Рішення

від 20.11.2023 по справі 910/14391/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2023Справа № 910/14391/23Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс Трейд"

про стягнення заборгованості в розмірі 187 703,22 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс Трейд» про стягнення заборгованості в розмірі 187 703,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором зберігання (закачування, відбору) природного газу № 1810000636 від 24.10.2018, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14391/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.09.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 18.09.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2018 року між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (далі - оператор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промсервіс Трейд» (далі - замовник, відповідач) укладено Договір зберігання (закачування, відбору) природного газу № 1810000636 (далі - Договір), за умовами якого оператор надає замовнику послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу (далі - послуги) шляхом надання йому доступу до потужності газосховища (газосховищ) на умовах, визначених у Договорі, а замовник зобов`язується оплатити оператору вартість послуг на умовах, визначених Договором.

Згідно з п. 3.1 розділу ІІІ Договору оператор надає такі види послуг (згідно з розділом ІV Кодексу):

3.1.1 річна потужність;

3.1.2 індивідуальні послуги на місяць;

індивідуальний робочий обсяг на місяць;

індивідуальна потужність закачування на місяць;

індивідуальна потужність відбору на місяць;

3.1.3 індивідуальні послуги на добу наперед:

індивідуальна потужність закачування на добу наперед;

індивідуальна потужність відбору на добу наперед.

Відповідно до п. 6.1 та п. 6.2 Договору вартість послуг розраховується відповідно до тарифів та коефіцієнтів, що встановлюються регулятором.

Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та коефіцієнти на своєму веб-сайті.

Тарифи та коефіцієнти є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності рішенням регулятора про їх встановлення і додаткового письмового погодження стороні не потребують. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках згідно з умовами Договору (п. 6.3 Договору).

За умовами п. 6.4 Договору оплата вартості послуг при замовленні річної потужності та/або індивідуальної послуги на місяць здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів у сумі вартості послуг за газовий місяць на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п`ять банківських днів до початку місяця, у якому будуть надаватися послуги.

Для індивідуальних послуг на добу наперед оплата в розмірі вартості замовлених індивідуальних послуг на добу наперед має бути зарахована на рахунок оператора не пізніше закінчення банківського дня, що передує дню подання номінації/реномінації, відповідно до розділу ІХ Кодексу.

Замовник сплачує оператору вартість послуг незалежно від фактичного використання розподіленої потужності.

Згідно з п. 6.8 Договору якщо на початок базового сезону закачування та/або якщо на кінець строку надання послуг за Договором у газосховищах оператора лишається природний газ замовника і замовник не здійснив замовлення послуг, які враховують зберігання зазначених обсягів, розрахунок вартості послуг здійснюється як для індивідуального робочого обсягу на місяць відповідно до пункту 6.6 Договору. Оплата вартості послуг здійснюється замовником відповідно до пункту 6.4 Договору.

У відповідності до п. 6.12 Договору послуги, що надаються за цим Договором у звітному місяця, крім випадку, визначеному у пункті 3.15, оформлюються двосторонніми актами наданих послуг між оператором і замовником до 12 числа місяця, наступного за звітним.

Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.03.2028.

Права та обов`язки сторін за Договором настають за умови настання відкладальної обставини (згідно ч. 1 ст. 212 ЦК України), а саме: введення в дію затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу шляхом надання доступу до потужності газосховища (п. 10.1 Договору).

На виконання вимог п. 6.12 Договору, позивачем складено та направлено на поштову та електронну адресу відповідача Акти наданих послуг № 2000201/03.23/1810000636/ІРОміс від 31.03.2023 на суму 32 736,00 грн., № 2000201/04.23/1810000636/ІРОміс від 30.04.2023 на суму 31 680,00 грн., № 2000201/05.23/1810000636/ІРОміс від 31.05.2023 на суму 32 736,00 грн., № 2000201/06.23/1810000636/ІРОміс від 30.06.2023 на суму 31 680,00 грн. та № 2000201/07.23/1810000636/ІРОміс від 31.07.2023 на суму 32 736,00 грн., які залишені відповідачем без погодження або ж надання вмотивованих відмов у їх погодженні.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем не були оплачені надані позивачем у період з березня 2023 року по липень 2023 року послуги зі зберігання природного газу, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 161 568,00 грн.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 23 523,40 грн., 3% річних у розмірі 1 444,87 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 166,96 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

У ч. 3 ст. 946 Цивільного кодексу України зазначено, якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Відповідно до ч. 1 глави 8 розділу ІІІ Кодексу газосховищ до закінчення строку надання послуг зберігання (закачування, відбору) природного газу згідно з договором зберігання, якщо на рахунку замовника обліковується залишок природного газу, замовник зобов`язується: замовити послугу зберігання (закачування, відбору) на наступний період, яка враховує зберігання залишків на кінець строку надання послуг (зберігання, закачування) природного газу; або передати зазначений обсяг природного газу третій особі (особам) у порядку, встановленому цим Кодексом; або відібрати весь обсяг природного газу, що зберігається в газосховищах на його рахунку зберігання.

Відповідно до ч. 2 глави 8 розділу ІІІ Кодексу газосховищ, якщо замовник не здійснив заходів, передбачених пунктом 1 цієї глави, оператор газосховища протягом десяти робочих днів в односторонньому порядку складає акт про обсяг залишку природного газу в газосховищах на дату закінчення надання послуг зберігання (закачування, відбору) на підставі акта про рух природного газу на рахунку зберігання замовника за останній розрахунковий період.

Згідно з ч. 3 глави 8 розділу ІІІ Кодексу газосховищ оператор газосховища розраховує вартість зберігання залишку природного газу після закінчення строку надання послуг зберігання (закачування, відбору) як для індивідуального робочого обсягу на місяць на підставі складеного акта про обсяг залишку природного газу та виставляє рахунок власнику природного газу.

У відповідності до розділу ІV Кодексу газосховищ оператор газосховища надає послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу на підставі договору зберігання (закачування, відбору) природного газу, укладеного між оператором та замовником, та на умовах, визначених цим Кодексом. Типова форма договору зберігання (закачування, відбору) природного газу затверджується Регулятором та публікується на вебсайті оператора газосховища.

На підставі договору зберігання (закачування, відбору) природного газу оператор газосховища надає замовникам наступні послуги: 1) річна потужність; 2) індивідуальні послуги на місяць: індивідуальний робочий обсяг на місяць; індивідуальна потужність закачування на місяць; індивідуальна потужність відбору на місяць; 3) індивідуальні послуги на добу наперед: індивідуальна потужність закачування на добу наперед; індивідуальна потужність відбору на добу наперед.

Індивідуальні послуги надаються залежно від технічних можливостей газосховищ та з урахуванням вже розподіленої річної потужності на відповідний рік зберігання.

На виконання вимог п. 6.12 Договору, позивачем складено та направлено на поштову та електронну адресу відповідача Акти наданих послуг № 2000201/03.23/1810000636/ІРОміс від 31.03.2023 на суму 32 736,00 грн., № 2000201/04.23/1810000636/ІРОміс від 30.04.2023 на суму 31 680,00 грн., № 2000201/05.23/1810000636/ІРОміс від 31.05.2023 на суму 32 736,00 грн., № 2000201/06.23/1810000636/ІРОміс від 30.06.2023 на суму 31 680,00 грн. та № 2000201/07.23/1810000636/ІРОміс від 31.07.2023 на суму 32 736,00 грн., які залишені відповідачем без погодження або ж надання вмотивованих відмов у їх погодженні.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач забрав зі зберігання позивача вказаний обсяг природного газу, зокрема, складених між сторонами відповідних актів. При цьому, позивачем долучено до позовної заяви довідку, в якій вказано, що станом на 17.08.2023 в газосховищах позивача обліковується 2000,00 тис.куб.м. природного газу.

Таким чином, враховуючи норми ч. 3 ст. 946 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний сплатити вартість наданих послуг зі зберігання природного газу обсягом 200,00 тис.куб.м. за весь фактичний період зберігання.

Відповідно до п. 6.6 розділу VI Договору зберігання (закачування, відбору) природного газу при замовленні індивідуальних послуг на місяць вартість Послуг за місяць визначається за формулами:

S м зак = P м зак x Tзак x n x Kм зак;

S м відб = P м відб x Tвідб x n x Kм відб;

S м зб = P м зб x Tзб x n x Kм зб,

де:

P м зак, P м відб ,P м зб - розмір розподілених обсягів індивідуальних послуг на місяць, зазначених в додатку 1 до Договору;

Kм зак , Kм відб , Kм зб - коефіцієнти, встановлені Регулятором для індивідуальних послуг на місяць;

n - кількість днів у місяці надання Послуг.

Як вбачається з позовної заяви, розрахунок вартості послуг зі зберігання позивач здійснював на підставі тарифів, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Зокрема, тариф на зберігання природного газу у 2023 році був встановлений постановою від 30.06.2022 №656 "Про затвердження тарифу на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу в підземних сховищах газу АТ "Укртрансгаз" у розмірі 0,40 грн. за 1000 куб.м. (без ПДВ) на добу, а також встановлений коефіцієнт, який враховує замовлення індивідуальних послуг зберігання, закачування, відбору природного газу строком на місяць - на рівні 1.1.

Як вбачається з розрахунку, наведеного позивачем у позовній заяві, враховуючи тариф, встановлений постановою від 30.06.2022 №656, за період зберігання з 01.03.2023 по 31.07.2023 позивачем нараховано відповідачу плату у загальному розмірі 161 568,00 грн.

Суд зазначає, що розрахунки вартості наданих позивачем послуг у спірний період відповідають вимогам, які встановлені Кодексом газосховищ і Договором, та здійснені з урахуванням тарифів, які були встановлені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з огляду на що визнаються судом обґрунтованими.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що за період зберігання позивачем природного газу обсягом 2000,000 тис.куб.м. з 01.03.2023 по 31.07.2023 загальний розмір плати за зберігання становить 161 568,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 6.4 Договору оплата вартості послуг при замовленні річної потужності та/або індивідуальної послуги на місяць здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів у сумі вартості послуг за газовий місяць на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п`ять банківських днів до початку місяця, у якому будуть надаватися послуги.

Для індивідуальних послуг на добу наперед оплата в розмірі вартості замовлених індивідуальних послуг на добу наперед має бути зарахована на рахунок оператора не пізніше закінчення банківського дня, що передує дню подання номінації/реномінації, відповідно до розділу ІХ Кодексу.

Замовник сплачує оператору вартість послуг незалежно від фактичного використання розподіленої потужності.

Однак, станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу вартості зберігання у розмірі 161 568,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс Трейд» з оплати послуг за зберігання природного газу у період з 01.03.2023 по 31.07.2023 на суму 161 568,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс Трейд» суми основного боргу у розмірі 161 568,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 23 523,40 грн., 3% річних у розмірі 1 444,87 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 166,96 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 7.5 Договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених Договором, замовник додатково сплачує оператору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 23 523,40 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 1 444,87 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 166,96 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс Трейд» (01024, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 27, оф. 53; ідентифікаційний код: 41177328) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код: 30019801) заборгованість у розмірі 161 568 (сто шістдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., пеню у розмірі 23 523 (двадцять три тисячі п`ятсот двадцять три) грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 1 444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) грн. 87 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн. 96 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 815 (дві тисячі вісімсот п`ятнадцять) грн. 55 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 20.11.2023

Суддя О.А. Грєхова