Рішення

від 10.11.2023 по справі 314/2452/23

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/2452/23

Провадження № 2/314/703/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2023 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Свідунович Н.М.,

секретар судового засідання Печонкіна В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 314/2452/23 за позовом ОСОБА_1 до Приморської міської територіальної громади Бердянського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Дерев`янко Л.Л. звернулась до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. На обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Приморськ Бердянського району Запорізької області помер її батько ОСОБА_2 . За життя, а саме 20.01.2014 ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області Кузьменко В.П., зареєстрований в реєстрі за № 35, відповідно до якого все належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось, заповів позивачці. Про наявність заповіту вона не знала, а дізналась тільки у січні 2023 року, перебираючи документи покійного батька.

З 26.02.2022 територію міста Приморськ було тимчасово окуповано російською федерацією, у зв`язку з чим вона тривалий час не могла повернутися до м. Харків, у якому зареєстрована та проживала. Тільки у лютому 2023 року їй вдалося покинути тимчасово окуповане м. Приморськ та переїхати до м. Первомайський Харківської області, де вона мешкає по теперішній час як внутрішньо переміщена особа.

Таким чином, до лютого 2023 року вона перебувала на тимчасово окупованій території, де припинили роботу органу державної влади, отже, вона не мала можливості подати заяву про прийняття спадщини за місцем її відкриття. Після виїзду на підконтрольну Україні територію вона звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Богданович А.О., яка листом від 02.06.2023 за № 19/01-16 роз`яснила їй, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась і наразі завести її неможливо через пропуск строку для прийняття спадщини. Також нотаріус роз`яснила їй, що постановою Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 209 від 06.03.2022) перебіг строку для прийняття спадщини на час дії воєнного стану зупиняється. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України № 719 від 24.06.2022 до п. 3 вищевказаної постанови внесені зміни та встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Тобто нею було пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Зазначає, що у встановлений законом шестимісячний строк не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що не була обізнана про наявність заповіту на її ім`я, про що їй стало відомо тільки у січня 2023 року, крім того, раніше вона не могла звернутися із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебувала на тимчасово окупованій території України. Вважає, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, у зв`язку з чим просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 09.06.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

16.06.2023 на адресу суду від представника позивача адвоката Дерев`янко Л.Л. надійшли документи на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.06.2023 справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

31.10.2023 ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, від її представника адвоката Дерев`янко Л.Л. надійшла заява про розгляд справу за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Представник відповідача Приморської міської територіальної громади Бердянського району Запорізької області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи за відсутності відповідача, а також відзиву на позов до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи за відсутності учасників справи та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 23.11.2021 Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердянському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Відповідно до заповіту, посвідченого 20.01.2014 приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області Кузьменко В.П., зареєстрованого в реєстрі за № 35, спадкодавець ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 все належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось.

Із листа приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Богданович А.О. від 02.06.2023 за № 19/01-16 вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю заведеної спадкової справи та неможливістю її заведення через пропущення строку для прийняття спадщини, а також відсутністю документа, який підтверджує, що спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 72696845 від 02.06.2023 спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, Відповідно до положень ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17 та в постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 592/9058/17-ц.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Отже, з урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Як зазначає позивачка, вона не була обізнана про наявність заповіту, складеного на її ім`я, про існування заповіту вона дізналась тільки у січні 2023 року, крім того, раніше вона не могла звернутися із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебувала на тимчасово окупованій території України, звідки змогла виїхати тільки у лютому 2023 року.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 405/7058/19, свобода заповіту є фундаментальним принципом спадкового права.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 642/2539/18-ц, від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17, від 28.10.2019 у справі № 761/42165/17, від 06.06.2018 у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Отже, у позивачки ОСОБА_1 існували та були наявні об`єктивні труднощі для своєчасного прийняття спадщини за заповітом, про наявність якого вона не знала, після смерті батька ОСОБА_2 , про існування заповіту дізналась лише у січні 2023 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.

Спадкове законодавство засновується на принципі переваги формального волевиявлення спадкодавця (заповіту) над положеннями закону, спадкоємці за законом спадкують тільки у випадках відсутності заповіту, визнання його недійсним, нерозподілення заповідачем усієї спадщини або неприйняття (відмови від прийняття) спадщини спадкоємцями, призначеними у заповіті (ч. 2 ст. 1223 ЦК України). Такий висновок зробив Верховний Суд у справі № 671/308/20 від 29.06.2021.

Таким чином, оскільки позивачка про наявність заповіту дізналася тільки після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини, а через окупацію м. Приморськ Запорізької області російською федерацією та припинення роботи органів державної влади на тимчасово окупованих територіях раніше не мала можливості звернуся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, тобто вона не могла реалізувати свої спадкові права після смерті спадкодавця, який склав заповіт на її ім`я, з об`єктивних причин, а саме, через необізнаність про наявність заповіту, складеного на її користь, що, на думку суду, свідчить про існування об`єктивних, істотних труднощів для можливості вчасного подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини. Суд вважає причину пропуску строку поважною, відповідно до ст. 1272 ЦК України, та приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Визначаючи позивачу період часу для подання заяви про прийняття спадщини, суд вважає строк тривалістю два місяці достатнім для подання зазначеної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приморської міської територіальної громади Бердянського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 20485360, адреса місцезнаходження: Запорізька область, Бердянський район, м. Приморськ, вул. Центральна, 7), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 23.04.1999 Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк тривалістю два місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, які починають відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія Миколаївна Свідунович

10.11.2023