Постанова

від 20.11.2023 по справі 916/3259/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3259/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 про повернення позовної заяви, суддя суду першої інстанції Лічман Л.В., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 18.09.2023

по справі №916/3259/23

за позовом Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси

в інтересах держави в особі

1) Одеської обласної ради,

2) Південного офісу Держаудитслужби

до відповідачів

1) Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОУМ»

про визнання недійсними рішення тендерного комітету, договору на закупівлю меблів для оснащення приміщень, стягнення 2 439 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ

Описова частина.

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради, Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОУМ», згідно якої просив:

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», оформлене протоколом його засідання від 10.12.2018 № 33, про визнання переможцем і акцепт пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОУМ»;

- визнати недійсним договір на закупівлю меблів для оснащення приміщень за адресою: пров. Нахімова, буд. 8, м. Одеса, Одеська область, 65014, № 74-2018 від 21.12.2018 р., укладений між Комунальним закладом вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОУМ»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОУМ» на користь Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» 2493000,00 грн, а з Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» одержані ним за рішенням суду 2493000,00 грн стягнути в дохід держави.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.08.2023 позовну заяву Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради, Південного офісу Держаудитслужби залишено без руху у зв`язку з необхідністю надати суду докази доплати судового збору в розмірі 37395,00 грн. Для усунення недоліку судом надано строк до 25.08.2023.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 повернуто позовну заяву Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (зареєстрована 25.07.2023 за вх. № 3761/23) з доданими до неї документами.

Дана ухвала обґрунтована тим, що прокурор на виконання вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 01.08.2023 не надав докази доплати судового збору в розмірі 37 395,00 грн.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 про повернення позовної заяви у справі №916/3259/23.

На думку прокурора, оскаржувана ухвала прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого судом безпідставно повернуто позовну заяву.

Так, апелянт зазначає, що ним у даній справі заявлено одну позовну вимогу майнового характеру, а саме про стягнення грошових коштів з ТОВ «ДОУМ» в дохід держави, та відповідно, за подання такої вимоги сплачено судовий збір у визначеному законом порядку та розмірі. Будь-яких інших вимог майнового характеру, за твердженням апелянта, ним заявлено не було.

За твердженням апелянта, враховуючи конструкцію ч. 3 ст. 228 ЦК України, у позові прокурор зазначив про вчинення оспорюваного правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, з умислу лише однієї сторони - ТОВ «ДОУМ», тому грошові кошти, які цим суб`єктом господарювання отримані за правочином, повинні бути повернуті іншій стороні правочину - Комунальному закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», а з комунального закладу, одержані ним за рішенням суду кошти, слід стягнути в дохід держави.

Апелянт наголошує, що предметом позову, поміж іншого, визначено одну матеріально-правову (майнову) вимогу про стягнення з ТОВ «ДОУМ» у дохід держави грошових коштів, із застосуванням правової конструкції, передбаченої ч. 3 ст. 228 ЦК України, якою передбачено конкретний спосіб захисту порушеного права через механізм стягнення коштів із суб`єкта господарювання на користь іншої сторони правочину, а у подальшому з неї цих же коштів - у дохід держави.

На думку апелянта, визначення законодавцем такої правової конструкції для стягнення коштів у дохід держави за недійсним правочином, вчиненим з умислу однієї сторони, не свідчить про наявність у позові прокурора двох вимог майнового характеру та не може покладати на органи прокуратури додатковий тягар щодо сплати судового збору у розмірі, не передбаченому законом.

З огляду на таке, апелянт вважає, що прокурором було виконано вимоги процесуального законодавства та сплачено судовий збір за подання однієї позовної вимоги майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 у справі № 916/3259/23, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/3259/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/3259/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 про повернення позовної заяви у справі №916/3259/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3259/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3259/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 про повернення позовної заяви у справі №916/3259/23; розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 про повернення позовної заяви у справі №916/3259/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 09.11.2023.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У даному випадку оскаржується ухвала, передбачена п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, а саме ухвала про повернення позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 17.10.2023, якою відкрито апеляційне провадження у справі №916/3259/23, направлялася на адресу сторін у справі засобами поштового зв`язку у встановленому законом порядку.

Відповідно до наявних у матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, копія даної ухвали була отримана апелянтом 24.10.2023, Одеською обласною радою 23.10.2023, Південним офісом Держаудитслужби 24.10.2023, КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» - 24.10.2023.

Крім того, копія даної ухвали направлялася на адресу ТОВ «ДОУМ», однак повернулася без вручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Тобто учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради, Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОУМ», згідно якої просив:

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», оформлене протоколом його засідання від 10.12.2018 № 33, про визнання переможцем і акцепт пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОУМ»;

- визнати недійсним договір на закупівлю меблів для оснащення приміщень за адресою: пров. Нахімова, буд. 8, м. Одеса, Одеська область, 65014, № 74-2018 від 21.12.2018 р., укладений між Комунальним закладом вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОУМ»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОУМ» на користь Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» 2 493 000,00 грн, а з Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» одержані ним за рішенням суду 2 493 000,00 грн стягнути в дохід держави.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.08.2023 позовну заяву Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради, Південного офісу Держаудитслужби залишено без руху у зв`язку з необхідністю надати суду докази доплати судового збору в розмірі 37 395,00 грн. Для усунення недоліку судом надано строк до 25.08.2023.

Ухвала мотивована тим, що:

- позовна заява Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси містить дві вимоги немайнового характеру (про визнання недійсним рішення тендерного комітету та про визнання недійсним договору на закупівлю меблів для оснащення приміщень) та дві вимоги майнового характеру (про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОУМ» на користь Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» 2 493 000,00 грн та про стягнення з Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» в дохід держави 2 493 000,00 грн), у зв`язку з чим сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання такої позовної заяви, становить 80 158,00 грн;

- Заступником керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси за подачу позовної заяви сплачено 42 763,00 грн судового збору, у зв`язку з чим слід доплатити 37 395,00 грн.

25.08.2023 на електронну адресу Господарського суду Одеської області від Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси надійшла письмова заява (зареєстрована за вх. № 29115/23) про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, в якій вказує на те, що органи прокуратури фінансуються виключно за рахунок коштів державного бюджету, будь-які інші бюджетні кошти не можуть бути витрачені прокуратурою для сплати судового збору, а також те, що найближчим часом очікується надходження коштів на сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2023 р. на підставі ст.119 ГПК України задоволено письмову заяву Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси та продовжено процесуальний строк для подачі доказів доплати судового збору в розмірі 37395,00 грн до 15.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 повернуто позовну заяву Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (зареєстрована 25.07.2023 за вх. № 3761/23) з доданими до неї документами.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до Господарського суду Одеської області для розгляду.

Частинами другою, третьою статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Статтею 162 ГПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

За приписами ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Водночас майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані із стягненням грошових сум у дохід держави.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, прокурором у даній справі заявлено наступні вимоги: 1) визнати недійсним рішення тендерного комітету Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», оформлене протоколом його засідання від 10.12.2018 № 33, про визнання переможцем і акцепт пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОУМ»; 2) визнати недійсним договір на закупівлю меблів для оснащення приміщень за адресою: пров. Нахімова, буд. 8, м. Одеса, Одеська область, 65014, № 74-2018 від 21.12.2018 р., укладений між Комунальним закладом вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОУМ»; 3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОУМ» на користь Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» 2493000,00 грн, а з Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» одержані ним за рішенням суду 2493000,00 грн стягнути в дохід держави.

При цьому, нормативним обґрунтуванням стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОУМ» коштів у дохід держави у 2 493 000,00 грн, прокурором визначено ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Так, звертаючись із позовом про визнання правочину недійсним, прокурор зазначив про вчинення оспорюваного правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, з умислу лише однієї сторони - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОУМ», тому кошти у сумі 2 493 000,00 грн, які цим суб`єктом господарювання отримані за правочином, повинні бути повернуті іншій стороні правочину - Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», який в свою чергу повинен повернути ці кошти в дохід держави.

Отже, предметом позову прокурора, поміж іншого, визначено одну матеріально-правову (майнову) вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОУМ» у дохід держави коштів у сумі 2 493 000,00 грн, із застосуванням правової конструкції, передбаченої ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Вказаною нормою передбачено конкретний спосіб захисту порушеного права через механізм стягнення коштів із суб`єкта господарювання на користь іншої сторони правочину, а у подальшому з неї цих же коштів - у дохід держави.

Таким чином, визначення законодавцем такої правової конструкції для стягнення коштів у дохід держави за недійсним правочином, вчиненим з умислу однієї сторони, не свідчить про наявність у позові прокурора двох вимог майнового характеру, оскільки фактично спір вирішується лише щодо однієї вимоги майнового характеру - суми у розмірі 2 493 000,00 грн, яка була сплачена за правочином, який оспорюється на підставі ст. 228 ЦК України. Тобто прокурор стягує в дохід держави одну грошову суму, однак через визначений законодавцем спосіб захисту дана сума стягується наче «двічі», але таке подвійне стягнення пов`язано виключно зі «шляхом», які мають пройти грошові кошти відповідно до вимог закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що прокурором заявлено дві вимоги майнового характеру та необхідність сплати судового збору за кожну з них, адже, як було встановлено вище, прокурором було заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру про стягнення 2 493 000,00 грн.

Виходячи з норм закону про судовий збір, за подання позовної заяви з такими вимогами підлягав сплаті судовий збір у сумі 42 763,00 грн (5 368,00 грн - за дві вимоги немайнового характеру (2 х 2 684,00 грн = 5 368,00 грн) + 37 395,00 грн за вимогу майнового характеру (2 493 000,00 грн х 1,5% = 37 395,00 грн)).

Наявними матеріалами справи підтверджується, що на виконання приписів процесуального законодавства, прокурором було надано до суду першої інстанції докази сплати судового збору за подання позовної заяви, у якій об`єднано вимоги майнового та немайнового характеру у загальному розмірі 42 763,00 (5 368,00 грн - за дві вимоги немайнового характеру (2 х 2 684,00 грн = 5 368,00 грн) + 37 395,00 грн за вимогу майнового характеру (2 493 000,00 грн х 1,5% = 37 395,00 грн)).

Таким чином, позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви з врахуванням викладених у ній вимог у повному обсязі, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву прокурора у справі №916/3259/23 без руху.

З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для повернення позовної заяви прокурора у зв`язку із невиконанням ним вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 01.08.2023 про залишення позову без руху, адже вимоги такої ухвали були безпідставними.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно ч. 1 ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

У даному випадку судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню, а справа підлягає передачі на розгляд суду першої інстанції.

Оскільки суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про повернення позовної заяві із направленням справи на розгляд до суду першої інстанції, отже, без прийняття рішення суду по суті спору, у такому випадку питання розподілу судових витрат щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має бути вирішено місцевим господарським судом за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 269-271, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 про повернення позовної заяви у справі №916/3259/23 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 про повернення позовної заяви у справі №916/3259/23 скасувати.

Справу №916/3259/23 передати на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Постанову складено та підписано 20.11.2023 у зв`язку з участю головуючого судді Богатиря К.В. у підготовці для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України з 13.11.2023 по 17.11.2023.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В.Таран