Постанова

від 14.11.2023 по справі 707/2379/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1775/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №707/2379/23 Категорія: 302000000 Морозов В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Фетісової Т.Л., Сіренка Ю.В.,

за участю секретаря Любченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Черкаськогорайонного судуЧеркаської областівід 06вересня 2023року усправі запозовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 7124989000:03:003:0677), загальною площею 1,1230 га, місце розташування: Черкаська область, Черкаський район, Червонослобідська сільська рада.

Зазначена земельна ділянка передана в оренду ТОВ Грін Ленд Індастрі за договором оренди землі від 02.11.2020 № 1018. Договір оренди землі укладено на 15 років.

Відповідно до п.9 договору оренди землі, щорічна орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 4,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або на аналогічну суму натуральній - шляхом надання сільськогосподарської продукції (в тому числі шляхом надання послуг та виконання робіт).

Відповідно до пункту 11 договору орендна плата виплачується щорічно з 01 серпня по 31 грудня або за погодженням сторін в будь-який інший строк протягом року.

Всупереч положенням договору, орендну плату за 2021 та 2022 роки відповідачем в строки та в порядку передбаченому умовами договору не сплачено.

Таким чином, порушення відповідачем умов договору, а саме: несплата орендної плати 2021 та 2022 роки у встановлений договором строк, на думку позивача, свідчить про систематичністьненалежного виконання умов договору оренди та є підставою для розірвання договору оренди землі.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд розірвати договір оренди землі № 1018 від 02.11.2020, який укладено між ним і товариством з обмеженою відповідальністю Грін Ленд Індастрі, зобов`язати ТОВ Грін Ленд Індастрі повернути земельну ділянку загальною площею 1,1230 га, кадастровий номер 7124989000:03:003:0677, розташовану в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, йому як власнику із користування ТОВ Грін Ленд Індастрі. Стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 посилається на те, що ТОВ Грін Ленд Індастрі не виконує належним чином умови договору оренди землі, а саме систематично, тобто двічі і більше, не виплачує орендну плату вчасно та у повному обсязі, чим порушує його права як власника земельної ділянки.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано судувідомості з Державного реєстру фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 станом на 03.03.2023 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані дані не можуть доводити факт систематичної несплати відповідачем орендної плати, передбаченої умовами договору оренди. Як визначено п.9 Договору оренди від 02.11.2020 року № 1018, щорічна орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або на аналогічну суму натуральній шляхом надання сільськогосподарської продукції (в тому числі шляхом надання послуг та виконанням робіт). Форма орендної плати визначається за взаємною згодою сторін. Тобто орендар міг у передбачений п. 9 договору оренди спосіб, а саме натуральній формі шляхом надання сільськогосподарської продукції, сплачувати орендну плату орендодавцю.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з недотриманням норм матеріального права, просив його скасувати та ухвалити по суті спору нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач, підписуючи договір оренди очікував отримувати кошти саме в період, погоджений в договорі та чітко зазначений, а саме: з 01 серпня по 31 грудня, а не в будь-який інший на розсуд відповідача. Сторонами жодним чином не погоджувався інший ніж передбачено в договорі строк.

Факт несплати орендної плати відповідачем у 2021 та 2022 роках підтверджується відомостями з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/ суми виплачених доходів та утримання податків виданими Черкаською податковою інспекцією. Вказані відомості не містять інформації про отримання позивачем доходу від відповідача у 2021 та у 2022 році.

Вказує, що судове рішення ґрунтується на припущеннях суду, що орендар міг у передбачений п. 9 Договору оренди спосіб, а саме натуральній формі шляхом надання сільськогосподарської продукції сплачувати орендну плату орендодавцю.

У відзиві на апеляційну скаргу директор ТОВ Грін Ленд Індастрі Шилан В.В. не погоджується з доводами апелянта. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його силі. Позивач, на його думку, не був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору оренди землі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення не відповідає вказаним вимогам.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи тавстановлено судомпершої інстанції земельна ділянка з кадастровим номером 7124989000:03:003:0677 площею 1,1230 га, розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, належить на праві власності ОСОБА_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 380162 від 13.09.2012 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 339411773 від 17.07.2023 року.

02 листопада 2020 року ОСОБА_1 та ТОВ Грін Ленд Індастрі уклали договір оренди землі № 1018, згідно якого позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пай) з кадастровим номером 7124989000:03:003:0677, яка розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту, загальною площею 1.1230 га.

Згідно з п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1230 га сільськогосподарських угідь рілля, право власності на яку посвідчено державним актом ЯК 380162 від 13.09.2013 року.

Пунктом 8 вказаного Договору визначено, що договір укладено строком на 15 років.

Вказаний договір зареєстровано 11.05.2021 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 339411773 від 17.07.2023 року.

Також, позивачем надано суду відповідь на електронний запит, яка надійшла 03.03.2023 року, що містить відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 з січня 2021 року по грудень 2022 року, з яких вбачається, що кошти від ТОВ Грін Ленд Індастрі, з яких би вираховувались податки за вказаний період ОСОБА_1 не надходили.

Згідно пункту 9 Договору, щорічна орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або на аналогічну суму натуральній шляхом надання сільськогосподарської продукції (в тому числі шляхом надання послуг та виконанням робіт). Форма орендної плати визначається за взаємною згодою сторін. Орендодавець не менш ніж в тижневий строк, шляхом подачі письмової заяви або в інший доступний спосіб попереджає орендаря про бажану дату, форму і розмір проведення розрахунків по орендній платі та надає орендодавцю необхідну вихідну інформацію (номер банківського рахунку тощо). Орендар нараховує, утримує та сплачує до бюджету ПДФО та інші обов`язкові внески/платежі із суми орендної плати та всіх інших виплат, здійснених за цим договором на користь орендодавця, використовуючи ставку податку в розмірі та порядку, визначеному законодавством. Орендна плата виплачується за вирахуванням усіх належних податків та зборів.

Пункт 10 Договору передбачає, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно з пунктом 11 Договору орендна плата виплачується щорічно з 01 серпня по 31 грудня, або за погодженням сторін в будь-який інший строк протягом року.

При цьому, форма такого погодження (усна чи письмова) умовами договору не передбачена.

З пункту 28 Договору вбачається, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пункту 38 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України щодо підстав дострокового розірвання договору.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

За правилами частини першої статті 93 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Визначення, процедура укладення, вимоги до змісту та порядок припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 1 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» оренда землі ? це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 цього Закону України визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з вимогами статті 13 Закону України № 161-XIV договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 19 цього Закону України передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

У статті 21 Закону України № 161-XIV передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України № 161-XIV передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

За загальними правилами статті 651 ЦК України умовою розірвання договору оренди в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 наполягав на тому, що відповідач порушує умови зобов`язання, які полягають у несвоєчасній сплаті орендної плати, що носить систематичний характер, а тому є підставою для розірвання договору оренди землі.

На підтвердження своїх доводів ним надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 03.03.2023 року, у якій відсутня інформація про отримання ОСОБА_1 доходу від відповідача за надання земельної ділянки в оренду у 2021 та 2022 роках.

Відповідно до частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 81ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Позивач мотивував позовні вимоги тим, що відповідачем не сплачено орендну плату за 2021-2022 роки. Отже, відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати, однак у матеріалах справи такі докази відсутні.

Згідно із частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на те, що відповідач жодним чином не спростував тверджень позивача про систематичну несплату ним орендної плати, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для розірвання договору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач позбавлений можливості надати будь-які письмові докази відсутності сплати орендної плати, крім наданих ним відомостей.

У даній справі порушення умов договору ТОВ «Грін Ленд Індастрі» не спростовано, а тому колегія суддів доходить висновку про систематичність невиконання орендарем своїх обов`язків.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України).

Із матеріалів апеляційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є обґрунтованою і наведені в ній доводи дають підстави для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 13 статі 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду із позовною заявою та апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 5368 грн. (2147,20 грн. за подання позовної заяви та 3220,80 грн. за подання апеляційної скарги), який підлягає стягненню на його користь з ТОВ «Грін Ленд Індастрі».

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Черкаськогорайонного судуЧеркаської областівід 06вересня 2023року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № 1018 від 02.11.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» та ОСОБА_1 стосовно земельної ділянки, загальною площею 1,1230 га сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер 7124989000:03:003:0677.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» повернути земельну ділянку загальною площею 1,1230 га сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер 7124989000:03:003:0677 ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 листопада 2023 року.

Судді: