Ухвала

від 14.11.2023 по справі 904/9819/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

14.11.2023м. ДніпроСправа № 904/9819/21за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС Україна", смт.Слобожанське

про визнання банкрутом

Суддя Мартинюк С.В.

Без участі (виклику) учасників справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

30.12.2021 ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "АКС Україна" на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою господарського суду від 01.02.2022 відкрито провадження у справі №904/9819/21 за заявою ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання банкрутом ТОВ "АКС Україна". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 09.07.2022. Призначено розпорядником майна боржника - ТОВ "АКС Україна" арбітражного керуючого Маглиш Ладу Сергіївну. Призначено попереднє засідання суду.

Постановою господарського суду від 12.07.2022 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "АКС Україна". Припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Маглиш Лади Сергіївни. Визнано ТОВ "АКС Україна" - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 12.07.2023. Ліквідатором ТОВ "АКС Україна" призначено арбітражного керуючого Маглиш Л.С.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2023 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "АКС Україна". Ліквідовано юридичну особу ТОВ "АКС Україна". Провадження у справі №904/9819/21 - закрито.

16.10.2023 до суду від арбітражного керуючого Маглиш Л.С. надійшла заява (вх.№52463/23 від 16.10.2023) про виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за рахунок коштів кредитора - ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2023 призначено розгляд заяви (вх.№52463/23 від 16.10.2023) арбітражного керуючого Маглиш Л.С. про виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за рахунок коштів кредитора - ГУ ДПС у Дніпропетровській області в судовому засіданні на 14.11.2023.

13.11.2023 до суду через систему "Електронний суд" надійшли заперечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області на заяву арбітражного керуючого Маглиш Л.С. про виплату грошової винагороди арбітражному, відповідно до якої кредитор просив суд відмовити у задоволенні вищевказаної заяви.

Дослідивши подану заяву, заперечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області та наявні матеріали по справі, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом; скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; проводити збори і засідання комітету кредиторів у разі їх бездіяльності або за їхнім дорученням; отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом; залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами; звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб; отримувати від банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу інформацію про наявність рахунків та/або залишок коштів на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах) / електронних гаманцях, рух коштів та операції на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах) / електронних гаманцях, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; отримувати інформацію з державних реєстрів; подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, абз.1 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Частиною 4 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі (абз. 5, 6 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. У першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.

Отже, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора на рівні трьох мінімальних заробітних плат, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року, ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації № 105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифікованої Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про безумовне право арбітражного керуючого Маглиш Лади Сергіїани на оплату грошової винагороди в межах здійсненних повноважень ліквідатора у справі №904/9819/21.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2022 затверджено звіт арбітражного керуючого Маглиш Л.С. про нарахування основної грошової винагороди розпоряднику майна ТОВ "АКС Україна" арбітражному керуючому Маглиш Л.С. за період з 01.03.2022 по 31.05.2022 у розмірі 58 500,00 грн. та здійснено виплату основної винагороди арбітражному керуючому Маглиш Л.С. з депозитного рахунок Господарського суду Дніпропетровської області за період 01.03.2022 по 31.05.2022 у розмірі 58 500,00 грн., з яких залишкова частина авансованих коштів покриває суму грошової винагороди арбітражного керуючого з 01.03.2022 по 31.05.2022 у розмірі 39 000,00 грн. не покритою залишається сума у розмірі 19 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 затверджено звіт арбітражного керуючого Маглиш Л.С. про нарахування та виплату грошової винагороди у справі №904/9819/21 про банкрутство ТОВ "АКС Україна" за період з 12.07.2022 по 31.12.2022 у розмірі 111 880,65 грн. та звіт арбітражного керуючого Маглиш Л.С. про понесені витати під час процедури розпорядження майном та ліквідації у справі №904/9819/21 про банкрутство ТОВ "АКС Україна" у розмірі 1745,66 грн.

Судом встановлено, що ліквідатором арбітражним керуючим Маглиш Л.С. заявлено до пропорційного стягнення з ініціюючого кредитора - ГУ ДПС у Дніпропетровській області 131 380,65 грн. основної грошової винагороди та 1 745,66 грн. понесених витрат.

Судом встановлено, що заперечень від кредитора щодо розміру нарахованої ліквідаторами грошової винагороди та витрат за період процедури ліквідації до суду не надходило. Ухвали господарського суду про затвердження звітів арбітражного керуючого кредитором не оскаржувались.

Отже враховуючи викладене та те, що подані звіти були схвалені комітетом кредитора та затвердженні ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2022 та 27.06.2023 та наявні всі підстави для здійснення оплати грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого Маглиш Л.С.

У зв`язку із відсутністю у боржника коштів та будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів за реєстром, пропорційно сумам визнаних вимог, є правомірним, оскільки вказане положення закріплене законодавством як одне із джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого. При цьому, відмова від здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за відсутності майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату послуг арбітражному керуючому можна розцінювати як відмову в можливості отримання гарантованої Законом та Кодексом оплати послуг і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці, що суперечить статті 43 Конституції України та статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № Б14/040-07/15-08, від 14.08.2019 у справі № 5/80-10, від 13.02.2019 у справі № 910/22696/15, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 19.04.2018 у справі № 265/2б-02/14/13-08, від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б, постановах Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі № 912/3214/18, від 23.06.2021 у справі № 904/10924/16.

Законодавець не ставить визначення джерела оплати послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Судом встановлено, що кредиторами у цій справі не створювався фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, господарської діяльності боржник не здійснював та не було виявлено активів, кошти від реалізації яких можливо було б спрямувати на оплату грошової винагороди ліквідатора та відшкодування його витрат.

Встановивши факт невиконання у добровільному порядку зобов`язання щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення судового рішення та видачі наказу.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі № 912/1783/16 (постанова КГС ВС від 01.08.2018) у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, невиявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника чи інших його активів та грошових коштів жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Крім того, господарський суд зазначає, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону про банкрутство), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, невиявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Частиною 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі № 918/454/18 (постанова КГС ВС від 16.07.2020).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд виріши заяву (вх.№52463/23 від 16.10.2023) арбітражного керуючого Маглиш Л.С. про виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за рахунок коштів кредитора - ГУ ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити та стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь арбітражного керуючого арбітражного керуючого Маглиш Л.С. 131 380,65 грн. основної грошової винагороди та 1 745,66 грн. понесених витрат.

Керуючись ст. 232-235 ГПК України, ст.ст. 58-68 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву (вх.№52463/23 від 16.10.2023) арбітражного керуючого Маглиш Л.С. про виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за рахунок коштів кредитора - ГУ ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд. 17-А; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118658) на користь арбітражного керуючого арбітражного керуючого Маглиш Лади Сергіївни (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Ковалевича, буд. 3, офіс 2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; яка діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №2019 від 10.11.2021) 131 380,65 грн. основної грошової винагороди та 1 745,66 грн. понесених витрат. Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили 14.11.2023 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 20.11.2023.

Суддя С.В. Мартинюк