Рішення

від 20.11.2023 по справі 300/6477/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2023 р. справа № 300/6477/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Косівського районного підприємства «Райагроліс» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Косівського районного підприємства «Райагроліс» (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 2 109 648,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою земельного податку з юридичних осіб, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, штрафних (фінансових) санкцій та пені у розмірі 2 109 648,62 грн. Оскільки, заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, її слід стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач копію ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 отримав 28.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак правом на подання відзиву не скористався (а.с. 126).

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановив наступне.

Косівське районне підприємство «Райагроліс», відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про борг за платежами від 11.09.2023 за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою земельного податку з юридичних осіб, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, штрафних (фінансових) санкцій та пені у розмірі 2 109 648,62 грн. (а.с. 7).

Судом з`ясовано, що відповідачем подано до ГУ ДПС в Івано-Франківській області податкові декларації з плати за землю від 18.08.2021 №9238237948 на суму 157 453,15 грн. за 2021 рік, від 18.02.2022 №9238234948 на суму 173 178,54 грн. за 2022 рік, від 17.02.2023 №5632711 на суму 199 155,35 грн. за 2023 рік, від 18.08.2021 №9238234856 на суму 28 985,99 грн. за 2021 рік, від 18.02.2022 №9034941686 на суму 31 880,92 грн. за 2022 рік, від 20.02.2023 №5732579 на суму 36 663,07 грн. за 2023 рік, від 18.08.2021 №9238234615 на суму 42 839,78 грн. за 2021 рік, від 18.02.2022 №9034941689 на суму 47 118,34 грн. за 2022 рік, від 17.02.2023 №5635618 на суму 54 186,1 грн. за 2023 рік, від 18.08.2021 №9238234674 на суму 113 778,49 грн. за 2021 рік, від 18.02.2022 №9035150074 на суму 125 141,94 грн. за 2022 рік, від 17.02.2023 №5635184 на суму 143 913,26 грн. за 2023 рік, від 18.08.2021 №923823503 на суму 67 442,65 грн. за 2021 рік, від 18.02.2022 №9034941657 на суму 70 734,89 грн. за 2022 рік, від 17.02.2023 №5635961 на суму 81 345,15 грн. за 2023 рік, від 26.08.2021 №36414871 на суму 19 671,86 грн. за 2021 рік, від 18.02.2022 №9034941718 на суму 21 636,56 грн. за 2022 рік, від 17.02.2023 №5636274 на суму 24 882,05 грн. за 2023 рік (а.с. 10-15, а.с. 17-22, а.с. 25-27, а.с. 29-37, а.с. 39-43, а.с. 45-51).

Окрім того, відповідачем до позивача подано податкові декларації з податку на додану вартість від 19.09.2021 на суму 36 684 грн., від 20.10.2021 на суму 85 906 грн., від 17.11.2021 на суму 26 379 грн., від 20.01.2022 на суму 74 182 грн., від 19.02.2022 на суму 4187 грн., від 21.03.2022 на суму 58 917 грн., від 19.04.2022 на суму 20 678 грн, від 19.05.2022 на суму 40 686 грн., від 20.06.2022 на суму 10 328 грн., від 17.07.2022 на суму 21 664 грн., від 19.08.2022 на суму 26 848 грн., від 19.09.2022 на суму 53 175 грн., від 18.10.2022 на суму 44 046 грн., від 21.11.2022 на суму 25 299 грн., від 19.12.2022 на суму 18 772 грн., від 20.01.2023 на суму 60 389 грн., від 17.02.2023 на суму 9 791 грн., від 18.03.2023 на суму 3866 грн., від 19.04.2023 на суму 62 705 грн., від 18.05.2023 на суму 29 858 грн., від 19.06.2023 на суму 42 786 грн., від 19.07.2023 на суму 74 903 грн., від 19.08.2023 на суму 32 990 грн., уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 26 086 грн. (а.с. 53-76).

У подальшому Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість (а.с. 77-79).

Актом про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету від 25.04.2023 №4450/09-19-04-07/13658480 встановлено несвоєчасну сплату самостійно визначеної платником суми грошових зобов`язань з податку на додатну вартість у розмірі 116 828,75 грн. (а.с. 77-79).

На підставі вказаного акту позивачем було складено податкове повідомлення-рішення від 16.05.2023 №00/4397/0407, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 58 414,41 грн. (а.с. 80).

Вищезазначене повідомлення направлено відповідачу та отримано останнім 22.05.2023, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 82).

Також Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну (електронну) перевірку у податковій декларації з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування).

За результатом перевірки позивачем встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з рентної плати (за використання лісових ресурсів), що відображено в акті від 22.09.2021 №5188/09-19-18-09/13658480 (а.с. 85).

На підставі коментованого акту Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області складане податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №00/6995/1809, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 340 грн. (а.с. 84).

Окрім того, відповідачем самостійно задекларовано зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на загальну суму 179 407 грн. (а.с. 87-116)

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України відповідач 22.06.2017 отримав податкову вимогу форми «Ю» від 20.06.2017 №199-17/908, про що свідчить особистий підпис посадової особи відповідача на корінці податкової вимоги (а.с. 8).

Податкові зобов`язання у встановлений законом строк відповідач не сплатив, у результаті чого виникла податкова заборгованість у сумі 2 109 648,62 грн. (а.с. 7).

У зв`язку із добровільною несплатою податкових зобов`язань відповідачем, реалізуючи свої повноваження, позивач звернувся з цим позовом до суду з метою стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі, також ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Щодо податкового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 14.1.217. пункту 14.1 статті 14 ПК України рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Згідно з підпунктами 256.1. - 256.2.5. статті 256 ПК України, платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є: деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування; деревина, заготовлена під час проведення заходів: щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов`язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки); з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо; другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства); побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства); використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Податковий борг з рентної плати з юридичних осіб за спеціальне використання лісових ресурсі на суму 180 847,27 грн. виник в результаті його несплати за основним платежем, а також несплати штрафних санкцій та пені, що підтверджується розрахунками з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, податковим повідомленням-рішенням від 04.10.2021 №00/6995/1809 та розрахунком пені.

Щодо сплати земельного податку з юридичних осіб.

Порядок обчислення плати за землю визначений статтею 286 ПК України.

Відповідно до підпунктів 286.1.- 286.4. статті 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Відповідно до підпунктів 287.3.- 287.4. статті 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно із поданими контролюючим органом витягами з ІКПП, податковими деклараціями з плати за землю за відповідачем залишається несплаченим податковий борг на суму 964013,84 грн. та з податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 04.10.2021 №00/6995/1809.

Щодо податку на додану вартість то суд зазначає таке.

Згідно з приписами пункту 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом положень пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпунктів 203.1, 203.2. ст. 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Приписами п. 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпунктів 203.1, 203.2. статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 890 365 грн., що підтверджується податковими деклараціями та витягами з ІКПП, за несвоєчасну сплату якої відповідачу нараховано штрафні санкції на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення форми від 16.05.2023 №00/4397/0407 та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 59 174,41 грн.

Відповідно до підпункту е пункту 176.1 статті 176 ПК України, одним із обов`язків платника податків є обов`язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно із пунктом 87.1. статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Податкова вимога форми «Ю» від 20.06.2017 №199-17/908, яка отримана відповідачем не відкликана та ним не погашена, а тому в подальшому, підстав направляти нову податкову вимогу в контролюючого органу не було.

Докази погашення податкового боргу у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, контролюючим органом дотримано процедури повідомлення відповідача про наявні податкові зобов`язання та набуття податкового зобов`язання статусу податкового боргу.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені Податковим кодексом України, на переконання суду, звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення 2 109 648,62 грн. у спосіб визначений Податковим кодексом України є обґрунтованим та правомірним.

За таких обставин суд вважає, що відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до Косівського районного підприємства «Райагроліс» (код ЄДРПОУ 13658480, вул. Незалежності, 48б, с. Смодна, Косівський р-н, Івано-Франківська обл., 78607) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Косівське районне підприємство «Райагроліс» (код ЄДРПОУ 13658480, вул. Незалежності, 48б, с. Смодна, Косівський р-н, Івано-Франківська обл., 78607) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 2109648 (два мільйона сто дев`ять тисяч шістсот сорок вісім гривень) 62 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 20 листопада 2023 р.