Рішення

від 20.11.2023 по справі 642/6114/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"20" листопада 2023 р.

Справа № 642/6114/23

Провадження № 2/642/1715/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Вікторова В.В.,

за участю секретаря Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт фінанс», в якому проситьвизнатитаким,що непідлягає виконанню,виконавчий напис,вчинений приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу Остапенко Є.М. № 103780 від 07.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 11328,02 грн..; судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову у загальному розмірі 1610,40 грн. покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. відкрито виконавче провадження № 67669461 на підставі виконавчого напису № 10370, виданого 07.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт фінанс» заборгованість у розмірі 11328,02 грн. Позивач вказала, що ТОВ «ФК «Еліт фінанс» не повідомляло її про набуття права вимоги за кредитним договором; будь-яких листів чи повідомлень від ТОВ «ФК «Еліт фінанси» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. щодо наявності заборгованості вона не отримувала; із заборгованістю перед ТОВ «ФК «Еліт фінанс» не погоджується. Вважала, що оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки виданий з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться з безспірному порядку на підставі вчинених написів нотаріусів. Договір, який надано приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 23.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите по справі спрощене позовне провадження, призначено судове засідання. Одночасно за клопотанням позивача витребувано у Київського державного нотаріального архіву посвідчені належним чином копії матеріалів нотаріальної справи щодо виконавчого напису №103780, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 07.06.2021 року щодо стягнення заборгованості у розмірі 11328,02грн. з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт фінанс».

20.11.2023 до суду від представника відповідача надійшли заява відповідача про визнання позову від 02.11.2023 та клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката від 02.11.2023.

У заяві про визнання позову відповідач ТОВ «ФК «Еліт фінанс» повідомив суд про визнання позову в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та просив повернути позивачеві 50% судового збору, сплаченого ним при поданні позову, на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України.

У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідач вважав за можливе відшкодувати позивачу ці витрати у розмірі 1000,00 грн, посилаючись на те, що дана справа є нескладною; позивач не звертався до відповідача з пропозицією мирного врегулювання спору; просив врахувати поведінку відповідача, який позов визнає та не здійснює будь-яких дій, направлених на витрачання додаткових ресурсів для ухвалення рішення у справі, та дій, направлених на затягування розгляду справи.

Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5ст. 279ЦПК Україниза наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, 07.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 103780, про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс»</a>, якому ТОВ «Фінпром Маркет» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 250521-ФК від 25.05.2021, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 20/ФК від 09.07.2020, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 20/01/20-1/2 від 20.01.2020, якому в свою чергу ТОВ «Дата Майнінг Груп» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016, якому АТ «Альфа Банк» на підставі Договору факторингу відступлено право вимоги за кредитним договором № 401071603 від 26.11.2011, укладеного між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , за період з 25.05.2021 по 03.06.2021 включно у розмірі 1029,97 грнзаборгованість за тілом кредиту; 398,05 грнзаборгованість за відсотками та комісією; 9850,00 грн.заборгованість за штрафними санкціями; 50,00 грнплата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 11328,02 грн (а.с. 21-22).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 26.11.2021 відкрито виконавче провадження № 67669461 з виконання виконавчого напису № 103780 виданого 07.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. (а.с.22).

За положеннями пункту 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Положеннями статті 89 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб) строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Отже, суд має встановити, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат`у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Ухвала суду від 23.10.2023 в частині витребування доказів станом на час розгляду справи не виконана. Суду не надано належним чином засвідченої копії виконавчого напису № 103780 від 07.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a> грошових коштів, разом з копіями матеріалів, на підставі яких вчинено даний виконавчий напис.

Разом з тим, відповідач повністю визнав заявлені позивачем позовні вимоги про визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, викладені у позовній заяві обставини не спростовував.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018, відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1; доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 07.06.2021 були відсутні правові підстави для його вчинення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Резюмуючи викладене, приватний нотаріус не мав правових підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, оскільки договір, який укладений між сторонами, не є нотаріально посвідченим, а відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. №1172, скасовано Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 на момент вчинення виконавчого напису.

Також, за оспорюваним виконавчим написом стягнуто заборгованість за відсотками та комісією однією сумою, без окремого зазначення їх розміру, що не може свідчити про безспірність заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, суд зазначає, що у даному випадку нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За положеннямист.206 ЦПК України відповідач може визнати позовна будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В даному випадку визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою, підлягає задоволенню у повному обсязі та виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 1073,60 грн (а.с.26), та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 536,80грн.(а.с. 27).

Згідно з положеннями статті 141 ЦПК України, судові витрати розподіляються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги, суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень статей 141, 142 ЦПК України, та дійшов висновку про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, що становить 805,20 грн, та про стягнення з відповідача на користь позивача 50% судового збору, що становить 805,20 грн.

Доказів про понесення інших судових витрат, ніж сплата судового збору, позивачем не надано.

На підставі викладеного та керуючись ст.4,5,13,76-82,133,137, 141,142, 206, 223, 247,258,259,263-265,268,272,273, 274-279, 354,355 ЦПК України, ст.16,18 Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 103780, виданий 07.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з Золотоверхи на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс»</a> заборгованості в загальному розмірі 11328,02 грн.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі міста Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ37999696, повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) 50% суми судового збору у розмірі 805 (вісімсот п`ять) грн 20 коп., що сплачені за платіжними інструкціями №0.0.3252742256.1 від 16.10.2023., та №0.0.3252747728.1 від 16.10.2023.

Оригінали квитанцій № 0.0.3252742256.1 від 16.10.2023 та та №0.0.3252747728.1 від 16.10.2023 залишити в матеріалах справи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс»</a> на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) 50% суми судового збору у розмірі 805 (вісімсот п`ять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Вікторов