Повістка

від 07.11.2023 по справі 616/109/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 616/109/21 Номер провадження 22-з/814/178/23 Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Дряниці Ю.В.,

судді - Пилипчук Л.І., Бутенко С.Б.

розглянув заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Прасолова Ігоря Вадимовича про винесення додаткового рішення

по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Підсереднє" про розірвання договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі, повернення земельної ділянки власнику, стягнення заборгованості з орендної плати та пені за прострочення сплати орендної плати.,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 02 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Підсереднє» про розірвання договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі, повернення земельної ділянки власнику, стягнення заборгованості з орендної плати та пені за прострочення сплати орендної плати задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі б/н від 01.01.2007, зареєстрований 21.11.2007 за №040768900417 у Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» та додаткову угоду від 26.04.2016 до договору оренди землі б/н від 01.01.2007 укладену між ПАТ «Підсереднє» та ОСОБА_2 ..

Зобов`язано ПАТ «Підсереднє» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,3908 га, кадастровий номер 6321484200:02:000:0357, що розташована на території Підсереднянської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

Стягнуто з ПАТ «Підсереднє» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 5,3908 га, кадастровий номер 6321484200:02:000:0357, що розташована на території Підсереднянської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, за 2019 - 2020 роки у розмірі 21 676 (двадцять одну тисячу шістсот сімдесят шість) гривень 56 копійок.

Стягнуто з ПАТ «Підсереднє» на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виплати орендної плати у розмірі 409 (чотириста дев`ять) гривень 14 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «Підсереднє» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2535 (дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять) грн.. 31 коп.

Рішення оскаржив представник відповідача, подавши апеляційну скаргу, у доводах якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору оренди землі від 01.01.2007 та додаткової угоди від 26.04.2016, повернення земельної ділянки позивачу, стягнення пені, а також не погоджується з розподілом судових витрат.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Підсереднє" залишено без задоволення. Рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 02 вересня 2021 року залишено без змін.

02 травня 2023 року до Полтавського апеляційного суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Прасолова Ігоря Вадимовичапро ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у порядку ст. 141 ЦПК України, у доводах якої представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 20 000 грн.

Представником відповідача подано заперечення на вказану заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він вказує на безпідставність вимог заяви, зазначаючи, що заявлена сума витрат на правничу допомогу є необґрунтованою та завищеною.

Колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року та подальшими змінами) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 756/2114/17.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції представник позивача надав копію Договору про надання професійної правничої допомоги від 29.01.2021 року, копію додаткової угоди до Договору від 20.12.2021 року, звіт №3 про приймання-передавання наданих послуг від 28.04.2023 року.

Згідно п. 1 Додаткової угоди до договору про надання професійної правничої допомоги сторони погодили, що вартість послуг адвоката за даним договором складає 20000 грн. та згідно звіту №3 адвокатом надано наступні послуги:

-вивчення та аналіз матеріалів апеляційної скарги - 4000 грн.;

- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу - 10 000 грн.;

- підготовка та подання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 1000 грн.;

- представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 25.04.2023 - 3000 грн.;

- складання заяви про винесення додаткового рішення - 2000 грн.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

В той же час, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Колегія суддів відзначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Судом враховано, що правова позиція позивача в судах першої та апеляційної інстанцій не змінювалась, тому не підтверджується існування об`єктивної та нагальної необхідності для адвоката, який надавав правову допомогу позивачу в суді апеляційної інстанції, вивчати додаткові джерела права, тобто підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, та визначити їх розмір, який підлягає відшкодуванню позивачу, у сумі 10 000 грн.

Керуючись ч. 8 ст. 141, п. 3 ч. 1 ст. 270, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Прасолова Ігоря Вадимовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково і ухвалити додаткову постанову.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Підсереднє" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. (десять тисяч грн.)

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця

Судді: Л.І. Пилипчук

С.Б. Бутенко