релевантною суті правопорушення, яким згідно з протоколом є «порушення термінів подання декларації», адже встановлює відповідальність за відсутність податкового обліку або порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, що за юридичною природою не можуть ототожнюватися з податковою декларацією з податку на додану вартість. При цьому, у протоколі не вказано у чому конкретно полягало порушення ведення податкового обліку, не зазначено суті конкретних дій або бездіяльності, які призвели до порушень встановленого законом порядку ведення податкового обліку тощо.

Диспозицією ч.2 ст.163 КУпАП передбачена відповідальність за дії, визначені в частині першій даної статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення. Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення про повторність не зазначено. У свою чергу, відсутність конкретної вказівки на норму, на підставі якої особа підлягає притягненню до адміністративної відповідальності та відсутність відображення у протоколі обставин, які вказують на відсутність податкового обліку або порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно із ст.163 КУпАП через відсутність події та, відповідно, складу такого правопорушення.

Так, у справі «Малофеева проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Водночас, протокол про адміністративне правопорушення, що складений з порушенням вищезазначених вимог законодавства не може бути поставлений в основу розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим він не с достатнім доказом вини.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. №23- рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З врахуванням наведеного, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 163-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, ст. 163-1, 247, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 163-1 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скарга, не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Антоніна КВАША