Рішення

від 12.10.2023 по справі 752/25574/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/25574/21

Провадження № 2/752/1638/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12.10.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Ящука Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСББ «Затишна Оселя 17/31А» до ОСОБА_1 про витребування майна,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування з чужого незаконного володіння відповідача на користь власників квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 нежитлових приміщень №№ 1012, 1031, 1041, 1061, 1062, 1571, 1582.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в серпні 2019 р. ОСББ «Затишна Оселя 17/31А» звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до ТОВ «Компанія з управління активами Адміністратор пенсійних фондів «ДС-Фінанс» про витребування нежитлових приміщень №№ 1012, 1031, 1041, 1061, 1062, 1571, 1582.

Після відкриття Господарським судом м.Києва провадження у справі № 910/11058/19 ТОВ «КУА АПФ» ДС-Фінанс» з метою уникнення витребування нежитлових приміщень продало їх на користь ОСОБА_1 згідно договорів купівлі-продажу № 1909 та № 1911.

28.11.2019 р. Господарським судом м.Києва була прийнята ухвала про забезпечення позову, якою накладено заборону на відчуження спірних приміщень, а 24.03.2021 р. Господарським судом м.Києва ухвалено рішення про часткове задоволення позову та витребування на користь співвласників будинку АДРЕСА_2 нежитлових приміщень №№1041, 1061, 1062.

Однак, зазначені приміщення 05.09.2020 р. були продані ТОВ «КУА-АПФ» ДС-Фінанс» на користь ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що зазначені приміщення є власністю всіх власників квартир та нежитлових приміщень в будинку, від імені яких діє ОСББ «Затишна Оселя 17/31А», вони були набуті відповідачем у власність з порушенням вимог чинного законодавства і в силу положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» можуть належати лише на праві спільної власності всім співвласникам багатоквартирного будинку.

З огляду на викладене та нікчемності договорів на підставі яких відповідач набула права власності на спірні приміщення, позивач просить витребувати з незаконного володіння відповідача.

10.01.2022 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі.

07.02.2022 р. судом закрито підготовче провадження.

15.02.2023 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач в своїй позовній заяві наводить недостовірні відомості про незаконність відчуження нежитлових приміщень, а також не повідомляє про те, що після введення будинку в експлуатацію 01.08.2011 р., в вересні 2012 р. були укладені договори про залучення інвестицій в реконструкцію будинку, укладені Державним підприємством «Житлоінбуд» та ТОВ «Сервіс-житло-комфорт». Зазначена реконструкція була проведена, інвестори отримали документи про готовність об`єктів до експлуатації. На момент проведення реконструкції ОСББ «Затишна оселя» не існувало і будь-яке їх право не могло бути порушеним. Відповідач зазначає на відсутність доказів, які б підтверджували нікчемність укладених правочинів щодо набутт у власність спірних приміщень, позивач не довів порушення свого права належними доказами.

22.02.2023 р. суд постановив ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження.

25.04.2023 р. судом закрито підготовче провадження.

В ході судового розгляду представники позивача підтримали позовні вимоги і обґрунтування позову, просили його задовольнити, посилаючись на нікчемність правочинів, на підставі яких відповідач набула право власності на допоміжні приміщення, що є спільною власністю всіх співвласників житлового будинку, призначених для його обслуговування.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що незаконність набуття відповідачем права власності не підтверджена жодними доказами, позивач не повідомив суду обставини, які є істотними, а саме щодо проведення реконструкції в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , на які були видані декларації про готовність об`єктів до експлуатації, які не скасовані, та зазначаючи на відсутність порушеного права ОСББ.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи , суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.06.2002 р. між Національною академією наук України та ДП «Житлоінбуд» при Управлінні державної охорони України укладено Договір про будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 (після присвоєння поштової адреси буд. АДРЕСА_2 ).

Згідно Договору-доручення № 127/1 від 08.07.2002 р. ДП «Житлоінбуд» взяв на себе зобов`язання виконувати передбачені Договором функції замовника по будівництву житлового будинку.

30.07.2008 р. укладено Додаткову угоду до Договору № 127 від 06.06.2002 р., відповідно до якої сторони узгодили розподіл квартир, нежитлових приміщень та машиномісць по житловому будинку АДРЕСА_1 , відповідно до якої ДП «Житлоінбуд» передано квартир в будинку загальною площею 366465 кв.м., вбудовані приміщення загальною площею 962 кв.м.

Згідно даного Договору Замовник - Національна академія наук України отримала майнові права на 10% від загальної площі житлових та офісних приміщень, тобто на 3198 кв.м.

Будинок був побудований у серпні 2011 року, про що був виданий Сертифікат від 03.08.2011 серія КВ №16411024005, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта - Будинку проектній документації та його готовність до експлуатації, а також передбачено, що загальна площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень вказаного Будинку становить 2201,0 кв.м.

ДП "Житлоінбуд" в вересні 2012 року уклало договори з ТОВ "Сервіс-Житло-Комфорт" про залучення інвестицій в реконструкцію будинку.

