Ухвала

від 17.11.2023 по справі 755/13034/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/13034/22

Провадження №: 2-п/755/97/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2023 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва САВЛУК Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого 07 серпня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва в межах розгляду цивільної справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАЛІЗНИЧНИЙ-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території,

в с т а н о в и в :

07 серпня 2023 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення про часткове задоволення позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАЛІЗНИЧНИЙ-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАЛІЗНИЧНИЙ-3» заборгованість по внескам на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкову територію за період з 01 травня 2018 року по 01 листопада 2022 року в розмірі 18 298,44 грн., інфляційні втрати в розмірі 264,31 гривень та 3% річних в розмірі 210,00 гривень, а всього на загальну суму 18 772 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) гривень 75 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАЛІЗНИЧНИЙ-3» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн та правову допомогу у розмірі 4 320,00 грн.

14 листопада 2023 року (вх.№57749) відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення, ухваленого 07 серпня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва в межах розгляду цивільної справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАЛІЗНИЧНИЙ-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, обґрунтовуючи підстави для скасування заочного рішення відповідач посилається на наступні обставини, що судове рішення прийняте у відсутності відповідача, яка не була повідомлена належним чином про дату слухання справи, що позбавило можливості висловити свої заперечення на позов, долучити докази на спростування заявлених вимог та подати заяву про застосування строків позовної давності, також наголосила, що копію заочного рішення не отримувала, про ухвалене судом рішення відповідач дізналась 08 листопада 2023 року отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження, тому, на думку відповідача, процесуальний строк на оскарження заочного рішення повинен відраховуватись саме з цієї дати.

Відповідно до ч.13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Порядок оскарження заочного рішення, встановлений статтями 284-287 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску із інших поважних причин.

Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ( ст. 127 ЦПК України)

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого 07 серпня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва, у зв`язку з пропуском відповідачем строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення з урахуванням вимог ч. 2 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України, та відсутністю клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку разом з доказами, які беззаперечно свідчать про поважні причини несвоєчасного звернення з цією заявою до суду.

Враховуючи та керуючись статями 126, 127, 131, 284-287 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого 07 серпня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва в межах розгляду цивільної справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАЛІЗНИЧНИЙ-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З текстом ухвали можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: gttp://reyestr.court.gov.ua

С у д д я :