Ухвала

від 20.11.2023 по справі 580/7833/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Черкаси

20 листопада 2023 року справа № 580/7833/23

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Шипіцин О.В. в інтересах позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (19854, Черкаська область, Золотоніський район, с. Великий Хутір, вул. Куниці С, 10) в якому позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 13.06.2023 №31-12/УШ Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою;

-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правову допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Шостим апеляційним адміністративним судом 26.06.2022 у справі №580/1299/22 зобов`язано Великохутірську сільську раду Золотоніського району Черкаської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 гектари, за рахунок земель сільськогосподарського призначення у межах населеного пункту, яка знаходиться на території Великохутірської сільської із земель комунальної власності, однак спірним рішенням позивачу відмовлено у такому праві. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представником відповідача надано відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що бажана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок право оренди яких виставляється на торги - кадастровий номер 7120688800:01:001:0139, а тому відповідно до ч. 3 ст. 136 ЗК України це є самостійною підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з огляду на наступне.

Шостим апеляційним адміністративним судом 26.06.2022 у справі №580/1299/22 зобов`язано Великохутірську сільську раду Золотоніського району Черкаської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 гектари, за рахунок земель сільськогосподарського призначення у межах населеного пункту, яка знаходиться на території Великохутірської сільської із земель комунальної.

Постанова вмотивована тим, що включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, які пропонуються для продажу на земельних торгах або права на які виставляються для такого продажу, саме по собі не є підставою для обмеження права позивача на отримання відповідного дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, оскільки не свідчить про те, що конкретно визначена земельна ділянка дійсно виставлена на земельні торги.

Згідно рішення Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 13.06.2023 №31-12/УШ Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду 26.06.2022 у справі №580/1299/22 відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 гектари, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, із земель комунальної власності на підставі підпункту 5 пункту 27 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, Із внесеними змінами на підставі Закону України від 24.03.2022 року №2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» та на підставі ч. 5 статті 136 Земельного кодексу України.

Рішення вмотивоване тим, що спірна земельна ділянка, яку позивач хотів отримати у власність включена до переліку земельних ділянок право оренди яких виставляється на торги - 13,1047 га (багаторічні насадження) кадастровий номер 7120688800:01:001:0139, а також тим, що передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Не погодившись з даним рішенням позивач звернувся до суду.

Окрім того, згідно відомостей сайту prozorro https://auction.prozorro.sale/LRE001-UA-20230802-10536, право оренди на земельну ділянку 13,1047 га (багаторічні насадження) кадастровий номер 7120688800:01:001:0139, яка розташована за межами населених пунктів (села Рождественське) на території Великохутірської сільської ради Золотоніського району виставлено на аукціон - ідентифікатор аукціону: LRE001-UA-20230802-10536.

Суд також врахував, що спірне рішення прийнято з анлогічних підстав, які досліджувалися Шостим апеляційним адміністративним судом у справі №580/1299/22 та на його виконання.

За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до вимог частин другої, четвертої статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 382 КАС України, визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог частини дев`ятої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд звертає увагу, що вище зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що позовні вимоги сформульовані саме як забезпечення виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а, від 06 лютого 2019 року у справі №816/2016/17.

З аналізу предмету спору та позовних вимог у цій справі, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2022 у справі №580/1299/22 якою зобов`язано Великохутірську сільську раду Золотоніського району Черкаської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суддя наголошує, що однією з засад адміністративного процесу є положення про те, що конкретний позов суд розглядає лише один раз. Позивач не вправі одночасно порушити одну й ту ж справу у декількох судах. Розгляд і вирішення тотожних справ одночасно у різних судах суперечить загальним принципам правосуддя.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі Горнсбі проти Греції, Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. (Hornsby v. Greece № 07/1995/613/701).

У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від в справі Антонюк проти України зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У пункті 54 даного Висновку йдеться про те, що згідно з тлумаченням Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, зафіксоване в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає не лише те, що судове рішення повинно бути ухвалено в розумні строки, а й те, що воно повинно бути - коли це доречно - таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу. Справді, Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 238 КАС України, визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 № 3676-VI Про судовий збір визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як встановлено судом, при зверненні до суду з позовною заявою, позивач сплатив судовий збір в розмірі 1073,60 грн. у відповідності до квитанції АТ «Універсал Банк» від 29.08.2023, що також підтверджується карткою оплати з казначейства зареєстрованою за №545450247.

Таким чином, суд дійшов висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір.

Керуючись ст. ст. 238, 239, 241, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про скасування рішення - закрити.

Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України, судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 КАС України.

Суддя Петро ПАЛАМАР