Рішення

від 09.11.2023 по справі 754/10871/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/4649/23

Справа №754/10871/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Таран Н.Г.

секретаря судового засідання Довгань Г.А.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДУГА СІТІ ЛТД»</a>, про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Чвир О.М. звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ "Радуга Сіті ЛТД", про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва. В обґрунтування вказаного позову зазначив про те, що між позивачем (Замовник), ТОВ "Континентбуд" було укладено попередній договір від 26.10.2012 року посвідчений приватним нотаріусом Дерев`янко В.В. зареєстрований в реєстрі № 4391. Відповідно до умов договору ТОВ "Континентбуд" зобов`язалось укласти договір купівлі-продажу (основний договір) квартири АДРЕСА_1 , а позивач зобов`язався прийняти та належним чином оплатити її вартість в обсязі згідно з розділом 2 попереднього договору. Відповідно до п. 1.3 договору, сторони зобов`язуються укласти основний договір протягом 2 кварталу 2013 року, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Дерев`янко В.В. за адресою: АДРЕСА_2 , але в будь-якому разі не раніше отримання стороною 1 правовстановлюючих документів на Об`єкт та надання комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно" та/або відповідним органом реєстрації права власності на нерухоме майно документів, що є необхідними для належного укладання та оформлення основного договору. Сторони встановили, що Основний договір укладається протягом 30 календарних днів з моменту отримання стороною- 2 відповідного повідомлення за адресою: АДРЕСА_3 від сторони - 1. Відповідно до п. 1.2 попереднього договору Сторони встановили, що виконання зобов`язання щодо укладання та виконання основного договору, яке встановлено п. 1.1 розділу 1 попереднього договору повинне бути забезпечене. Вид та порядок забезпечення виконання вказано зобов`язання сторони визначають в окремому договорі про забезпечення виконання зобов`язань. Зазначений договір про забезпечення виконання зобов`язань сторони укладають у простій письмовій формі та підписують одразу після укладання попереднього договору. Відповідно до п. 1.1 Договору про забезпечення виконання зобов`язань № 1/2/153 від 26 жовтня 2012 року для підтвердження зобов`язань, що виникли у сторін згідно з попереднім договором укладеним 26 жовтня 2012 року між позивачем та ТОВ "Континентбуд", щодо укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, та забезпечення виконання таких зобов`язань, сторона - 2 сплачує стороні - 1 грошові кошти, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 договору. Сума договору становить 368 475,00 грн. Вартість одного квадратного метра становить - 6 671,55 грн. Згодом, між ТОВ "Континентбуд", ОСОБА_1 та ТОВ "Радуга Сіті ЛТД" було укладено договір від 09.04.2014 року про заміну сторони у зобов`язанні до договору про забезпечення виконання зобов`язань № 1/2/153 від 26.10.2012, де ТОВ "Континентбуд" замінено на ТОВ "Радуга Сіті ЛТД". В п. 4 договору від 09.04.2014, зазначено: "З моменту підписання данного договору обов`язок Сторона-2 по здійсненню розрахунків за основним договором виконується на користь сторони-3 за реквізитами зазначеними у п. 11 Договору: ТОВ "Радуга Сіті ЛТД", 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, ЄДРПОУ 39100476, п/р НОМЕР_1 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 31005. Після укладання вказаного договору, позивач продовжував здійснювати платежі на вказаний розрахунковий рахунок. Проте, маючи намір здійснити черговий платіж за договором, у відділенні АТ "УкрСиббанк" позивачу було відмовлено в перерахуванні коштів на рахунок НОМЕР_1 , який належить ТОВ "Радуга Сіті ЛТД" оскільки його було закрито ТОВ "Радуга Сіті ЛТД" чи змінено однак відповіді письмової банк не надав. Будь-яких повідомлень про зміну реквізитів позивач не отримував. Через зазначені обставини позивач не має можливості виконати умови договору. Позивачем сплачено на суму 336 003,00 грн. Сума договору становить 368 475,00 грн. Також позивач звернувся з адвокатським запитом до АТ "УкрСиббанк", в якому просив надати наступну інформацію: - Чи можливо на даний час здійснити платіж на розрахунковий рахунок з метою виконання умов договору, п/р НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк", МФО 31005, який належить ТОВ "Радуга Сіті ЛТД", 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, ЄДРПОУ 39100476, якщо не можливо, прошу повідомити причини". Так згідно відповіді від 18.11.2021 № 11/75743 повідомлено наступне: "Отже, по суті Вашого звернення повідомляємо, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 "Про запровадження міжнародного номеру банківського рахунку (IBAN) в Україні" (зі змінами), банки України з 05.08.2019, зокрема, формують номер банківського рахунку відповідно до Національного стандарту України "Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry^2009? NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010", затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 454. Банки України зобов`язані з 05.08. до 31.10.2019 самостійно здійснювати зміну (не за ініціативою клієнта) діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку не більше 14 символів. Таким чином, виконуючи вимоги чинного законодавства України, 05.08.2019 Банком змінено рахунки Клієнтів відповідно до стандартів IBAN. Тобто, реквізити які надає клієнт для здійснення платежу не є дійсними". 28.06.2023 позивач звернувся до відповідача на виконання ст. 635 ЦК України з пропозиціями про укладання основного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 . Дана пропозиція повернулася не врученою, докази чого надаються трекінг №0832200086363. Тобто такі заходи досудового врегулювання спору не дали належного результату. Позивачем сплачено на суму 336 003,00 грн., сума договору становить 368 475,00 грн. Позивачем за договором про забезпечення виконання зобов`язань № 1/2/153 від 26.10.2012 вартість 1 кв. м. становила - 7 500,00 грн. Позивачем за такою вартістю сплачено 250 803,00 грн., тобто за 33,44 кв. м. Додатком від 26.04.2013 до договору про забезпечення виконання зобов`язань №1/2/153 від 26.10.2012 було збільшено вартість 1 кв. м. до 8 025,00 грн. За такою вартістю позивачем сплачено 85 200,00 грн., тобто за 10,61 кв. м. Загалом сплачено за 44,05 кв. м. Відповідно до відповіді на публічний запит Департаменту земельних ресурсів від 20.12.2022 № 0570202/3-15165 вбачається, що Житловий комплекс "Перлина Троєщини" розташований на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:62:017:0010. Будівництво в експлуатацію не введено. Не передача майнових прав Позивачу порушує його права як добросовісного покупця майнових прав. Єдиною умовою не набуття права власності на майнові права, є часткова оплата майнових прав. Проте, Позивачем фактично частково (44,05 кв. м.) внесено оплату за майнові права, про що свідчить матеріали справи майнових прав Об`єкта нерухомості по Договору та платіжні документи. Позивач вчасно не отримав те, на що розраховував укладаючи Договір. Окрім того немає впевненості в тому, що на об`єкт інвестування не претендує жодна інша особа, оскільки на державному рівні права Позивача як покупця майнових прав саме цієї квартири, ніде не відображено і не визнано. На підставі викладеного, позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати за ним майнове (речове) право на фактично оплачені квадратні метри у розмірі 44,05 кв. м. від загальної площі двокімнатної квартири АДРЕСА_5 на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:62:017:0010.

Ухвалою судді від 14.08.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили, в той же час представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без їх участі , позовні вимоги підтримують та просили їх задовольнити, не заперечують проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача - ТОВ "Радуга Сіті ЛТД" - у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник), ТОВ "Континентбуд" було укладено попередній договір від 26.10.2012 року посвідчений приватним нотаріусом Дерев`янко В.В. зареєстрований в реєстрі № 4391.

Відповідно до умов договору ТОВ "Континентбуд" зобов`язалось укласти договір купівлі-продажу (основний договір) квартири АДРЕСА_1 , а позивач зобов`язався прийняти та належним чином оплатити її вартість в обсязі згідно з розділом 2 попереднього договору. Відповідно до п. 1.3 договору, сторони зобов`язуються укласти основний договір протягом 2 кварталу 2013 року, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Дерев`янко В.В. за адресою: АДРЕСА_2 , але в будь-якому разі не раніше отримання стороною 1 правовстановлюючих документів на Об`єкт та надання комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно" та/або відповідним органом реєстрації права власності на нерухоме майно документів, що є необхідними для належного укладання та оформлення основного договору. Сторони встановили, що Основний договір укладається протягом 30 календарних днів з моменту отримання стороною- 2 відповідного повідомлення за адресою: АДРЕСА_3 від сторони - 1. Відповідно до п. 1.2 попереднього договору Сторони встановили, що виконання зобов`язання щодо укладання та виконання основного договору, яке встановлено п. 1.1 розділу 1 попереднього договору повинне бути забезпечене. Вид та порядок забезпечення виконання вказано зобов`язання сторони визначають в окремому договорі про забезпечення виконання зобов`язань. Зазначений договір про забезпечення виконання зобов`язань сторони укладають у простій письмовій формі та підписують одразу після укладання попереднього договору. Відповідно до п. 1.1 Договору про забезпечення виконання зобов`язань № 1/2/153 від 26 жовтня 2012 року для підтвердження зобов`язань, що виникли у сторін згідно з попереднім договором укладеним 26 жовтня 2012 року між позивачем та ТОВ "Континентбуд", щодо укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, та забезпечення виконання таких зобов`язань, сторона - 2 сплачує стороні - 1 грошові кошти, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 договору. Сума договору становить 368 475,00 грн. Вартість одного квадратного метра становить - 6 671,55 грн.

Згодом, між ТОВ "Континентбуд", ОСОБА_1 та ТОВ "Радуга Сіті ЛТД" було укладено договір від 09.04.2014 року про заміну сторони у зобов`язанні до договору про забезпечення виконання зобов`язань № 1/2/153 від 26.10.2012, де ТОВ "Континентбуд" замінено на ТОВ "Радуга Сіті ЛТД". В п. 4 договору від 09.04.2014, зазначено: "З моменту підписання данного договору обов`язок Сторона-2 по здійсненню розрахунків за основним договором виконується на користь сторони-3 за реквізитами зазначеними у п. 11 Договору: ТОВ "Радуга Сіті ЛТД", 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, ЄДРПОУ 39100476, п/р НОМЕР_1 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 31005. Після укладання вказаного договору, позивач продовжував здійснювати платежі на вказаний розрахунковий рахунок. Проте, маючи намір здійснити черговий платіж за договором, у відділенні АТ "УкрСиббанк" позивачу було відмовлено в перерахуванні коштів на рахунок НОМЕР_1 , який належить ТОВ "Радуга Сіті ЛТД" оскільки його було закрито ТОВ "Радуга Сіті ЛТД" чи змінено однак відповіді письмової банк не надав. Будь-яких повідомлень про зміну реквізитів позивач не отримував. Через зазначені обставини позивач не має можливості виконати умови договору.

Позивачем сплачено на суму 336 003,00 грн. Сума договору становить 368 475,00 грн.

28.06.2023 позивач звернувся до відповідача на виконання ст. 635 ЦК України з пропозиціями про укладання основного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 . Дана пропозиція повернулася не врученою, докази чого надано суду.

Загалом сплачено за 44,05 кв. м. Відповідно до відповіді на публічний запит Департаменту земельних ресурсів від 20.12.2022 № 0570202/3-15165 вбачається, що Житловий комплекс "Перлина Троєщини" розташований на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:62:017:0010. Будівництво в експлуатацію не введено. Не передача майнових прав Позивачу порушує його права як добросовісного покупця майнових прав. Єдиною умовою не набуття права власності на майнові права, є часткова оплата майнових прав. Проте, Позивачем фактично частково (44,05 кв. м.) внесено оплату за майнові права, про що свідчить матеріали справи майнових прав Об`єкта нерухомості по Договору та платіжні документи.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (частина друга стаття 3 Закону).

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Згідно ч. 5 ст. 7, ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій й об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, а також майнові права.

Відповідно до положення статті 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність", захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об`єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій.

Майнові права на нерухомість, що є об`єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав не є "чуже майно", а також не є правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.

Отже, майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Виходячи з приписів статті 190 ЦК України, частини другої статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та умов укладених між сторонами договорів, суд визнає позивачку такою, що набула майнових прав на квартиру, оскільки вона в повному обсязі виконала умови договору в будівництві.

Згідно із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 11 ЦК України, встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 202, 204 ЦК України, правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З урахуванням того, що згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість, спрямована на виникнення, зміну та припинення прав та обов`язків, укладення з позивачкою Попереднього договору та Договору про забезпечення виконання зобов`язань є дією, спрямованою на набуття цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 6-14-39цс19 та від 27 лютого 2019 року у справі № 6-14-606цс18 у разі невиконання належним чином взятих на себе зобов`язань, а також, відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Оскільки нежитлове приміщення є оплаченим позивачем об`єктом, який після завершення будівництва стає окремим майном, то до завершення будівництва об`єкту нерухомого майна, в якому знаходиться нежитлове приміщення, та прийняття його до експлуатації - позивачу належить не право власності на нежитлове приміщення, а майнове право на нього.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 360,03 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 141, 258-260, 263-265, 280-284 ЦПК України, Конституцією України, ст.ст. 11, 12,16, 177, 178, 190, 328, 525, 526, 876 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДУГА СІТІ ЛТД»</a>, про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 майнове (речове) право на фактично оплачені квадратні метри у розмірі 44,05 кв.м. від загальної площі двокімнатної квартири АДРЕСА_5 на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:62:017:0010.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДУГА СІТІ ЛТД»</a> судовий збір 3360,03 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив за письмовою заявою відповідача, поданою у відповідності до вимог ст.. 285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 )

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДУГА СІТІ ЛТД»</a> (код ЄДРПОУ 39100476, місцезнаходження: 04208, м. Київ, вул. Георгія Гонгадзе, 11, кв. 88)

Повний текст рішення складено 20.11.2023 року.

Суддя: Н.Г.Таран