ТОВ "Сервіс-Житло-Комфорт» в подальшому набуло право власності на нежитлове приміщення №1012 на підставі договору № 1-2/12 про залучення інвестицій в реконструкцію від 10.09.2012, додаткової угоди від 10.11.2014 про внесення змін до цього договору, укладених між ДП «Житлоінбуд» як організатором та ТОВ «Сервіс-Житло-Комфорт» як інвестором, виписки з переліку інвесторів на реконструйовані нежитлові приміщення Будинку, акта від 12.11.2014, довідки про виконання умов договору б/н від 01.03.2016; право власності на нежитлове приміщення №1041 на підставі договору № 1-5/12 про залучення інвестицій в реконструкцію від 10.09.2012, додаткової угоди № 1 від 10.11.2014 про внесення змін до цього договору, укладених між ДП «Житлоінбуд» як організатором та ТОВ «Сервіс-Житло-Комфорт» як інвестором, виписки з переліку інвесторів на реконструйовані нежитлові приміщення Будинку, акта від 12.11.2014, довідки про виконання умов договору б/н від 01.03.2016; право власності на нежитлове приміщення №1061 на підставі договору № 1-6/12 про залучення інвестицій в реконструкцію від 10.09.2012, додаткової угоди № 1 від 10.11.2014 про внесення змін до цього договору, укладених між ДП «Житлоінбуд» як організатором та ТОВ «Сервіс-Житло-Комфорт» як інвестором, виписки з переліку інвесторів на реконструйовані нежитлові приміщення Будинку, акта від 12.11.2014, довідки про виконання умов договору б/н від 01.03.2016; право власності на нежитлове приміщення №1062 на підставі договору № 1-7/12 про залучення інвестицій в реконструкцію від 10.09.2012, додаткової угоди № 1 від 10.11.2014 про внесення змін до цього договору, укладених між ДП «Житлоінбуд» як організатором та ТОВ «Сервіс-Житло-Комфорт» як інвестором, виписки з переліку інвесторів на реконструйовані нежитлові приміщення Будинку, акта від 12.11.2014, довідки про виконання умов договору б/н від 01.03.2016.

26.02.2015 р. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві зареєстрував Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації на нежитлове приміщення № 1031, № 1041, № 1582, № 1571, № 1062, № 1061.

На підставі рішення Господарського суду м. Києва від 29.10.2015 року у справі № 910/24620/15 зобов`язано ТОВ «Сервіс-Житло-Комфорт» усунути перешкоди в користуванні ОСББ «Затишна оселя 17/31А» у користування житловим багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом передачі за актом приймання-передачі вказаного будинку разом із технічною та іншою документацією, а також виселення ТОВ «Сервіс-Житло-Комфорт» з приміщень загального користування, в тому числі допоміжних приміщень.

Однак, як встановлено судом зазначене судове рішення не було виконано і доказів того, що позивач звертався до виконавчої служби з заявою про його примусове виконання матеріали справи не містять.

17.04.2019 р. ТОВ «Сервіс-Житло-Комфорт» на підставі договорів купівлі-продажу відчужило приміщення №1012 загальною площею 14,2 кв.м., нежитлове приміщення №1041 загальною площею 55,3 кв.м., нежитлове приміщення №1061, нежитлове приміщення №1062 загальною площею 138,5 кв.м. Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів «ДС-Фінанс».

ОСОБА_1 відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна 22.08.2019 р. набула на підставі договорів купівлі-продажу права власності на нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_2 №№ 1582,1571, а 03.09.2020 р. на приміщення № 1031, № 1041, № 1012, № 1062, № 1061.

Також судом встановлено, що рішенням Господарського суду м.Києва у справі № 910/11058/19 від 24.03.2021 р. витребувано з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів «ДС-Фінанс» на користь власників квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 нежитлові приміщення: №1041, №1061, №1062.

Зазначене рішення не було виконано.

Позивач, звертаючись до суду, просить витребувати у відповідача нежитлові приміщення № 1012, 1031, 1041, 1061, 1062, 1571, 1582, посилаючись на нікчемність правочинів, на підставі яких вона набула право власності на них, неправомірне заволодіння допоміжними приміщеннями, що належать на праві спільної власності співвласникам будинку.

Згідно з частиною другою ст.382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до допоміжних належать приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

У п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення.» надані терміни та визначення понять, де, зокрема вказано, що "приміщення технічні" - це приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень, ліфтів, холодильних установок».

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25.08.2009 за N 927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування населення.

Згідно з положеннями ст.ст.328, 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або законність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статей 386, 387 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник має право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина перша статті 387 ЦК України).

Частина перша статті 388 ЦК України містить перелік підстав, за яких власник майна має право витребовувати своє майно, зокрема якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (підпункт 3 зазначеної статті).

Якщо майно було набуте безпідставно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребовувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, закон встановлює, що права витребування майна належить лише власнику такого майна, за умови, що воно вибуло незаконно із його володіння, або ж якщо майно було набуто у особи, яка не мала права його відчужувати.

Позивачем не надано суду належних та достатніх доказів, що ОСББ «Затишна оселя 17/31А» є власником спірних приміщень, що відповідач незаконно набула прав на них, що приміщення, які позивач просить витребувати є допоміжними та відповідно до положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» належать на праві спільної сумісної власності власникам квартир і нежитлових приміщень.

Крім того, матеріали справи не містять доказів незаконності відчуження їх ОСОБА_1 попереднім власником на момент такого відчуження.

Враховуючи викладене, оцінюючи досліджені судом докази в їх сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення позову в зв`язку з недоведеністю позивачем викладених в позові обставин та наявності права на витребування спірних приміщень.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України і в зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСББ «Затишна Оселя 17/31А» до ОСОБА_1 про витребування майна - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя