Справа № 201/14087/23
Провадження № 1-кс/201/4902/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районнийсуд м.Дніпропетровська ускладі слідчогосудді ОСОБА_1 за участісекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши взалі Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська клопотанняслідчого 3відділення слідчоговідділу 3управління (здислокацією у м.Сєвєродонецьк Луганськоїобласті)ГУ СБУкраїни вДонецькій таЛуганській областях ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромСватівської окружноїпрокуратури Луганськоїобласті ОСОБА_4 ,про арештмайна укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №22023130000000578від 26.07.2023за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваної.
В обґрунтуваннязаявленого клопотанняпосилався нате,що досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено та затверджено відповідними Законами.
Таким чином, в період із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року по теперішній час, на всій території України діє правовий режим воєнного стану.
В результаті ведення агресивної війни з боку російської федерації проти України, яку розпочато 24.02.2022, Білокуракинська селищна територіальна громада, Сватівського району Луганській області захоплена збройними силами російської федерації та підконтрольними їм незаконними збройними формуваннями т.зв. «ЛНР».
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 № 309 (із змінами відповідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 164 від 31 травня 2023 року) викладено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією. Згідно зазначеного переліку Білокуракинська селищна територіальна громада, Сватівського району Луганській області перебуває під тимчасовою окупацією, оточенні (блокуванні) Російською Федерацією з 05.03.2022 року.
На окупованій території Сєвєродонецького району Луганської області незаконними збройними формуваннями т.зв. «ЛНР», підконтрольними державі-агресору РФ, у березні 2022 року організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, т.зв. «ЛНР».
Громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території с. Павлівка Сватівського району, Луганської області, в умовах воєнного стану, зайняла посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме посаду т.зв. «начальника відділу із забезпечення життєдіяльності с. Павлівка адміністрації Білокуракинського району ЛНР».
У період часу, з кінця березня 2022 року (більш точного часу встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим) громадянка України ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області в с. Павлівка Сватівського району Луганської області, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, достовірно знаючи про незаконність дій співучасників збройних формувань т.зв. «ЛНР» та окупаційної адміністрації РФ на тимчасово окупованій території Луганської області, діючи з єдиним злочинним умислом з мотивів заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, з метою зміни меж території України та поширення на неї впливу РФ, перешкоджання євроінтеграційному курсу розвитку України, встановлення контролю РФ над політичними та економічними процесами в Україні, маючи умисел на зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Сватівського району Луганської області, надала свою добровільну згоду на призначення її на посаду «начальника відділу із забезпечення життєдіяльності с. Павлівка адміністрації Білокуракинського району ЛНР».
Реалізуючи вказаний умисел, з кінця березня 2022 року (більш точного часу встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим) ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, перебуваючи на території с. Павлівка Сватівського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної влади держави-агресора Російської Федерації та представників незаконних збройних формувань т.зв. «ЛНР», приступила до виконання обов`язків «начальника відділу із забезпечення життєдіяльності с. Павлівка адміністрації Білокуракинського району ЛНР», тобто зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційній адміністрації держави-агресора.
Вказаними діями ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
26 жовтня 2023 року громадянку України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано:
- 1/1 частка житлового будинку, загальною площею 67.2 кв.м, житловою площею 39.1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/1 частка земельної ділянки, загальною площею 0.0635 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4420955100:13:004:0017.
З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи те, що санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, є всі підстави для арешту майна з метою можливої наступної конфіскації майна у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваної ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з`явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, на його задоволенні наполягав, неприбуття прокурора в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатисябез повідомленняпідозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваної.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з`явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотаннявстановлено,що слідчимвідділом 3управління (здислокацією ум.Сєвєродонецьк Луганськоїобласті)ГУ СБУкраїни вДонецькій таЛуганській областяхздійснюється досудоверозслідування кримінальногопровадження №22023130000000578від 26.07.2023за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
26 жовтня 2023 року громадянку України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Доведено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належить: 1/1 частка житлового будинку, загальною площею 67.2 кв.м, житловою площею 39.1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/1 частка земельної ділянки, загальною площею 0.0635 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4420955100:13:004:0017.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов`язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117,170-173 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 22023130000000578 від 26.07.2023, із забороною розпорядження та відчуження на нерухоме майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме: 1/1 частку житлового будинку, загальною площею 67.2 кв.м, житловою площею 39.1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 22023130000000578 від 26.07.2023, із забороною користування, розпорядження та відчуження на нерухоме майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме: 1/1 частку земельної ділянки, загальною площею 0.0635 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4420955100:13:004:0017.
Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2023 |
Оприлюднено | 29.04.2024 |
Номер документу | 115016297 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Бойко В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні