Ухвала

від 15.11.2023 по справі 296/7031/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 296/7031/23

провадження № 61-14314ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 27 липня 2023 року у складі судді Шкирі В. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Григорусь Н. Й., Галацевич О. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про допущення порушень при реєстрації земельних ділянок в кадастрі та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, у якому просила визнати недійсним правочин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області при реєстрації земельних ділянок в кадастрі та стягнути з відповідача на свою користь 60 000,00 грн моральної шкоди, заподіяної шістьма порушеннями законодавства.

В обґрунтування позову зазначила, що під час проведення обстежень земельних ділянок по її заявам було встановлено наявність відомостей в кадастрі, які складені з недодержанням вимог встановлених законом, що позбавило її права встановити реальні межі земельних ділянок та законність їх використання. Вказує, що відповідач при реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 1810136300:07:020:0001 та 1810136300:07:020:0002 в кадастрі допустив 6 випадків порушення земельного законодавства, а саме: незаконній реєстрації земельної ділянки - 01.01.2013 без наявності документації із землеустрою; незаконному внесенні в кадастр інформації стосовно земельної ділянки, в тому числі меж земельної ділянки без наявності затвердженого проекту землеустрою. Стверджує, що внаслідок таких неправомірних дій відповідача їй спричинено моральну шкоду, адже вона зазнала погіршення стану здоров`я, перенесла душевні страждання та була позбавлена можливості реалізовувати звички та бажання, що призвело до погіршення стосунків з оточуючими та інші негативні наслідки.

Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 27 липня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Роз`яснено позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спірні правовідносини виникли між позивачкою та відповідачем, який є органом державної влади, й під час розгляду заяв ОСОБА_1 виконував владні управлінські функції, покладені на нього відповідно до вимог законодавства, вказаний спір має публічно-правовий характер та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Буді-які речові приватно-правові відносини між сторонами не виникли. Вказана справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а належить до адміністративної юрисдикції.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 27 липня 2023 року залишено без задоволення.

Апеляційний суд виходив з того, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, спірні правовідносини виникли між позивачкою та відповідачем, який є державним органом, до основних завдань якого віднесена діяльність у сфері Державного земельного кадастру. Спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Між сторонами речові приватно-правові відносини не виникли.

Апеляційний суд зазначив, що при визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства.

02 жовтня 2023 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги від 23 жовтня 2023 року, просить скасувати ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 27 липня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року.

Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких підстав.

Підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди порушили норми процесуального права, незаконно відмовили встановити юрисдикцію позовної заяви про судовий захист цивільного права та інтересу чим порушили право позивача на справедливий суд, розглянули вимогу встановити юрисдикцію позовної заяви про судовий захист цивільного права та інтересу з надмірним формалізмом;

висновки судів попередніх інстанцій не відповідають обставинам позовної заяви про судовий захист цивільного права та інтересу при реєстрації земельних ділянок в кадастрі, помилково зазначили про допущення порушень при реєстрації земельних ділянок в кадастрі та відшкодування шкоди, чим незаконно змінили суть предмету позовної заяви;

розгляд апеляційної скарги про 11 випадків недодержання вимог закону судом першої інстанції відбувся з 20 випадками недодержання вимог закону.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Суди встановили, що ОСОБА_1 не погоджується із внесеними до Державного земельного кадастру відомостями щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1810136300:07:020:0001 та 1810136300:07:020:0002, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 ЦПК України).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).

Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (частина п`ята статті 21 КАС України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 180/1560/16-а (провадження № 11-1123апп19) зазначено, що:

«за правилами частини другої статті 21 КАС вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Отже, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Згідно із частиною п`ятою статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Отже, вимоги про відшкодування шкоди можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір».

У позовній заяві, в якій відсутні будь-які вимоги з приводу захисту цивільного права та/або інтересу, ОСОБА_1 зазначає, що відповідач при реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 1810136300:07:020:0001 та 1810136300:07:020:0002 в кадастрі допустив 6 випадків порушення земельного законодавства, а саме: незаконній реєстрації земельної ділянки - 01.01.2013 без наявності документації із землеустрою; незаконному внесенні в кадастр інформації стосовно земельної ділянки, в тому числі меж земельної ділянки без наявності затвердженого проекту землеустрою. Внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу заподіяно моральну шкоду. ОСОБА_1 не погоджується із внесеними до Державного земельного кадастру відомостями щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1810136300:07:020:0001 та 1810136300:07:020:0002, вважає, що діями відповідача не тільки порушені її конституційні права, а й завдано їй моральної шкоди.

Оскільки звернення ОСОБА_1 до суду викликане тим, що відповідач Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області допустило, як вважає позивачка, порушення законодавства при реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 1810136300:07:020:0001 та 1810136300:07:020:0002, суди зробили обґрунтований висновок, що ця справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, так як цей спір виник з суб'єктом владних повноважень з приводу законності вчинення ним владних управлінських функцій у сфері реєстрації прав на нерухоме майно, а не з приводу захисту певного речового права.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

У частині четвертій статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 27 липня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про допущення порушень при реєстрації земельних ділянок в кадастрі та відшкодування шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков