Рішення

від 25.10.2023 по справі 908/1219/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/191/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2023 Справа № 908/1219/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали позовної заяви

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ВМЗ" (вул.Дніпросталівська, буд. 22, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 38200042; електронна пошта: astreya2008@ukr.net; ІНФОРМАЦІЯ_1)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ" (вул. Індустріальна, 30/4, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316; код ЄДРПОУ 36064603; електронна пошта: termolitmash8@ukr.net)

про стягнення 1 638 987,10 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

13.04.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ВМЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ" про стягнення 1 638 987,10 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023, справу №908/1219/23 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 18.04.2023 вказану позовну заяву на підставі п. 1 ч. 1 ст. 164, ст. 172, ст. 174 ГПК України залишено без руху до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні для можливості надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків шляхом направлення на поштову адресу відповідача копії позовної заяви з додатками та надати докази направлення (фіскальний чек, поштова накладна, опис вкладення у цінний лист - в оригіналі).

Ухвалою суду від 06.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/1219/23 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/191/23 та підготовче засідання призначено на 02.08.2023 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнати обов`язковою.

Ухвалою суду від 18.07.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ВМЗ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи "EasyCon" по справі №908/1219/23 відмовлено.

Ухвалою суду від 02.08.2023 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 29.08.2023 на 10 год. 30хв.

Ухвалою суду від 29.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено 05.10.2023 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою суду від 05.10.2023 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 25.10.2023 о 14 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засідання 25.10.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

23.10.2023 на адресу електронної пошти суду від позивача надійшли письмові клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача від 23.10.2023 за вих. №23/10 та заява про розподіл судових витрат (витрат на правничу допомогу) від 23.10.2023 за вих. №23/10-1, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн.

У клопотанні від 23.10.2023 за вих. №23/10 представник позивача зазначив, що 05.10.2023 у судовому засіданні при розгляді справи по суті позивач стисло виклав зміст та підстави позовних вимог щодо предмета позову. Позивач позовні вимоги, які викладені в позові, підтримує в повному обсязі, інші заяви та клопотання відсутні, повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі. З урахуванням викладеного, просить суд судове засідання призначене на 25.10.2023 об 14 год. 30 хв. провести без участі представника позивача та розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 28.08.2018 між ТОВ "Торговий дім ВМЗ" та ТОВ "ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ" укладено договір №007-08-18 та відповідні Специфікації до нього. На виконання умов вказаного договору позивач сплатив відповідачу суму в розмірі 15 915 726,33 грн. Відповідачем були виконані роботи частково на суму 14 382 443,51 грн., що підтверджується відповідними Актами наданих послуг та Видатковими накладними. Отже, відповідач не виконав роботи за вказаним договором на суму 1 533 282,82 грн. Позивач отримав від відповідача лист у якому вказано, що у зв`язку з тим, що в Україні введено воєнний стан відповідач не може виконувати свої зобов`язання за договором внаслідок дії обставин непереборної сили, отже зобов`язання сторін по договору призупиняються починаючи з 24.02.2022. Позивач направив відповідачу лист з вимогою повернути кошти в сумі 1 533 282,82 грн. Однак, відповідач вказані кошти не повернув та не надав жодної відповіді. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 21 297,93 грн. та інфляційні втрати в сумі 84 406,35 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 16, 509, 530, 607, 610, 625, 837, 855, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 181, 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року.

Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 3275-IX від 27.07.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Згідно роздруківки з офіційного сайту «Опендатабот», витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ" (код ЄДРПОУ 36064603) є вул. Індустріальна, 30/4, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316.

Отже, місцезнаходженням відповідача є м. Мелітополь, Запорізька область.

Мелітопольська міська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004 (ч. 4 Розділу II).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підтвердження неможливості надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви разом із усіма додатками позивачем надано лист від Укрпошти №105.006-314-23 від 30.03.2023, де зазначено, що у зв`язку з підвищенням ризику виникнення загрози життю та здоров`ю працівників поштового зв`язку, блокуванням шляхів проїзду до Запорізької області незаконними озброєними угрупуваннями, поштові відправлення до м. Мелітополя, Запорізької області тимчасово не приймаються. Разом з тим, відповідно до інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у ТОВ "ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ" (код ЄДРПОУ 36064603) зареєстрована офіційна адреса електронної пошти: termolitmash8@ukr.net. Позивач зазначає, що позовна заява разом з додатками була направлена на електронну адресу відповідача.

30.05.2023 на адресу електронної пошти суду від позивача надійшло повідомлення, у якому вказано, що у ТОВ "ТД ВМЗ" є інформація щодо номеру телефону контактної особи відповідача, а саме контактний телефон директора ТОВ "Завод Термолітмаш" Ісаєва А.І.

21.06.2023 судом було повідомлено директора ТОВ "Завод Термолітмаш" Ісаєва А.І. про перебування в провадженні Господарського суду Запорізької області справи №908/1219/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ВМЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ" про стягнення 1 638 987,10 грн. про що складено телефонограму №02-20/3 від 21.06.2023, яку залучено до матеріалів справи.

Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ухвали суду у цій справі були розміщені на офіційному веб-сайті «Судова влада України» в мережі Інтернет, що підтверджується відповідними роздруківками з цього сайту, які містяться в матеріалах справи, а також шляхом направлення ухвал суду на адресу електронної пошти відповідача: termolitmash8@ukr.net, що підтверджується відповідними Довідками про доставку електронного листа.

Отже, відповідач належним чином був повідомлений про розгляд цієї справи в суді.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Письмовий відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Однак, запропонований ухвалами суду від 06.07.2023, від 02.08.2023, від 29.08.2023 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, відповідач на адресу суду не надіслав, як і доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ВМЗ" (далі - Замовник, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ" (далі - Постачальник, Продавець, Виконавець) укладено договір №007-08-18, відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язується відремонтувати, виготовити та поставити в обумовлені строки Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити обладнання та роботи, номенклатура, кількість, та вартість яких визначені у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з п.3.1. договору, Покупець здійснює передоплату в розмірі 80% від загальної вартості всього товару, що поставляється та виконаних ремонтно-відновлювальних робіт вказаних у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору. Кінцева вартість з урахуванням цієї передоплати буде відображена у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору. Вартість на товари, роботи, послуги, які поставляються Постачальником є вільними та вказуються в рахунку-фактурі, Специфікаціях.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що строки та порядок поставки вказані у Специфікаціях.

Відповідно до п. 6.1. договору, жодна із сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань, якщо це викликано такими обставинами як повінь, пожар, землетрус або іншими стихійними лихами, а також війною, страйками, вимушеними операціями або актами уряду, які можуть виникнути після укладення договору.

Згідно з пунктом 6.3. договору, сторона, для якої стає неможливим виконання зобов`язань, повинна повідомити другу сторону у письмовій формі на початку зупинки і після припинення зазначених обставин негайно, принаймні, не пізніше 10 днів з моменту їх виникнення. Факти, що містяться в повідомленні, повинні бути підтверджені Торгово-промисловою палатою.

У пункті 6.4. договору передбачено, що якщо неможливість виконання зобов`язань триває більше 3-х місяців, будь-яка сторона має право розірвати договір повністю або частково, і в цьому випадку жодній із сторін не надається право на відшкодування понесених збитків Договору

Згідно з пунктом 8.1. договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладання обома Сторонами і діє до 31 липня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. У разі відсутності, до дати закінчення строку дії Договору, повідомлення рекомендованим листом від будь-якої зі Сторін про розірвання Договору, термін дії цього Договору вважається щоразу автоматично продовженням до 31 липня кожного наступного календарного року включно без укладання додаткової угоди до договору.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарський договір за загальним, правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також: шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина перша статті 181 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що договір №007-08-12 від 28.08.2018 підписаний обома сторонами, що свідчить про його укладання та згідно з його предметом, укладений договір - є саме договором підряду.

Згідно з частинами першою та другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за. відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

До вказаного договору між сторонами були укладені наступні Специфікації:

- Специфікація №001 від 29.08.2018, відповідно до якої Виконавець зобов`язаний виконати роботи з демонтажу обладнання. Вартість робіт становить 450 000,00 грн.;

- Специфікація №002 від 27.09.2018, відповідно до якої Виконавець зобов`язаний виконати роботи з ремонту печі, виготовлення обладнання, монтаж механічної та електричної частини, а також провести налаштування та навчання персоналу. Вартість робіт становить 603 627,00 доларів США з врахуванням ПДВ, по курсу на момент оплати. Вартість в гривнях по курсу НБУ, станом на 27.09.2018 (курс - 28,1 грн., за 1 долар США) становить 19 961 918,70 грн. з ПДВ.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Торговий дім ВМЗ" сплатив ТОВ "ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ" суму в розмірі 15 915 726,33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (інструкціями): №683 від 30.08.2018 на суму 200 000,00 грн.; №684 від 30.08.2018 на суму 160 000,00 грн.; №745 від 17.09.2018 на суму 90 000,00 грн.; №832 від 10.10.2018 на суму 500 000,00 грн.; №882 від 22.10.2018 на суму 500 000,00 грн.; №923 від 31.10.2018 на суму 500 000,00 грн.; №1331 від 18.02.2019 на суму 1 500 000,00 грн.; №1366 від 28.02.2019 на суму 1 000 000,00 грн.; №1386 від 06.03.2019 на суму 500 000,00 грн.; №1437 від 25.03.2019 на суму 250 000,00 грн.; №1458 від 01.04.2019 на суму 250 000,00 грн.; №1481 від 05.04.2019 на суму 500 000,00 грн.; №1525 від 22.04.2019 на суму 500 000,00 грн.; №1554 від 03.05.2019 на суму 500 000,00 грн.; №1588 від 20.05.2019 на суму 450 000,00 грн.; №1597 від 22.05.2019 на суму 200 000,00 грн.; №1603 від 24.05.2019 на суму 250 000,00 грн.; №1633 від 06.06.2019 на суму 240 000,00 грн.; -№1647 від 12.06.2019 на суму 1 00 000,00 грн.; №1648 від 13.06.2019 на суму 1 000 000,00 грн.; №1669 від 19.06.2019 на суму 1 000 000,00 грн.; №1717 від 09.07.2019 на суму 300 000,00 грн.; №1728 від 11.07.2019 на суму 300 000,00 грн.; №1743 від 17.07.2019 на суму 500 000,00 грн.; №1785 від 01.08.2019 на суму 500 000,00 грн.; №1815 від 13.08.2019 на суму 1 000 000,00 грн.; №1869 від 30.08.2019 на суму 200 000,00 грн.; №1958 від 08.10.2019 на суму 200 000,00 грн.; №2090 від 20.11.2019 на суму 200 000,00 грн.; №7 від 15.01.2020 на суму 200 000,00 грн. (лист від 15 січня 2020р); №1423 від 30.01.2020 на суму 225 726,33 грн.; №3434 від 02.03.2020 на суму 200 000,00 грн.; №4424 від 10.03.2020 на суму 200 000,00 грн.; №5413 від 18.03.2020 на суму 200 000,00 грн.; №5420 від 24.03.2020 на суму 200 000,00 грн.; №5436 від 01.04.2020 на суму 200 000,00 грн.; №6404 від 06.04.2020 на суму 200 000,00 грн.

Відповідно до Специфікації №001 від 29.08.2018 строк виконання робіт до 30 робочих днів. Початок робіт з 02.09.2018.

Роботи за Специфікацією №001 від 29.08.2018 виконанні повністю, що підтверджується Актом наданих послуг №6 від 28.09.2019 на суму 450 000,00 грн.

Відповідно до Специфікації №002 від 27.09.2018 строк виконання робіт до 30 робочих днів. Початок робіт з 02.09.2018.

Роботи за Специфікацією №002 від 27.09.2018 виконанні частково на загальну суму 13 932 443,51 грн., що підтверджується наступними документами: Видаткова накладна №32 від 17.09.2019 на суму 737 253,93 грн.; Акт наданих послуг №25 від 17.09.2019 на суму 418 418,68 грн.; Акт наданих послуг №26 від 17.09.2019 на суму 560 823,90 грн.; Акт наданих послуг №27 від 17.09.2019 на суму 700 138,50 грн.; Видаткова накладна №23 від 18.09.2019 на суму 381 303,16 грн.; Видаткова накладна №10 від 10.02.2020 на суму 177 325,66 грн.; Акт наданих послуг №9 від 10.02.2020 на суму 132 178,33 грн.; Видаткова накладна №7 від 10.02.2020 на суму 215 834,12 грн.; Видаткова накладна №26 від 10.02.2020 на суму 264 356,66 грн.; Акт наданих послуг №16 від 10.02.2020 на суму 414 485,68 грн.; Акт наданий послуг №18 від 16.03.2020 на суму 560 823,90 грн.; Видаткова накладна №64 від 16.03.2020 на суму 241 122,89 грн.; Видаткова накладна №65 від 16.03.2020 на суму 94 304,68 грн.; Акт наданих послуг №59 від 16.03.2020 на суму 107 536,10 грн.; Акт наданих послуг №60 від 16.03.2020 на суму 418 418,68 грн.; Акт наданих послуг №62 від 16.03.2020 на суму 333 478,08 грн.; Акт наданих послуг №63 від 16.03.2020 на суму 195 233,82 грн.; Видаткова накладна №36 від 15.09.2020 на суму 520 176,41 грн.; Видаткова накладна №43 від 15.09.2020 на суму 66 344,36 грн.; Видаткова накладна №44 від 15.09.2020 на суму 128 845,27 грн.; Акт наданих послуг №36 від 15.09.2020 на суму 260 088,20 грн.; Акт наданих послуг №37 від 15.09.2020 на суму 337 200,00 грн.; Акт наданих послуг №38 від 15.09.2020 на суму 134 880,00 грн.; Акт наданих послуг №39 від 15.09.2020 на суму 168 600,00 грн.; Акт наданих послуг №41 від 15.09.2020 на суму 16 860,00 грн.; Акт наданих послуг №42 від 15.09.2020 на суму 16 860,00 грн.; Акт наданих послуг №44 від 15.09.2020 на суму 64 422,64 грн.; Акт наданих послуг №45 від 15.09.2020 на суму 88 662,97 грн.; Акт наданих послуг №40 від 16.09.2020 на суму 139 472,78 грн.; Видаткова накладна №40 від 16.09.2020 на суму 278 945,57 грн.; Видаткова накладна №48 від 16.09.2020 на суму 1 876 790,29 грн.; Видаткова накладна №49 від 16.09.2020 на суму 737 253,07 грн.; Видаткова накладна №51 від 16.09.2020 на суму 1 056 088,62 грн.; Видаткова накладна №52 від 16.09.2020 на суму 184 818,16 грн.; Видаткова накладна №54 від 16.09.2020 на суму 306 826,56 грн.; Видаткова накладна №57 від 01.10.2020 на суму 247 500,00 грн.; Видаткова накладна №58 від 01.10.2020 на суму 936 837,65 грн.; Акт наданих послуг №57 від 01.10.2020 на суму 70 036,10 грн.; Видаткова накладна №53 від 21.10.2020 на суму 341 898,09 грн.

ТОВ «Завод Термолітмаш» надіслало на адресу ТОВ "Торговий дім ВМЗ" лист від 30.06.2021 за вих. №47, згідно якого для узгодження документообігу направило Перелік фінансових документів (надані послуги, відвантажений товар) наданих ТОВ "Торговий дім ВМЗ" за період з 14.08.2018 по 30.06.2021 згідно рахунку №38 від 20.07.2018 на суму 12 500,00 грн., згідно договору №007-08-18 від 28.08.2018 (Специфікація №1) на суму 450 000,00 грн., згідно договору №007-08-18 від 28.08.2018 (Специфікація №2) на загальну суму 13 932 443,49 грн., згідно договору №19-11-19 від 19.11.2019 на загальну суму 2 100 300,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ «Завод Термолітмаш» не виконав роботи за договором №007-08-18 від 28.08.2018 на суму 1 533 282,82 грн.

Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 607 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Зі змісту ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" вбачається, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо).

Укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.

Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору.

Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Місцезнаходженням Відповідача є: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Індустріальна, 30/4, яке з самого початку військової агресії проти України знаходилися в окупації.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 N 309 (із змінами) Мелітопольський район є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 25.02.2022.

Такі обставини є надзвичайними (тобто попри те, що факт настання таких обставин можливо припустити, але час, місце, тривалість, наслідки їх настання передбачити неможливо) та невідворотними (знаходяться поза контролем сторін і не пов`язані з їх діями), об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору підряду, а тому є обставинами непереборної сили у розумінні положень ст. 218 ГК України та ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Позивач зазначив, що сторони укладаючи договір до 24.02.2022, тобто до початку військової агресії проти України та настання обставин непереборної сили, об`єктивно не могли допустити та розраховувати на неможливість виконання зобов`язань за цим договором (отримання результату за вказаним правочином) внаслідок окупації м. Мелітополь та, відповідно, зазначені обставини, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами (форс-мажором), за наявності яких п. 6.З., 6.4. договору надає сторонам право відмовитись від договору в односторонньому порядку.

13.06.2022 позивач отримав від відповідача Лист-повідомлення від 05.06.2022 за вих. №994-06-2022, в якому зазначено, що в Україні введено воєнний стан та через наявність об`єктивних обставин, що унеможливлюють виконати взяті на себе зобов`язання за вище зазначеним Договором, повідомив, що ТОВ «Завод Термолітмаш» не може виконати свої зобов`язання за договором №007-08-18 від 28.08.2018 внаслідок дії обставин непереборної сили у зв`язку з чим зобов`язання сторін по договору призупиняються починаючи з 24 лютого 2022.

До зазначеного листа відповідач додав лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за вих. №2024/02.0-7.1.

22.08.2022 позивач отримав від відповідача Лист-повідомлення від 09.08.2022 за вих. №996-08-2022, в якому відповідач зазначив, що в Україні воєнний стан триває більше ніж 3 місяці та через наявність об`єктивних обставин, що унеможливлюють виконати взяті на себе зобов`язання за договором №007-08-18 від 28.08.2018, ТОВ «ЗАВОЗ ТЕРМОЛІТМАШ» не може виконувати свої зобов`язання за вказаним договором внаслідок дії обставин непереборної сили, в зв`язку з чим повідомив про розірвання договору №007-08-12 від 28 серпня 2018 року в повному обсязі.

Отже, Лист-повідомлення від 09.08.2022 за вих. №996-08-2022 відповідачем направлено позивачу у відповідності до п. 6.4. Договору, та за своєю правовою природою є одностороннім правочином, спрямованим на припинення зобов`язання.

Таким чином, договір №007-08-12 від 28 серпня 2018 року є припиненим з 09.08.2022.

Згідно з частиною першою статті 855 Цивільного кодексу України якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.

Також слід взяти до уваги, що відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до пункту 3 частин 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

06.10.2022 позивач направив на адресу електронної пошти відповідача вимогу від 29.09.2022 за вих. №422 щодо повернення 1 533 282,82 грн. за договором №007-08-12 від 28.08.2018 протягом семи днів з дня отримання цієї вимоги, що підтверджується роздруківкою з офіційної електронної пошти позивача.

Отже, строк повернення грошових коштів: 13.10.2023.

Однак, відповідач не виконав вимогу та не повернув грошові кошти позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не закінчив роботи за договором, та в свою чергу позивач сплатив відповідачу за роботи, які не були виконані відповідачем, суму в розмірі 1 533 282,82 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Отже, у позивача відпала підстава за якою грошові кошти були набуті відповідачем, а тому суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми в розмірі 1 533 282,82 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням, умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (частина 1 стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Повернення грошових коштів - це є грошові зобов`язання. Відповідач не виконав свої грошові зобов`язання, які покладені на нього згідно частини 1 статті 855, частини 1 статті 1212, частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, а тому позивачем нараховано 3% річних за період з 14.10.2022 по 31.03.2023 на суму 21 297,93 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2022 по лютий 2023 на суму 84 406,35 грн.

Контррозрахунку розміру 3% річних та інфляційних втрат відповідачем не надано.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що розрахунок 3%річних та інфляційних втрат було здійснено не з урахуванням строків оплати за кожним Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) окремо, а від дати підписання між сторонами останнього Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ0000121 від 23.02.2022, отже 90 банківських днів спливає 19.05.2022. Таким чином, саме з 20.05.2022 відповідачем було порушення обов`язок оплати отриманих послуг, та з цієї дати позивач починає обраховувати 3% річних, а інфляційні втрати з червня 2022.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, наданих позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", зазначає, що вказані розрахунки були здійсненні з урахуванням строку вказаного у виставленій відповідачу вимозі від 29.09.2022 за вих. №422, а саме необхідно було здійснити повернення коштів протягом семи днів з дня отримання відповідачем цієї вимоги. Отже строк повернення грошових коштів - 13.10.2022, та позивач починає здійснювати розрахунок з наступного дня, а саме з 14.10.2022.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є вірними, відповідають вимогам законодавства, а отже 3% річних в сумі 21 297,93 грн. та інфляційні втрати в сумі 84 406,35 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу розмірі 30 000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. (ч. 1) За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (ч. 2)

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3)

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 4)

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Як вбачається з позовної заяви від 10.04.2023 за вих. №10/04, у відповідності до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, ТОВ "Торговий дім ВМЗ" зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи: витрати на правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн. Докази щодо витрат на правничу допомогу будуть надані в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження стягнення суми 30 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката позивачем надано копію витягу з договору №01/02 про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2023, укладеного між Адвокатським бюро Тимофієва Евгенія (далі - Виконавець; Бюро) та ТОВ "Торговий дім ВМЗ" (далі - Замовник; Клієнт), відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе доручення клієнта про надання обумовленої цим договором правової (правничої) допомоги в інтересах клієнта, в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п 1.2. договору правова (правнича) допомога, що надається Клієнту, полягає у наступному, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів Клієнта у судах, під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства.

Відповідно до п. 1.5. договору зміст кожного конкретно визначеного доручення Клієнта за цим Договором та зміст і обсяг надання правової (правничої) допомоги у кожній конкретно визначеній справі Клієнту визначаються додатковою угодою до цього Договору, що є його невід`ємною частиною, та яка врегульовує у тому числі й всі інші питання, які витікають із суті певного доручення Клієнта або суті певної справи.

Відповідно до п. 1.6. договору безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Тимофієв Євгеній Леонідович.

Відповідно до договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Торговий дім ВМЗ» (далі - Клієнтом) та Адвокатським бюро Тимофієва Євгенія укладено Додаткову угоду від 28.03.2023, яка визначає зміст та обсяг надання правової (правничої) допомоги Клієнту, а також порядок оплати гонорару за надання правової (правничої) допомоги щодо стягнення грошових коштів з ТОА "ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ" за договором № 007-08-18 від 28.08.2018.

За умовами цієї додаткової угоди Бюро зобов`язується виконати роботу та надати таку правову допомогу Клієнту: ознайомлення з документами пов`язаних з Договором № 007-08-18 від 28.08.2018, надання консультації, складання, підписання від імені клієнта та подання заяв по суті (позов, відповідь на відзив (за потребою) пояснення (за потребою), складання заяв та клопотань та інших процесуальних документів (за потребою), представляти інтереси Клієнта в суді першої інстанції, в т.ч. брати участь у судових засіданнях.

20.10.2023 ТОВ «Торговий дім ВМЗ» та Адвокатське бюро Тимофієва Євгенія підписали Акт приймання-здачі наданої правової (правничої) допомоги, відповідно до якого сторони підтверджують, що Бюро надало, а Клієнт прийняв наступну правову (правничу) допомогу (детальний опис робіт (наданих послуг): ознайомлення з документами пов`язаних з Договором № 007-08-18 від 28.08.2018; надання консультації; складання позову та подання позову до суду; складання та подання заяви про усунення недоліків позовної заяви по справі №908/1219/23; складання повідомлення по справі №908/1219/23; складання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі №908/1219/23; складання клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача та закриття підготовчого засідання по справі №908/1219/23; участь у судових засіданнях в Господарському суді Запорізької області по справі №908/1219/23: 02.08.2023 та 05.10.2023; складання клопотання про проведення судового засідання без участі представника Позивача по справі №908/1219/23; складання заяви про розподіл судових витрат (по витратам на правничу допомогу) по справі №908/1219/23.

Відповідно до п 3. Додаткової угоди сторонами погоджений фіксований розмір гонорару в сумі 30 000,00 грн. за надану правову (правничу) допомогу КЛІЄНТУ.

Відповідно до п 4. Додаткової угоди Сторонами погоджено, що розмір гонорару не залежить від затраченого часу Бюро на надання правової (правничої) допомоги зазначеної в п. 2 цієї додаткової угоди.

Відповідно до п 5. Додаткової угоди порядок оплати гонорару: протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Клієнт може здійснити авансовий платіж.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВМЗ» за надану правничу допомогу відповідно до Додаткової угоди від 28.03.2023 до Договору № 01/02 від 01.02.2023, Акту приймання - здачі наданої правової (правничої) допомоги від 20.10.2023 має сплатити Бюро 30 000,00 грн.

В матеріалах справи містяться копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП 3939 від 08.10.2018, виданого Тимофієву Є.Л.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 р. по справі №922/445/19 викладена наступна позиція: «Так, господарські суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу)."

Таким чином, для розподілу витрат на надану професійну правничу допомогу достатньо підтвердження обсягу їх надання та їх вартості, безпосередня сплата на момент розгляду питання не є обов`язковою.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

В судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанов об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Викладена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 08.04.2020 у справі №908/2685/19.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 30 000,00 грн. є обґрунтованою та з урахуванням ціни позову є пропорційною до предмету спору, відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру таких витрат.

Таким чином враховуючи, що відповідач жодних заперечень відносно предмету спору та розміру витрат на правничу допомогу не заявив, надаючи оцінку наведеному позивачем переліку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів та фактичного обсягу наданих послуг правничої допомоги у суді, у відповідності до принципу диспозитивності та змагальності, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ" (вул. Індустріальна, 30/4, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316; код ЄДРПОУ 36064603; електронна пошта: termolitmash8@ukr.net) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ВМЗ" (вул.Дніпросталівська, буд. 22, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 38200042; електронна пошта: astreya2008@ukr.net; ІНФОРМАЦІЯ_1) суму основного боргу в розмірі 1 533 282 (один мільйон п`ятсот тридцять три тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 82 коп., 3% річних в сумі 21 297 (двадцять одна тисяча двісті дев`яносто сім) грн. 93 коп., інфляційні втрати в сумі 84 406 (вісімдесят чотири тисячі чотириста шість) грн. 35 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 24 584 (двадцять чотири тисячі п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 81 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено 06.11.2023.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.