Рішення

від 20.11.2023 по справі 904/4565/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4565/23

за позовом Фізичної особи - підприємця Кучай Віталія Володимировича, м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс", с. Старі Кодаки Дніпропетровської області

про стягнення 35 318,68 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець Кучай Віталій Володимирович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс" заборгованість у розмірі 29 659,34 грн, пеню у розмірі 5007,78 грн, 3% річних у розмірі 289,97 грн. та втрати від інфляції у розмірі 361,59 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву залишено без руху; Фізичній особі - підприємцю Кучай Віталію Володимировичу постановлено протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме: зазначити повне (правильне) найменування відповідача у справі та надати докази направлення за його місцезнаходженням позовної заяви з додатками.

08.09.2023 від представника позивача до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої доданий примірник позовної заяви з назвою відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс".

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором-заявкою на транспортне обслуговування №ПЕ-801 від 08.03.2023 в частині своєчасної оплати за надані транспортні послуги. За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 289,97 грн., інфляційні втрати у сумі 361,59 грн. та пеню у розмірі 5 007,78 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2023 відкрито провадження ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами; відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позовом протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2023 у справі №904/4565/23 отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс" 16.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930022854358.

Також копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2023 у справі №904/4565/23 направлялась на офіційну електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс", яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронної скриньки 11.09.2023.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Судом в ухвалі було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Також, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

08.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс" (Експедитор) та Фізичною особою-підприємцем Кучай Віталієм Володимировичем (Перевізник) укладений договір-заявка № ПЕ-801 на транспортне обслуговування, відповідно до пункту 1 якого перевізник здійснює перевезення вантажу експедитора автомобільним транспортом на підставі умов та відомостей, зазначених у розділі 1 цього договору заявки, а експедитор зобов`язується надати вантаж і сплатити вартість перевезення.

1.1. Маршрут: м. Київ м. Одеса.

1.2. Дата і час завантаження: 08.03.2023.

1.3 Дата вивантаження: 09.03.2023.

1.4. Тип вантажу: ТНВ на палетах.

Розмір: вага (брутто) на одну а/м 23 т, об`єм: 86 м3.

Кількість заявлених автомобілів: 1, тип напівпричепа: Тент, вид завантаження: бічне.

1.5. Вантажовідправник: згідно ТТН.

1.6. Адреса завантаження: м. Київ, пр.-т Перемоги, 40-Б.

1.7. Контактна особа при завантаженні: +380673813888 Ігор.

1.8. Вантажоодержувач: згідно ТТН.

1.9. Адреса вивантаження: м. Одеса, вул. Моторна, 8/58.

1.10. Контактна особа при вивантаженні: +380974014267 Олександр.

1.11. Строк, порядок та форма оплати: 24 000,00 грн. в б/г розрахунку без ПДВ. Оплата згідно виставленого рахунку до 3-5 банківських днів після вивантаження вантажу.

Відповідно до пункту 2.1 договору експедитор зобов`язаний забезпечити: завантаження, розвантаження автомобіля 12 годин на кожну операцію, підготувати вантаж до перевезення, забезпечити правильність оформлення всіх документів на вантаж, що перевозиться.

Пунктом 2.2 визначено, що експедитор здійснює оплату послуг перевізника на умовах, обумовлених в Д.1.1.

Цей договір-заявка вступає в силу з моменту її підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 7.1. договору).

Відповідно до товарно-транспортної накладної №3 від 08.03.2023 Фізичною особою-підприємцем Кучай Віталієм Володимировичем надані визначені в Договорі-заявці послуги з перевезення вантажу за визначеним маршрутом м. Київ, Київська область (Україна) - м. Одеса, Одеська область (Україна).

09.03.2023 сторонами підписано акт надання послуг №06-03/2023, яким визнається, що Перевізником були виконані такі роботи - послуга з автотранспортного перевезення вантажу на загальну суму 24 000,00 грн.

На оплату наданих послуг виставлений рахунок № 06/03 від 09.03.2023 на оплату вартості транспортних послуг на суму 24 000,00 грн.

Фізична особа-підприємець Кучай Віталій Володимирович посилається на неоплату Товариством з обмеженою відповідальністю МФ Логістикс" наданих послуг за договором-заявкою № ПЕ-801 на транспортне обслуговування від 08.03.2023 та зазначає про наявність заборгованості у розмірі 29 659,34 грн., що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 29 659,34 грн заборгованості за надання послуг перевезення за договором-заявкою № ПЕ-801 на транспортне обслуговування від 08.03.2023, 289,97 грн. 3% річних, 361,59 грн. інфляційних втрат, 5 007,78 грн. пені.

Предметом доказування у справі є обставини підписання договору-заявки № ПЕ-801 на транспортне обслуговування від 08.03.2023, факт надання послуг на перевезення вантажу, наявність / відсутність підстав для стягнення заборгованості.

Перевезенням вантажів згідно з положеннями статті 306 Господарського кодексу визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

За своєю правовою природою заявка є договором перевезення, за яким згідно з частинами 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України та статті 909 Цивільного кодексу України - одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі. Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України (стаття 4 Закону).

Відповідно до приписів статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно з частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що Фізична особа-підприємець Кучай Віталій Володимирович зобов`язався за плату надати Товариству з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс" послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на підставі договору-заявки № ПЕ-801 на транспортне обслуговування від 08.03.2023 за маршрутом: м. Київ м. Одеса, вартість послуг визначена у розмірі 24 000,00 грн. (пункт 1.11 договору).

Фізична особа-підприємець Кучай Віталій Володимирович посилається на неоплату Товариством з обмеженою відповідальністю МФ Логістикс" наданих послуг за договором-заявкою № ПЕ-801 на транспортне обслуговування від 08.03.2023 та зазначає про наявність заборгованості у розмірі 29 659,34 грн.

Між тим, 09.03.2023 сторонами підписано акт надання послуг №06-03/2023, яким визнається, що Перевізником були виконані такі роботи - послуга з автотранспортного перевезення вантажу на загальну суму 24 000,00 грн.

На оплату наданих послуг виставлений рахунок № 06/03 від 09.03.2023 на оплату вартості транспортних послуг на суму 24 000,00 грн.

З наведеного вбачається, що вартість послуг за договором-заявкою № ПЕ-801 на транспортне обслуговування від 08.03.2023, які надані позивачем відповідачу складає 24 000.00 грн. (при цьому позивачем заявлено заборгованість у розмірі 29 659,34 грн.), доказів, які б підтверджували надання послуг у розмірі 29 659,34 грн. позивачем до суду не надано.

Відповідач доказів оплати вартості наданих послуг у розмірі 24 000,00 грн. до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову не спростував.

За таких обставин господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 24 000.00 грн. заборгованості за надані послуги.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 3.3 договору експедитор несе відповідальність за несвоєчасну оплату послуг перевізника в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на добу від суми боргу, з моменту підписання акту виконаних робіт.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 5 007,78 грн. пені за період з 10.03.2023 по 10.08.2023.

В обґрунтування нарахування пені з 10.03.2023 позивач посилається на приписи пункту 3.3 договору.

Між тим, строк оплати за договором встановлений пунктом 1.11 договору - згідно виставленого рахунку до 3-5 банківських днів після вивантаження вантажу. При цьому, пеня нараховується саме за несвоєчасну оплату послуг перевізника, тобто для застосування пені необхідне прострочення виконання зобов`язання за договором; пунктом 3.3 договору передбачена пеня за несвоєчасну оплату послуг, а не встановлений строк оплати таких послуг.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 4 777,64 грн. за період з 17.03.2023 по 10.08.2023.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 289,97 грн за період з 17.03.2023 по 10.08.2023, 361,59 грн. інфляційних втрат за квітень червень 2023 року.

Відповідач контррозрахунку 3% та інфляційних втрат не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 29 429,20 грн. (24 000,00 грн заборгованості, 289,97 грн. 3% річних, 361,59 грн. інфляційних втрат, 4 777,64 грн. пені).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

В позовній заяві позивачем зазначено про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн., однак в прохальній частині позову не зазначено, який саме розмір витрат на правничу допомогу просить стягнути позивач, тому під час ухвалення рішення господарський суд не здійснює розподіл витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи - підприємця Кучай Віталія Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс" про стягнення 35 318,68 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс" (52072, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Старі Кодаки (пн.), вул. Осипенко, буд 19, код ЄДРПОУ 44622265) на користь Фізичної особи-підприємця Кучай Віталія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 24 000,00 грн заборгованості, 289,97 грн. 3% річних, 361,59 грн. інфляційних втрат, 4 777,64 грн. пені, 2 236,44 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.11.2023

Суддя Ю.А. Бажанова