Рішення

від 20.11.2023 по справі 908/2687/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 908/2687/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом: Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Сумської міської ради,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "М-7 Трейд" (нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс"),

про стягнення заборгованості в сумі 58 454,32 грн., з них: 46 812,00 грн. - сума вартості оплаченого та недоотриманого товару, 9362,40 грн. - штраф за порушення строків повернення товару, 815,68 грн. - 3 % річних, 1464,24 грн. - інфляційні

установив: Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Сумської міської ради (далі позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-7 Трейд" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 58 454,32 грн., з них: 46 812,00 грн. - сума вартості оплаченого та недоотриманого товару, 9362,40 грн. - штраф за порушення строків повернення товару, 815,68 грн. - 3 % річних, 1464,24 грн. - інфляційні.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №18-10-01/2 про закупівлю талонів на пальне від 24.10.2022 в частині здійснення реалізації пального (бензину) на підставі придбаних позивачем талонів, зокрема відмова у прийнятті відпускних талонів та надання на підставі них пального (бензину) в мережі АЗС "ANP" м. Суми.

Ухвалою від 29.08.2023 Господарський суд Запорізької області передав матеріали справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Івано-Франківської області на підставі відповіді №202134 з ЄДРЮОФОПГФ від 29.08.2023, з якої судом встановлено, що найменуванням юридичної особи з кодом 44353937 є товариство з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс" , що зареєстроване за адресою м. Івано-Франківськ , вул. Січових стрільців ,18.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 19.09.2023 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою суду від 19.09.23 позивач повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №76501 0290680 2, яке долучене до матеріалів справи.

Відповідач про відкриття провадження у справі щодо нього повідомлявся судом теж належним чином, про що свідчить відмітка на зворотньому боці оригіналу ухвали суду від 19.09.2023. Разом з тим, на адресу суду повернулась копія ухвали суду від 19.09.2023 з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою". Будь-яких клопотань по справі та відзив на позов не надав.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його місцем реєстрації, зазначеним в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ від 20.10.2023, копія якого долучена до матеріалів справи суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи та забезпечення реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Як вбачається із ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

24.10.2022 між комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Сумської міської ради (по договору - покупець/по справі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "М-7 Трейд" (по договору - постачальник/по справі - відповідач) укладено Договір №18-10-01/2 про закупівлю талонів на пальне (далі - Договір).

Відповідно до умов зазначеного договору постачальник (відповідач) зобов`язався поставити покупцю (позивачу) талони (скретч картки/ бланки дозволу), які надають право здійснювати заправку автомобілів покупця на АЗС паливом.

Згідно п. 1.2 Договору відпуск товару (Бензин А-95) здійснюється за договірними документами (скретч картки/ бланки дозволу) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою КМУ №1442 від 20.12.1997. Строк дії талонів/скретч карток/бланків дозволу на отримання товару має становити не менше 12 місяців з дня їх видачі.

Місце отоварення талонів/скреч-карток сторонами визначено в Додатку №2, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору сторони узгодили, що ціна Договору становить 64 740,00 грн.з ПДВ.

Відповідно до п.4.2. Договору, оплата за Товар здійснюється після отримання товару на підставі рахунку та видаткової накладної протягом 7 (семи) робочих днів в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника з урахуванням вимог ст. 49 Бюджетного кодексу України. У разі затримки фінансування оплата здійснюється протягом 3 робочих днів з дня надходження коштів на рахунок.

Згідно п. 5.1 Договору строк поставки товарів протягом тижня після повної оплати товару, згідно заявки замовника у вигляді талонів , об`єм партії палива визначається Замовником самостійно.

Відповідно до п.5.2 Договору місце отоварення талонів/скреч-карток/бланків-дозволу -АЗС, перелік яких визначено сторонами у Додатку №2, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явлені довіреними особами покупцю талону /скретч-картки/бланку-дозволу (п. 5.3. Договору).

Відповідно до п. 11.1 Договору договір вважається укладеним з і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022.

У Специфікації (Додатку № 1 до договору) сторони визначили найменування, кількість та вартість товару, а саме: бензин А-95 у кількості 1 300 літрів вартістю - 64 740,00 грн з ПДВ.

На виконання договору позивач придбав 60 талонів номіналом 20л. бензин А-95 та 10 талонів номіналом 10л Бензин А-95 на загальну суму 64 740,00 грн, що підтверджується копією видаткової накладної №Р000002685 від 26.10.2022, яка долучена до матеріалів справи. Зазначені талони є повною оплатою за умовами договору. Термін придатності вказаних талонів безстроковий.

Позивачем платіжним дорученням №2276 від 28.10.2022 перерахованого на рахунок ТОВ "М-7 Трейд" оплату у розмірі 64 740,00 грн, призначення платежу: " оплата за бензин А-95, договір про закупівлю талонів на пальне № 18-10-01/2 від 24.10.2022, видаткова накладна №Р000002685 від 26.10.2022".

В результаті дії правовідносин між сторонами по справі на підставі спірного договору позивач стикнувся із відмовою відповідачем по справі у прийнятті відпускних талонів в мережі "АЗС ANP" м. Суми , які визначені в Додатку №2 до Договору, що є порушенням виконання умов договору.

Листом від 30.12.2022 відповідач по справі повідомив позивача про те, що не має офіційної інформації щодо причини неможливості здійснення заправки транспортних засобів некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Сумської міської ради на АЗС, а після з`ясування ситуації, повідомить підприємство.

Проте, заходів щодо вирішення ситуації відповідач не вжив.

Листом №43/05-21 від 11.01.2023 позивач по справі звернувся до відповідача із проханням щодо повернення постачальнику (відповідачу) невикористаних талонів/скретч-карток/бланків дозволу на бензин А-95, у кількості 8 штук номіналом 10 л та 43 штуки номіналом 20 л загальною вартістю 46 812,00 грн.

Претензійним Листом №282/05-21 від 06.04.2023 позивач по справі звернувся до відповідача із вимогою про повернення позивачу протягом семи днів з моменту отримання даної претензії коштів за даним договором в розмірі 46 812,00 грн. Докази направлення вказаної претензії містяться в матеріалах справи (а.с. 24-25).

Однак, відповідач по справі на вказаний Лист ніяким чином не відреагував. Кошти не повернув.

Наведена вище обставина зумовила позивача звернутись із даним позовом до суду.

За викладеного суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами умов договору №18-10-01/2 про закупівлю талонів на пальне від 24.10.2022, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 662, ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 667 ЦК України якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов`язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом вище, позивач (покупець) здійснив повну оплату товару на загальну суму 64 740,00 грн.

Оскільки оплата за товар позивачем здійснена у повному обсязі та згідно з п. 5.3 до покупця перейшло право власності на товар, у відповідача згідно з умовам договору виникло зобов`язання із забезпечення передачі відповідачу всього обсягу оплаченого товару.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не отримав товар, що був ним придбаний за Договором, а саме: - Бенгзин А-95 в кількості 8 штук номіналом 10л та 43 штуки номіналом 20 л. на загальну суму 46 812,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як встановлено судом, позивач Листом № №43/05-21 від 11.01.2023 звертався до відповідача про повернення спірних вище талонів та повернення коштів за них.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості непоставленого товару, який був оплачений позивачем, є правомірними.

Відповідачем позовні вимоги не спростовані, доказів передачі відповідачу оплаченого ним товару у повному обсязі на всю суму здійсненої оплати, або повернення позивачу перерахованої суми вартості за частину непереданого товару, а також обґрунтованого (підтвердженого належними доказами) контррозрахунку заявленої до стягнення суми відповідач суду не надано.

На підставі вищевикладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 46 812,00 грн. заборгованості є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пункт 6 ст. 231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які, боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, п. 6.6. Договору сторонами обумовлено відповідальність постачальника за порушення строків повернення вартості оплаченого та недоотриманого товару , а саме: у разі повернення вартості оплаченого та недоотриманого товару, на підставі звернення покупця, у строк що перевищує 5-ти робочих днів, продавець сплачує штраф в розмірі 20% від вартості оплаченого та недоотриманого товару.

З урахуванням наведеного, позивач заявив до стягнення штраф в розмірі 9 362,40 грн за порушення строків повернення вартості оплаченого та недоотриманого товару відповідно до спірного договору.

Суд здійснивши перевірку нарахування зазначеної суми штрафу, прийшов встановив про правомірність та арифметично вірне їх нарахування, а отже, вказана сума штрафу (в розмірі 9 362,40 грн.) підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаної норми закону, враховуючи порушення строків виконання грошового зобов`язання, позивачем на суму заборгованості нараховані відповідачу 3% річних в розмірі 815 грн 68 к. та інфляційні втрати в розмірі 1 464 грн 24 к.

Судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановлено про правомірність та арифметично вірне їх нарахування, а отже, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в повному обсязі та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, суд звертає увагу, що 26.07.2023 товариство з обмеженою відповідальністю "М-7 Трейд" (відповідач по справі) змінило свою назву на товариство з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс" та місцезнаходження (місцезнаходження товариство з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс" - вул. С.Стрільців,18, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018), про що свідчить долучені до матеріалів справи відповідь №202134 з ЄДРЮОФОПГФ від 29.08.2023, на підставі чого Господарський суд Запорізької області і направив вказану справу до Господарського суду Івано-Франківської області; відповідь № 303419 з ЄДРЮОФОПГФ від 02.11.2023 та Витяг із Опендатабот ТОВ "Назарбест Транс". Код ЄДРПОУ зазначених вище юридичних осіб залишений без змін.

Щодо вказаного факту, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Загальновідомо, що назва юридичної особи складається з літерального компонування елементів українського алфавіту. Крім того, назва юридичної особи може містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи, крім обмежень, встановлених актами чинного законодавства України. Наведете свідчить, що назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи в процесі її діяльності може зазнати змін. Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції. Така корекція впливає на ідентифікацію юридичної особи в цивільному обороті. У результаті зміни назви юридичної особи структура цивільних правовідносин не страждає.

Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином, зміна назви юридичної особи не тягне на собою правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин, якому мають перейти права та обов`язки особи, яка вибула, та юридичної незмінності правопопередника - учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення.

Отже, наслідком зміни назви юридичної особи не є правонаступництво в цивільних відносинах.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про доцільність стягнення заборгованості по спірному договору із зазначенням зміненої назви юридичної особи відповідача по справі.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням результату розгляду спору (позов задоволено в повному обсязі) судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Комунального некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-7 Трейд" (нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс") про стягнення заборгованості в сумі 58 454,32 грн., з них: 46 812,00 грн. - сума вартості оплаченого та недоотриманого товару, 9362,40 грн. - штраф за порушення строків повернення товару, 815,68 грн. - 3 % річних, 1464,24 грн. - інфляційні задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс" (вул. С.Стрільців,18, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код 44353937) на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Сумської міської ради (вул. Привокзальна, 3-А, м. Суми, 40022, код 42204829) 58 454,32 грн. (п`ятдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні тридцять дві копійки) - заборгованості, з них: 46 812,00 грн. (сорок шість тисяч вісімсот дванадцять гривень) - сума вартості оплаченого та недоотриманого товару, 9 362,40 грн. (дев`ять тисяч триста шістдесят дві гривні сорок копійки) - штраф за порушення строків повернення товару, 815,68 грн. (вісімсот п`ятнадцять гривень шістдесят вісім копійки) - 3 % річних, 1 464,24 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят чотири гривні двадцять чотири копійки) - інфляційні та 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О. М. Фанда