Рішення

від 08.11.2023 по справі 915/1331/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року Справа № 915/1331/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Жиган А.О..,

представника позивача: не з`явився;

представника відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (м.Миколаїв, вулиця Каботажний спуск, буд.18; ідент.код 30083966),

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу «Батьківщина» (м.Миколаїв, вул.Театральна, буд.27; ідент.код 44430157),

про: стягнення 290546,78 грн,-

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Батьківщина» грошові кошти в загальній сумі 290546,78 грн, з яких: 278119,69 грн основний борг за спожиту у листопаді 2021 року березні 2023 року теплову енергію по договору №2054 від 01.07.2000, 11861,66 грн інфляційні втрати, 565,43 грн 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №2054 від 01.07.2000 відповідач своєчасно не розрахувався у повному обсязі за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору позивачем нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою суду від 04.09.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.10.2023.

Ухвалу суду від 04.09.2023 по даній справі відповідачем - Житлово-будівельним кооперативом «Батьківщина» було отримано 13.09.2023, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №5400501705655.

Ухвалою суду від 09.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08.11.2023.

Ухвалу суду від 09.10.2023 відповідачу - Житлово-будівельному кооперативу «Батьківщина» по даній справі було надіслано судом на його юридичну адресу, яка повернута підприємством поштового зв`язку з приміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно із ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин враховуючі приписи п.5) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідач відзиву по суті позовної заяви до суду не надав, вимоги та доводи позивача не спростував.

Сторони, явку повноважних представників у судове засідання 08.11.2023 не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до п.2) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 08.11.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.07.2000 між Державним підприємством «Миколаївська теплоелектроцентраль», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль», як енергопостачальною організацією, та Житлово-будівельним кооперативом «Батьківщина», як споживачем, було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №2054 (надалі - Договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами(цінами) в термін передбачений цим договором (розділ 1 Договору).

Відповідно до пункту 5.3 Договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку №1/1 до договору.

Згідно пунктів 6.2, 6.3 Договору розрахунковим періодам є календарний місяць. Споживач відповідно до пунктів 12.5.1 та 12.5.2 Правил користування тепловою енергією проводить розрахунки за спожиту теплову енергію платіжним дорученням в порядку планових платежів: проміжний розрахунок за споживання теплової енергії в першій половині місяця в розмірі 50% планового обсягу теплоспоживання відповідно до Додатку 1 цього договору 15 числа кожного місяця; остаточний розрахунок до 10 числа місяця, наступного за звітним за винятком суми проміжних платежів згідно рахунка енергопостачальної організації.

Споживачу щомісяця направляється акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді (за формою Додатка №4 до Договору) за попередній місяць. Споживач зобов`язаний протягом п`яти календарних днів підписати зазначений акт і один екземпляр направити на адресу Енергопостачальної організації. У випадку відсутності протягом п`яти днів мотивованого відмовлення від підписання або неповернення підписаного екземпляра Енергопостачальній організації, акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді вважається прийнятим споживачем і кількість спожитої теплової енергії визнаною по розрахунках Енергопостачальної організації (п.6.6 Договору).

У відповідності до пунктів 10.1, 10.4 Договору, такий договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.07.2001. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Доказів розірвання чи припинення дії Договору сторонами суду не надано.

В опалювальний період 2021-2022 років позивач постачав відповідачу теплову енергію для опалення приміщень за адресою: м.Миколаїв, вул.Театральна, буд.27 відповідно до Додатку №1/1 до Договору, у період з 11.11.2021 по 28.03.2022, що підтверджується нарядом на підключення до централізованої системи опалення та рішенням Миколаївської міської ради № 263 від 28.03.2022 (а.с.22, 68).

В опалювальний період 2022-2023 років позивач постачав відповідачу теплову енергію в гарячій воді для опалення приміщень за адресою: м.Миколаїв, вул.Театральна, буд.27 відповідно до Додатку №1/1 до Договору, у період з 11.11.2021 по 28.03.2022, що підтверджується нарядом на підключення до централізованої системи опалення та рішенням Миколаївської міської ради №176 від 24.03.2023 (а.с.22, 70).

Виконуючи умови договору, енергопостачальна організація за період з листопада 2021 року по березень 2022 року та з листопада 2022 року по березень 2023 року (з урахуванням донарахувань за березень 2022 року виконаним у вересні 2022 року) поставила споживачу теплову енергію на загальну суму 622805,08 грн, що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії (а.с.34-44), які були отримані відповідачем разом з рахунками за теплову енергію про що свідчить реєстр вручення споживачам остаточних рахунків, актів прийому-передачі теплової енергії (а.с.45-54).

Як стверджує позивач, відповідачем умови договору були виконані частково, а саме перераховано позивачу частину суми основного боргу в розмірі 344685,39 грн, яка є оплатою поточних нарахувань за спожиту теплову енергію в гарячій воді за спірний період, що підтверджується платіжними дорученнями на вказану суму (а.с.55).

26.04.2023 відповідачу була направлена претензія №522-ю від 24.04.2023 (а.с.20-21) про сплату заборгованості за спожиту в спірний період теплову енергію. Зазначена претензія, за твердженнями позивача, залишилася без відповіді та без задоволення.

Позивач стверджує, що оскільки заборгованість за спожиту в спірний період теплову енергію в розмірі 278119,69 грн відповідачем не оплачена, то він звернувся до суду з позовом про стягнення такої суми заборгованості з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідач в порушення умов Договору та приписів чинного законодавства, у визначені договором терміни, за спожиту за період з листопада 2021 року по березень 2022 року та з листопада 2022 року по березень 2023 року теплову енергію повністю та своєчасно не розрахувався, наявність заборгованості за спірний період в розмірі 278119,69 грн не спростував та не надав суду доказів погашення боргу перед позивачем.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 278119,69 грн основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявленої вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 11861,66 грн та 3% річних у сумі 565,43 грн слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. Вказане право кредитора є імперативним, встановленим законодавством, тому не потребує підтвердження у договорі.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 11861,66 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу за період з січня 2022 року по березень 2022 року включно, та 565,43 грн 3% річних нарахованих на суму основного боргу за період з 10.12.2021 по 24.02.2022.

Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат відповідачем не спростовані та не заперечені.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та збитків від інфляції, вважає їх арифметично вірними, а позовні вимоги в такій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Батьківщина» (54018, м.Миколаїв, вул.Театральна, буд.27; ідент.код 44430157) на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (54020, (м.Миколаїв, вулиця Каботажний спуск, буд.18; ідент.код 30083966) 278119,69 грн основного боргу, 11861,66 грн інфляційних втрат, 565,43 грн 3% річних та 4358,20 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 20.11.2023 року.

Суддя М.В.Мавродієва