Ухвала

від 20.11.2023 по справі 640/1511/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/1511/19

У Х В А Л А

20 листопада 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Костюк Л.О., Кобаля М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Київської митниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКПРІНТ" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості від 27.03.2018 року №UA100080/2018/000005/1. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАКПРІНТ» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, ЄДРПОУ 34343964) судові витрати у розмірі 1921,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бул. В. Гавела, 8А, ЄДРПОУ 39422888).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року замінено боржника у справі та у виконавчому листі № 640/1511/19 з Київської митниці Держмитслужби на його правонаступника - Державну митну службу в особі відокремленого структурного підрозділу - Київська митниця.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Київська митниця звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши матеріали справи, доводи клопотань, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Київська митниця оскаржує рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року, тоді як апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду в системі «Електронний суд» подано 14.11.2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Так, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.

Учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх стадіях розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від дій, які свідчать про затягування розгляду справи, а також максимально використовувати всі засоби законодавства та інформаційного забезпечення для прискорення процедури слухання.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на апеляціне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Водночас суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Колегія суддів зазначає, що пропущений строк на апеляційне оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.

Посилання апелянта на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 21 червня 2023 року у справі №160/192/22.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Враховуючи те, що Київська митниця є суб`єктом владних повноважень, на неї покладено обов`язок забезпечувати безперебійне функціонування своїх підрозділів для своєчасного виконання відповідних напрямків роботи, зокрема щодо оскарження судових рішень у встановлені законом строки.

Разом з тим, колегія суддів враховує те, що воєнний стан продовжує тривати, а тому організація роботи відповідача не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Таким чином, лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято 09.06.2020 року. Разом з тим, апеляційну скаргу подано до Шостого апеляційного адміністративного суду в системі «Електронний суд» 14.11.2023 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Таким чином, із набранням чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України вже на законодавчому рівні закріплено можливість застосування присічного строку на апеляційне оскарження суб`єктом владних повноважень лише у разі обізнаності останнього про існування відповідного судового провадження.

Указаний висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 27.09.2021 у справі № 808/5424/15.

У постанові від 04.02.2021 у справі №160/9830/18 Верховний Суд підкреслив, що указана норми процесуального закону є імперативною і зобов`язує суд апеляційної інстанції застосувати процесуальні наслідки у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу річного строку на апеляційне оскарження незалежно від поважності причин пропуску цього строку.

Аналогічний висновок міститься й у постановах Верховного Суду від 02.04.2021 у справі №826/10113/17, від 20.10.2021 у справі № 160/9107/18.

Матеріали апеляційної скарги свідчать, що Київська міська митниця ДФС (правонаступником якої є Київська митниця) була стороною у справі №640/1511/19, отримувала копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та подавала заяву про залишення позовної заяви ТОВ "ПАКПРІНТ" без розгляду, яка надійшла до суду першої інстанції 08.05.2019 року. Викладене, на переконання суду, свідчить про обізнаність відповідача з існуванням даного судового провадження.

Окрім того, відповідно до повернення повідомлення про вручення поштового відправлення, поштове відправлення: 01051 05216404, направлено на адресу Київської митиниці Держмитслужби та вручено адресату 17.06.2020 року, що підтверджується відомостями з бази Діловодства спеціалізованого суду.

Повний текст оскаржуваного судового рішення від 09.06.2020 року, яке прийнято за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні, оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16.06.2020 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно приписів ст. 3 цього Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

При цьому, згідно повідомлення Державної судової адміністрації України, розміщеного на її веб-сторінці, з 20.06.2022 відновлено загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та роботу сервісу «Стан розгляду справ».

Отже, з 20.06.2022 апелянт мав можливість ознайомитися з текстом судового рішення суду першої інстанції та звернутися до апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в межах встановленого статтею 295 КАС України строку або принаймні у межах передбаченого статтею 299 КАС України присічного строку, однак, такі дії з боку Київської митниці не були вчинені, що також вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника щодо судового рішення у цій справі.

Аналогічний за змістом висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 10.05.2022 у справі № 826/1831/18.

При цьому суд звертає увагу, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (ст. 257 КАС України). Інформації стосовно дати складання повного тексту рішення його відомості не містять, водночас згідно приписів статті 250 КАС України датою складення повного судового рішення, прийнятого в порядку письмового провадження відповідно до статей 12, 257 - 263 КАС України, є день його підписання всім складом суду. Рішення суду першої інстанції підписано суддею 09.06.2020 року. Відтак, у розумінні процесуального закону 09.06.2020 року вважається днем складання повного тексту рішення у справі №640/1511/19.

Таким чином, оскільки апеляційна скарга Київської митниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020 року подана до Шостого апеляційного адміністративного суду 14.11.2023 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а також враховуючи обізнаність відповідача про перебування у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва справи №640/1511/19, винятки, за яких пропущений строк може бути поновлено, на апелянта не поширюються, що свідчить про існування правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження згідно ч. 2 ст. 299 КАС України.

Указана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.05.2022 у справі № 160/2192/19.

Згідно з ч. 2 ст. 299 КАС України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКПРІНТ" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.