Рішення
від 20.11.2023 по справі 688/2735/23
ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/2735/23

№ 2/688/635/23

Рішення

Іменем України

(заочне)

20 листопада 2023 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Гошовської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Шепетівської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

29.06.2023 року Шепетівська міська рада Хмельницької області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на користь бюджету Шепетівської територіальної громади кошти в розмірі 17162,21 грн, які він зберіг без достатньої правової підстави за рахунок Шепетівської міської ради, як власника земельної ділянки з кадастровим номером 6810700000:01:005:0952, площею 680 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач є власником 1/8 частини нежитлового приміщення, загальною площею 191 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 . Вказане приміщення розташоване на сформованій земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6810700000:01:005:0952, загальною площею 680 кв.м., яка використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування будівлі без правовстановлюючих документів. Відповідач повідомлявся Шепетівської міською радою про необхідність укладення договору оренди та проведення державної реєстрації права оренди, однак договору оренди земельної ділянки з міською радою ОСОБА_1 не уклав, кошти до бюджету не сплачує, при цьому зберігаючи без законних підстав кошти за оренду землі. За розрахунками фінансового управління Шепетівської міської ради орендна плата за землю, якою користувався відповідач за період з 01.07.2020 року по 30.06.2023 року становить 17162,21 грн. У зв`язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не сплатив вказану суму, просить стягнути її з відповідача.

Представник позивача Шепетівської міської ради Хмельницької області Григорчук Г.П.. у судове засідання не з`явилась, на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України подала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, у якій позов підтримала, просила його задовольнити. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення суду.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.07.2023 року позовну заяву залишино без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, які у встановлений судом строк було усунуто.

Ухвалою Шепетівськогоміськрайонного судуХмельницької областівід 17.07.2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження о 14 год 00 хв 19.09.2023 року, який у зв`язку з неявкою відповідача відкладено до 09 год. 00 хв. 19.10.2023 року.

21.09.2023 року представником позивача Шепетівської міської ради Хмельницької області Григорчук Г.П. до канцелярії суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме: розрахунку розміру несплаченої ОСОБА_1 орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по АДРЕСА_1 площею 85 кв.м за період з 01.07.2020 року по 30.06.2023 року, витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6800563782023 від 17.08.2023 року, а також докази підтвердження надсилання їх копій відповідачу ОСОБА_1

19.10.2023 року представником позивача Шепетівської міської ради Хмельницької області Григорчук Г.П. до канцелярії суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме: рішення сесії Шепетівської міської ради від 13.06.2019 року №5 «Про встановлення місцевих податків та зборів на 2020 рік на території міста Шепетівка», рішення сесії від 24.12.2020 року №41 «Про викладення пункту 5 рішення LXXV(позачергової) сесії міської ради VII скликання від 09.07.2020 року №2 «Про встановлення місцевих податків та/або зборів на території міста Шепетівка» в новій редакції», а також докази підтвердження надсилання їх копій відповідачу ОСОБА_1 , у зв`язку з цим розгляд справи відкладено до 09 год 00 хв 20.11.2023 року.

20.11.2023 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення, у зв`язкуз тим,що відповідач ОСОБА_1 ,який належнимчином повідомленийпро дату,час імісце судовогорозгляду,у судовезасідання нез`явився,не повідомивпро причининеявки,відзив неподав, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 29 листопада 2012 року виконкомом Шепетівської міської ради, та заяви про розподіл майна від 31 липня 2013 року, ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 1/8 частина нежитлового приміщення м`ясомолочного павільйону, загальною площею 191 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №321179498 від 26 січня 2023 року.

По АДРЕСА_1 розташована земельна ділянка з кадастровим номером 6810700000:01:005:0952, площею 0,0680 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, яка перебуває у комунальній власності. Вказане підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6800563782023 від 17 серпня 2023 року.

Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 671622,58 грн., що підтверджується даними витягу №НВ-6800229762023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 15 березня 2023 року.

Згідно розрахунку фінансового управління Шепетівської міської ради №02-17/27а від 23 червня 2023 року, розмір несплаченої ОСОБА_1 орендної плати за використання земельної ділянки комунальної форми власності по АДРЕСА_1 , площею 85 кв.м. за період з 01 липня 2020 року по 30 червня 2023 року становить 17162,21 грн, який проведено з урахуванням рішення сесії Шепетівської міської ради від 13.06.2019 року №5 «Про встановлення місцевих податків та зборів на 2020 рік на території міста Шепетівка» та рішення сесії від 24.12.2020 року №41 «Про викладення пункту 5 рішення LXXV(позачергової) сесії міської ради VII скликання від 09.07.2020 року №2 «Про встановлення місцевих податків та/або зборів на території міста Шепетівка» в новій редакції».

03 травня 2023 року ОСОБА_1 отримав претензію за вих. № 03-08/1596 від 01 травня 2023 року з вимогою сплатити кошти в сумі 16927,72 грн., збережені як орендна плата за користування земельною ділянкою в період з 01 травня 2020 року по 30 квітня 2023 року. Однак, вказана претензія відповідачем залишена без реагування.

Відповідачем не надано доказів на спростування позовних вимог, в тому числі доказів, які б підтверджували факт укладення договору оренди земельної ділянки чи іншого правовстановлюючого документу, а також доказів здійснення оплати нарахованої орендної плати. Також відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.8ст.178 ЦПК України.

Застосовані норми права

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до загальних положень статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Статтею 90 Земельного кодексу України закріплено, що власники земельних ділянок мають право, зокрема продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Також згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Норми ст. 90 Земельного кодексу України у випадку використання земельних ділянок, особами, що не є їх власниками, кореспондуються з нормами статті 96 цього ж Кодексу, відповідно до якої землекористувачі, зокрема зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За визначенням ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Статтею 182 ЦК України встановлені такі ж вимоги щодо здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.

Відповідно до пункту 2 частини другоїстатті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Таким чином, підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власнику земельної ділянки відсутні, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1214-1214 ЦК України).

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32 цс 19).

Мотиви та висновки суду

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , будучи власником 1/8 частини нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 , не зареєстрував речові права на земельну ділянку, на якій знаходиться вказана будівля, тому останній не набув належних прав власності або користування щодо цієї земельної ділянки, а використовував її у спірний період без достатніх правових підстав.

Безпідставне набуття ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не є результатом протиправного діяння, а є наслідком законних дій, а саме: набуття відповідачем у власність частини будівлі, яка безпосередньо пов`язана із земельною ділянкою.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Водночас ЗК України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

За наведених обставин, власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від04.02.2019 у справі №922/3409/17, від12.03.2019 усправі №916/2948/17, від 09.04.2019 усправі № 922/652/18, від21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від30.11.2016 у справі №922/1008/15, від07.12.2016 усправі № 922/1009/15, від12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від17.03.2020 усправі №922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦКУкраїни.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі №925/230/17.

Згідно із частинами 1-4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 922/1646/20 та від 04 березня 2021 року у справі №922/3463/19.

Судом встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 6810700000:01:005:0952, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, належний ОСОБА_1 , та за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у виді орендної плати, сформована 19 березня 2018 року (визначено її площу і межі), їй присвоєно кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру. Зважаючи на викладене, спір у цій справі стосується сформованої земельної ділянки, а тому сумнівів щодо її розміру у суду не має.

У разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20)

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

При цьому статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 20 зазначеного Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок № 1051).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

З матеріалів справи слідує, що розрахунок суми безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів - орендної плати фінансове управління Шепетівської міської ради здійснило на підставі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Отже, встановивши факт набуття відповідачем права власності на частину нерухомого майна, а також користування у спірний період без достатніх на те правових підстав сформованою земельною ділянкою, на якій розташована ця нерухомість, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Судові витрати

Відповідно доч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 2684 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №685 від 13.07.2023 року. А тому, з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2684 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81,141,263-265,280-284, 289 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов Шепетівської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, збережених без достатньої правової підстави - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь бюджетуШепетівської територіальноїгромади збереженібез достатньоїправової підставикошти всумі 17162(сімнадцятьтисяч стошістдесят дві)гривні 21копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Шепетівської міської ради Хмельницької області судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Шепетівська міська рада Хмельницької області, місцезнаходження: м.Шепетівка, вул. Соборності, 4, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 34175421.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 13 січня 2009 року Шепетівським МВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: С.В. Козачук

СудШепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення20.11.2023
Оприлюднено22.11.2023
Номер документу115027586
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Судовий реєстр по справі —688/2735/23

Рішення від 20.11.2023

Цивільне

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Козачук С. В.

Ухвала від 20.11.2023

Цивільне

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Козачук С. В.

Ухвала від 19.10.2023

Цивільне

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Козачук С. В.

Ухвала від 17.07.2023

Цивільне

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Козачук С. В.

Ухвала від 04.07.2023

Цивільне

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Козачук С. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні