Рішення

від 20.11.2023 по справі 915/754/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року Справа № 915/754/21(915/1461/23)

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи

за позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, буд. 8; адреса електронної пошти: kptvkg@meta.ua; код ЄДРПОУ 31948866)

до відповідача: Приватного підприємства "Укртехсервіс" (55001, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Южноукраїнськ, вул. Європейська, 19-В, кімн. 21, код ЄДРПОУ 31336556)

про стягнення заборгованості,

встановив:

До Господарського суду Миколаївської області звернулося Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" з позовом до Приватного підприємства "Укртехсервіс" про стягнення заборгованості за Договором №87Ф від 06.02.2023 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у сумі 34064,29 грн, з яких: заборгованість за спожиті комунальні послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2023 року включно в сумі 32388,72 грн, інфляційні нарахування на суму боргу за весь час прострочення 1171,95 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 503,63 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено обставини невиконання боржником зобов`язань за Договором №87Ф від 06.02.2023 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення щодо оплати наданих послуг.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1461/23 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 22.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Системний аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми цього Кодексу мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Так, норми КУзПБ передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.08.2021 (суддя Ржепецький В.О.) відкрито провадження у справі № 915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, ідентифікаційний код 31948866). 01.09.2021 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство останнього.

Враховуючи зазначене, даний спір підлягає розгляду в межах справи №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, ідентифікаційний код 31948866) в порядку, встановленому КУзПБ, за правилами виключної підсудності та за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 16. Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019, АСДС може автоматично формуватися номер провадження судової справи, необхідний для діловодства відповідного суду. У разі розгляду по суті в межах справ про банкрутство позовних заяв, заяв, такій справі присвоюється єдиний унікальний номер справи про банкрутство та в дужках зазначається єдиний унікальний номер справи.

Таким чином, справі №915/1461/23 присвоєно номер 915/754/21(915/1461/23).

Відзивом від 16.10.2023 відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволені позову відмовити.

Заперечення обґрунтовано наступним: в порушення ст.201.10 Податкового Кодексу України КП "ТВКГ" починаючи з 2022 року не реєструвало податкові накладні. Загальна сума незареєстрованого ПДВ станом на 01 вересня 2022 року становить 37 408, 65 грн., про що ми неодноразово повідомляли керівництво підприємства (останній раз 28 липня 2023 року листом № 33). Враховуючи рахунки, які виставляло підприємство після 01 вересня 2022 року сума незареєстрованого ПДВ збільшилась та станом на 01 липня 2023 року складає 11 147,48 грн., загальна сума незареєстрованого ПДВ складає- 48 556,13 грн. Після реєстрації податкових накладних згідно вимог чинного законодавства, ПП «Укртехсервіс» відповідно до договору повинно буде сплатити надані рахунки, про що ми повідомляли керівництво КП «ТВКГ» листами №№ 34, 35 від 04 серпня 2023 року; системний аналіз положень статей 11, 509, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати інфляційні втрати за невиконання зобов`язання не є зобов`язанням у розумінні статті 509 цього Кодексу (постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 січня 2020 року у справі № 924/532/19).

Відповіддю на відзив від 20.10.2023 позивач у повному обсязі не погоджується з доводами відповідача.

Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі та вважає, що відповідач помилково вважає виникнення податкового кредиту з моменту виписки рахунку за спожиті комунальні послуги. При касовому методі податкового обліку, який застосовує КП "ТВКГ", дата виникнення податкового зобов`язання визначається як дата зарахування (отримання) коштів на поточний рахунок, а в разі не сплати рахунків, податкове зобов`язання відсутнє. Відповідач зазначає, що між КП «ТВКГ» та ПП «Укртехсервіс» не було укладено договору про проведення взаємозаліку на суму 16 173,76 грн., на яку Відповідач посилається в акті звірки розрахунків, та взаємозалік не проводився. У зв`язку з тим, що 31.08.2021 ухвалою господарського суду Миколаївської області відкрито провадження у справі про банкрутство КП «ТВКГ», якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 31.08.2021, КП «ТВКГ» не має права на проведення взаємозаліків. Якщо відповідач вважає, що КП «ТВКГ» має заборгованість перед ним, нехай окремо скористується, передбаченим ст.4 ГПК України правом на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. На думку позивача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги не мають нічого спільного з надуманим Відповідачем боргом. На думку позивача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги не мають нічого спільного з надуманим відповідачем боргом. Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач зазначає, що має передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, що є способами захисту майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між Комунальним підприємством "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (далі - Виконавець, Позивач) та Приватним підприємством "Укртехсервіс" (далі - Споживач, Відповідач) укладений індивідуальний договір № 87Ф від 06.02.2023 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - Договір).

Договір № 87 Ф від 06.02.23 є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення індивідуальному споживачеві. Договір укладено сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2 Договору, цей Договір вважається укладеним через 30 днів з моменту розміщення на http://kptvkg.com.ua.

У відповідності до п. 5 Договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до договору), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.

20.05.2022 за вих. №03/778 позивачем направлено відповідачеві примірник договору №87Ф про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для підписання.

06.02.2023 відповідачем підписано заяву-приєднання до індивідуального договору №87Ф про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Відповідно до п. 6 Договору, виконавець зобов`язується надавати Споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.

Згідно п. 31 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послуги нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку плати за абонентське обслуговування завжди збігається з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно п. 33. Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

У відповідності до ч. 3 п. 40 Договору споживач зобов`язаний сплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені Договором.

У відповідності до п. 42 Договору виконавець зобов`язаний забезпечити надійне постачання послуг відповідно до умов Договору.

У відповідності до п.52 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання по 31.12.2022. Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України, умови даного Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, а саме з 15.02.2022 року.

У відповідності до п.3 ч.4 ст.13 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", якщо споживач, який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Таким чином, незважаючи на те, що договір відповідачем підписано 06.02.2023, договір вважається укладеним з 23.05.2022.

Обставини укладення договору сторонами не спростовуються.

У відповідності до умов договору позивачем у період з серпня 2022 по серпень 2023 було надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 32388,72 грн та виставлено відповідні рахунки на їх оплату.

Відповідачем зобов`язання по оплаті наданих послуг не виконано.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок порушення відповідачем зобов`язання за договором.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При вирішенні даного спору судом враховано наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ст. 9. Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно п. 37 Правил надання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (далі - Правила) розрахунковим періодом для оплати спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строк не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

У відповідності до п. 38 Правил споживач здійснює оплату спожитих послуг щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Згідно п. 39 Правил споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за послуги закон покладає на споживача.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за Договором суду не надав, доводи позивача не спростував.

Заперечення відповідача які витікають з обставин, пов`язаних із виконанням позивачем тих чи інших обов`язків щодо реєстрації податкових накладних судом в якості підстав звільнення від обов`язку сплати платежів, визначених Договором, не приймаються до уваги з тих підстав, що п. 33 Договору, зміст якого наведено вище і яким врегульовано порядок сплати за відповідних платежів, не пов`язує їх сплату з наведеними відповідачем обставинами.

Зазначений у заявах по суті справи майновий інтерес відповідача підлягає захисту шляхом звернення до позивача з позовом в загальному порядку.

З зазначеного витікає, що позовні вимоги в частині стягнення оплати за послуги за серпень 2022 року - серпень 2023 року є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 32388,72 грн.

Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних витрат в сумі 1171,95 грн та 3% річних в сумі 503,63 грн, суд зазначає таке.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні нарахування.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування інфляційний втрат та 3% річних судом встановлено, що позивачем правильно визначено період та суми нарахування.

Відповідачем контррозрахунку суду не надано.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог також в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 1171,95 грн та 3% річних в сумі 503,63 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Укртехсервіс" (код ЄДРПОУ 31336556, вул. Європейська, буд. 19-В, кім. 21, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 8; код ЄДРПОУ 31948866, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805) заборгованість за Договором №87Ф від 06.02.2023 про надання послуг з централізованого водопостачання т централізованого водовідведення сумі 34064,29 грн за період з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2023 року включно, з яких: 32388,72 грн. - заборгованість за спожиті послуги з централізованого водопостачання т централізованого водовідведення, 1171,95 грн. - інфляційні нарахування, 503,63 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 8; код ЄДРПОУ 31948866),

відповідач: Приватне підприємство "Укртехсервіс" (код ЄДРПОУ 31336556, вул. Європейська, буд. 19-В, кім. 21, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001).

Судове рішення складено та підписано судом 20.11.2023.

Суддя В.О.Ржепецький