Рішення

від 09.11.2023 по справі 905/920/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.2023 Справа №905/920/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Кравець А.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», м. Київ,

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Марсот», м. Маріуполь, Донецька область,

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріком ІЛД», м. Маріуполь, Донецька область,

відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотта-маркет», м. Маріуполь, Донецька область,

відповідача-4 фізичної особи ОСОБА_1 , м. Маріуполь, Донецька область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача та відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора», село Миколаївське, Миколаївська область,

про солідарне стягнення заборгованості в сумі 4000000,00 грн,

За участю представників:

від позивача: Брижань Ю.В., адвокат на підставі ордеру серія АР №1145366 від 18.10.2023 (в режимі відеоконференції)

інші учасники: представників не направили

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», м. Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів-1,-2,-3,-4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Марсот», м. Маріуполь, Донецька область, Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріком ІЛД», м. Маріуполь, Донецька область, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотта-маркет», м. Маріуполь, Донецька область, фізичної особи ОСОБА_1 , м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення з відповідача-1 та солідарних з ним боржників: відповідачів -2,-3,-4, заборгованості за сумою відшкодування виплати, здійсненою за Гарантією №MPLG296964237 від 09.07.2021, виданою в рамках Генерального договору №Г-MPL-181 про надання гарантій від 25.05.2018 у розмірі 4000000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 як принципалом прийнятих на себе зобов`язань за генеральним договором №Г-MPL-181 про надання гарантій від 25.05.2018, та неналежним виконанням відповідачами -2,-3,-4 прийнятих на себе зобов`язань за договорами поруки №П-MPL-181/4 від 25.05.2018, №П-MPL-181/3 від 25.05.2018 та №П-MPL-181/1 від 25.05.2018, укладеними у забезпечення виконання відповідачем-1 зобов`язань за договором про надання гарантій, щодо відшкодування сплаченої позивачем як гарантом на користь бенефіциара Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора», суми гарантії.

Відповідачі-1,-2,-3,-4 правом на подання відзивів на позовну заяву не скористались.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, пояснень по справі не надала.

Рух справи

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.07.2023; розгляд справи суд вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовчі засідання проведені на 17.08.2023, 31.08.2023 та 21.09.2023.

Ухвалою від 21.08.2023 суд в порядку ст.50 Господарського процесуального кодексу України залучив Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора», село Миколаївське, Миколаївська область, як бенефіціара за договором про надання гарантій в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та відповідача-1.

Ухвалою суду від 21.09.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.10.2023 з подальшим оголошенням перерви до 09.11.2023.

У судовому засіданні 09.11.2023 в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача, підтримав позовні вимоги; після виходу суду з нарадчої кімнати відеоконференцзв`язок з представником позивача не встановлено.

Відповідачі -1,-2,-3,-4 та третя особа представників у судове засідання не направили.

Повідомлення відповідачів про дату, час та місце проведення судових засідань судом здійснювалось через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України в порядку ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Відповідачі також мали можливість ознайомитись з всіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Враховуючи ненадання відповідачами-1,-2,-3,-4 відзивів у встановлений судом строк згідно зі ст.178 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

25.05.2018 між Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» (гарант, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Марсот» (принципал) укладено генеральний договір №Г-MPL-181 про надання гарантій, за умовами якого гарант (банк) зобов`язався надати гарантію (письмово оформлене грошове зобов`язання гаранта перед бенефіціаром сплатити кошти за принципала в разі настання гарантійного випадку при пред`явленні бенефіціаром відповідної письмової вимоги та дотримання всіх умов гарантії (розділ «Визначення термінів» договору)), а принципал зобов`язався перерахувати гаранту грошові кошти для здійснення відповідного платежу до наданої гарантії або відшкодувати гаранту всі суми, сплачені гарантом за свій рахунок за гарантією.

Відповідно до п.1.2 договору в порядку та на умовах, передбачених генеральним договором та погодженими гарантом заявами про надання гарантій, гарант здійснює надання будь-якої гарантії, яка не суперечить чинному законодавству України.

Бенефіціаром за генеральним договором є особа, на користь якої буде надана гарантія (розділ «Визначення термінів» в редакції додаткової угоди №6 від 14.02.2022).

Строк дії кожної гарантії, що буде надана за генеральним договором, не може перевищувати 13 (тринадцяти) календарних місяців від дати її надання. У випадку продовження строку дії гарантії строк, на який може бути продовжена дія відповідної гарантії , не може перевищувати 13 (тринадцяти) календарних місяців від дати кожного продовження дії гарантії. У будь-якому разі строк дії кожної гарантії (у тому числі з урахуванням строку продовження її дії) не може перевищувати 18 травня 2024 (п.1.4 генерального договору в редакції додаткової угоди №6 від 14.02.2022).

Статтею 4 генерального договору встановлено порядок сплати гарантом коштів за гарантією.

Вимога бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку (який згідно з умовами гарантії має право на таку вимогу) до гаранта про сплату грошової суми відповідно до наданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або доданих до неї документах повинно бути зазначено, у чому полягає порушення принципалом зобов`язання (п.4.1). Вимога до гаранта про сплату грошової суми відповідно до наданої ним гарантії може бути пред`явлена виключно у межах строку, встановленого у гарантії, на який її надано (п.4.2). Одержана вимога про сплату грошової суми відповідно до наданої гарантії є достатньою умовою для банку сплатити кошти бенефіціару або банку бенефіціара (або іншому банку, який згідно з умовами Гарантії має право на таку вимогу) за гарантією, якщо зазначена вимога (та надані разом з нею документи, якщо надання таких документів передбачалось умовами гарантії) відповідатиме умовам, які містяться в наданій Гарантії, а також отримана банком протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії (п.4.3). Гарант, отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу про сплату грошової суми відповідно до наданої гарантії, має в порядку, передбаченому законодавством України, та в межах своїх технічних можливостей розглянути отриману вимогу (разом з доданими до неї документами, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії) на відповідність умовам гарантії та переконатися в достовірності цієї вимоги (п.4.4). Гарант приймає вимогу про сплату грошової суми відповідно до наданої гарантії, яка відповідає умовам гарантії, та надсилає копію цієї вимоги принципалу (разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо надання таких документів передбачалось умовами гарантії) (п.4.5).

Пунктом 4.6 генерального договору про надання гарантій передбачено, що принципал зобов`язаний в строк не пізніше 2 (двох) банківських днів після отримання від гаранта копії отриманої останнім вимоги про сплату грошової суми відповідно до наданої гарантії (але в будь-якому разі не пізніше дати, вказаної у вимозі гаранта) перерахувати гаранту грошові кошти в обсязі, необхідному для здійснення відповідного платежу за гарантією (у разі якщо до цього часу принципалом не було сформоване у гаранта грошове покриття за гарантією у повній сумі гарантії) за рахунок власних коштів. Якщо кошти від принципала не надходять в необхідний строк або у неналежній сумі (або у разі недостатності сформованого принципалом грошового покриття за гарантією, або у разі неможливості використання гарантом з буд-яких причин сформованого принципалом грошового покриття за гарантією), гарант здійснює (принципал цим безвідклично доручає гаранту здійснити зазначені дії) платіж за гарантією за рахунок власних коштів. В такому випадку вважається, що відбулося кредитування принципала.

Сплата відповідно до вимоги про сплату грошової суми згідно з наданою гарантією здійснюється гарантом на умовах і в строки, що передбачені гарантією та/або відповідною вимогою (п.4.7). Гарант письмово повідомляє принципала про здійснений за гарантією платіж. Принципал зобов`язаний повністю відшкодувати гаранту всі суми, сплачені останнім за свій рахунок за гарантією, в строк 30 (тридцять) календарних днів з дати платежу за гарантією, але в будь-якому разі не пізніше дати, зазначеної в п.1.4 генерального договору ( в залежності від того, яка дата настане раніше). Відшкодування повинно бути здійснене клієнтом у валюті гарантії (п.4.8). Принципал приймає на себе ризик добросовісності та належності вимоги бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку (який згідно з умовами гарантії має право на таку вимогу) до гаранта про сплату грошової суми відповідно до наданої ним гарантії. Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до принципала у разі, якщо сума, сплачена гарантом бенефіціару, не відповідає умовам гарантії (п.4.9 генерального договору).

Генеральний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами (їх уповноваженими представниками) та скріплення печатками гаранта та принципала (за наявності) і діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно з генеральним договором в повному обсязі (п.11.3 генерального договору).

Зобов`язання за генеральним договором №Г-MPL-181 про надання гарантій від 25.05.2018 забезпечено договорами поруки №П-MPL-181/4 від 25.05.2018, №П-MPL-181/3 від 25.05.2018 та №П-MPL-181/1 від 25.05.2018, укладеними між Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» (кредитор) та поручителями Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріком ІЛД», Товариством з обмеженою відповідальністю «Сотта-маркет» та фізичною особою ОСОБА_1 .

Зміст цих договорів поруки є аналогічним.

Відповідно до п.1.1-1.3 статті 1 договору поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов`язань, вказаних в ст.2 договору. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо. У разі порушення боржником зобов`язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Згідно з пп.2.1.1.1 пп.2.1.1 п.2.1 договору порукою за договором забезпечується виконання зобов`язань боржника(ків) перед кредитором, що випливає з наступних договорів: генерального договору про надання гарантій №Г-MPL-181 від 25.05.2018, що був укладений між кредитором та боржником, який є боржником за договором, з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: додаткова угода №1 від 24 січня 2019, додаткова угода №2 від 24 травня 2019, додаткова угода №3 від 30 січня 2020, додаткова угода №4 від 25 травня 2020, додаткова угода №5 від 19 травня 2021, додаткова угода №6 від 14 лютого 2022, а саме: відшкодувати всі виплати (у валюті таких виплат), здійснені за наданими гарантіями, в порядку та у строки, передбачені генеральним договором, але не пізніше 18 травня 2024 року включно. Загальна сума чинних гарантій (строк дії яких не скінчився) які були надані, в т.ч. сплачених (виплати за якими не відшкодовані) не буде перевищувати 8400000,00грн.

У разі порушення боржником зобов`язання кредитор направляє поручителю письмову вимогу виконати зобов`язання (або певну його частину). Кредитор направляє вимогу, в якій зазначається загальна сума заборгованості, при цьому не зобов`язання підтверджувати будь-яким чином факт невиконання зобов`язання боржником. Вимога кредитора буде достатньою для поручителя підставою виконати зобов`язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до кредитора про надання додаткової інформації чи документів (п.3.1 договору). Поручитель зобов`язаний виконати пред`явлену йому вимогу кредитора в валюті зобов`язання в повному обсязі в строк не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання такої вимоги (п.3.2 договору).

Порука за договором припиняється якщо протягом трьох років з дня закінчення строку дії гарантій, встановленого п.2.1.1 договору, кредитор не пред`явить до поручителя вимоги або позову, а також у випадках передбачених чинним законодавством (п.6.1 договорів поруки).

У виконання вимог генерального договору №Г-MPL-181 про надання гарантій від 25.05.2018 позивач надав гарантію виконання платіжних зобов`язань № MPLG296964237 від 09.07.2021 на користь бенефіціара, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» для забезпечення виконання принципалом Товариством з обмеженою відповідальністю «Марсот», своїх платіжних зобов`язань за договором про дистрибуцію №S-21-6369 від 01.07.2021.

Як вбачається з гарантії № MPLG296964237 від 09.07.2021 банк безвідклично зобов`язується виплатити бенефіціару будь-яку суму або суми, що не перевищують в загальному обсязі 4000000,00 грн за його оригінальною письмовою вимогою, надісланою до банку за адресою: Україна, 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, до уваги Відділу документального бізнесу. Строк дії гарантії закінчується 24.05.2022.

02.05.2022 позивач отримав від бенефіціара вимогу №03 від 26.04.2022 з доданими до неї документами, якою бенефіціар повідомив позивача (гаранта) про настання гарантійного випадку за гарантією №MPLG296964237 від 09.07.2021 у зв`язку з невиконанням принципалом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Марсот», умов договору про дистрибуцію №S-21-6369 від 01.07.2021 та вимагав сплатити гарантійну суму в розмірі 4000000,00 грн.

11.05.2022 позивач (гарант) надіслав відповідачу-1 (принципалу) повідомлення №КНО-58.6.1/139 від 10.05.2022 про отримання вимоги №03 від 26.04.2022 на сплату суми в розмірі 4000000,00грн за гарантією №MPLG296964237 від 09.07.2021, просив перерахувати в АТ «ПУМБ» на рахунок покриття у строк до 12:00 12.05.2022 суму в розмірі 4000000,00грн; зазначив, що у разі якщо у зазначений строк та у належній сумі грошове покриття не буде сформоване, позивачем буде здійснено гарантійний платіж за рахунок власних коштів. До повідомлення додано копію вимоги бенефіціара разом з доданими до неї документами.

12.05.2022 позивач (банк) сплатив бенефіціару суму гарантійного платежу у розмірі 4000000,00 грн за рахунок власних коштів, що підтверджується банківськими виписками, доданими до матеріалів справи.

Листом №КНО-58.6.1/144 від 12.05.2022 позивач (банк) повідомив принципала про сплату гарантійного платежу на суму 4000000,00грн за рахунок власних коштів.

Як пояснено позивачем відбулось кредитування принципала згідно з п. 4.7 генерального договору №Г-MPL-181 про надання гарантій від 25.05.2018.

Позивач надіслав відповідачу-1 через систему «Клієнт-банк» вимогу №КНО-61.1.3.1/150 від 26.06.2023 про погашення простроченої заборгованості за гарантією №MPLG296964237 від 09.07.2021, виданою в рамках генерального договору №Г-MPL-181 про надання гарантій від 25.05.2018. Відповідач-1 відповіді на вказану вимогу не надав.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача-1 складає 4000000,00грн.

Враховуючи те, що зобов`язання відповідача-1 за генеральним договором №Г-MPL-181 про надання гарантій від 25.05.2018 було забезпечено відповідно до договорів поруки №П-MPL-181/4 від 25.05.2018, №П-MPL-181/3 від 25.05.2018 та №П-MPL-181/1 від 25.05.2018, позивач звернувся з відповідними вимогами №КНО-61.1.3.1/151, №КНО-61.1.3.1/152 від 26.06.2023 до поручителів, відповідача-2,-3. Вказані вимоги були направлені відповідачам-2,-3 через систему «Клієнт-банк», через припинення здійснення поштових відправлень до м. Маріуполь Донецької області (місцезнаходження відповідачів згідно з ЄДРПОУ).

Вимоги позивача про відшкодування суми гарантії, сплаченої позивачем за свій рахунок у розмірі 4000000,00грн, залишені відповідачами без виконання.

Оцінка судом аргументів учасників справи

Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до приписів ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором гарантії, який підпадає під правове регулювання норм §4 Глави 49 Цивільного кодексу України та глави 22 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України).

З наведеного вбачається, що способи забезпечення виконання зобов`язання покликані охороняти інтереси менш захищеної сторони за договором кредитора шляхом покладення додаткового зобов`язального обтяження на боржника та/або на третю особу. Тобто у разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до виконання зобов`язання притягуються разом із боржником і треті особи, зокрема, при поруці та гарантії.

Статтею 560 Цивільного кодексу України визначено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 ст.200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони (ч.2 ст.200 Господарського кодексу України).

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень (ч.3 ст.200 Господарського кодексу України).

Отже у відносинах за гарантією беруть участь три суб`єкти: гарант, беніфіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед беніфіціаром. Гарантія є одностороннім правочином, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. Тобто гарантія створює зобов`язання тільки для гаранта.

Відповідно до ст.562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004.

У пункті 9 частини 3 розділу I Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах визначено, що гарантія це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі або їх частину в разі пред`явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Вказаним Положенням передбачено, що безвідклична гарантія гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

За змістом положень ст.ст.561, 566 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Частиною 1 ст.563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Згідно із ч.2 ст.563 Цивільного кодексу України вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

За приписами ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ст.ст.525,615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Цивільного кодексу України.

Як встановлено матеріалами справи позивачем надано гарантію виконання платіжних зобов`язань №MPLG296964237 від 09.07.2021 на користь бенефіціара, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора», для забезпечення виконання принципалом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Марсот», своїх платіжних зобов`язань за договором про дистрибуцію №S-21-6369 від 01.07.2021. За умовами гарантії №MPLG296964237 від 09.07.2021 банк прийняв на себе безвідкличні зобов`язання сплатити протягом п`яти банківських днів з дати отримання письмової вимоги бенефіціара гарантійну суму, що не перевищує 4000000,00грн.

До закінчення строку дії гарантії (24.05.2022) бенефіціар Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора», звернувся до позивача з вимогою №03 від 26.04.2022 сплатити гарантійну суму в розмірі 4000000,00грн за гарантією №MPLG296964237 від 09.07.2021 у зв`язку з настанням гарантійного випадку невиконанням принципалом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Марсот», умов договору про дистрибуцію №S-21-6369 від 01.07.2021 в частині оплати за поставлений товар.

Встановивши, що вимога бенефіціара та додані до неї документи відповідають вимогам гарантії, що відповідачами не спростовано, позивач у виконання умов генерального договору №Г-MPL-181 про надання гарантій від 25.05.2018 12.05.2022 сплатив бенефіціару суму гарантійного платежу у розмірі 4000000,00грн за рахунок власних коштів, що підтверджується банківськими виписками, доданими до матеріалів справи.

Листом №КНО-58.6.1/144 від 12.05.2022 позивач (банк) повідомив принципала Товариство з обмеженою відповідальністю «Марсот», про сплату гарантійного платежу на суму 4000000,00грн за рахунок власних коштів,

В матеріалах справи відсутні докази того, що в строки, визначені п.4.8 генерального договору №Г-MPL-181 про надання гарантій від 25.05.2018 30 (тридцять) календарних днів з дати платежу за гарантією, а саме в строк до 11.06.2022 відповідач-1 відшкодував позивачу кошти у сумі 4000000,00грн, сплачені позивачем за гарантією за рахунок власних коштів. Наявність заборгованості у розмірі 4000000,00грн відповідачем-1 не спростована.

Несвоєчасне виконання відповідачем-1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Марсот», зобов`язання з відшкодування, сплачених за гарантією коштів є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

З огляду на невиконання відповідачем-1 прийнятих на себе зобов`язань з відшкодування, сплачених за гарантією коштів у строк, встановлений генеральним договором №Г-MPL-181 про надання гарантій від 25.05.2018, суд дійшов висновку, що відповідач-1 згідно з ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов`язання.

Положеннями Цивільного кодексу України передбачені спеціальні способи захисту майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов`язання.

Одним із видів акцесорного зобов`язання є порука (ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України).

В силу ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Строк звернення з позовом до поручителя обмежується строком поруки відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України.

Строк, визначений ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки.

В забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Марсот» за генеральним договором №Г-MPL-181 про надання гарантій від 25.05.2018 між позивачем та відповідачами-2,-3,-4 укладено договори поруки №П-MPL-181/4 від 25.05.2018, №П-MPL-181/3 від 25.05.2018 та №П-MPL-181/1 від 25.05.2018.

Враховуючи умови п.2.1.1 договорів поруки, суд дійшов висновку, що сторонами визначено обсяг зобов`язань відповідачів-2,-3,-4 як поручителів за всіма зобов`язаннями за генеральним договором про надання гарантій.

Пунктом 6.1 договорів поруки передбачено, що порука за договором припиняється якщо протягом трьох років з дня закінчення строку дії гарантій, встановленого п.2.1.1 договору, кредитор не пред`явить до поручителя вимоги або позову, а також у випадках передбачених чинним законодавством.

Судом встановлено, що позивач реалізував свої права за порукою як видом забезпечення зобов`язання у строк дії поруки шляхом пред`явлення протягом зазначеного у п.6.1 договорів поруки строку позовної заяви з вимогою до поручителів.

За таких обставин та з урахуванням умов договорів поруки позивач набув право вимоги до поручителів (відповідачі-2,-3,-4) як солідарних з відповідачем-1 боржників щодо погашення заборгованості за генеральним договором №Г-MPL-181 про надання гарантій від 25.05.2018.

Враховуючи, що відповідачі не надали суду доказів у підтвердження сплати позивачу заявленої до стягнення заборгованості, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача-1 та солідарних з ним боржників: відповідачів-2,-3,-4, заборгованості за сумою відшкодування виплати, здійсненою за Гарантією №MPLG296964237 від 09.07.2021, виданою в рамках Генерального договору №Г-MPL-181 про надання гарантій від 25.05.2018, у розмірі 4000000,00 грн, отже позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір у сумі 60000,00грн, з огляду на задоволення позовних вимог, покладається на відповідачів в рівних частинах. Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, до розподілу між сторонами учасниками справи заявлено не було.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-237, 239-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марсот» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ковальська, б.7, код ЄДРПОУ 37121646) та солідарних з ним боржників: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріком ІЛД» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Ковальська, б.7, код ЄДРПОУ 24642157), Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотта-маркет» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Ковальська, б.7, код ЄДРПОУ 31491954), фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, б.4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за сумою відшкодування виплати, здійсненою за Гарантією №MPLG296964237 від 09.07.2021, виданою в рамках Генерального договору №Г-MPL-181 про надання гарантій від 25.05.2018, у розмірі 4000000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марсот» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ковальська, б.7, код ЄДРПОУ 37121646) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул.Андріївська, б.4, код ЄДРПОУ 14282829) витрати зі сплати судового збору у сумі 15000,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріком ІЛД» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Ковальська, б.7, код ЄДРПОУ 24642157) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул.Андріївська, б.4, код ЄДРПОУ 14282829) витрати зі сплати судового збору у сумі 15000,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотта-маркет» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ковальська, б.7, код ЄДРПОУ 31491954) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул.Андріївська, б.4, код ЄДРПОУ 14282829) витрати зі сплати судового збору у сумі 15000,00грн.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, б.4, код ЄДРПОУ 14282829) витрати зі сплати судового збору у сумі 15000,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 09.11.2023 суд склав та підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення суд склав та підписав 20.11.2023.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів; зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова