Рішення

від 14.11.2023 по справі 906/1036/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1036/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Гребеннікової Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Обець Ірини Олександрівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЕ ТРЕЙД СЕРВІС - АГРО"

про стягнення 39322,76 грн

Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Фізична особа-підприємець Обець Ірина Олександрівна звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЕ ТРЕЙД СЕРВІС-АГРО" про стягнення 39322,76 грн заборгованості, з яких 31803,72 грн основного боргу, 6730,12 грн пені, 146,28 грн штрафу та 642,64 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг за договором про надання послуг №02-327 від 30.03.2022, укладеним сторонами у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття замовлень до виконання.

Ухвалою суду від 07.08.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

10.08.2023 на електронну пошту суду (15.08.2023 на поштову адресу) від позивача надійшла заява про усунення недоліків №02-46/23 від 10.08.2023, до якої додано позовну заяву у новій редакції №02-45/23 від 28.07.2023 та докази її надіслання відповідачу (а.с.100-108, 115-126).

Ухвалою суду від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 11.10.2023 постановлено здійснювати розгляд справи №906/1036/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.11.2023.

Представники сторін у засідання не з`явилися.

06.11.2023 на поштову адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами у зв`язку з неможливістю особисто прибути в судове засідання та відсутністю довіреної особи на представництво його інтересів, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.133-137).

Відповідач процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, повноважного представника у засідання не направив, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином шляхом надіслання копії ухвали суду у справі за місцезнаходженням юридичної особи та на адресу електронної пошти, зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.91-92), будь-якої іншої адреси відповідача, у порядку ст.120 ГПК України, суду не повідомлено.

Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

З огляду на викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі №923/441/17).

Також суд враховує, що відповідач не був позбавлений права та об`єктивної можливості, відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень», ознайомитися з ухвалами суду, зокрема ухвалою від 11.10.2023, у справі №906/1036/23, у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином суд в межах наданих йому повноважень створив належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, зокрема, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, при цьому явка в судове засідання учасників справи обов`язковою не визнавалась, а їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене та відсутність підстав для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви в судовому засіданні, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд розглядає справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165, ст.202 ГПК України.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, позивач у період з 30.03.2022 по 17.07.2023 надав відповідачу послуги (доступ до системи GPS-моніторингу) на загальну суму 31803,72 грн та виставив відповідні рахунки на їх оплату: №2148 від 30.04.2022 на суму 1951,30 грн, №2519 від 31.05.2022 на суму 2297,10 грн, №3107 від 30.06.2022 на суму 2223,00 грн, №3701 від 31.07.2022 на суму 2455,18 грн, №4320 від 31.08.2022 на суму 2603,38 грн, №4755 від 30.09.2022 на суму 2519,40 грн, № 5418 від 31.10.2022 на суму 2603,38 грн, №5913 від 30.11.2022 на суму 2519,40 грн, №6361 від 31.12.2022 на суму 2603,38 грн, №323 від 31.01.2023 на суму 2603,38 грн, №1134 від 28.02.2023 на суму 1244,88 грн, №2097 від 31.03.2023 на суму 1378,26 грн, №2424 від 30.04.2023 на суму 1333,80 грн, №3088 від 31.05.2023 на суму 1378,26 грн, №3666 від 30.06.2023 на суму 1333,80 грн, №4047 від 14.07.2023 на суму 755,82 грн (а.с.27-42).

На підтвердження факту надання позивачем послуг у системі електронного документообігу сформовано акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №НФ-2366 від 30.04.2022, №НФ-2754 від 31.05.2022, №НФ-3489 від 30.06.2022, №НФ-4351 від 31.07.2022, №НФ-5095 від 31.08.2022, №НФ-5628 від 30.09.2022, №НФ-6530 від 31.10.2022, №НФ-7197 від 30.11.2022, №НФ-7925 від 31.12.2022, №НФ-242 від 31.01.2023, №НФ-1278 від 28.02.2023, №НФ-2552 від 31.03.2023, №НФ-3082 від 30.04.2023, №НФ-4006 від 31.05.2023, які підписано електронним підписом директора ТОВ «ПТС-АГРО» Петренка І.М. (а.с.43-56), та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №НФ-4873 від 30.06.2023, №НФ-5289 від 17.07.2023, доставлені контрагенту і ним не підписані (а.с.57-58).

До матеріалів справи додано примірник договору про надання послуг №02-327 від 30.03.2022, однак, як встановлено судом, такий не містить підписів сторін і лише на додатку 2 до цього договору є відмітка про електронний підпис Обець І.О. (а.с.23-26).

З метою досудового врегулювання спору 07.07.2023 позивач направив відповідачу за адресою: 10002, Житомирська обл., с.Оліївка, вул.Садова, 8, код ЄДРПОУ 43656754) лист №02-43/23 від 07.07.2023 про наявність заборгованості у розмірі 31670,34 грн, з урахуванням чого та керуючись умовами договору купівлі-продажу №02-326 від 30.03.2022 і договору про надання послуг 02-237 від 30.03.2022, запропонував останньому сплатити всю вказану суму протягом 5 робочих днів з моменту отримання вимоги.

До листа додано копію акта звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2022-15.07.2023 без вказівки на конкретний договір, підписаного лише позивачем, копії гарантійних листів ТОВ «ПТС-АГРО» за вих.№2211/1 та вих.№2211/2 (без зазначення дати) щодо обов`язку погасити грошовий борг по оплаті за надані послуги за договором про надання послуг №02-327 від 30.03.2022 у розмірі 16652,74 грн та договором купівлі-продажу №02-326 від 30.03.2022 у розмірі 6130,00 грн відповідно до наведених графіків платежів (а.с.60-62).

Факт надіслання вказаного листа підтверджується копіями опису вкладення від 07.07.2023, фіскального чека від 07.07.2023 та поштової накладної №0219209060894 від 07.07.2023 (а.с.59, 63).

Відповідач вимогу позивача не виконав, наявну заборгованість не сплатив.

Відповідно до інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за №0219209060894 (лист №02-43/23 від 07.07.2023) повернено за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання 29.07.2023 (а.с.138).

За розрахунком позивача, наведеним у позовній заяві (а.с.118-119) та оформленим у вигляді акта звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2022-27.07.2023, який відповідачем не підписано, заборгованість останнього за договором про надання послуг №02-327 від 30.03.2022 становить 31803,72 грн, про що також складено довідку №02-44/23 від 28.07.2023 (а.с.66, 67).

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати наданих послуг, позивач звернувся з до суду з позовом про стягнення 31803,72 грн основного боргу, а також 6730,12 грн пені, 642,64 грн 3% річних за прострочення оплати послуг та 146,28 грн штрафу за порушення строків повернення підписаних документів (актів №НФ-4873 від 30.06.2023, №НФ-5289 від 17.07.2023).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.202 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1, 2 ст.639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За приписами ч.1 ст.181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу (ч.2 ст.184 ГК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Положеннями ч.ч.1-3 ст.207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", згідно зі ст.5 якого, електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом ст.ст.6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Враховуючи викладене та керуючись наведеними нормами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг шляхом укладення договору у спрощений спосіб, підстави вважати договір №02-237 від 30.03.2022 укладеним у суду відсутні.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписами ст.ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, 07.07.2023 позивач направив на адресу відповідача лист №02-43/23 від 07.07.2023 про наявність заборгованості у розмірі 31670,34 грн та необхідність її сплати протягом 5 робочих днів з моменту отримання вимоги. У якості доказів надіслання вказаного листа позивачем надано копії опису вкладення від 07.07.2023, фіскального чека від 07.07.2023 та поштової накладної №0219209060894 від 07.07.2023 (а.с.59, 63).

Суд враховує те, що згідно з п.11.1 Порядку пересилання відправлень "Укрпошта Експрес", відправлення Експрес, яке не було вручене та стосовно якого відсутнє розпорядження відправника чи адресата, зберігається в приміщенні об`єкта поштового зв`язку, до якого воно надійшло, протягом 14 календарних днів від дати його надходження до відповідного об`єкта поштового зв`язку.

Згідно інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за №0219209060894 (лист №02-43/23 від 07.07.2023) не вручене під час доставки: інші причини 19.07.2023, а 29.07.2023 здійснено повернення за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с.138).

Отже, з огляду на викладені обставини та з урахуванням положень ст.530 ЦК України, станом на дату подання цієї позовної заяви (28.07.2023, а.с. 21, 95) не настав строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг, яким слід вважати 05.08.2023 (29.07.2023 + 7 днів, оскільки відповідач до повернення поштового відправлення мав можливість отримати лист-вимогу №02-43/23 від 07.07.2023). Відтак відсутнє порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на виявлені розбіжності, а саме те, що у листі-вимозі вказано про заборгованість на суму 31670,34 грн з посиланням на договір купівлі-продажу №02-326 від 30.03.2022 та договір про надання послуг 02-237 від 30.03.2022; вказана сума боргу відображена в акті звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2022-15.07.2023, який не містить посилання на конкретний договір, остання реалізація згідно такого (5289 від 14.07.2023) на суму 622,44 грн (а.с.60).

Поряд із цим до справи долучено акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2022-27.07.2023 за договором про надання послуг №02-327 від 30.03.2022, сума боргу за цим актом становить 31803,72 грн (як заявлено у позові), остання реалізація (5289 від 14.07.2023) на суму 755,82 грн (а.с.66).

Оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивач на вимогу суду для огляду в засіданні не надав.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Положеннями ст.ст.76, 77, 86 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є передчасними та необґрунтованими, позивачем не доведено настання строку остаточного розрахунку відповідача за надані послуги та наявність порушеного права станом на дату подання позову, відтак у задоволенні вимоги про стягнення основного боргу, а також вимог про стягнення пені, штрафу і 3% річних, які є похідними від основної вимоги, слід відмовити у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Обець Ірини Олександрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЕ ТРЕЙД СЕРВІС - АГРО" про стягнення 39322,76 грн відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.11.23

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2 - позивачу (рек.) (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) + ІНФОРМАЦІЯ_1; ІНФОРМАЦІЯ_3;

3 - відповідачу (рек.) (12402, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Оліївка, вул.Садова, буд.8, код ЄДРПОУ 43656754) + pts-agro@ukr.net, import@pole-trade-service.com, ІНФОРМАЦІЯ_2