Ухвала

від 20.11.2023 по справі п/857/8/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі

20 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № П/857/8/23 пров. № П/857/8/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Онишкевича Т.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської обласної організації Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів», третя особа Тернопільська міська рада про примусове вилучення частини земельної ділянки, для подальшої приватизації з мотивів забезпечення верховенства права,

В С Т А Н О В И В :

14.11.2023 через систему «Електронний суд» подана позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільської обласної організації Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів», третя особа Тернопільська міська рада, просить: «Примусово вилучити частину земельної ділянки за №№1012,1013,1014 виділених згідно договорів-зобов`язань в серпні 1991 року, площею 0,0077 га на якій розташована новостворена за власні кошти в 1992 році будівля гаража № НОМЕР_1 , щодо якої проведено технічний огляд, сертифікованим інженером, встановлено її можливість надійної експлуатації, якій до встановлення меж території сільської ради Великих Гаїв з територією Тернопільської міської ради було присвоєно адресу за межами населеного пункту АДРЕСА_1 , що на даний момент розглядається як АДРЕСА_1 із земельної ділянки площею 4,3713 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває в користуванні Тернопільської обласної організації громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» для подальшої приватизації на користь ОСОБА_1 з мотивів забезпечення верховенства права».

При вирішенні питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до принципу спеціалізації Законом визначено види і повноваження місцевих судів: загальні суди, які розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом; господарські суди, які розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції; адміністративні суди, які розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).

Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом.

Отже, судова юрисдикція - це компетенція судів здійснювати правосуддя в формі визначеного законом виду судочинства і щодо визначеного кола правовідносин.

В свою чергу, Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає юрисдикцію та провадження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до частини 3 статті 22 КАС України апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності, встановлені статтею 267 КАС України, відповідно до частини 1 якої, право звернутися з адміністративним позовом про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності мають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які відповідно до закону можуть викуповувати ці об`єкти для суспільних потреб.

Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначає Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» від 17.11.2009 № 1559-VI.

Відповідно до статті 1 цього Закону: примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду;

суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об`єктів.

Отже апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності (обумовленої загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключної необхідності) земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені.

Так, зі змісту позовної заяви судом встановлено, що спір виник щодо права на земельну ділянку, на якій розташована будівля гаража № НОМЕР_1 , який належить позивачу, а саме вилучення спірної земельної ділянки у землекористувача Тернопільської обласної організації Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» - відповідача у справі, для подальшої передачі у приватну власність такої на користь ОСОБА_1 .

Враховуючи, що предмет спору у цій справі (вилучення у землекористувача земельної ділянки на користь фізичної особи), характер спірних правовідносин (цивільно-правовий), суб`єктний склад (позивач не є особою публічного права - орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, які відповідно до закону можуть викуповувати вказані об`єкти для суспільних потреб) не відповідають ознакам спору про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Класична інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом у рішенні по справі «Сокуренко і Стригун проти України» та згідно пункту 24 цього рішення полягає у такому: «Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

Отже, за наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд роз`яснює заявнику що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 22, 170, 267, 294, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної організації Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів», третя особа Тернопільська міська рада про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк