Рішення

від 09.11.2023 по справі 910/11891/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2023Справа № 910/11891/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД"

до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

про стягнення 1398436,30 грн

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Літовка М.В.

Представники учасників справи

Від позивача: Хміль В.М.

Від відповідача: не з`явились

У судовому засіданні 09.11.2023 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення 1398436,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 980/з від 27.10.2021.

Ухвалою суду від 31.07.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 21.08.2023.

08.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, разом з тим, було подано клопотання про призначення експертизи. У відзиві відповідач проти позову заперечує посилаючись на ту обставину, що долучені до матеріалів справи видаткові накладні не є достатнім доказом обґрунтованості позовних вимог. Крім того, позивачем не надано доказів не сплати коштів відповідачем. З посиланням на лист ТПП, відповідач вказує на наявність форс-мажорних обставин.

В підготовчому засіданні 21.08.2023 оголошено перерву до 09.10.2023.

15.09.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив та заперечення на клопотання про призначення експертизи.

В підготовчому засіданні 09.10.2023 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, представник відповідача дане клопотання підтримав, представник позивача заперечував.

Ухвалою суду від 09.10.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 09.11.2023.

В судове засідання 09.11.2023 представник відповідача не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.11.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг Груп ЛТД" (постачальник) укладено договір поставки № 980/з від 27.10.2021 відповідно до п. 1.1, 1.2 якого постачальник в порядку і на умовах передбачених даним договором протягом 2021-2022 років зобов`язаний поставити та передати у власність замовника насосне обладнання, сантехнічні вироби, балансувальну і регулюючу арматуру для об`єктів замовника, далі за текстом - товар, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити його вартість, відповідно до умов даного договору. Кількість товару, його характеристики, обумовлюються у специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно п. 3.1, 3.2, 4.1 договору загальна ціна цього договору становить 7000000,00 грн. Ціна за одиницю товару обумовлена у специфікації на поставку товару та відображається у видаткових накладних постачальника. Замовник здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника у строк не пізніше 20 календарних днів після дати поставки партії товару постачальником на умовах, передбачених в п. 5.4 договору.

Датою поставки товару вважається день, в який товар фактично переданий від постачальника до замовника на місце поставки, зазначене замовником у заявці, в належній якості, кількості та необхідним пакетом документів, до якого входять: товарно-транспортна накладна; сертифікат якості виробника; видаткова накладна; гарантійні документи та документи, що гарантують якість та відповідність поставленого. Наявність виявлених на день поставки товару недоліків. Причини і терміни їх усунення фіксуються двостороннім актом між постачальником і замовником в день приймання товару. Товар оглядається уповноваженими представниками сторін. У разі виявлення недоліків та браку товару при подальшому розпакуванні, замовник викликає представника постачальника для фіксації зауважень у відповідному двосторонньому акті та встановлює терміни їх усунення на умовах, передбачених даним договором (п. 5.4, 5.6 договору).

Відповідно до п. 11.1 договору він набирає чинності з дати його укладання обома сторонами і діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами взятих на себе за цим договором зобов`язань.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позивач виконав свої зобов`язання щодо поставки товару, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними: № 27 від 26.01.2022 на суму 210448,75 грн, № 34 від 26.01.2022 на суму 64642,51 грн, № 35 від 26.01.2022 на суму 114721,30 грн, № 36 від 26.01.2022 на суму 102968,11 грн, № 37 від 26.01.2022 на суму 107567,18 грн, № 62 від 09.02.2022 на суму 140163,91 грн, № 75 від 14.02.2022 на суму 448117,92 грн, № 77 від 15.02.2022 на суму 27592,46 грн, № 85 від 21.02.2022 на суму 16699,39 грн, № 87 від 21.02.2022 на суму 4360,32 грн, № 8 від 21.02.2022 на суму 4360,32 грн, № 89 від 21.02.2022 на суму 4360,32 грн, № 90 від 21.02.2022 на суму 4360,32 грн, № 91 від 21.02.2022 на суму 4360,32 грн, № 86 від 21.02.2022 на суму 4360,32 грн. Видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох контрагентів без зауважень та застережень. Загальна вартість товару згідно долучених до матеріалів справи видаткових накладних становить 1259083,45 грн. В підтвердження обставин поставки до матеріалів справи також долучено товарно-транспортні накладні: № 0122-027 від 26.01.2022, № 0122-034 від 26.01.2022, № 0122-035 від 26.01.2022, № 0122-036 від 26.01.2022, № 0122-037 від 26.04.2022, № 0222-062 від 09.02.2022, № 0222-075 від 14.02.2022, № 0222-077 від 15.02.2022, № 0222-085 від 21.02.2022, № 0222-087 від 21.02.2022, № 0222-08 від 21.02.2022, № 0222-089 від 21.02.2022, № 0222-090 від 21.02.2022, № 0222-091 від 21.02.2022, № 0222-086 від 21.02.2022.

Крім того, до матеріалів справи долучені оформлені та зареєстровані в ЄРПН за зазначеними господарськими операціями податкові накладні.

Як зазначає позивач та не спростував відповідач, з урахуванням попередніх поставок, відповідачем була здійснена переплата на загальну суму 207193,84 грн, яку позивач врахував в погашення заборгованості по видатковій накладній № 27 від 26.01.2022.

Суд звертає увагу відповідача, що з огляду на принцип змагальності судового процесу, саме відповідач зобов`язаний надати суду докази оплати отриманого товару, а не позивач доводити відсутність здійснення оплат.

Отже, матеріалами справи підтверджено поставку товару на загальну суму 1259083,45 грн, з яких оплачено було 207193,84 грн. Тобто вартість отриманого та не оплаченого відповідачем товару становить 1051889,61 грн.

Суд не приймає заперечення відповідача, що в нього не виник обов`язок з оплати товару, оскільки, до матеріалів справи не було долучено всі документи, передбачені п. 5.4 договору.

Згідно п. 5.6 договору передбачено складання двостороннього акту щодо виявлених недоліків товару при його прийнятті. Відповідачем не було надано суду доказів заявлення ним претензій щодо не подання первинних документів при прийнятті товару, як і не надано відповідних актів щодо недоліків поставленого товару. Крім того, відповідач не вказує в заявах по суті спору, що він не отримував товар, в казаний у видаткових накладних долучених до матеріалів справи, вартість якого просить стягнути позивач.

Суд зазначає, що позивачем були подані належні докази в підтвердження обставин поставки відповідачу товару та його прийняття відповідачем.

Матеріалами справи підтверджено поставку позивачем відповідачу товару за договорами на загальну суму 1259083,45 грн, вартість якої була оплачена відповідачем лише частково у розмірі 207193,84 грн. Вартість отриманого та не оплаченого відповідачем товару становить 1051889,61 грн. Відповідач не надав суду доказів оплати товару у більшому розмірі чи відсутності у нього заборгованості перед позивачем за поставлений згідно договору товар.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Договором передбачено відстрочення платежу за товар на 20 календарних днів від дати поставки. За товар поставлений 26.01.2022 кошти мали бути сплачені не пізніше 15.02.2022, за товар поставлений 09.02.2022 - не пізніше 01.03.2022, за товар поставлений 14 та 15.02.2022 - не пізніше 07.03.2022, за товар поставлений 21.02.2022 - не пізніше 14.03.2022. Отже, станом на день розгляду справи, відповідач був зобов`язаний оплатити вартість усього поставленого товару.

З огляду на подані у справі докази, суд вважає вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 1051889,61 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача за загальний період з 16.02.2022 по 19.07.2023 інфляційні втрати у розмірі 302708,51 грн та 3% річних у розмірі 43838,18 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок позивача, який здійснений ним за вірно визначений період, проте він містить арифметичні помилки. Згідно перерахунку суду з відповідача підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 43832,64 грн та втрати від інфляції у розмірі 293191,86 грн.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх часткове задоволення, з урахуванням встановлених вище обставин.

Щодо посилання відповідача на відсутність у нього обов`язку з оплати товару, в зв`язку з настанням форс-мажорних обставин - військовою агресією, що підтверджуються листом ТПП.

Відповідачем було зазначено, про встановлення карантину на всій території України (Постанова № 211 від 11.03.2020). У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/22 від 24.02.2022 p., введено воєнний стан який наразі продовжено.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх обов`язків за цим договором у випадку настання форс-мажорних обставин, а саме: стихійного лиха, військових дій, терористичних актів, блокад і страйків тощо за умови, що ці обставини безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань за цим договором. Якщо виконання зобов`язань за цим договором стає неможливим через форс-мажорні обставини. Сторони повинні негайно повідомити одна одну про виникнення форс-мажорних обставин та про припинення їх дії. У цьому випадку строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається пропорційно до часу дії форс-мажорних обставин. Початок та період дії вказаних обставин підтверджує сторона. Яка підпала під дію таких обставин, довідкою відповідного органу (п. 9.1, 9.3, 9.5 договору).

Відповідач не дотримався порядку повідомлення та підтвердження настання та існування форс-мажорних обставин у передбачений договором спосіб та строк.

Судом враховано, що листом вих. №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У той же час, Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2022 року № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Таким чином, відповідач на підтвердження дії форс-мажорних обставин повинен був надати підтвердження їх впливу на права та обов`язки сторін, які передбачені договором.

Суд наголошує, що зобов`язання з оплати поставленого товару мало бути частково виконано ще до настання форс-мажорних обставин, проте відповідач порушив свої зобов`язання, що зумовило звернення позивача з даним позовом. Крім того, відповідач самостійно не повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин та не можливість виконати свої зобов`язання в зв`язку з їх настанням. Як і не надав суду доказів, що товар не був ним оплачений саме в зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

В зв`язку з зазначеним, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від відповідальності в зв`язку з форс-мажорними обставинами та зазначає про наявність у нього обов`язку оплатити отриманий від позивача товар.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (ст. 86 ГПК України).

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6, ідентифікаційний код 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг Груп ЛТД" (02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 22, кв. 3, ідентифікаційний код 35792281) суму основного боргу у розмірі 1051889 (один мільйон п`ятдесят одну тисячу вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 61 коп., 3% річних у розмірі 43832 (сорок три тисячі вісімсот тридцять дві) грн 64 коп., втрати від інфляції у розмірі 293191 (двісті дев`яносто три тисячі сто дев`яносто одну) грн 86 коп., судовий збір у розмірі 20833 (двадцять тисяч вісімсот тридцять три) грн 71 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 5,54 грн, втрат від інфляції у розмірі 9516,65 грн - відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 20.11.2023

Суддя І.В.Усатенко