Ухвала

від 20.11.2023 по справі 420/31347/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31347/23

У Х В А Л А

20 листопада 2023 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви приватного підприємства «ДНІСТЕР» (67654, Одеська область, Біляївський район, с. Маяки, вул. Богачова, 85-А, код ЄДРПОУ 13896699) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про знання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 14.11.2023 надійшла позовна заява приватного підприємства «ДНІСТЕР» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Одеській області № 8563792/13896699 від 04.04.2023;

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 28 від 18.03.2023 року датою її подання.

Позовні вимоги приватне підприємство «ДНІСТЕР» обґрунтовує тим, що воно зареєстроване як юридична особа в установленому законом порядку 17.11.1991. Відомості щодо юридичної особи внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ПП «ДНІСТЕР» зареєстровано за такою юридичною/податковою адресою: 67654, Одеська область, Біляївський район, с. Маяки, вул. Богачова, буд. 85-А. Позивачем було складено податкову накладну № 28 від 18.03.2023 на загальну суму 412224 грн 21 коп. з ПДВ. 23.03.2023 реєстрація податкової накладної була зупинена після подання її на реєстрацію. У квитанції до податкової накладної причиною зупинення реєстрації зазначене таке: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 18.03.2023 №28 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1001, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник «D»=36.1618%, «P»= 0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Керуючись п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, позивачем було направлено до податкового органу Повідомлення від 29.03.2023 № 8 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого додані копії первинних документів, що підтверджується документами довільного формату у кількості 10 одиниць. Однак, контролюючим органом доводи Позивача, були проігноровані та було прийнято Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8563792/13896699 від 04.04.2023 (Оскаржуване рішення), щодо відмови в реєстрації податкової накладної у зв`язку з «наданням платником податку копій документів складених із порушенням законодавства». У Графі «Додаткова інформація» зазначено: «Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти прийманняпередачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні». 05.05.2023 року, не погодившись із Оскаржуваним рішенням, Позивач скористався досудовим порядком врегулювання виниклого спору, направивши до контролюючого органу Скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку. Однак, ДПС України надані Позивачем документи не було взято до уваги та прийнято рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 44714/13896699/2 від 22.05.2023, яким скаргу було залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з таких підстав: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси». Позивач абсолютно переконаний, що наданих документів було цілком достатньо для того, щоб контролюючий орган прийняв рішення про реєстрацію податкової накладної № 24 від 18.03.2023, у зв`язку з чим у позивача виникла необхідність у зверненні до суду з цим адміністративним позовом.

Також, п позовній заяві ПП «ДНІСТЕР» просить суд визнати поважними причини пропуску строку приватним підприємством «ДНІСТЕР» на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити певні дії та поновити приватному підприємству «ДНІСТЕР» строк на звернення до адміністративного суду. При цьому позивач зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Наразі воєнний стан продовжено до 15 листопада 2023 року. Не дивлячись на це, позивач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк. Разом з цим позивач також зазначає, що всі дії врегулювання спору у досудовому порядку вчинялися у відведений законодавством строк. Однак, у зв`язку з військовою агресією проти України та регулярними обстрілами Одеської області, господарську діяльність ПП «ДНІСТЕР» було значно ускладнено. Одеська область регулярно потерпає від обстрілів російської армії. В результаті обстрілів є значні руйнування, пораненні та загиблі особи. Ці дані підтверджують, що існувала (і існує наразі) реальна небезпека для життя людей при виконанні робіт, зокрема при знаходженні у офісних та адміністративних приміщеннях, що зумовило неможливість своєчасного здійснення підготовки документів для подання позовної заяви. Разом з цим, за вищезазначений період було заблоковано велику кількість податкових накладних. Бухгалтером ПП «ДНІСТЕР» було витрачено велику кількість часу для підготовки пояснень та пакету документів щодо розблокування податкових накладних, що також впливало на можливість Позивача звернутись до суду своєчасно. Також, оскільки Позивач не має юридичної освіти та відповідних спеціальних знань, з метою звернення до суду 28.09.2023 Позивач уклав з адвокатом Босонченко Оленою Миколаївною договір про надання правової допомоги №28/09/2023 від 28.09.2023. Збір документів, підготовка адміністративного позову та подання його до суду адвокатом також зайняло певний проміжок часу, що також, в свою чергу, вплинуло на строк звернення до суду. Разом з цим, позивач зазначає, що ним було використано всі передбачені законодавством України засоби досудового порядку вирішення спору, але його права та інтереси так і залишились порушеними та незахищеними.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам щодо поновлення строку на звернення до суду, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до пункту 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

В подальшому, дія воєнного стану в України постійно продовжувалась та діє по сьогоднішній день.

У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Верховний суд України у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків».

04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.

Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Гарантії, пов`язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001р.).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Відтак суд вважає за доцільне клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити, визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України - відсутні.

Частиною 3 статті 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням положень ч.3 ст.257 КАС України дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно визначених ч.2 ст.257 КАС України критеріїв, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суддя дійшов висновку, що дана справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними ст.262 КАС України.

Керуючись ст.ст. 12, 120, 122, 160, 161, 171, 248, 257, 262 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання приватного підприємства «ДНІСТЕР» про поновлення пропущеного строку на звернення до суду задовольнити.

Поновити приватному підприємству «ДНІСТЕР» пропущений строк на звернення до суду з даною позовною заявою.

Прийняти до розгляду позовну заяву приватного підприємства «ДНІСТЕР».

Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою приватного підприємства «ДНІСТЕР» до Головного управління державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно зі ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

З урахуванням викладеного, у разі своєчасного виконання сторонами своїх прав та обов`язків щодо подання та направлення до суду у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи (відзив на позовну заяву (відзив) з доказами по справі не шляхом здачі вказаних заяв до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв`язку, необхідно про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв`язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.

У разі неотримання судом відповідних заяв та доказів з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв`язку, суд буде вирішувати питання про подальший розгляд справи у встановлені судом в ухвалі суду строки.

Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Копію ухвали направити сторонам у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов`язки.

Справа розглядатиметься суддею одноособово.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяОлена СКУПІНСЬКА