Справа № 201/13930/23
Провадження № 1-кс/201/4847/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора Новопсковського відділу Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023132580000026 від 25.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про арешт майна підозрюваного.
В обґрунтуваннязаявленого клопотанняпрокурор посилавсяна те,що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42023132580000026, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
У подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб, тобто до 15 листопада 2023 року.
Законом України від 27.07.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.09.2022 № 206 внесені зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 та викладено редакцію переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Згідно зазначеного переліку Новопсковська селищна територіальна громада Старобільського району Луганської області, перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку російської федерації та незаконного збройного формування, так званої «луганської народної республіки».
Також новим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, до яких також віднесено Новопсковську селищну територіальну громаду Старобільського району Луганської області.
Згідно зазначених Переліків Новопсковська селищнатериторіальна громада Старобільського району Луганської області є тимчасово окупованою територією України з 03.03.2022.
На окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області незаконними збройними формуваннями так званої «лнр», підконтрольними державі-агресору рф, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, зокрема наказом голови так званої «луганської народної республіки» від 03.03.2022 № УГ-125/22, створено «адміністрацію Новопсковського району луганської народної республіки», а також призначено «виконувача обов`язків голови адміністрації».
У період часу, з 03.03.2022 до квітня 2022 року, більш точний час встановити за об`єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території смт Білолуцьк Старобільського району Луганської області, маючи умисел на зайняття посади окупаційної влади в смт Білолуцьк Старобільського району Луганської області та реалізуючи його, вступила в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками так званої «луганської народної республіки», та отримавши від них пропозицію на зайняття посади в адміністративному органі окупаційної влади в смт Білолуцьк Старобільського району Луганської області, в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно погодилася на вказану пропозицію.
Частинами третьою та четвертою пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво`від 26.04.2002 №5 передбачено, що організаційно-розпорядчі обов`язки це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.
Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.
Адміністративно-господарські обов`язки це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, перебуваючи на території смт Білолуцьк Старобільського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «луганської народної республіки», ОСОБА_4 , добровільно зайняла посаду «начальника відділу забезпечення життєдіяльності смт Білолуцьк (смт Білолуцьк, с. Танюшівка, с. Кубань, с. Березівка, с. Константинове, с. Пелагеївка, с. Синельникове, с. Соснівка) адміністрації Новопсковського району луганської народної республіки», тобто посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора «адміністрації Новопсковського району луганської народної республіки», що діє на території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Вина підозрюваної ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допитів свідків, протоколами огляду публікацій на сторінках Інтернет (Берклійський Протокол), іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Таким чином, 15.09.2023 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула статусу підозрюваного у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Таким чином, має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів. Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Таким чином, з аналізу матеріалів кримінального провадження, норм чинного законодавства слід дійти висновку, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що майно ОСОБА_4 на яке слід накласти арешт, а саме:
- земельну ділянку, кадастровий номер 4423383200:12:003:0132, площею 1.79 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2502620144233, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 15/49, виданий 08.10.2021, видавник: Білолуцька селищна рада Луганської області.
- земельну ділянку, кадастровий номер 4423383200:11:001:0022, площею 7.06 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2286394144233, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер: 33304031, виданий 01.02.2021, видавник: Державний земельний кадастр.
- транспортний засіб - легковий автомобіль ВАЗ 217230, сірого кольору, 2009 року випуску, державні номерні знаки НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , (РНОКПП НОМЕР_1 );
- грошові кошти на картковому рахунку АТ «Ощадбанк», відкритий на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ):
- НОМЕР_5 (980) IBAN НОМЕР_6 .
З урахуванням вищевикладеного, а також враховуючи те, що санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 передбачає конфіскацію майна, є всі підстави для арешту майна з метою його подальшої конфіскації за рішенням суду та недопущення можливості його відчуження.
Необхідність накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_4 обґрунтовується тим, що остання, перебуваючи на свободі, розуміючи, що дане майно підлягає конфіскації як виду покарання має можливість здійснити відчуження майна, яке підлягає арешту.
Право володіння підозрюваною ОСОБА_4 зазначеними об`єктами нерухомого та рухомого майна підтверджується Інформаційною довідкою № 322008873 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та копією реєстраційної картки ТЗ, наданої ТСЦ МВС № 7142 РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області, відповідно відомостей ЄДР ТЗ МВС станом на 10.02.2023.
Наявність грошових рахунків в установі банку підтверджується відомостями, що містить охоронювану законом таємницю, наданими АТ «Державний ощадний банк України» (відомості щодо рахунків клієнта та виписки по ним) № 46/12-11/1/1566/1659-БТ від 14.03.2023.
Прокурор у судове засідання по розгляду клопотання не з`явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, на його задоволенні наполягав, неприбуття прокурора в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатисябез повідомленняпідозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваної.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з`явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42023132580000026, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
15.09.2023 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула статусу підозрюваного у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Доведено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 322008873 земельна ділянка, кадастровий номер 4423383200:12:003:0132, площею 1.79 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2502620144233, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 15/49, виданий 08.10.2021, видавник: Білолуцька селищна рада Луганської області; земельна ділянка, кадастровий номер 4423383200:11:001:0022, площею 7.06 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2286394144233, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер: 33304031, виданий 01.02.2021, видавник: Державний земельний кадастр.
Також доведено, що відповідно до реєстраційної картки ТЗ, наданої ТСЦ МВС № 7142 РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області, відповідно відомостей ЄДР ТЗ МВС станом на 10.02.2023 транспортний засіб - легковий автомобіль ВАЗ 217230, сірого кольору, 2009 року випуску, державні номерні знаки НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Також доведено, що відповідно до відомостей, наданими АТ «Державний ощадний банк України» (відомості щодо рахунків клієнта та виписки по ним) № 46/12-11/1/1566/1659-БТ від 14.03.2023 у ОСОБА_4 наявний рахунок НОМЕР_5 (980) IBAN НОМЕР_6 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов`язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117,170-173 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешту кримінальномупровадженні за №42023132580000026 від 25.01.2023 із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, належне підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, а саме:
- земельну ділянку, кадастровий номер 4423383200:12:003:0132, площею 1.79 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2502620144233, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 15/49, виданий 08.10.2021, видавник: Білолуцька селищна рада Луганської області;
- земельну ділянку, кадастровий номер 4423383200:11:001:0022, площею 7.06 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2286394144233, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер: 33304031, виданий 01.02.2021, видавник: Державний земельний кадастр;
- транспортний засіб - легковий автомобіль ВАЗ 217230, сірого кольору, 2009 року випуску, державні номерні знаки НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Накласти арешту кримінальномупровадженні за №42023132580000026 від 25.01.2023 з обмеженням права користуватися та розпоряджатися на банківський рахунок, а також грошові кошти на картковому рахунку, який відкрито в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465,юридична адреса: вул.Госпітальна,12-г,м.Київ,01001) на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, а саме:
- 26208501339264(980) IBAN НОМЕР_6 .
Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2023 |
Оприлюднено | 29.04.2024 |
Номер документу | 115016300 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Бойко В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні