Рішення

від 14.11.2023 по справі 127/11653/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/11653/23

Провадження № 2/127/1395/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,

позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Чуприни С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі Органу опіки та піклування Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького район Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, більше чотирьох років не бере участі у вихованні та утриманні дитини, яка проживає разом з батьком, не піклується про його здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, проживає окремо та влаштовує своє особисте життя, де дитині немає місця.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 квітня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, залучено до участі в справі Орган опіки та піклування Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та зобов`язано останній надати висновок щодо заявлених позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 надала відзив на позов та позов визнала. Відповідач зазначає, що з грудня 2018 року сторони припинили шлюбні відносини, син залишився проживати з позивачем. Дитина більше чотирьох років проживає разом з батьком, так як вона з ним не знаходила спільну мову і він змалечку більш прив`язаний до батька та не піддається тим методам виховання, які вона вважає правильним. Вони не спілкуються, вона вважає себе непотрібною сину, так як їм добре з батьком без неї. На даний час вона має стосунки з іншим чоловіком, з яким влаштовує особисте життя.

Позивач відповіді на відзив не надав.

Орган опіки та піклування Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області надав висновок від 17 липня 2023 року, відповідно до якого вважає не доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2023 року залишено без задоволення заяву Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про залучення іншого органу опіки та піклування.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2023 року ( без винесення окремого процесуального документа із занесенням до протоколу судового засідання) суд визнав явку відповідача обов`язковою.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Чуприна С. П. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити. При цьому звертали увагу, що висновок органу опіки та піклування є необґрунтованим та взагалі не зрозуміло, які саме найкращі інтереси дитини ними враховані при його складені.

Відповідач в жодне із засідань не з`явилася, будучи повідомленою про день, час та місце судового засідання в порядку, визначеному чинним законодавством. Наразі подала заяву про розгляд справи у її відсутність. Будучи повідомленою про її обов`язкову явку в судове засідання, відповідач подала заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, вказуючи про створення нею особистого кабінету на веб-порталі судової влади, однак на зв`язок не вийшла. На наступне судове засідання на електронну адресу суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, вказуючи, що вона свою позицію повідомила у відзиві, додаткових пояснень немає та не має наміру користуватися своїми батьківськими правами щодо дитини.

Орган опіки та піклування Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області просив розгляд справи проводити у відсутність їх представника.

Суд, враховуючи вік дитини, а також рекомендації дитячого психолога, не вислуховував думку дитину. Так, зокрема за рекомендаціями спеціаліста травма дитини через розлучення батьків та відсутність спілкування з матір`ю є компенсована, в дитини проходить період адаптації до першого класу, тому є недоцільним привертання уваги дитини до травмуючих факторів, так як це може призвести до актуалізації невротичних станів та появи рівня тривоги, що призводить до порушень розвитку особистості.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Між сторонами виникли правовідносини, які ґрунтуються на вимогах ст. 19, 150, 151-154, 164 - 166, 171 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28 жовтня 2016 року (а.с.7).

Шлюб між сторонами розірваний рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2019 року в справі №127/4140/19 (а.с.8-9).

ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2020 року проживають в с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області. Дитина з 01 березня 2020 року відвідувала Хмельницький заклад дошкільної освіти №29 «Ранкова зірка» Хмельницької міської ради Хмельницької області, а також займається в народному художньому ансамблі танцю «Полодянчик» Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва.

Батько ОСОБА_1 (позивач по справі) займається підприємницькою діяльністю, в с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області має у власності житловий будинок.

Відповідач мешкає в м. Вінниці. Як слідує з акту обстеження умов її проживання, зміст якого викладений у висновку органу опіки та піклування від 17 липня 2023 року, вона проживає разом з співмешканцем, востаннє дитину бачила в 2021 році та вказала, що у разі тимчасового перебування дитини у її помешканні, він може бути забезпечений одним місцем для відпочинку.

Виконання відповідачкою обов`язку щодо утримання дитини судом не встановлено.

Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно дитини, не бере участі у її вихованні та утриманні, не піклується про фізичний, духовний і моральний розвиток дитини, не спілкується, дитина проживає разом з батьком та знаходиться на його повному утриманні і вихованні.

Підтвердженням свідомого нехтування відповідачем обов`язками про піклування та виховання дитини є, зокрема інформація Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва, Хмельницького закладу дошкільної освіти №29 «Ранкова зірка» Хмельницької міської ради Хмельницької області про те, що мати дитини за час перебування дитини у садочку не зустрічала його жодного разу, вона не цікавиться здоров`ям, життям та успіхам сина ні особисто, ні по телефону та жодного разу не була присутня на дитячих ранках, батьківських зборах, не провідувала дитину.

