Постанова

від 20.11.2023 по справі 904/2295/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2295/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Чередко А.Є., Чус О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Перспектива на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023р. (суддя Васильєв О.Ю., м. Дніпро) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Мехенерго, м. Дніпро

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Перспектива, м. Дніпро

про: стягнення 140 462,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Мехенерго, м. Дніпро звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Перспектива, м. Дніпро про стягнення 140462,05грн. заборгованості (в т.ч. : 78 555,00грн. заборгованість, 7 889,94грн. 3% річних, 39 562,99 грн. інфляційні втрати та 14 454,12грн. пеня).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №20191007 від 07.10.19р. в частині своєчасної оплати товару.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Перспектива на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Мехенерго: 78 555,00грн. основної заборгованості, 8 574,33грн. - пені, 7 889,94грн. - 3% річних, 39 562,99грн. - інфляційних втрат та 2 571,65грн. витрат на сплату судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Перспектива, в якій просить рішення суду від 17.07.2023р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не принято до уваги той факт, що специфікація №4 від 07.10.19 р. до договору поставки №20191007 від 07.10.19р. та видаткова накладна №19 від 22.11.19 р. не були погоджені та підписані уповноваженою особою відповідача, а якоюсь іншою особою, про що в свою чергу зазначав відповідач під час судового розгляду.

Судом не була призначена почеркознавча експертиза для встановлення факту фальсифікації вищезазначених документів.

Таким чином, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та виніс його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Мехенерго надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою та просить апеляційний суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Зокрема, товариство посилається на те, що Відповідач не скористався своїм правом подання до Господарського суду Дніпропетровської області відзиву. Також від нього не надходило клопотання, щодо проведення почеркознавчої експертизи специфікації №4 від 07.10.19р до договору поставки №20191007 від 07.10.2019р та видаткової накладної № 19 від 22.11.19р.

Крім того, в апеляційній скарзі Відповідач не заперечує факт прийняття продукції, а зазначає тільки, що специфікація №4 від 07.10.19р до договору поставки №20191007 від 07.10.2019р та видаткова накладна № 19 від 22.11.19р. « не були погоджені та підписані уповноваженою особою відповідача, а якось іншою особою». При цьому Відповідач здійснив часткову оплату зазначеного товару (сплативши 57 885 грн, відповідні банківські виписки в матеріалах справи), а також підписав акт звірки відповідно до якого заборгованість складає 78 555,00 грн (підпис в акті звірки Відповідач не заперечує). Також відповідач не заперечує підписання ТТН за № 19 від 22.11.19р, якою підтверджується факт поставки товару. Таким чином, своїми діями по прийняттю товару та його оплатою відповідач визнав умови специфікації №4 від 07.10.19р до договору поставки №20191007 від 07.10.2019р та видаткової накладної № 19 від 22.11.19р. Специфікація №4 від 07.10.19р до договору поставки №20191007 від 07.10.2019р та видаткова накладна № 19 від 22.11.19р. містить печатку Відповідача, при цьому апелянт до своєї скарзі не додає докази її втрати/крадіжки. Також відсутні докази звернення Відповідача до правоохоронних органів, щодо шахрайських дій відносно фальсифікації документів.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/2295/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Перспектива на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023р. у справі №904/2295/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

18.08.2023р. матеріали справи №904/2295/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2023р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Перспектива на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023р. у справі № 904/2295/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 4026 грн. 00 коп. та доказів надсилання Позивачу (ТОВНауково-виробниче підприємство Мехенерго) копії цієї апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у нього відсутні, листом з описом вкладення.

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату суду від 12.09.2023р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Перспектива на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023р. у справі № 904/2295/23, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 20.11.2023р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чередко А.Є., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Перспектива на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023р. у справі № 904/2295/23 прийнято до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

07.10.19р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Мехенерго, м. Дніпро (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Перспектива (покупець) укладено договір поставки №20191007, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві обладнання, а покупець прийняти та оплатити отриманий товар. (п.1.1). Кількість, асортимент, вартість, місце поставки товару вказуються у специфікаціях до цього договору та супроводжуючих кожну партію такого товару документах (накладних тощо) (п.1.2). Загальна вартість цього договору остаточно визначається шляхом підсумку вартості пос тавленого за ним товару відповідно до підписаних сторонами специфікацій та видат кових (товарних) накладних.(п.2.1). Покупець зобов`язується здійснити оплату вартості товару шляхом перерахування гро шової суми на поточний банківський рахунок постачальника в узгоджені сторонами терміни згід но отриманого від постачальника рахунку для такої оплати (п.2.4). Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної (товарно-транспортної та товарної), що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника (п.3.1).

Пунктом 6.3 договору передбачено , що у разі несвоєчасної оплати покупцем за поставлений товар/партії товару, він сплачує постачальнику штрафну санкцію у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 9.2. договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2020 року, а щодо взаєморозрахунків, включаючи виплати штрафних санкцій, гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання (а.с.13-16).

Сторонами укладено специфікацію №4 від 07.10.19р. до договору поставки №20191007 від 07.10.19р., якою погоджено поставку товару на загальну суму 136 440,00грн. Термін поставки - 90 календарних днів з моменту підписання специфікації, строк оплати - протягом 14 днів з моменту поставки обладнання (а.с.9).

На виконання умов договору постачальником здійснено поставку покупцю товару на суму 136 440,00грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №19 від 22.11.19р. (а.с.12). Також, позивач направив на адресу відповідача відповідний рахунок-фактуру №19 від 22.11.19р. (а.с.7).

Однак, відповідачем належним чином не виконані зобов`язання в частині своєчасної оплати поставленого товару та здійснено часткову оплату у розмірі 57 885,00грн. Заборгованість відповідача на час розгляду справи складає у розмірі 78 555,00грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за цим договором за період з 01.01.20р. 27.07.21р. (а.с.8). Доказів сплати вказаної заборгованості сторонами не надано.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив суму боргу у розмірі 78555,00грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за цим договором за період з 01.01.20р. 27.07.21р., позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення вказаної заборгованості.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Предметом розгляду у даній справі є вимога Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар.

Задовольняючи позовні вимоги частково, та стягуючи на користь позивача 78 555,00грн. основної заборгованості, 8574,33грн. - пені, 7889,94грн. - 3% річних, 39 562,99грн. - інфляційних втрат, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належним чином не виконані зобов`язання в частині своєчасної оплати поставленого товару за договором.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, вбачається, що вони є відносинами з постачання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Позивачем надано розрахунок штрафу (пені) за період з 07.12.19р. по 07.06.20р. у розмірі 14 454,12грн.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Отже, з урахуванням вищезазначених вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, розмір пені обмежується подвійною обліковою ставкою та відповідно становить 8 574,33грн.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, то господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення на користь позивача 3% річних за період з 07.12.19р. по 12.04.23р. у розмірі 7 889,94грн. та інфляційних витрат за період з грудня 2019р. по березень 2023р. у розмірі 39 562,99грн.

Доводи Скаржника про те, що судом першої інстанції не принято до уваги той факт, що специфікація №4 від 07.10.19 р. Додоговору поставки №20191007 від 07.10.19р. та видаткова накладна №19 від 22.11.19 р. не були погоджені та підписані уповноваженою особою відповідача, а невідомою особою, є неспроможними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи (копій, засвідчених директором ТОВ «МЕХЕНЕРГО») - Специфікація №4 до договору № 20191007 від 07 жовтня 2019 року , видаткова накладна №19 від 07 жовтня 2019 року підписані зі сторони Покупця - ТОВ «Промислова компаня Перспектива» гениральним директором Гаврилюком Д.О., підпис якого посвідчена печаткою підприємства.

При цьому, Відповідач в суді першої інстанції не ставив під сумнів підпис генерального директора та не заявляв клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, а тому у суда першої інстанції не було потреби у її призначенні.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції і не спростовано Скаржником Відповідачем було здійснено часткову оплату зазначеного товару на суму 57 885 грн, акт звірки відповідно до якого заборгованість складає 78 555,00 грн., підписано сторонами без заперечень, не заперечує підписання ТТН за № 19 від 22.11.19р, якою підтверджується факт поставки товару. Таким чином, своїми діями щодо прийняття товару та його частковою оплатою Відповідач визнав умови специфікації №4 від 07.10.19р до договору поставки №20191007 від 07.10.2019р та видаткової накладної № 19 від 22.11.19р. Специфікація №4 від 07.10.19р до договору поставки №20191007 від 07.10.2019р та видаткова накладна № 19 від 22.11.19р. містить печатку Відповідача та підпис генерального директора ТОВ «Промислова компанія Перспектива» - Д.О.Гаврилюк, відсутні докази звернення Відповідача до правоохоронних органів, щодо шахрайських дій відносно фальсифікації документів.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

10. Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Перспектива залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023р. у справі № 904/2295/23 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Перспектива.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя А.Є.Чередко

Суддя О.В. Чус