Ухвала

від 20.11.2023 по справі 320/42548/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

20 листопада 2023 року Київ № 320/42548/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Узвіз»доГоловного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Узвіз» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2023 №0515200707.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2023, позовну заяву №320/42548/23 розподілено судді Жуковій Є.О.

17 листопада 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудна Київському окружному адміністративному суду.

Щодо клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, пункт 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України надає право суду віднести будь-яку іншу справу, у якій суд дійде висновку про її незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, тобто ті, які передбачені частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до положень ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України дана справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не належить до категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.

Здійснивши системний аналіз зазначених вище норм чинного законодавства, суд зазначає, що суд наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з`ясування всіх обставин у такій справі.

Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників, предмет доказування, суд дійшов до висновку, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, для її вирішення пріоритетним є час, тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, зважаючи на продовження строку дії воєнного стану в Україні, та з метою збереження життя та здоров`я людей, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд адміністративної справи в з викликом сторін, а отже відмовляє в його задоволенні.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, предмет та підстави позову, склад учасників спору, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Керуючись ст. ст. 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі.

2. Відмови в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

3. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Жуковою Є.О. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

4. Витребувати від відповідача завірені належним чином копії:

матеріалів проведеної перевірки позивача;

обґрунтований та вмотивований розрахунок спірного податкового повідомлення-рішення;

засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України усі письмові докази, які слугували підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

Для подання до суду витребуваних доказів встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.

5. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з врахуванням положень ст. 162 КАС України. Одночасно з наданням (надісланням) відзиву до суду, його копія та додані до нього документи повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

6. У разі подання відповідачем відзиву на позовну заяву, встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив з врахуванням вимог ст. 163 КАС України.

7. У разі подання позивачем відповіді на відзив, встановити відповідачеві п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення з врахуванням положень ст. 164 КАС України.

8. Повідомити учасникам справи про можливість отримати інформацію по справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

9. Повідомити відповідача про наявні в суді копії позовної заяви з додатками, які підлягають врученню безпосередньо у суді.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті позовних вимог згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЖукова Є.О.