Ухвала

від 20.11.2023 по справі 380/13695/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2023 року

м. Київ

справа №380/13695/22

адміністративне провадження №К/990/37792/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №380/13695/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арієс-Україна» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арієс-Україна» звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівський області від 28.06.2022 № 4463/13-01-07-02, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 85138,00 грн та визначено штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 21284,50 грн; зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо збільшення узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Арієс-Україна» за грудень 2021 року на суму 85138,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 позов задоволено.

17.01.2023 представник позивача звернулася до суду зі заявою щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просила суд стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 48000,00 грн.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 вимоги заяви задоволено частково: стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арієс-Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 04.04.2023 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арієс-Україна» та Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області задоволено частково: додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 у справі скасовано та прийнято постанову, якою заяву про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково: стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арієс-Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задоволено частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.203 скасовано в частині зобов`язати контролюючий орган внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо збільшення узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Арієс-Україна» скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову в цій частині, в решті рішення залишено без змін.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №380/13695/22.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Касаційну скаргу подано більше, ніж через 6 місяців після прийняття оскаржуваних судових рішень. При цьому скаржником не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Таким чином, скаржнику слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави для його поновлення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Натомість скаржником не вчинено посилання на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України, не викладено підстави касаційного оскарження відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Отже, скаржнику слід належним чином викласти підстави касаційного оскарження судових рішень у справі №380/13695/22.

Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Головним управлінням ДПС у Львівській області подано касаційну скаргу через електронний кабінет, проте не надано доказів надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно, скаржнику слід надати доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №380/13695/22 залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду