ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 11-сс/818/1425/23 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 629/5251/23 Слідчий суддя - ОСОБА_2
1-кс/629/1343/23
Категорія: у порядку КПК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.10.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12023221110000622 від 04.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статтею 307, частинами 1, 2 статті 308 КК України, -
в с т а н о в и в:
Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.10.2023 задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме - до 15.12.2023 року, визначено суму застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень, при внесенні якої підозрюваний підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього наступних обов`язків: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи. Не погодившись з зазначеною ухвалою, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його реєстрації. В обгрунтування апеляційних вимог захисник посилається на те, що існування ризиків, на які вказує прокурор, грунтується лише на припущеннях. Тяжкість злочину не може бути підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу. В даному випадку стороною обвинувачення не доведено необхідності застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу. При обранні запобіжного заходу слідчим суддею не було враховано стан здоров`я підозрюваного, який страждає на захворювання суглобів нижніх кінцівок, не виключено захворювання правої легені. У зв`язку із наведеним, захисник вважає недоведеним ризик переховування від органів слідства та суду. На даний час органом досудового розслідування зібрані всі докази, а тому у підозрюваного відсутні підстави для впливу на свідків. Враховуючи щире каяття ОСОБА_6 , підстави стверджувати, що він вчинить новий злочин чи буде продовжувати злочинну діяльність, відсутні. Крім того, підозрюваний виявив бажання співпрацювати з органами слідства. З огляду на наведене, захисник вважає можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку. Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу. Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Як вбачається із матеріалів судового провадження, слідчим Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023221110000622 від 04.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статтею 307, частинами 1, 2 статті 308 КК України. 17.10.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статтею 307, частинами 1, 2 статті 308 КК України, тобто заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, вчинене повторно, а також незаконне придбання, зберігання з метою збуту, незаконний збут наркотичних засобів особою, яка раніше вчиняла кримінальні правопорушення, передбачені статтею 308 КК України. Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, оцінюючи сукупність обставин, а саме: наданих органом досудового розслідування доказів на підтвердження наявності обґрунтованої підозри, достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України та дані, що характеризують особу підозрюваного, дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам статей 193-194, 196 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Матеріали, надані слідчим в обґрунтування поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статтею 307, частинами 1, 2 статті 308 КК України. Мотивованими є висновки слідчого судді щодо існування на даному етапі досудового розслідування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, з огляду на наступне. ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні ряду злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, в час перебування на програмі замісної підтримувальної терапії для хворих з наркотичною залежністю. Відповідно до матеріалів провадження підозрюваний не одружений, в силу статті 89 КК України не судимий, осіб на утриманні не має, будучи особою працездатного віку, не працює, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від канабіноїдів, психостимуляторів з 2010 року. Враховуючи наведені дані про особу підозрюваного, висновки слідчого судді щодо можливості вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України не є безпідставними, що об`єктивно свідчить про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити інше кримінальне правопорушення, апеляційний суд враховує наведені дані про особу підозрюваного, який не має таких міцних соціальних зв`язків за місцем проживання, які б були достатньою гарантією його належної процесуальної поведінки у випадку застосування більш м`яких запобіжних заходів. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді щодо виду застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід на початковій стадії досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування, якою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України. Заслуговують на увагу доводи захисника щодо незадовільного стану здоров`я підозрюваного. Разом з тим, даних про неможливість утримання ОСОБА_6 в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я та неможливість отримання ним належної медичної допомоги, апеляційному суду не надано. Визначаючи підозрюваному альтернативний вид запобіжного заходу - заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 107360 гривень, слідчий суддя вважав, що такий розмір достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками слідчого судді. Розмір застави визначено слідчим суддею в межах, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України, що відповідає тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 . З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали слідчого судді, оскільки порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи захисника не є достатніми для її скасування та застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.10.2023 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий :
Судді:
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2023 |
Оприлюднено | 21.11.2023 |
Номер документу | 115020406 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Харківський апеляційний суд
Кружиліна О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні