Постанова

від 15.11.2023 по справі 200/6829/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7999/23 Справа № 200/6829/19 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В. І. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Канурної О.Д., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цаберяба Інна Олександрівна, на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2023 року в цивільній справі номер 200/6829/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», треті особи - Акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до ПрАТ «СК «АРКС», треті особи - АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 04.03.2016 року між сторонами укладено договір добровільного страхування щодо нерухомого майна, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 .

11.10.2016 року на об`єкті страхування відбулася пожежа, а 03.07.2017 року відповідач здійснив страхове відшкодування в сум 554389,95 грн.

Позивач вважає, що відповідач не вірно визначив суму страхового відшкодування, тому ним самостійно замовлено проведення оцінки завданого збитку. За висновками оцінювача вартість збитку, завдана пошкодженням застрахованого майна, становить 1630858,55 грн.

З огляду на наведений розмір збитку, сума недоплаченої частини страхового відшкодування становить 991198,60 грн (1630858,55 грн 85270 грн (франшиза) 554 389,95 грн).

Позивач зазначав, що не погоджується із застосуванням відповідачем п. 7.11 договору страхування щодо зменшення суми страхового відшкодування у випадку, коли вартість майна є більшою за ту, що визначена у договорі страхування. Вказував, що додатком №1 до договору не передбачено неповна вартість майна.

Позивач просив суд стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на його корись 991198,60 грн страхового відшкодування та пеню за період з 12.07.2017 року до 12.04.2019 року в сумі 43612,76 грн.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», треті особи - Акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування задоволено частково.

Стягнуто із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на корись ОСОБА_1 215155,84 грн страхового відшкодування та пеню за період

з 12.04.2018 року до 12.04.2019 року в сумі 5378,90 грн.

В решті вимог позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Із вказаним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цаберяба І.О., подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції від 26.06.2023 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 лютого 2022 року зазначену цивільну справу передано до розгляду судді Цитульському В.І. Повторний розподіл справи здійснено на підставі розпорядження керівника апарату суду від 15.02.2022 року №106. Відповідно до ч. 12 ст. 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку. Даною ухвалою призначено підготовче судове засідання. З 16.02.2022 року до суду не надходило клопотань від відповідача про доручення до матеріалів справи висновку експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи (дата висновку 23.07.2019р.№31/19). Заява підписується заявником або його представником.

Заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку та розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. В процесі розгляду справи не розглядалось клопотання про долучення доказів, в судових засіданнях не ставилось на розгляд питання про долучення доказів, відповідно відсутня ухвала про долучення в якості доказу висновку експертів.

Рішення суду від 26.06.2023 року повністю ґрунтується на доказах, які не були подані ані у процесі підготовчого провадження, ані в процесі розгляду справи по суті, не долучались судом до матеріалів справи.

Відповідно до п.п 7.11 договору, який визначає порядок розрахування суми страхового відшкодування, коли страхова сума менш ніж дійсна вартість майна на момент укладання договору. Зазначеним пунктом договору також встановлено, що відповідність страхової суми і дійсної вартості встановлюється по кожній узгодженій в цьому договорі позиції (одиниці, групі майна).

Пункт 2.2 встановлює суми по окремим застрахованим об`єктам (Додаток №1 до договору). Договором та додатком №1 до договору не встановлено, що страхова сума становить неповну дійсну вартість майна на момент укладання договору.

Пунктом 2.1 договору визначено загальну страхову суму. Тобто, договір укладено на повну дійсну вартість.

Одна, рішенням суду першої інстанції стверджується, що надані позивачем звіти суб`єкта оціночної діяльності не містять інформації про вартість об`єкту страхування станом на день укладення договору страхування (на що однозначно вказує п. 7.11 договору).

Рішенням суду також хибно зазначено, що за висновками, наведеними Верховним Судом у постановах від 28.02.2018 року у справі №757/22706/15-ц, від 21.04.2021 у справі №757/37909/17, у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без податку на додану вартість.

В даній позовній заяві вочевидь об`єктом страхування є нерухоме майно. Більш того сума збитків для розрахунку за методом відповідача зменшується на коефіцієнт. Тобто, зовсім інша методика розрахунку завданих матеріальних збитків.

Рішенням суду зазначено, що за вказаних обставин для визначення вартості страхового відшкодування суд бере до уваги наданий відповідачем висновок судової експертизи, яка відповідає вимогам п. 7.11 договору страхування та не враховує ПДВ.

Отже, виходячи із вказаної фрази суд взагалі не зрозумів різницю між вартістю нерухомого майна без ПДВ при визначенні так званого коефіцієнту та відновлювальною вартістю ремонту, яка рахується в ПДВ, платниками якого, є кінцевий споживач.

Від ПрАТ «СК «АРКС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення,

судові витрати покласти на позивача.

АТ «СК «АРКС» здійснено розрахунок та виплату страхового відшкодування в порядку та строки, передбачені договором страхування, отже, позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими.

Для здійснення доплати страхового відшкодування у розмірі 215155,84 грн 27.11.2018 року позивачу було запропоновано підписати угоду про погодження розміру страхового відшкодування, що не заперечується і самим позивачем, проте, позивач відмовився від отримання доплати страхового відшкодування в досудовому порядку.

В свою чергу, відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України в редакції, яка діяла станом на дату запропонованої Угоди про погодження розміру страхового відшкодування (27.11.2018 pоку), за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Позивач ОСОБА_1 згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є фізичною особою-підприємцем, види діяльності: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Отже, доплата страхового відшкодування у розмірі 215155,84 грн не здійснена з вини самого позивача.

Твердження позивача в апеляційній скарзі не відповідають дійсності та зводяться лише до незгоди позивача ОСОБА_1 із судовим рішенням.

Судом 1-ї інстанції були розглянуті та враховані як обґрунтування позивача зазначені в позові, так і заперечення відповідача, викладені у відзиві.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що в судових засіданнях мали розглядатись якісь додаткові заяви про забезпечення доказів, клопотання про долучення доказів, поновлюватися строки тощо, є необґрунтованими та безпідставними. Також, безпідставним є зазначення в апеляційній скарзі, що суд 1-ї інстанції нібито без жодних аргументів проігнорував докази позивача.

Позивачем ОСОБА_1 в підтвердження своїх позовних вимог не надано до суду першої інстанції належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Стосовно наданоговідповідачем висновкуекспертів зарезультатами проведеннякомплексної судовоїбудівельно-технічної,оціночно-будівельноїта економічноїекспертизи посправі №200/6829/19зазначає.що положеннямист.106ЦПК Українипередбачено,що учасниксправи маєправо податидо судувисновок експерта,складений найого замовлення. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Висновком експертів за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та економічної експертизи TOB «АДВАЙЗОРІ ТА РЕСЬОРЧ» від 23.07.2019 року №31/19 підтверджено розмір доплати страхового відшкодування (215155,84 грн), який відповідач готовий був виплатити позивачу в порядку врегулювання збитку, тобто в досудовому, порядку, за умови надання документів для його перерахування.

Страхове відшкодування не може бути розраховане та виплачене на підставі вказаних документів ТОВ Консалтинговий центр «Алеана» СОД, оскільки:

вони не с експертизами в розумінні ЦПК України;

вони не підготовлені на замовлення учасника справи, оскільки на момент їх складання (29.06.2018 року та 04.07.2018 року) ще не було відкрито провадження по справі №200/6829/19;

вони складені суб`єктом оціночної діяльності, відповідно, в них відсутні дані щодо свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, стажу експертної роботи, наукового ступеня, вченого

звання, посади експерта, наявність яких у висновку експерта передбачена ст. 102 ЦПК України;

вказані документи позивача не містять обізнаності про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Стосовно першочергового права вигодонабувача на отримання страхового відшкодування зазначає, що 04.03.2016 року між АТ «СК «АРКС», ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк» було укладено трьохсторонній договір добровільного страхування майна підприємств №22ип6д, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» визначено вигодонабувачем за договором страхування (п. 1. договору страхування).

Жодних заперечень проти умов договору страхування/ протоколів розбіжностей/ додаткових угод до договору не укладалось/ не надходило.

Отже, тільки вигодонабувач за договором (АТ «ОТП Банк») має право на отримання страхового відшкодування та визначення напрямку його перерахунку у випадку наявності підстав для здійснення доплати страхового відшкодування.

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції представник позивача ОСОБА_1 адвокат Цаберяба І.О. апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції представник відповідача ПрАТ «СК «АРКС» адвокат Шишлов О.Є. з доводами апеляційної скарги не погодився, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання апеляційного суду треті особи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України, про що свідчить отримання ОСОБА_2 рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та довідка про доставку електронного листа повідомлення про виклик до суду (а.с. 71, 27, том 6).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін.

Заслухавши суддю доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що між ПрАТ СК «АХА Страхування» (страховик), ОСОБА_2 (страхувальник) та ПАТ «ОТП Банк» (вигодонабувач) укладено договір добровільного страхування від 04.03.2016 року за умовами якого:

- предметом визначено майнові інтереси, пов`язані із володінням, розпорядженням, користуванням «Житлового будинку з торгівельно-офісними приміщеннями (включаючи невід`ємні комунікації, внутрішнє та зовнішнє оздоблення)» страхова сума 8527000,00 грн, земельна ділянка страхова сума 669400,00 грн, (загальна страхова сума дорівнює 9196400,00 грн), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт страхування є предметом іпотеки згідно договорів №РМ-SME307/038/2011 від 22.11.2011 року та №PML-310/079/2008 ВІД 19.03.2008 року;

- страховий тариф 13326,02 грн, франшиза 1%, серед страхованих випадків передбачено пожежу;

- розмір збитків визначається шляхом проведення експертизи, кожна із сторін має право на проведення незалежної експертизи;

- якщо інше не передбачено листом вигодонабувача, страхове відшкодування сплачується останньому в рахунок відшкодування існуючої заборгованості страхувальника;

- матеріальні збитки при пошкодженні майна визначається у розмірі витрат на відновлення, але не більше дійсної вартості майна безпосередньо перед настанням страхового випадку;

- у разі, коли на момент укладення договору страхова сума становить певну частку дійсної вартості застрахованого об`єкту (тобто страхова сума менше дійсної вартості застрахованого об`єкту), відшкодуванню підлягає така ж частка від визначених збитків (пропорційна система відповідальності), при цьому франшиза вираховується після застосування вказаної умови пропорційності (п. 7.11);

- страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплат страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виплаченого страхованого відшкодування за кожен робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування (а.с. 11-21, том 1).

Страховий платіж сплачено позивачем 04.03.2016 року (а.с. 22 том 1).

З акту про пожежу від 12.10.2016 року вбачається, що 11.10.2016 року о 02:40 год за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення магазинку ФОП ОСОБА_3 на першому поверсі) виникла пожежа (а.с. 23-24, том 1).

Відповідно до висновку експерта №28/10.8-54 від 07.02.2017 року осередком пожежі, що сталася 11.10.2016 року, є перший поверх будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 214-215, том 2).

11.10.2016 позивачем ОСОБА_1 подано заяву про настання страхового випадку (а.с. 137-138, том 2).

14.10.2016 аварійним комісаром оглянуто пошкоджене майно (а.с. 25-26, том 1).

23.06.2017 року АТ «ОТП Банк» надало відповідачу лист, згідно з яким банк не заперечує щодо виплати страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_2 в сумі 554389,95 грн (а.с. 221, том 2).

03.07.2017 року відповідачем складено страховий акт, за яким визначено суму до виплати 554389,95 грн (а.с. 27, том 1).

Відповідно до листа ПрАТ «СК «АХА Страхування» №12725/12цв від 21.11.2017 року при визначенні розміру збитку відповідач керувався висновками ПП «Пліч-Опліч» від 30.05.2017 року, за яким вартість матеріального збитку завданого позивачу становить 874826,15 грн без ПДВ та від 02.11.2016 року, за яким вартість застрахованого майна станом на 11.10.2016 року становить 15751200,00 грн, в тому числі вартість будинку 13126000,00 грн (а.с. 28-28зв, том 1; 115-161, 195, том 4).

05.07.2017 року відповідно до платіжного доручення №348452 позивачу виплачено страхове відшкодування в сумі 554389,95 грн (а.с. 223, том 2).

20.03.2018 року позивач звернувся з претензією до відповідача стосовно розміру страхового відшкодування (а.с. 68-71, том 1).

Згідно з рецензією на вказаний звіт від 04.06.2018 року, складеною за замовленням позивача, за формою подання матеріалів, обґрунтованістю вихідних даних та застосуванням оціночних процедур, методів та методичних підходів не відповідає вимогам нормативних актів з оцінки майна та містить суттєві недоліки, які вплинули на достовірність оцінки майна (а.с. 74-81, том 1).

Відповідно до звітів, складених суб`єктом оціночної діяльності - Консалтинговим центром «Алеана» від 29.06.2018 року та від 04.07.2018 року, вартість застрахованого майна станом на 11.10.2016 року становить 9785100,00 грн, в тому числі 1165900,00 грн вартість земельної ділянки, вартість шкоди, завданої в результаті пожежі застрахованому будинку становить 1630858,55 грн з врахуванням ПДВ (а.с. 82-110, 146-174, том 1).

Відповідно до звіту №49/1-01/18 про експертну грошову оцінку від 11.10.2016 року ринкова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:02:326:0009) становить 1165900,00 грн (а.с.

118-145, том 1).

Згідно з висновком експертів ТОВ «Адвазорі та Ресьорч» від 23.07.2019 року, який підготовлений в межах цивільної справи №200/6829/19, експерти попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, ринкова вартість застрахованого будинку станом на 04.03.2016 року становить 11467523,00 грн без ПДВ, розмір матеріального збитку, завданого пошкодженням цього будинку в результаті пожежі 11.10.2016 року становить 1149564,00 грн без урахуванням ПДВ сума страхового відшкодування становить 769545,79 грн (а.с. 266-321, том 4).

Вказаний висновок експерта складений на замовлення відповідача, останнім сплачено за послуги експерта 50000,00 грн (а.с. 322,323, том 4).

08.07.2019 року відповідачем разом з відзивом подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені (а.с. 102-103, том 4).

До матеріалів справи долучено правила №007 добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ АТ «СК «АХА Страхування» та правила №002 Добровільного страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 статті 6 Закону України «Про страхування») (а.с. 175-200, 201-225 том 1).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог саме в такому розмірі.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним та таким, що відповідає нормам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписами ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Судом встановлено, що між ПрАТ СК «АХА Страхування» (страховик), ОСОБА_2 (страхувальник) та ПАТ «ОТП Банк» (вигодонабувач) укладено договір добровільного страхування від 04.03.2016 року за умовами якого, зокрема, предметом визначено майнові інтереси, пов`язані із володінням, розпорядженням, користуванням «Житлового будинку з торгівельно-офісними приміщеннями (включаючи невід`ємні комунікації, внутрішнє та зовнішнє оздоблення)» страхова сума 8527000,00 грн, земельна ділянка страхова сума 669400,00 грн, (загальна страхова сума дорівнює 9196400,00 грн), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; розмір збитків визначається шляхом проведення експертизи, кожна із сторін має право на проведення незалежної експертизи; якщо інше не передбачено листом вигодонабувача, страхове відшкодування сплачується останньому в рахунок відшкодування існуючої заборгованості страхувальника; матеріальні збитки при пошкодженні майна визначається у розмірі витрат на відновлення, але не більше дійсної вартості майна безпосередньо перед настанням страхового випадку; у разі, коли на момент укладення договору страхова сума становить певну частку дійсної вартості застрахованого об`єкту (тобто страхова сума менше дійсної вартості застрахованого об`єкту), відшкодуванню підлягає така ж частка від визначених збитків (пропорційна система відповідальності), при цьому франшиза вираховується після застосування вказаної умови

пропорційності (п. 7.11);

- страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплат страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виплаченого страхованого відшкодування за кожен робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.

З акту про пожежу від 12.10.2016 року вбачається, що 11.10.2016 року о 02:40 год. за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення магазинку ФОП ОСОБА_3 на першому поверсі) виникла пожежа.

Відповідно до висновку експерта №28/10.8-54 від 07.02.2017 року осередком пожежі, що сталася 11.10.2016 року, є перший поверх будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

11.10.2016 позивачем ОСОБА_1 подано заяву про настання страхового випадку.

14.10.2016 аварійним комісаром оглянуто пошкоджене майно.

23.06.2017 року АТ «ОТП Банк» надало відповідачу лист, згідно з яким банк не заперечує щодо виплати страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_2 в сумі 554389,95 грн.

03.07.2017 року відповідачем складено страховий акт, за яким визначено суму до виплати 554389,95 грн.

Відповідно до листа ПрАТ «СК «АХА Страхування» №12725/12цв від 21.11.2017 року при визначенні розміру збитку відповідач керувався висновками ПП «Пліч-Опліч» від 30.05.2017 року, за яким вартість матеріального збитку завданого позивачу становить 874826,15 грн без ПДВ та від 02.11.2016 року, за яким вартість застрахованого майна станом на 11.10.2016 року становить 15751200,00 грн, в тому числі вартість будинку 13126000,00 грн.

05.07.2017 року відповідно до платіжного доручення №348452 позивачу виплачено страхове відшкодування в сумі 554389,95 грн.

Відповідно до звітів, складених на замовлення позивача суб`єктом оціночної діяльності - Консалтинговим центром «Алеана» від 29.06.2018 року та від 04.07.2018 року, вартість застрахованого майна станом на 11.10.2016 року становить 9785100,00 грн, в тому числі 1165900,00 грн вартість земельної ділянки, вартість шкоди, завданої в результаті пожежі застрахованому будинку становить 1630858,55 грн з врахуванням ПДВ.

Згідно з висновком експертів ТОВ «Адвазорі та Ресьорч» від 23.07.2019 року, який підготовлений в межах цивільної справи №200/6829/19 на замовлення відповідача, експерти попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, ринкова вартість застрахованого будинку станом на 04.03.2016 року становить 11467523,00 грн без ПДВ, розмір матеріального збитку, завданого пошкодженням цього будинку в результаті пожежі 11.10.2016 року становить 1149564,00 грн без урахуванням ПДВ сума страхового відшкодування становить 769545,79 грн.

08.07.2019 року відповідачем разом з відзивом подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені.

Перевіряючи законністьі обґрунтованістьсудового рішенняв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги,апеляційний судвважає,що судпершої інстанції, встановившина основідослідження всіхнаявних усправі доказіву їхсукупності таспівставленні,їх належноїоцінки,правильного визначенняхарактеру спірнихправовідносин інорм права,які підлягализастосуванню доцих правовідносин,дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 щодо стягнення страхового відшкодування та пені в межах строків позовної давності в загальному розмірі 220534,74 грн,правильно встановивши,щопри укладенні договору страхування сторони узгодили застосування пропорційної системи відповідальності (п. 7.11), а також взяв до уваги наданий відповідачем висновок судової експертизи, яка відповідає вимогам п. 7.11 договору страхування та статті 106 ЦПК України, вказавши при цьому, що надані позивачем звіти суб`єкта оціночної діяльності не містять інформації про вартість об`єкту страхування станом на день укладення договору страхування, що не узгоджується з наведеним вище пунктом договору страхування.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не заявляв про наявність підстав для відводу експертів, які підготували висновок на замовлення відповідача, відповідно до ч. 7 ст. 106

ЦПК України.

Тому у суду першої інстанції, який визнав висновок експертизи належним доказом у справі, не було підстав не приймати його до розгляду. Будь-яких доказів щодо його неправильності або необґрунтованості стороною позивача не надано.

Щодо доводівапеляційної скаргипро нерозгляд заявипро забезпеченнядоказів,апеляційний судвідхиляє,оскільки таказаява неподавалась судупершої інстанції.

Інші, наведені в апеляційній скарзі доводи, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового

рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 статті141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони

пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційнийсуд дійшоввисновку прозалишення апеляційноїскарги беззадоволення,витрати позивача ОСОБА_1 по сплатісудового збору,пов`язані зподанням апеляційноїскарги,відшкодуванню непідлягають.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цаберяба Інна Олександрівна, залишити без задоволення, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне судове рішення складено 20 листопада 2023 року.

Суддя: