Постанова

від 15.11.2023 по справі 520/10665/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 р.Справа № 520/10665/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 13.02.23 року по справі № 520/10665/22

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті , Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову №335518 від 17.11.2022 про накладення адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" на ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №335518 від 17.11.2022 є протиправною з огляду на помилковість висновків посадової особи відповідача. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач на момент отримання повідомлення про розгляд справи знаходився на території Куп`янскої міської територіальної громади, що розташована в районі проведення воєнних (бойових дій) та яка постійно перебуває під обстрілами,відтак не мав можливості прибути на розгляд справи, так як будь-яке переміщення по цій території може вартувати життя. Вказав, що перевізником є ТОВ "БУС-К", директором якого є ОСОБА_2 , а ФОП ОСОБА_1 жодного відношення до транспортного засобу NEOPLAN, д.н.з. НОМЕР_2 не має та відповідно не здійснює послуги з перевезення, а тому не може нести адміністративно-господарську відповідальність.

Відповідач надав відзив, в якому зазначив, що в порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 у водія транспортного засобу на момент проведення перевірки був відсутній протокол про перевірку та адаптацію пристрою тахограф до транспортного засобу, який відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385 повинен знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам. Водій з актом № 327501 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.10.2022 ознайомлений, виявленого порушення не заперечував, та підписав акт.

Повідомленням №39447/40/24-22 від 07.11.2022, направленим на адресу перевізника рекомендованим листом № 0600021652307, позивача викликано для розгляду справи на 17.11.2022 з 9.00 до 12.00. Зазначене свідчить, що позивач мав можливість прибути 17.11.2022 до Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області для розгляду справи та повідомити про використання транспортного засобу на законних підставах іншою особою, також не надано, будь-яких підтверджуючих докуметів, щодо об`єктивної неможливості прибути на засідання комісії. Однак, позивачем не повідомлено Відділ державного нагляду (контролю) у Харківській області про використання транспортного засобу іншою особою з метою уникнення відповідальності.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасникв справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що керуючись приписами Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Укртрансбезпеки у період з 24.10.2022 року по 30.10.2022 року, направлення на рейдову перевірку від 24.10.2022 №015109 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області, 24.10.2022 проводилась рейдова перевірка на 516 км а/д М-03 "Київ - Харків - Довжанський".

Відповідно до п. 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №422 від 20.05.2013, зупинений транспортний засіб марки NEOPLAN, модель 117, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснював регулярні перевезення пасажирів за міжміським внутрішньо обласним маршрутом "Харків Куп`янськ".

Водій транспортного засобу надав для перевірки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, свідоцтво про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_3 .

Відповідно до наданих документів перевіряючими встановлено, що автомобільним перевізником є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , який надавав послуги з перевезення пасажирів за регулярним міжміським внутрішньообласним автобусним маршрутом "Харків - Куп`янськ".

В порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та наказу "Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті" №385 від 24.06.2010 у водія транспортного засобу на момент проведення перевірки був відсутній протокол про перевірку та адаптацію пристрою тахограф до транспортного засобу, який відповідно до ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.3.3. Інструкції № 385 повинен знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам.

Відсутність протоколу про перевірку та адаптацію пристрою тахограф до транспортного засобу, наявність якого передбачено ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п. 3.3 Інструкції №385 зафіксовано в акті №327501 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.10.2022 року.

Водій з актом №327501 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.10.2022 ознайомлений, проти виявленого порушення не заперечував, пояснень про причини порушень або заперечень стосовно останніх не висловив, у зв`язку з чим підписав останній.

Під час розгляду справи встановлено, що повідомленням №39447/40/24-22 від 07.11.2022, направленим на адресу перевізника рекомендованим листом №0600021652307, позивача викликано для розгляду справи на 17.11.2022 з 09:00 до 12:00 години.

Повідомлення отримано позивачем особисто 10.11.2022 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600021652307, що свідчить про наявність у позивача можливості прибути у день розгляду справи до Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області для розгляду справи.

За результатами розгляду справи посадовою особою відповідача винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №335518 від 17.11.2022 за порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а також п. 3.3 Інструкції №385, та відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн.

Копію постанови №335518 від 17.11.2022 направлено позивачу разом із супровідним листом від 17.11.2022 №41739/40/24-22.

Позивачем у позовній заяві вказано, що транспортний засіб, до якого був нібито відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа автобус NEOPLAN, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , відповідно до тимчасового реєстраційного талону № НОМЕР_5 зареєстрований від 29.10.2021 року у ТОВ "БУС-К" та належить цій юридичній особі, директором якої є ОСОБА_2 . Таким чином, на переконання позивача, в даному випадку перевізником є саме ТОВ "БУС-К", а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 жодного відношення до даного транспортного засобу автобусу NEOPLAN, д.н.з. НОМЕР_2 , не має та відповідно не здійснює послуги з перевезення на ньому, а тому не може нести адміністративно-господарську відповідальність та відповідати за недоліки у документації транспортних засобів інших перевізників.

Не погодившись з протиправною постановою відповідача, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх необгрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:

- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;

- здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

- здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;

- проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт;

- здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється;

- здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 року "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті", були утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені в Законі України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 року, з змінами і доповненнями.

Статтею 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Приписами статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

В розумінні статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Колегія суддів зазначає, що процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

За приписами п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 22 Порядку № 1567, передбачено, що акт перевірки - це документ де фіксуються виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом.

Занесення будь-якої інформації до акту перевірки на підставі припущень є не допустимим так як може повністю змінити або нівелювати зміст виявленого порушення.

Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються нерегулярні пасажирські перевезення:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Колегія суддів зазначає, що перелік документів згідно ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" не є вичерпним.

Відсутність у перевізника або незабезпечення водія автобуса перелічених приписами ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абзацу 3 частини 1статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до п. 2.5 Інструкції №385 тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Окрім цього згідно п. 2.6 Інструкції №385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два роки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що передбачено п. 2.7. Інструкції № 385.

В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Положеннями п. 3.5 Інструкції № 385 передбачено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Згідно з приписами п. 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

- строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Системно аналізуючи вказані норми права, колегія суддів дійшла висновку, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2020 по справі 820/4624/17.

Так, підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" слугувала відсутність на час проведення перевірки протоколу про перевірку та адаптацію пристрою тахограф до транспортного засобу, які повинні знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам.

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що фактично позивачем обставини порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" не оспорюються, однак позивач зазначає, що транспортний засіб, перевірка якого здійснювалась відповідачем, належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , відповідно до тимчасового реєстраційного талону № НОМЕР_5 зареєстрований від 29.10.2021 у ТОВ "БУС-К" та належить вказаній юридичній особі, директором якої є ОСОБА_2 . Вказані обставини, на переконання позивача свідчать на користь того, що він не має відношення до транспортного засобу автобусу NEOPLAN, д.н.з. НОМЕР_2 , не здійснює послуги з перевезення на такому, а тому не може нести адміністративно-господарську відповідальність та відповідати за недоліки у документації транспортних засобів інших перевізників.

Відповідно до листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області від 13.11.2023 надано наступну інформацію:

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів автобус NEOPLAN, д.н.з. НОМЕР_2 зареєстровано 24.03.2010 у ТСЦ 6346 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області на громадянина ОСОБА_2 . На транспортний засіб оформлено свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 та закріплено номерні знаки НОМЕР_2 .

На вищенаведений транспортний засіб 29.10.2021 оформлено Тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_6 з терміном дії до 27.10.2031, в особливих відмітках якого зазначено "за наявності СпР (техпасп.) серія № НОМЕР_4 .

На підставі Тимчасового реєстраційного талону ДАР 068689 та свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , право користування транспортним засобом надано ТОВ "БУС-К", код ЄДРПОУ 44035362.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III, визначено, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.

В розумінні вимог статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III - автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Відповідно до статті 34 Закону №2344, автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства, колегія суддів зазначає, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт" №2344-III, застосовується до автомобільних перевізників.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного суду вд 01.06.2023 по справі №640/3944/21 та від 12.10.2023 по справі № 280/3520/22, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до п. 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Повідомленням №39447/40/24-22 від 07.11.2022, позивача викликано для розгляду справи на 17.11.2022 з 09:00 до 12:00 години.

Вказане повідомлення отримано позивачем особисто 10.11.2022 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600021652307, що свідчить про наявність у позивача можливості прибути у день розгляду справи до Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області для розгляду справи. Тобто, позивач завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

А тому, доводи позивача щодо неможливості прибуття на розгляд справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів вважає необгрунтованими.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ТОВ "БУС-К" надає послуги зокрема, із здійснення пасажирських перевезень, директором якого є ОСОБА_2 .

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що ФОП ОСОБА_1 є автомобільним перевізником, який здійснює пасажирські перевезення саме транспортним засобом NEOPLAN, д.н.з. НОМЕР_2 . Також, матеріали справи не містять доказів укладання між позивачем та ОСОБА_2 або ТОВ "БУС-К" договору оренди траспортного засобу NEOPLAN, д.н.з. НОМЕР_2 . Під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт фахівці відповідача належним чином не перевірили інформацію щодо офіційного автомобільного перевізника, а надання водієм ОСОБА_3 копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 не є достеменним підтвердженням, що свідчить про здійснення пасажирських перевезень вищезазначеним транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

Таким чином, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанціх встановлено, що траспортний засіб NEOPLAN, д.н.з. НОМЕР_2 зареєстровано за ТОВ "БУС-К", директором якого є ОСОБА_2 . При цьому, позивач ФОП ОСОБА_1 на час складання оскарженої постанови не був користувачем зазначеного транспортного засобу, відтак не може бути притягнений до відповідальності за порушення ЗУ "Про автомобільний транспорт", отже спірна постанова про застосування адміністративного-господарського штрафу №335518 від 17.11.2022 підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1, п. 4 ст. 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №520/10665/22 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією №9289-8497-6736-7364 від 08.12.2022 та апеляційної скарги у розмірі 3721,50 грн., що підтверджується квитанцією №АВКХ-АХНС-103В-Н85Т від 25.05.2023.

Оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду задоволено апеляційну скаргу, то відповідно до вимог ст.139 КАС України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в загальній сумі 4713 грн. 90 коп.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 по справі № 520/10665/22 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №335518 від 17.11.2022 про накладення адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" на ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір за подання позову та апеляційної скарги у загальній сумі 4713 (чотири тисячі сімсот тринадцять) гривень 90 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 20.11.2023 року