Рішення

від 20.11.2023 по справі 460/44970/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2023 року м. Рівне№460/44970/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Головне управління ДПС у Рівненській області доТовариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬКО-М" про стягнення податкового боргу, накладення арешту на кошти, -В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Рівненській області (далі позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алько М» (далі відповідач) про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 8840,00грн, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань з акцизного податку на пальне.

Ухвалою суду від 16.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Зазначена ухвала про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу за адресою реєстрації юридичної особи, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яке повернулося до суду без вручення із довідкою Укрпошти, у якій вказана причина повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

На момент розгляду даної справи, відзив на позов до суду не надходив.

Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд визнав за можливе здійснити розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Алько-М» (код ЄДРПОУ 40338585) зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області як платник податків, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За даними позивача за ТОВ «Алько-М» обліковується податковий борг за платежем акцизний податок на пальне в сумі 8840,00грн.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: розрахунком виникнення боргу по платежах до бюджету станом на 02.05.2022, станом розрахунків з бюджету, податковою вимогою форми «Ю» від 08.02.2022 №0000787-1301-1716, витягами з інтегрованої картки платника податків, податковими повідомленнями-рішеннями від 15.04.2021 №000028580903, від 17.06.2021 №000051730903, від 13.01.2022 №00002800903.

Зазначені вище податкові повідомлення-рішення та вимога надіслані на адресу відповідача і на день пред`явлення позову, в розумінні відповідно до вимог Податкового кодексу України є узгодженими.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1);

пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Наявність податкового боргу за відповідачем у сумі 8840,00грн підтверджується відомостями облікової картки платника податків.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

На виконання вищезазначених положень 08.02.2022 позивачем винесено податкову вимогу №0000787-1301-1716 на суму узгодженого податкового боргу у розмірі 8840,00грн, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача та повернулася з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вищевказана вимога вважається врученою відповідачу з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що на момент звернення ГУ ДПС у Рівненській області до суду з даним позовом податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу нараховано податковий борг, в судовому порядку не оскаржені та є чинними, а відповідна сума податкового боргу останнім не погашена, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про накладення арешту на кошти підприємства, які знаходяться на відкритих рахунках у банках (фінансових) установах, суд зазначає таке.

Право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Наведена норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Поряд з цим, вказаною нормою врегульовано питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Судом встановлено, що позивачем вчинялися дії щодо виявлення нерухомого та рухомого майна платника податків.

З досліджених у цій справі доказів вбачається відсутність майна у відповідача, яке можливо було б реалізувати з метою погашення податкового боргу. В свою чергу, позивачем вжито передбачених податковим законодавством необхідних заходів щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Відсутність майна у відповідача для погашення суми податкового боргу унеможливлює виконання покладених на контролюючий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов`язань стосовно погашення податкового боргу.

Отже, оскільки судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, а також встановлено відсутність майна у відповідача для погашення цього податкового боргу, то наявні усі підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, відповідача.

При цьому арешт коштів накладається у межах суми податкового боргу, право на стягнення якої наявне в контролюючого органу на момент прийняття цього судового рішення, а саме 8840,00грн., оскільки арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання зобов`язань платника податків щодо погашення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» №2121-ІІІ від 07.12.2000, арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб`єкта владних повноважень пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алько-М» кошти з рахунків такого платника податків на суму податкового боргу 8840 (вісім тисяч вісімсот сорок) грн 00коп. та перерахувати на розрахунковий рахунок: UA118999980333169344000017527, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 38012494, одержувач: ГУК Рівнен.обл./Рівнен.міс.тг/14021900.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Алько-М» на рахунках, відкритих у банківських (фінансових) установах, у межах суми податкового боргу у розмірі 8840,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬКО-М" (вул. Чорновола, 36,м. Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40338585)

Суддя Д.Є. Махаринець