Про свідоме нехтування відповідачкою своїх батьківських обов`язків та усунення від їх виконання свідчить і її пояснення, викладені у відзиві, та поведінка під час розгляду справи, її відкрита позиція про не бажання брати участь у житті сина та відновлювати стосунки з дитиною, змінювати своє ставлення до неї.

Суд звертає увагу, що відповідно до висновку Органу опіки та піклування Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 17 липня 2023 року, останній вважає не доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч.6 ст.19 СК України).

Висновок, який міститься в матеріалах справи про не доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки ґрунтується лише на тому, що до служби у справах дітей Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області не надходило повідомлення щодо невиконання відповідачкою своїх обов`язків, передбачених ст.164 СК України, відносно дитини. Однак він не містить аналізу доказів наданих позивачем та оцінки поведінки відповідачки, зокрема під час розгляду вказаного питання. Відсутня і оцінка психологічного стану дитини, який пов`язаний з поведінкою матері, на що звертав увагу дитячий психолог.

У зв`язку із цим, суд не може покласти його в основу судового рішення.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, виховувати дитину, готувати її до самостійного життя.

Ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини; на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини; батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до п. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно положень ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», факт ухилення батька (матері) від виховання та утримання дітей може бути підтверджений письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показаннями свідків. Відповідно до п. 16 зазначеної постанови, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За викладених обставин, судом установлено, що відповідач систематично ухиляється від участі у вихованні дитини, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти, що свідчить про ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов`язків і, виходячи із положень ст. 164-167 СК України, є підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оцінюючи проблему забезпечення якнайкращих інтересів дитини, суд підкреслює, що з огляду на те, що розлучення з батьками надає тяжкий вплив на дитину, таке розлучення повинно проводитися лише в крайньому випадку, наприклад, коли існує небезпека неминучого заподіяння дитині шкоди або в інших необхідних випадках; розлучення не повинно проводитися, якщо дитина може бути огороджена від розлучення за допомогою менш радикальних заходів. Перш ніж вдатися до розлучених, держава повинна надати батькам сприяння у виконанні ними своїх батьківських обов`язків і відновити або зміцнити здатність сім`ї піклуватися про свою дитину, за винятком тих випадків, коли розлучення необхідне в інтересах захисту дитини. Матеріальна скрута не можуть служити виправданням для розлучення дитини зі своїми батьками.

В ситуації, що розглядається дитина відповідача тривалий час з нею не проживає.

Навіть при судовому розгляді відповідач жодним чином не продемонструвала суду свого бажання в поновленні сімейних стосунків з дитиною, навпаки відверто підтверджувала свою байдужість до сина, своє не бажання мати батьківські права щодо нього та змінити свою поведінку, і в такій ситуації, на думку суду, без бажання відповідача держава позбавлена можливості посприяти їй у виконанні своїх батьківських обов`язків і відновленні або зміцненні здатності сім`ї.

Також, важливим для суду є те, що при позбавленні батьківських прав відповідача, відносини, які склались між нею і дитиною не зміняться в бік розлучення її з дитиною, яка разом з нею не проживає. Так само, позбавлення батьківських прав змінить ситуацію в бік поліпшення піклування про малолітню дитину, що як наслідок буде сприяти захисту інших прав останньої.

Як підсумок, аналізу елементів, які впливають на визначення «якнайкращих інтересів дитини», суд зауважує, що в даних правовідносинах позбавлення батьківських прав буде сприяти інтересам дитини і надалі зможе гарантувати повну та ефективну реалізацію її прав.

Суд повторює, що важливим в даній ситуації є те, що позбавлення батьківських прав не призведе до відібрання дитини, оскільки вони не проживають протягом тривалого часу. Тобто, позбавлення батьківських прав відповідача фактично не змінить тривалу існуючу ситуацію між матір`ю та дитиною.

Суд наголошує, що застосовуваний захід не є виключно безстроковим і відповідач має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому ст. 169 СК України.

При цьому, суд роз`яснює, що відповідно до вимог ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст.141 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 19, 150, 151-155, 164 - 166, 169 СК України, ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 13, 77-79, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 1073,60 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,

Орган опіки та піклування Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького район Хмельницької області, 31340, вул. Центральна,4 с.Лісоваі Гринівці Хмельницький район Хмельницька область, код ЄДРПОУ 04403717.

Повний текст рішення складений 20.11.2023.

Суддя: