Постанова

від 16.11.2023 по справі 160/16516/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/16516/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року (суддя Рябчук О.С., м. Дніпро, повний текст рішення складено 11.09.2023 року) в справі №160/16516/23 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Комунального підприємства «Управління ринками» Павлоградської міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

в с т а н о в и в:

11.07.2023 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до КП «Управління ринками» Павлоградської міської ради (далі по тексту відповідач), в якому просило стягнути з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік у розмірі 77349,38 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вважав, що згідно до вимог діючого законодавства, за робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції. Апелянт вказував, що у відповідача існує обов`язок по створенню робочих місць для інвалідів, створення виробничих програм для реабілітації інвалідів, чого відповідачем здійснено не було. Адміністративно-господарські санкції роботодавець повинен сплачувати незалежно від подання звітів до центру зайнятості, чи подання звіту про наявність вакантних місць для осіб з інвалідністю за формою 10-ПОІ, та незалежно від пошуку інвалідів для працевлаштування державними органами, оскільки безпосереднє працевлаштування інвалідів здійснює роботодавець. Визначено за підприємствами обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю за рахунок нормативів робочих місць, відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», згідно якої підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції. Апелянт вказував, що відповідач зобов`язаний сплачувати в безумовному порядку адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Апелянт вказував, що суд першої інстанції прийшов до невірного висновку при аналізі норми ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», оскільки дана норма встановлює обов`язок держави з працевлаштування перед особами з інвалідністю, а не перед підприємствами, що не виконали норматив, та не звільняє роботодавця від обов`язку створення та виділення робочих місць в тому числіспеціальні робочі місця, пошуку та самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що КП «Управління ринками» Павлоградської міської ради вжиті заходи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, звіти про наявність вакантних місць своєчасно подавались до центру зайнятості. Суд першої інстанції вказував, що відповідачем не було відмовлено у працевлаштуванні інвалідів, які направлялись центром зайнятості або Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. Суд першої інстанції вказував, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Суд першої інстанції вказував, що саме державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Обов`язок суб`єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування осіб з інвалідністю, в той же час, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Відповідно до п. 4 ч. 3ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування. Підприємство не повинне нести відповідальність у формі стягнення адміністративно-господарської санкції за відсутність на підприємстві працевлаштованої особи з інвалідністю, у разі коли підприємство вживало заходи по пошуку особи на вакантне місце для працевлаштування.

Встановлено, що Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю отримало інформацію від Пенсійного фонду України про зайнятість та працевлаштування за 2022 рік, середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу КП «Управління ринками» Павлоградської міської ради, яка становить 14 осіб, з них відсутні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, при цьому середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю повинна складати 1 особа. Фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 2165782,58 грн., середня річна заробітна плата штатного працівника 154698,76 грн.

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вказує, що відповідачем не забезпечено працевлаштування 1 особи з інвалідністю, із врахуванням того, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2022 рік становила 14 осіб, а кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно якщо працює від 8 до 25 осіб становить 1 особа, якій за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність. Складено розрахунок адміністративно-господарських санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи КП «Управління ринками» Павлоградської міської ради протягом 2022 року звітувало до Палоградського міськрайонного центру зайнятості про наявність вакансій для осіб з обмеженими фізичними можливостями за формою № 3-ПН, подавало звітність 17.05.2022 року, 01.06.2022 року, 04.07.2022 року, 02.08.2022 року, 01.09.2022 року, 04.10.2022 року, 01.11.2022 року, 01.12.2022 року, у яких, вказувалось про наявні вакансії для осіб з інвалідністю, у коментарях до звітності вказувало, що шукає для працевлаштування осіб з інвалідністю на посаду прибиральника територій. Згідно листа Павлоградської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 14.08.2023 року № 671, повідомлено, що протягом 2022 року на обліку у Павлоградському міськрайонному центрі зайнятості не перебували особи з групою інвалідності у яких рекомендації довідки МСЕК та індивідуальні програми реабілітації відповідали б вимогам заявленої вакансії для осіб з інвалідністю.

Встановлено, що КП «Управління ринками» Павлоградської міської ради здійснювало самостійний пошук осіб з інвалідністю для працевлаштування, зокрема, зверталось з відмовленими об`явами у засоби масової інформації.

Також встановлено, що 18.08.202 року на підприємство прийнятий на роботу ОСОБА_1 , який є особою з встановленою інвалідністю, на посаду прибиральника територій з 19.08.2022 року з неповним робочим днем, що підтверджується наказом від 18.08.2022 року № 147. Відповідно до наказу № 154 від 23.08.2022 року ОСОБА_1 звільнено з ініціативи працівника.

Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю не надано доказів того, що КП «Управління ринками» Павлоградської міської ради протягом 2022 року відмовлялось працевлаштовувати осіб, яким встановлена інвалідність, неправомірно звільняло інвалідів, чи відмовлено у працевлаштуванні осіб, яким встановлено інвалідність, за направленням Фонду або служби зайнятості. Не надано доказів направлення центром зайнятості чи Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю особі з інвалідністю для працевлаштування до КП «Управління ринками» Павлоградської міської ради та вчиненні відмови КП у працевлаштуванні таких осіб.

Відповідно до пункту 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України 27.08.2020 року № 591, форму звітності № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» заповнюють державною мовою підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці). Звіт підписується керівником (власником). У звіті чітко і розбірливо має бути заповнено всі графи та рядки. Замість відсутніх даних проставляється прочерк. Виправлення підтверджується підписом керівника.

Відповідно до ст. 18, ч. 3 ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Згідно ст. 19, ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті. Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю. Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Передбачено, що підприємства, установи, організації здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. Законодавча норма передбачає забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, натомість державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Передбачено, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.

Таким чином, Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлює обов`язок для підприємств виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, однак не здійснювати самостійний пошук для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Пунктами 1.4, 1.5, 5.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 року № 827-22, передбачено, що форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб, за наявності попиту на робочу силу (вакансії). Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Відомості про вакансію(ї) згідно з додатком до Інформації про попит на робочу силу (вакансії) (далі - відомості про вакансію(ї)) заповнюються фахівцем центру зайнятості під час проведення консультацій з роботодавцем під час особистої зустрічі фахівця з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлень електронною поштою. Також відомості про вакансію(ї) можуть заповнюватися роботодавцем самостійно.

КП «Управління ринками» Павлоградської міської ради на виконання п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» подавало інформацію про пошук особи з інвалідністю для працевлаштування.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем протягом 2022 року було створено умови для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач у 2022 році звертався до центру зайнятості про наявні вакансії для осіб з інвалідністю для працевлаштування. Відповідач робив активні дії для пошуку для працевлаштування до себе особи з інвалідністю.

Колегія суддів зазначає, що обов`язок відповідача щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та надання оголошень про наявність місць для працевлаштування не слід сприймати, як обов`язок по самостійному пошуку осіб, яким встановлено інвалідність. Відповідальність настає за відмову працевлаштувати особу з інвалідністю.

Докази відмови відповідача від працевлаштування інвалідів, направлених до відповідача органами державної служби зайнятості відсутні, а тому відсутні підстави для стягнення з підприємства адміністративного-господарських санкцій у зв`язку з відсутністю вини відповідача у порушенні Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та іншого законодавства щодо питань захисту інвалідів.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року в справі №160/16516/23 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова